Постанова

від 23.10.2024 по справі 420/5913/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/5913/24Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.,

повний текст судового рішення

складено 18.06.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВСЬКА І КО» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

22 лютого 2024 року приватне акціонерне товариство «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВСЬКА І КО» звернулось в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08.08.2023р. № 52619070802.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС у м. Києві, фахівцями відповідача, відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання на 2021 рік, на підставі наказу від 19.11.2021 року, проведена планова виїзна документальна перевірка позивача. За результатами перевірки складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки позивача Висновками перевірки встановлено порушення: п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 146 125 448 грн., у т.ч.: за 2018р. у сумі 19 309 852 грн., за 2019 рік у сумі 69 021 599 грн., за 2020 рік у сумі 57 793 997 грн. На підставі акту перевірки складено податкове повідомлення рішення від 08.08.2023р. № 52619070802, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України», загальна сума грошового зобов`язання 150 952 911 грн., у т.ч. за податковими зобов`язаннями 146 125 448, за штрафними санкціями 4 827 463 грн.

Позивач не погоджується з висновками перевірки податкового органу, а податкове повідомлення-рішення складене на його підставі вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом. Також, позивач звертає увагу на те, що спірне рішення було прийняте за результатом проведення документальної позапланової виїзної перевірки, призначеної за наслідком розгляду заперечень позивача на акт про результати документальної планової виїзної перевірки. У свою чергу, ця планова документальна перевірка була призначена і проведена контролюючим органом протиправно, під час дії встановленого Податковим кодексом України мораторію на проведення таких перевірок. Таким чином, за твердженням позивача, неправомірність проведення відповідачем первинної документальної планової перевірки нівелює законність всіх подальших наслідків, у тому числі тих, які виникли у зв`язку з розглядом заперечень на акт такої незаконної перевірки.

Представник відповідача відзначив, що відповідно до статті 20, статті 77, статті 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, із змінами та доповненнями (далі за текстом - Податковий кодекс України), плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу Головного управлінням ДПС у м. Києві від 31.12.2021 № 9194-п проведена планова виїзна документальна перевірка ПАТ «СК «КИЇВСЬКА РУСЬ», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 року по 31.12.2020 року, валютного законодавства за період з 01.01.2018 року по 31.12.2020 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2020 року та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки. За результатами перевірки складено акт, згідно з яким винесено податкові повідомлення-рішення щодо заниження показників у рядку 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності». Перевіркою встановлено фінансово-господарські взаємовідносини ПрАТ «СК «КИЇВСЬКА РУСЬ» з підприємством з ознаками «фіктивності» - ТДВ «СК «КРОК» (код за ЄДРПОУ 38799866).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року адміністративний позов приватного акціонерного товариства «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВСЬКА І КО» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволений.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08.08.2023 року № 52619070802.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь приватного акціонерного товариства «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВСЬКА І КО» (код ЄДРПОУ 31171581) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 30 280,00 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт не погоджується з вказаним рішенням суду та вважає його незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

23.11.2023 року Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КИЇВСЬКА РУСЬ» (ПрАТ «СК «КИЇВСЬКА РУСЬ») змінило місцезнаходження юридичної особи на: 65078, місто Одеса, вул. Космонавтів, буд. 36.

29.01.2024 року ПрАТ «СК «КИЇВСЬКА РУСЬ» змінило назву на Приватне акціонерне товариство «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВСЬКА І КО» (ПрАТ «КИЇВСЬКА І КО»).

Приватне акціонерне товариство «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВСЬКА І КО» є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.11.2000 року за номером 10741200000001130.

Наказом начальника Головного управління ДПС у м. Києві від 19.11.2021 року № 9194-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «СК «КИЇВСЬКА РУСЬ» (код 31171581)», на підставі ст.ст.20, 77, 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, із змінами та доповненнями, п.2 ч.1 ст.13 розділу ІV, ст.25 розділу VІ Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», зі змінами та доповненнями, та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», призначено провести документальну планову виїзну перевірку ПРАТ «СК «КИЇВСЬКА РУСЬ» (код 31171581, місцезнаходження: 03035, М. КИЇВ, ПЛОЩА СОЛОМ`ЯНСЬКА, БУД. 2, КВ.703) з 23.12.2021 по дату завершення перевірки, тривалістю 10 робочих днів. Перевірку провести з метою дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, валютного - за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2020 та іншого законодавства за відповідний період.

На підставі направлень від 23.12.2021 № 24799/26-15-07-08-02, № 24800/26-15-07-08-03, від 24.12.2021 № 24861/26-15-07-10-03, № 24826/26-15-07-07-01, від 30.12.2021 № 25255/26-15-08-01, № 25256/26-15-08-01, виданих Головним управлінням ДПС у м. Києві, на підставі ст.ст.20, 77, 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, із змінами та доповненнями, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік,

на підставі наказу Головного управлінням ДПС у м. Києві від 31.12.2021 № 9194-п проведена планова виїзна документальна перевірка ПАТ «СК «КИЇВСЬКА РУСЬ», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2020 та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами проведення перевірки ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КИЇВЬКА РУСЬ» складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки № 4149/Ж5/26-15-07-08-02/31171581 від 24.01.2022 року.

Перевіркою встановлені порушення:

- п, 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 146 125 448 грн., у тому числі за 2018 рік у сумі 19 309 852 гри., за 2019 рік у сумі 69 021 599 грн., за 2020 рік у сумі 57 793 997 гривень.

08.08.2023 року на підставі Акту перевірки № 4149/Ж5/26-15-07-08-02/31171581 від 24.01.2022 року Головним управління ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 52619070802, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України у розмірі 146 125 448,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 4 827 463,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Стаття 77 ПК України визначає порядок проведення документальних планових перевірок.

Згідно пунктів 77.1-77.4 статті 77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок. Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Законом України від 17 березня 2020 року №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено, зокрема, пунктом 52-2, відповідно до якого установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Наказом начальника Головного управління ДПС у м. Києві від 19.11.2021 року № 9194-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «СК «КИЇВСЬКА РУСЬ» (код 31171581)», на підставі ст.ст.20, 77, 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, із змінами та доповненнями, п.2 ч.1 ст.13 розділу ІV, ст.25 розділу VІ Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», зі змінами та доповненнями, та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», призначено провести документальну планову виїзну перевірку ПРАТ «СК «КИЇВСЬКА РУСЬ» (код 31171581, місцезнаходження: 03035, М. КИЇВ, ПЛОЩА СОЛОМ`ЯНСЬКА, БУД. 2, КВ.703) з 23.12.2021 по дату завершення перевірки, тривалістю 10 робочих днів.

В подальшому, Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту:

«Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим десятим.».

В подальшому, 29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року №591-IX «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесені зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України такого змісту: «в абзаці першому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)»; в абзаці восьмому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)», а слова та цифри «до 30 березня 2020 року» - словами та цифрами «протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)»; в абзаці дев`ятому слова та цифри «до 31 травня 2020 року» замінено словами та цифрами «по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)»; в абзаці десятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Також, у відповідності до Закону України від 14 липня 2020 року №786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців», який набрав чинності з 8 серпня 2020 року, внесено зміни до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме: після абзацу першого доповнено новим абзацом такого змісту: «документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків»; у зв`язку з цим абзаци другий - одинадцятий вважати відповідно абзацами третім - дванадцятим; в абзаці третьому слово і цифри «підпунктом 78.1.8» замінено словами і цифрами «підпунктами 78.1.7 та 78.1.8»; в абзаці п`ятому слова «зберігання та транспортування» замінено словами «зберігання, транспортування та обігу».

Таким чином, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.

Разом з тим, 04 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон №909-ІХ), пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На виконання вказаного Закону, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03 лютого 2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі - Постанова №89), якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема, тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.

Отже, вищевказане свідчить, що виникла суперечність між нормами ПК України та Постановою №89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління ДПС у м. Києві, призначаючи та проводячи документальну планову виїзну перевірку ПрАТ «СК «КИЇВСЬКА РУСЬ», керувалося, зокрема, приписами постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок».

Наразі, колегія суддів зазначає, що, вирішуючи питання про правомірність прийняття Головним управлінням ДПС у м. Києві оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, в першу чергу потрібно встановити:

- чи дотримано податковим органом процедуру призначення перевірки позивача (співвідношення положень пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та Постанови №89);

- чи тягнуть за собою заявлені позивачем порушення контролюючим органом вимог ПК України щодо проведення перевірки під час мораторію наслідки у вигляді скасування податкових повідомлень-рішень.

З даного приводу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

В силу вимог пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України, виключно законами України встановлюється Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи.

Частиною першою статті 96 Конституції України визначено, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період.

Як вже зазначено, Постанова №89 прийнята Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №909-IX.

Згідно частини першої статті 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі №640/18646/21.

Закон №909-IX, пунктом 4 розділу II «Прикінцеві положення» якого було надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, стосувався саме Державного бюджету України на 2020 рік.

Постанова Кабінету Міністрів України №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» прийнята 03 лютого 2021 року.

Згідно статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Так, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 травня 2023 року у справі № 140/607/22 наголосив, що Законом №909-IX не вносились зміни безпосередньо до ПК України, яким встановлено мораторій, а делеговано таке право Кабінету Міністрів України. При цьому, темпоральні і галузеві межі такого делегування не визначені.

Також, Верховний Суд вказав, що сам Закон України «Про Державний бюджет України» як тимчасовий акт законодавства вичерпує свою дію закінченням календарного періоду на який його прийнято.

За вказаних обставин, Верховний Суд у постанові від 24 травня 2023 року у справі №140/607/22 дійшов висновку, що Постанова №89 прийнята не на підставі та не на виконання ПК України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим, не може вважатися складовою податкового законодавства, а тому, не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 року №1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

В подальшому, постановами Кабінету Міністрів України було продовжено дію карантину, а саме:

- постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» продовжено дію карантину з 19.12.2020 до 28.02.2021;

- постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 року №104 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 30.04.2021 року;

- постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 року №405 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 30.06.2021 року;

- постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 №611 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» установлено продовжити на всій території України дію карантину до 31 серпня 2021 року.

Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття наказу Головним управлінням ДПС у м. Києві від 19.11.2021 року № 9194-п щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «СК «КИЇВСЬКА РУСЬ» не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак, діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що наказ від 19.11.2021 року № 9194-п 3, на підставі якого була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача та за результатом якої, в подальшому, винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, був прийнятий саме відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів зазначає, що податковий орган, незважаючи на прийняття Кабінетом Міністрів України постанови «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03 лютого 2021 року №89, не був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 ПК України.

Враховуючи вищезазначене, оскільки, встановлений у пункті 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України мораторій на проведення планових виїзних перевірок імперативно забороняв контролюючому органу її проводити, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність перевірки, оформленої Актом про результати документальної планової виїзної перевірки № 4149/Ж5/26-15-07-08-02/31171581 від 24.01.2022 року.

При цьому, як наголосив Верховний Суд у постановах від 10 вересня 2022 року у справі №640/16093/21, від 12 жовтня 2022 року у справі №160/24072/21, від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 21 грудня 2022 року у справі №160/14976/21 та ін., проведення перевірки на підставі Постанови №89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Згідно із п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті (абз.2 п.86.8 ст. 86 ПК України).

Як встановлено під час розгляду в суді апеляційної інстанції ПАТ «СК «КИЇВСЬКА РУСЬ» були надані заперечення на Акт про результати документальної планової виїзної перевірки № 4149/Ж5/26-15-07-08-02/31171581 від 24.01.2022 року.

Відповідно до пп.86.7.5 п.86.7 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Колегія суддів вважає зазначити, що з аналізу наведених вище правових норм вбачається, що законодавець не конкретизує, в якому форматі має надаватися відповідь на заперечення платника, обов`язковим є лише її викладення в письмовій формі та обґрунтованість.

Крім того, за наслідками розгляду заперечень на акт перевірки контролюючий орган може дійти висновку про їх обґрунтованість, що матиме наслідком неприйняття податкового повідомлення-рішення.

Як було з`ясовано та фактично не заперечувалось сторонами по справі відповіді контролюючим органом на них надано не було.

Оскільки податкові повідомлення-рішення були прийняті без розгляду заперечень позивача на акт перевірки, порушено право позивача на подання заперечень на акт перевірки відповідно до статті 86 ПК України.

Прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень без дотримання права платника податків на подання заперечень є порушенням порядку оформлення результатів перевірок.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08.08.2023р. № 52619070802 та наявність підстав для їх скасування.

Доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

При обґрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст.2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судове рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко