УХВАЛА
24 січня 2025 року
м. Київ
справа №420/5913/24
адміністративне провадження № К/990/47496/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №420/5913/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВСЬКА І КО» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2024, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024, задоволено позов Приватного акціонерного товариства «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВСЬКА І КО» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2023 №52619070802, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України у розмірі 146125448,00 грн та застосовано штрафні санкції у сумі 4827463,00 грн. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №420/5913/24.
Ухвалою Верховного суду від 18.12.2025 касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху, установлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, належного викладення підстав касаційного оскарження.
В межах встановленого строку податковим органом надіслано заяву про усунення недоліків касаційної скарги (передано судді-доповідачу 13.01.2025), заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, викладено в новій редакції підстави касаційного оскарження.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржником вказано, що у даному випадку спірними є правовідносини, що виникають між платником податків та контролюючим органом під час реалізації останнім своїх повноважень щодо проведення планової документальної виїзної перевірки суб`єкта господарювання на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме видання наказу на проведення такої перевірки відповідно до ст. 20 та 77 Податкового кодексу України з урахуванням пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України, Закону України від 13.05.2020 №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 591-IX), пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 № 909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон №909-IX), постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі - Постанова № 89).
Комплексне застосування положень пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України, пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 909-ІХ, Постанови №89 та дослідження умов та мети прийняття цих актів не дає підстав для застосування норми пункту 5.2 статті 5 ПК України чи використання частини третьої статті 7 КАС України, оскільки колізія між вказаними нормами відсутня.
Верховний Суд зауважує, що аналіз положень статей 328, 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Натомість доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм податкового законодавства, тлумачень нормативно правових актів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження. Податковим органом не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Таким чином, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуто.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, та в зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №420/5913/24 повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва В.П. Юрченко В.В. Хохуляк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2025 |
Оприлюднено | 27.01.2025 |
Номер документу | 124675794 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні