ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2024 р. Справа № 520/3709/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П`янової Я.В.,
Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Імператив ЮА» на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2024, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, повний текст складено 17.05.24 у справі № 520/3709/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імператив ЮА»
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Імператив ЮА» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18.01.2024 за № 00030780709.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імператив ЮА» судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Імператив ЮА» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 30835,72 грн.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що єдиною підставою для відмови судом у задоволенні заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу стало ненадання позивачем доказів здійснених ним витрат (а саме оплати) для надання правничої допомоги, які на момент подання такої заяви мали бути сплачені, проте відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.
Головне управління ДПС у Харківській області правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення, є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 КАС України).
За частиною третьою статті 132 КАС України доскладу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Такий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 21.03.18 у справі №815/4300/17, від 11.04.18 у справі №814/698/16, від 18.10.18 у справі №813/4989/17.
Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України.
Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Як убачається з матеріалів справи, 08.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Імператив ЮА» (як Клієнтом) та Адвокатом Ніколенко Борисом укладено Договір про надання професійної правничої допомоги.
Відповідно до п. 4.1. Договору винагорода (гонорар) за надання Адвокатом Клієнту професійної правничої допомоги (послуг) за цим договором у Харківському окружному адміністративному суді складає 30835, 72 грн без ПДВ на підставі актів приймання-передачі наданої професійної (правничої) допомоги (послуг).
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем також надано детальний опис робіт (наданих послуг), оформлений актом приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги (послуг) від 14.05.2024 за № 4, та акт про надання послуг адвокатом від 14.05.2024 за № 3, складений на виконання Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви представника позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомоги, виходив з того, що позивачем до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не надано доказів здійснених позивачем витрат для надання правничої допомоги, які на момент подання такої заяви мали бути сплачені відповідно до вимог ч. 4 ст. 134 КАС України.
Проте, відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу не є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 134, частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 3 статті 134 цього Кодексу).
Натомість, положеннями пункту 2 частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.
Висновок про те, що відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу сформовано Верховним Судом у постанові від 01 листопада 2022 року у справі № 757/24445/21-ц.
Разом з цим, вирішуючи питання визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої/правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи, а також враховуючи предмет позову та обставини справи, суть виконаних послуг, колегія суддів уважає заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги дещо завищеним та таким, що підлягає зменшенню.
Сума, заявлена позивачем до відшкодування, не є співмірною зі складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Враховуючи викладене, колегія судів уважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, у сумі 1500,00 грн.
Згідно із приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на наведені положення процесуального законодавства та помилковість висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового - про часткове задоволення відповідної заяви позивача.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імператив ЮА» задовольнити частково.
Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 у справі № 520/3709/24 скасувати.
Прийняти постанову, якою заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Імператив ЮА» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імператив ЮА» (ЄДРПОУ 39910612) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн 00 коп.
В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді Л.В. Курило В.Б. Русанова
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2024 |
Оприлюднено | 25.10.2024 |
Номер документу | 122517675 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо грошового обігу та розрахунків, з них |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
П’янова Я.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні