Постанова

від 22.10.2024 по справі 420/8343/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 р. Категорія 108020000м. ОдесаСправа № 420/8343/24Перша інстанція: суддя Радчук А.А.,

час і місце ухвалення: спрощене провадження,

м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Семенюка Г.В.,

суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС ІМПОРТ до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, мотивуючи його тим, що у спірному рішенні не вказано обґрунтовані сумніви, які стали підставою для витребування додаткових документів від позивача та коригування митної вартості товару, наданого до митного оформлення та не вказано розбіжності, наявність яких надає митному органу право, у сукупності з обґрунтованими сумнівами, порушувати питання про надання платником податку додаткових документів, обумовлених Митним кодексом України. Щодо твердження Відповідача, що у банківському платіжному документі не зазначено номер специфікації за якою сплачено товар, що не дає можливості віднести цей документ до заявленої поставки позивач зазначає, що банківський платіжний документ щодо оплати за товар митниці наданий, тим самим декларантом виконано обов`язок, передбачений ч.2 ст.53 МКУ та наголошує, що суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта. Також позивач вказує, що він надав відомості щодо виробника товару шляхом заповнення декларації, а отже, відсутність у поданих Декларантом документах відомостей про виробника товару не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у документах про митну вартість товару та не може бути підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000051/1 від 02.03.2023 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) 23UA500080001051U9 від 02.03.2023 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. У рішенні про коригування митної вартості UA500080/2023/000051/1 від 02.03.2023 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ АЛЬЯНС ІМПОРТ (Покупець) та ZOMAX LIMITED (Hong Kong) (Продавець) 23.11.2021 року було укладено Договір № 2021TS0192, відповідно до предмету якого Продавець здійснює поставку та продає, а Покупець приймає товар: транспортні засоби, комплектуючі та запасні частини до них різних виробників, різного стану та комплектності, згідно з умовами цього Договору.

Відповідно п.п. 1.2., 2.1. Договору характеристики, умови поставок та особливості товару за цим Договором повинні бути вказані в Специфікації та/або в Інвойсах, які є невід`ємною частиною цього Договору. Якісні та кількісні характеристики Товару визначаються Специфікаціями та/або Інвойсами.

Умови поставки у співвідношенні з їх тлумаченням Інкотермс 2020 (п. 3.4. Договору).

В розділі 4 Договору №2021TS0192 від 23.11.2021 року сторонами узгоджено, що ціна за товар за цим Договором встановлюється в доларах США. Ціни на товар зазначаються в Інвойсах, які є невід`ємною частиною цього Договору, для кожної поставки окремо. Загальна вартість Договору визначається додаванням вартості всього поставленого товару. Загальна вартість Договору визначена в розмірі 2 150 000,00 (два мільйони сто п`ятдесят тисяч доларів США) та може бути змінена за згодою сторонами цього Договору.

Відповідно до пунктів 5.2., 5.3. Договору оплата за товар, який поставляється за даним Договором, здійснюється шляхом банківського переказу протягом 6 (шести) календарних місяців з моменту (дати) перетину Товарів митного кордону України. Можлива оплата шляхом здійснення попереднього платежу у розмірах та на умовах, обумовлених додатково Сторонами у Додатках (Інвойсах) конкретної поставки.

На виконання умов Договору № 2021TS0192 Продавцем було виставлено інвойс №072 від 05.01.2023 року, відповідно до якого, загальна вартість товару становить 52460,00 доларів США, а загальна вага товару визначена в кількості 25173,32 кг. Умови поставки зазначені CPT Одеса (Україна).

З метою митного оформлення імпортованого товару 02.03.2023 року декларантом позивача до Одеської митниці подано митну декларацію № 23UA500080001051U9 на товар 1 - Мотоцикл новий 78 шт., марка GEON, Модель - GEON CR6s. Виробник - "GUANGDONG TAYO MOTORCYCLE TECHNOLOGY CO., LTD.", Китай (CN). Країна виробництва, походження - Китай (CN). Тип двигуна - бензиновий з робочим об`ємом циліндрів 203 см3., з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом, номер двигуна не визначений. Кількість місць для сидіння 2. Колісна формула 1*2. Тип приводу задній. Категорія L, не містить у своєму складі передавачі або приймачі та передавачі. Календарний рік виготовлення 2023. Модельний рік виготовлення 2023; товар 2 - запасні нові частини до мотоциклів GEON: Торгівельна марка GEON. Амортизатори, рем. комплекти амортизаторів, вилки передні з кріпленням, передні та задні обтикачи, паливні баки, крила передні, крила задні, сидіння, рами 57 карт. кор. Виробник "GUANGDONG TAYO MOTORCYCLE TECHNOLOGY CO., LTD.", Китай (CN). Країна виробництва, походження - Китай (CN).

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи: Пакувальний лист № 072 від 05.01.2023 року (0271); Рахунок-фактура (iнвойс) №072 від 05.01.2023 року (0380); Коносамент №ZSN0549675 від 10.01.2023 року (0705); Автотранспортна накладна б/н від 23.02.2023 року (0730); Сертифікат про походження товару №23C4407B0055/00016 від 03.01.2023 року (0861); Декларація про походження товару №072 від 05.01.2023 року (0862); Банківський платіжний документ, що стосується товару № 5 від 05.01.2023 року (3001); Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №2021TS0192 від 23.11.2021 року (4100); Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №072 від 05.01.2023 року (4103); Копія митної декларації країни відправлення №23ROCT190000135420 від 24.02.2023 (9610).

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме:

1) у банківському платіжному документі не зазначено номер специфікації за якою сплачено товар, що не дає можливості віднести цей документ до заявленої поставки;

2) у поданих документах відсутня інформація щодо виробника і торгової марки товару;

3) напис GEON зазначений у інвойсі як найменування товару;

4) у випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу. Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прайс-листи виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

02.03.2023 року декларантом було додатково надано сертифікат походження товару. У своєму електронному повідомленні від 02.03.2023 позивач зазначив, що надав вичерпний перелік документів станом на 02.03.2023, і не має можливості надати всі необхідні для підтвердження заявленої ним митної вартості документи.

В оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що згідно п.6 ст.54 МКУ заявлену декларантом митну вартість товару за ціною угоди митним органом не може бути визнано внаслідок виявлених розбіжностей та не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів. Митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена митним органом згідно з положеннями статті 59 МКУ - у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами. Митний орган пропонує визначити митну вартість оцінюваних товарів шляхом застосування методу визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних товарів з використанням способів, які є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), згідно з положеннями ст.60 МКУ, ґрунтуючись на раніше визнаних митними органами митних вартостях товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

02.03.2023 року Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000051/1, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, митним органом було здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом 301дол.США/шт до 598,15 дол. США/шт (МД UA500500/2023/003343 від 02.02.2023 партія товару 52шт з умовами поставки FOB (CN) Китай за угодою з виробником), - з урахуванням умов поставки, об?єму циліндрів двигуна та розміру партії.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 02.03.2023 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2023/00081.

Вважаючи протиправним та необґрунтованим рішення про коригування митної вартості позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи містять розбіжності, та у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі) не містяться дані про числові значення такої складової митної вартості, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Також, митниця в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів вказує, що у банківському платіжному документі не зазначено номер специфікації за якою сплачено товар, що не дає можливості віднести цей документ до заявленої поставки.

Згідно розділу 4 Договору №2021TS0192 від 23.11.2021 року ціна за товар за цим Договором встановлюється в доларах США. Ціни на товар зазначаються в Інвойсах, які є невід`ємною частиною цього Договору, для кожної поставки окремо. Загальна вартість Договору визначається додаванням вартості всього поставленого товару. Загальна вартість Договору визначена в розмірі 2 150 000,00 (два мільйони сто п`ятдесят тисяч доларів США) та може бути змінена за згодою сторонами цього Договору.

Пунктами 5.2., 5.3. Договору визначено, що оплата за товар, що поставляється за даним Договором, здійснюється шляхом банківського переказу протягом 6 (шести) календарних місяців з моменту (дати) перетину товарів митного кордону України. Можлива оплата шляхом здійснення попереднього платежу у розмірах та на умовах, обумовлених додатково у Додатках (Інвойсах) конкретної поставки.

Між сторонами було узгоджено поставку товару по ціні, вказаній в інвойсі №072 від 05.01.2023 року, а саме вартість товару становить 52460,00 доларів США.

Позивач сплатив на розрахунковий рахунок контрагента суму у розмірі 52460,00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням: №5 від 05.01.2023 року на суму 52460,00 доларів США.

Зазначена сума сплачених коштів за банківським платіжним документом №5 від 05.01.2023 року відповідає вартості, вказаній в Інвойсі №072 від 05.01.2023 року, експортній декларації країни відправлення №23ROCT190000135420 від 24.02.2023 року та сумі, зазначеній в Специфікації №072 від 05.01.2023 року.

Отже, вказане платіжне доручення містять інформацію достатню для ототожнення здійсненого платежу з поставкою товару за митною декларацією № 23UA500080001051U9.

Водночас, платіжне доручення № 5 від 05.01.2023 року у графі призначення платежу містить посилання на договір №2021TS0192 від 23.11.2021 року, а Специфікація №072 від 05.01.2023 року, була складена на підставі зазначеного Договору, а отже зазначення в платіжному документі посилання на Договір купівлі-продажу №2021TS0192 від 23.11.2021 року не свідчить про недійсність такого платіжного доручення і неможливість підтвердження належності оплати поставленого товару такими платіжними дорученнями.

Так, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18, від 25 травня 2021 року у справі №520/10386/2020, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Отже, з огляду на те, що митним органом не наведено переконливих аргументів щодо того, що відсутність посилання у платіжному дорученні на специфікацію та/або інвойс є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару, зважаючи що чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі та враховуючи наявність в платіжному документі посилання, зокрема, на Договір 2021TS0192 від 23.11.2021 року, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на банківський документ.

Стосовно твердження митниці щодо відсутності у поданих документах інформації щодо виробника і торгової марки товару та зазначення напису GEON у інвойсі як найменування товару, суд зазначає.

Відповідно до п. 1.2. Договору характеристики, умови поставки та особливості товару мають бути зазначені в специфікаціях та/або інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту.

Рахунок-фактура (інвойс) - вид комерційного рахунка, на підставі якого здійснюється оплата за товар. Затвердженої форми рахунку-фактури чи рахунку-проформи та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.

На виконання умов контракту згідно інвойсу №072 від 05.01.2023 року позивачу поставлено товар, з метою митного оформлення якого було подано митну декларацію та всі наявні документи, в яких зазначено відомості щодо торгової марки, моделі, виробника, кількості, вартості, тощо, а саме:

- товар №1 - Мотоцикл новий - 78 шт.: Марка GEON, МодельCR6s. Виробник GUANGDONG TAYO MOTORCYCLE TECHNOLOGY CO., LTD., Китай (CN). Країна виробництва - Китай (CN). Країна походження - Китай (CN). Тип двигуна - бензиновий з робочим об`ємом циліндрів 230 см3., з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом. Номер двигуна - не визначений. Кількість місць для сидіння - 2. Колісна формула - 1х2. Тип приводу - задній. Категорія - L, не містить у своєму складі передавачі або приймачі та передавачі. Календарний рік виготовлення - 2023. Модельний рік виготовлення - 2023.

- товар №2 - Запасні нові частини до мотоциклів GEON: Торгівельна марка GEON. Амортизатори, рем. комплекти амортизаторів, вилки передні з кріпленням, передні та задні обтикачи, паливні баки, крила передні, крила задні, сидіння, рами - 57 карт.кор. Виробник GUANGDONG TAYO MOTORCYCLE TECHNOLOGY CO., LTD., Китай (CN). Виробництво - Китай. Країна виробництва - Китай (CN).

Митне оформлення товару здійснювалося згідно з інвойсу № 072 від 05.01.2023, в якому міститься необхідна інформація для ідентифікації відомостей щодо товару, а саме: у графі Опис (Description) вказано найменування товару GEON CR6s та Запчастини для мотоцикла Geon (Spare parts for Motorcycle Geon), у графі Специфікація (Specification) зазначено рік виготовлення 2023, об`єм двигуна 230 см3, стан товару новий (New) для товару 1 та зазначено стан товару, вагу, кількість для товару 2, також зазначено країну походження товару (origin) - Китай.

Окрім зазначеного, декларантом подано специфікацію № 072 від 05.01.2023 року та пакувальний лист № 072 від 05.01.2023, які містять інформацію стосовно товару, який транспортується.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що подані для митного оформлення документи містять достатній обсяг необхідної інформації щодо поставленого товару, в тому числі зазначені відомості щодо виробника та торгової марки товару. Митний орган не надав належних та допустимих доказів того, що назва марки має вплив на митну вартість товару. Відповідач не зазначив у чому саме міститься розбіжність, як це впливає на числові значення товару, поданого до розмитнення.

Щодо не надання до митного оформлення документів про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України, суд зазначає про таке.

Відповідно до п. 3.4. Договору №2021TS0192 від 23.11.2021 року умови поставки у співвідношенні з їх тлумаченням Інкотермс 2020.

В інвойсі №072 від 05.01.2023 року, який виставлено на виконання умов Договору № 2021TS0192 умови поставки зазначені CPT Одеса (Україна).

Відповідно до умов Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс CPT (CARRIAGE PAID TO (... named place of destination, ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення)), термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них.

Термін CPT зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

Умови поставки СРТ за Інкотермс 2020 не встановлюють обов`язковість страхування товару. Отже відповідач робить висновок про те, що вартість страхування не включена у вартість товару, хоча страхування товару не є обов`язковим.

Страхування при СРТ є зоною відповідальності покупця (Позивача), якщо він вважає, що це потрібно. Договором №2021TS0192 від 23.11.2021 року не передбачено подання документів зі страхування товару покупцю.

При цьому, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, подаються декларантом для підтвердження митної вартості лише у випадках, якщо здійснювалось страхування, про що зазначено в п.8 ч.3 ст.53 МК України.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ АЛЬЯНС ІМПОРТ митної вартості товару судом не встановлено.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.

При цьому, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.

Суд зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

У даному випадку Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Застосування відповідачем резервного методу було обумовлено неможливістю застосування митним органом попередніх методів, в тому числі і методу за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань. Між тим, відповідачем вказано лише номер, дату та ціну по митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті 55 МК України. Суд зазначає, що копія митної декларації, що була підставою для коригування митної вартості товарів за МД №23UA500080001051U9 від 02.03.2023 року, до суду відповідачем не надано.

Отже, у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того в рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі "Суомінен проти Фінляндії" Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного виснвку, що відповідачем протиправно прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500080/2023/000051/1 від 02.03.2023 року, у зв`язку з чим воно належить до скасування.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року по справі № 420/8343/24, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. СеменюкСудді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький