Рішення

від 09.10.2024 по справі 620/6911/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2024 року Чернігів Справа № 620/6911/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участі секретаря Краснової О.Р.,

представника позивача Мельника Я.В.,

представника відповідача Ворони Ж.С.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мантек" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мантек" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:.

-визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області «Про анулювання ліцензії» № 59/р від 04.03.2024;

-зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області відновити ліцензію на оптову торгівлю пальним без визначеного місця торгівлі Товариста з обмеженою відповідальністю «МАНТЕК» на період з 21.09.2021 по 21.09.2026, а також внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним;

-зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНТЕК» прямі збитки у розмірі 10000,00 грн + 23526,04 грн, упущену вигоду у розмірі 91345,10 грн, моральну шкоду у розмірі 37461,34 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту відсутності товариства за його місцезнаходженням, а тому, спірне розпорядження прийнято протиправно, без з`ясування всіх обставин, які впливають на прийняття рішення та без належного повідомлення позивача про їх прийняття. При цьому відзначив, що товариству незаконним розпорядженням було завдано майнової шкоди у вигляді прямих збитків і упущеної вигоди та моральну шкоду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 27.05.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та вказав, що з метою посилення контролю за виробництвом пального і запобігання порушень у сфері оптової торгівлі пальним ТОВ «Мантек» призначено фактичну перевірку, для проведення якої здійснено виїзди за адресою місцезнаходження позивача: АДРЕСА_1 . В результаті виїзду встановлено факт відсутності суб`єкта господарювання за вищевказаною адресою. Вказане зумовило і анулювання ліцензії відповідно до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Позивачем подана відповідь на відзив на позов, в якій зазначає, що дана перевірка була завідомо незаконною та безпідставною, оскільки такі перевірки вже проводилися відповідачем. Крім того зауважив, що через 4 дні після складання акту перевірки відповідач виніс розпорядження про анулювання ліцензії, а отже грубо порушив вимоги щодо права позивача подати заперечення до акту перевірки, що призвело до винесення завідомо незаконного рішення. Жодних аргументів, які б спростовували завдання позивачу майнових збитків (вартість ліцензії, заробітна плата директору), моральної шкоди, упущеної вигоди, яка була належним чином розрахована відповідач не навів у відзиві.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мантек" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних недоліків з моменту отримання ухвали.

Ухвалою суду від 05.08.2024 продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 26.08.2024 вирішено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 11:00 год. 04.09.2024.

Ухвалою суду від 04.09.2024 без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 14 год 00 хв 24.09.2024.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив на позов.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити позивачу в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Судом встановлено, що ТОВ «Мантек» (код ЄДРПОУ 36778425) зареєстроване як юридична особа 07.09.2020; місцезнаходження юридичної особи: Україна, 14013, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Молодчого Олександра, будинок 44, офіс 26; основний вид економічної діяльності: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с.68).

Позивач отримав ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, за адресою: АДРЕСА_2 ; за реєстраційним номер 990614202100441, дата реєстрації: 17.09.2021, терміном дії з 17.09.2021 по 17.09.2026. Ліцензія видана ГУ ДПС у Чернігівській області (а.с.57-58).

З метою посилення контролю за виробництвом та обігом пального і запобігання порушень у сфері оптової та роздрібної торгівлі пальним наказом №142-П від 28.02.2024 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Мантек» на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 та підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3. статті 82 ПК України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» визначено провести фактичну перевірку ТОВ «Мантек» за адресою: м. Чернігів, вул. Молодчого Олександра, будинок 44, кв. 26 з 28.02.2024, тривалістю 10 діб за період діяльності з 28.02.2021 по день закінчення перевірки (а.с.32).

На виконання вказаного наказу видані направлення на перевірку від 28.02.2022 №230/ЖЗ/25-01-0901-02, №229/ ЖЗ/25-01-0901-02 (а.с. 33-34).

Згідно з актом від 29.02.2024 №143/25-01-09-01-02/36778425 «Про неможливість проведення фактичної перевірки ТОВ «Мантек» (код ЄДРПОУ 36778425)» за період з 28.02.2021 по 28.02.2024 року» зафіксовано, що розпочати фактичну перевірку ТОВ «Мантек» за адресою: Чернігів, вул. Молодчого Олександра, будинок 44, кв. 26 неможливо у зв`язку з відсутністю вищезазначеного платника податків (посадових осіб) платника податків або його законних уповноважених представників) за місцезнаходженням (а.с.36).

Згідно з актом від 01.03.2024 №148/25-01-09-01-02/36778425 «Про встановлення факту відсутності за місцем провадження діяльності ТОВ «Мантек» (код ЄДРПОУ 36778425)» зафіксовано, що під час проведення перевірки встановлено відсутність суб`єкта господарювання (посадових осіб) ТОВ «Мантек» за місцезнаходженням, зазначеним у виданій ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, за адресою: . Чернігів, вул. Молодчого Олександра, будинок 44, кв. 26 (а.с. 35).

Згідно з розпорядженням ГУ ДПС у Чернігівській області від 04.03.2024 №59/р «Про анулювання ліцензії» відповідно до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зобов`язано Управління контролю за підакцизними товарами анулювати ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі ТОВ «Мантек», реєстраційний номер ліцензії: 990614202100441, терміном дії з 17.09.2021 по 17.09.2026 на підставі акта про встановлення факту відсутності за місцем провадження ТОВ «Мантек» №148/25-01-09-01-02/36778425 від 01.03.2024 (А.С.40).

Не погоджуючись із вказаними розпорядженнями, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують права позивача, з метою захисту своїх прав, ТОВ «Мантек» звернулося до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №481/95-ВР, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону № 481/95-ВР: ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.

Підстави анулювання виданої суб`єкту господарювання ліцензії, зокрема, на право роздрібної торгівлі пальним, визначає частина 52 статті 15 Закону № 481/95-ВР.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, акта про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.

Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Відповідно до підпункту 20.1.4, 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункт 75.1 статті 75 ПК України).

За приписами пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.10 ст. 80 ПК України визначено, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) визначає Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 545 (далі Порядок №545).

Згідно пункту 6 Порядку №545 підставою для виключення суб`єкта господарювання з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є рішення про анулювання ліцензії, прийняте ДФС та її територіальними органами відповідно до статей 3 і 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.

Проаналізувавши викладене, суд висновує, що податковий орган, що здійснює контроль за дотриманням норм Закону №481/95-ВР та видає ліцензії, зокрема, на право оптової торгівлі пальним, має право проводити фактичні перевірки платників податків, що отримали такі ліцензії, зокрема, на підставі підпункту 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, у разі здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

При цьому, у випадку виявлення за наслідками такої перевірки факту відсутності суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії, приймати розпорядження про анулювання виданої такому суб`єкту господарювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним на підставі статті 15 Закону №481/95-ВР та вносити відповідні відомості до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним щодо анулювання такої ліцензії суб`єкта господарювання згідно з приписами Порядку №545.

Отже для прийняття розпорядження про анулювання ліцензії суб`єкта господарювання на право оптової торгівлі пальним відповідно до статті 15 Закону №481/95-ВР слід встановити та підтвердити відповідними доказами факт відсутності такого суб`єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

За приписами підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: залучати у разі потреби фахівців, експертів та перекладачів, застосовувати під час виконання податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, фотозйомку та відеозапис.

Відповідно до абзацу 4 пункту 81.2 ст.атті81 ПК України у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З матеріалів справи слідує, що на підставі наказу №142-П від 28.02.2024 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Мантек» визначено провести фактичну перевірку ТОВ «Мантек» за адресою: м. Чернігів, вул. Молодчого Олександра, будинок 44, кв. 26 з 28.02.2024, тривалістю 10 діб за період діяльності з 28.02.2021 по день закінчення перевірки (а.с.32).

На виконання вказаного наказу видані направлення на перевірку від 28.02.2022 №230/ЖЗ/25-01-0901-02, №229/ ЖЗ/25-01-0901-02 (а.с. 33-34).

Згідно з актом від 29.02.2024 №143/25-01-09-01-02/36778425 «Про неможливість проведення фактичної перевірки ТОВ «Мантек» (код ЄДРПОУ 36778425)» за період з 28.02.2021 по 28.02.2024 року» зафіксовано, що розпочати фактичну перевірку ТОВ «Мантек» за адресою: Чернігів, вул. Молодчого Олександра, будинок 44, кв. 26 неможливо у зв`язку з відсутністю вищезазначеного платника податків (посадових осіб) платника податків або його законних уповноважених представників) за місцезнаходженням (а.с.36).

Під час проведення фактичної перевірки встановлено, що за даною адресою знаходиться офісна будівля; в офісі №26 здійснює господарську діяльність ТОВ «Дімсервісплюс» (код ЄДРПОУ 43510440), працівниками якого було повідомлено, що ТОВ «Мантек» їм невідомо; також комендантом офісної будівлі ОСОБА_1 надано письмові пояснення про те, що ТОВ «Мантек» господарську діяльність на території офісного приміщення не здійснює.

Матеріали справи містять фото, що підтверджують факти, наведені в акті.

Також сам представник позивача в судовому засіданні не заперечував, що за адресою: АДРЕСА_1 позивач не знаходиться, а знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 104, офіс 120.

Згідно з актом від 01.03.2024 №148/25-01-09-01-02/36778425 «Про встановлення факту відсутності за місцем провадження діяльності ТОВ «Мантек» (код ЄДРПОУ 36778425)» зафіксовано, що під час проведення перевірки встановлено відсутність суб`єкта господарювання (посадових осіб) ТОВ «Мантек» за місцезнаходженням, зазначеним у виданій ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, за адресою: Чернігів, вул. Молодчого Олександра, будинок 44, кв. 26 (а.с. 35).

Суд наголошує, що статтею 15 Закону № 481/95-ВР визначено, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб`єкт господарювання зобов`язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.

Проте позивач до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою не звертався, про що не заперечував і представник позивача у судовому засіданні.

Посилання представника позивача на подання контролюючому органу повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП) судом не приймається, оскільки згідно статті 15 Закону № 481/95-ВР суб`єкт господарювання зобов`язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою, а не з формою 20 ОПП. До того ж вказану форму позивач подавав податковому органу м. Києва в 2019 році, а не відповідачу, органу, який видав ліцензію.

Отже матеріалами справи підтверджується факт відсутності ТОВ «Мантек» за місцезнаходженням, яке зазначене у виданій йому ліцензії.

Проте відповідач приймаючи оскаржуване рішення порушив порядок його прийняття.

Згідно з положеннями статті 3 Закону № 481/95-ВР ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі, зокрема, акта про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису.

Розпорядження про анулювання ліцензії приймається, зокрема, на шістнадцятий робочий день з дня, наступного за днем вручення суб`єкту господарювання акта, що є підставою для анулювання ліцензії.

Орган ліцензування на наступний робочий день після прийняття розпорядження про анулювання ліцензії:

вносить інформацію щодо розпорядження про анулювання ліцензії до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та/або Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті;

направляє суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про анулювання ліцензії в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.

Розпорядження про анулювання ліцензії, прийняті органом ліцензування, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з дня оприлюднення розпорядження про анулювання ліцензії на офіційному веб-сайті органу ліцензування.

Враховуючи зазначені норми, встановлено певний порядок для прийняття рішення про анулювання ліцензії, а саме, наявність підстав для прийняття рішення визначених вказаним законом та строки прийняття рішення.

Судом встановлено, що згідно з актом від 01.03.2024 №148/25-01-09-01-02/36778425 «Про встановлення факту відсутності за місцем провадження діяльності ТОВ «Мантек» (код ЄДРПОУ 36778425)» зафіксовано, що під час проведення перевірки встановлено відсутність суб`єкта господарювання (посадових осіб) ТОВ «Мантек» за місцезнаходженням, зазначеним у виданій ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 35).

Згідно пункту 42.2.статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 42.5. статті 42 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження подання позивачем відповідачу заяви про отримання документів через електронний кабінет.

Проте ані акт від 29.02.2024 №143/25-01-09-01-02/36778425 «Про неможливість проведення фактичної перевірки ТОВ «Мантек» (код ЄДРПОУ 36778425)», ані акт від 01.03.2024 №148/25-01-09-01-02/36778425 «Про встановлення факту відсутності за місцем провадження діяльності ТОВ «Мантек» (код ЄДРПОУ 36778425)» позивачу не направлявся, що не заперечував і представник відповідача у судовому засіданні.

Отже позивач не був обізнаний з актом від 01.03.2024 №148/25-01-09-01-02/36778425 «Про встановлення факту відсутності за місцем провадження діяльності ТОВ «Мантек» (код ЄДРПОУ 36778425)», який став підставою для анулювання ліцензії.

Крім того суд зауважує, що відповідач прийняв оскаржуване розпорядження про анулювання ліцензій не у строк, передбачений Законом № 481/95-ВР, тобто не на шістнадцятий робочий день з дня, наступного за днем вручення суб`єкту господарювання акта, що є підставою для анулювання ліцензії, тому розпорядження про анулювання ліцензій позивача є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головне управління ДПС у Чернігівській області відновити ліцензію на оптову торгівлю пальним без визначеного місця торгівлі Товариству з обмеженою відповідальністю «МАНТЕК» на період з 21.09.2021 по 21.09.2026, та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним суд зазначає наступне.

Абзацом другим пункту 1 Порядку № 545 визначено, що Єдиним реєстром ліцензіатів та місць обігу пального є електронна база даних, яка містить інформацію про суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місця виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання, які провадять діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 545 Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб`єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Пунктами 4-7 Порядку № 545 встановлено, що підставою для включення суб`єкта господарювання до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є рішення ДФС та її територіальних органів про видачу ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Підставою для виключення суб`єкта господарювання з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є рішення про анулювання ліцензії, прийняте ДФС та її територіальними органами відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Інформація про суб`єкта господарювання вноситься до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше робочого дня, наступного за днем видачі/зупинення/анулювання ліцензії або внесення змін до ліцензії.

Відповідно до вимог частини 1, пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Тож з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області відновити ліцензію на оптову торгівлю пальним без визначеного місця торгівлі Товариству з обмеженою відповідальністю «МАНТЕК» на період з 21.09.2021 по 21.09.2026, та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головне управління ДПС у Чернігівській області сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНТЕК» прямі збитки у розмірі 10000,00 грн + 23526,04 грн, упущену вигоду у розмірі 91345,10 грн суд зазначає таке.

Відповідно до частини 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

У спірному випадку позивачем заявлено вимоги про відшкодування шкоди (збитків) в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже вказаними нормами права визначено поняття «збитків (шкода)», під якими розуміються як прямі збитки так і упущену вигоду.

Стаття 56 Конституції України передбачає право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно зі статтями 224, 225 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Тобто пред`явлення вимоги про відшкодування збитків покладає на кредитора обов`язок довести, що ці збитки не є абстрактними, а дійсно були ним понесені і ним були б отримані в разі належного виконання відповідачем своїх обов`язків, тобто у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язанні.

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідно з`ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини відповідача. При цьому обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданих збитків та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання і збитками покладено на позивача.

Вжиті кредитором заходи з метою отримання доходів є критерієм визначення розміру також збитків у вигляді упущеної вигоди.

Отже наявність і обґрунтованість розміру збитків покладається на позивача, який повинен довести, що він поніс матеріальні збитки та міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримувати прибуток.

Незважаючи на те, що неодержаний прибуток - це результат, який не наступив, вимоги про відшкодування збитків у вигляді втраченої вигоди повинні бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами на підкріплення реальної можливості отримання відповідних доходів.

Суд зауважує, що позивачем у позовній заяві зроблений розрахунок прямих збитків у розмірі 33526,04 грн та упущеної вигоди у розмірі 91345,10 грн, проте матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач поніс прямі збитки у розмірі 33526,04 грн та реальної можливості отримання упущеної вигоди у розмірі 91345,10 грн, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у цій частині.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної школи у сумі 37461,34 грн суд зазначає наступне.

Положеннями статті 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина друга статті 23 ЦК України).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За приписами пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 825/1030/17.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що першочерговим завданням судочинства є захист порушених прав та свобод людини, які визнаються найвищою цінністю. З цією метою сторонам забезпечується рівність та свобода у наданні суду доказів, що підтверджують заявлені ними вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що обов`язок доказування спричиненої моральної шкоди, її розміру та інших обставин, покладається на особу, що позивається із таким позовом.

Водночас позивачем до суду не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту завдання йому відповідачем моральної шкоди, через яку позивач міг би понести моральні страждання, майнові витрати (лікування) та будь-які докази розладу стану здоров`я у зв`язку з такими діями чи інші дані та розрахунки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що сам лише факт порушення державним органом прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов`язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинили моральні переживання, тощо та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань або приниження, які заподіюють моральну шкоду, а також підтверджуватись відповідними доказами, тому суд, керуючись принципами розумності та справедливості, дійшов висновку про необґрунтованість позовної вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, а отже і про відсутність правових підстав щодо її задоволення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Стосовно інших посилань сторін, то суд зазначає, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки позов задоволений частково, тому згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2560,00 грн.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області від 04.03.2024 № 59/р «Про анулювання ліцензії».

Зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області відновити ліцензію на оптову торгівлю пальним без визначеного місця торгівлі Товариству з обмеженою відповідальністю «МАНТЕК» на період з 21.09.2021 по 21.09.2026, та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мантек" судовий збір у сумі 2560 (дві тисячі п`ятсот шістдесят) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбаченістаттею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 23 жовтня 2024 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мантек" (вул. Олександра Молодчого, буд. 44, офіс 26, м. Чернігів, Чернігівська область, 14013, код ЄДРПОУ - 36778425).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000, код ЄДРПОУ - 44094124).

Суддя В.В. Падій