Постанова

від 22.10.2024 по справі 420/27218/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/27218/23

Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.,

повний текст судового рішення

складено 15.02.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

при секретарі - Філімович І.М.

за участю представника апелянта Лоскутова В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕРГО ГРУП» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

До Одеського окружного адміністративного суду 05 жовтня 2023 року через канцелярію суду надійшла позовна заява за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕРГО ГРУП» (код ЄДРПОУ 42020401, місцезнаходження: 65114, м. Одеса, пр-т. Небесної Сотні, 47/3) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), в якій представник, відповідно до заяви про зміну предмету позову просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.02.2023 року №2398/15-32-07-07-23.

Також, представник просить стягнути судові витрати, які будуть надані протягом п`яти днів з моменту прийняття рішення.

Ухвалою від 30 жовтня 2023 року після усунення виявлених недоліків, позивачу поновлено строк звернення до суду та позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що податковим органом було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АМЕРГО ГРУП» та за результатами перевірки складено Акт від 01.02.2023 року №1562/15-32-07-07-18, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 22.02.2023 року №2398/15-32-07-23 на суму 418 143,04 грн.

На думку представника позивача, вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на таке.

Так, за контрактом №04/04/2020 від 17.03.2020 року ТОВ «АМЕРГО-ГРУП» виступає покупцем харчових продуктів (печінки тріски). Продавцем виступає польська компанія «РРН JUOR S.C.». Закупівля товарів здійснюється на умовах самовивезення зі складу постачальника EXW (INCOTERMS 2010). Умови поставки та оплати викладені в контракті, копію якого було подано до податкового органу.

За вказаним контрактом у запитуваний період була здійснена закупівля партії товару на підставі інвойсу №21/fVS/003/E від 01.10.2021 року на суму 32 300,80 Евро. Копію інвойсу було подано до податкового органу.

Платіжним дорученням №3 від 01.10.2021 року було здійснено переказ іноземної валюти на користь Постачальника. Копія платіжного доручення та виписок по рахунку також надавались під час перевірки.

Товар, за який було здійснено оплату, було оформлено в режим ІМ-74 (митний склад (для іноземних товарів) згідно з митного документу UA500080/2021/002356. Копія митного документу додається, також вона наявна в базі митного органу, яка є доступною для податкового органу.

Після розміщення на митному складі товар було переміщено в режим реекспорту та вивезено з митної території України на підставі митного документу UA5Q0080/2022/001762/.

Оплата реекспортованого товару відбулася на підставі інвойсу №АМ06069 від 11.02.2022 року до Контракту №11/02/20 від 11.02.2020 року.

Також на вимогу контролюючого орану було надано обороти по 632 рахунку за період з 01.10.2021 року по 26.12.2022 року.

Виходячи з приписів Постанови Правління Національного Банку України від 02.01.2019 року №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» зазначені дії та документи є достатньою підставою для завершення валютного контролю.

За наявною у товариства інформацією банк, через який провадилась операція, щодо якої податкові органи мають інформацію про, начебто, наявні порушення, не має до товариства жодних питань щодо строків та порядку виконання розрахунків. Зазначена операція знята з валютного контролю.

Таким чином, інформація щодо, начебто, виявлених порушень, яка стала підставою для позапланової перевірки, та яку було покладено в основу складання оскаржуваного ППР не підтверджується наявними документами.

З таких підстав представник позивача просить задовольнити позовні вимоги.

На виконання ухвали 10.11.2023 року від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого представник проти заявлених позовних вимог заперечує та просить відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що ТОВ «АМЕРГО ГРУП» (Покупець), в особі ОСОБА_1 , що діє на підставі Статуту, було укладено договір №04/03/2020 від 17.03.2020 року з компанією PPH JUOR S.C. в особі співвласника Roksana Rydzewska (Продавець, адреса: Lubowidz 35E 84-300 Lebork, Poland, PL841-164-23-65, Santander Bank Polska S.A. Acc PL781090110200000000134509375).

На виконання умов договору №04/03/2020 від 17.03.2020 року ТОВ «АМЕРГО ГРУП» було здійснено платіж на підставі інвойсу від 01.10.2021 року №21/fVS/0003/Е на рахунок компанії PPH JUOR S.C. (Польща) у сумі 32 300,80 дол. США (859 766,54 грн.), а саме: 01.10.2021 року у сумі 32 300,80 дол. США (859 766,54 грн.), законодавчо встановлений термін здійснення поставки товару 30.09.2022 року.

Представник відповідача зазначив, що до перевірки ТОВ «АМЕРГО ГРУП» не було надано МД, типу ІМ-40 «Імпорт» з поставки товару рибні продукти консервовані печінка тріски в банках по 240 г 20 736 банок, код товару 16042090900) за імпортною операцією, здійсненою 01.10.2021 року у сумі 32 300,80 дол. США.

Представник відповідача вважає безпідставне посилання позивача на контракт від 11.02.2020 року №11/02/20, оскільки за отриманою податковою інформацією від ДПС України (лист від 06.12.2022 року №15770/7/99-00-07-05-01-07) щодо порушення ТОВ «АМЕРГО ГРУП» валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортною операцією за договором №04/03/2020 від 17.03.2020 року, перевірявся саме цей договір та контракт від 11.02.2020 року №11/02/20 не був предметом перевірки.

Представник відповідача зазначив, що перевіркою встановлено порушення пунктів 1,3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5, із змінами і доповненнями, внаслідок порушення граничних строків поставки товару у сумі 32 300,80 дол. США за договором №04/03/2020 від 17.03.2020 року, укладеним з нерезидентом PPH JUOR S.C. (Польща).

Відповідно до п.п.3 п 9 розд. ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою Постановою НБУ від 02.01.2019 року №7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків - у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).

За таких обставин представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

Через канцелярію суду 06.12.2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив (№ЕС/17568/23), відповідно до змісту якої представник підтримує заявлені позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні та додатково наводить такі доводи.

Аналіз умов Договору дозволяє стверджувати, що відповідний договір не містить ознак саме імпортної операції, адже не передбачає ввезення товару та випуск його у вільний обіг на митній території України.

Фактично, позивач помістив відповідний товар 26.01.2022 року в митний режим митний склад відповідно до МД UA500080/2022/000925 від 26.01.2022 року, а після цього помістив товар в митний режим реекспорт.

Представник позивача звернув увагу, що відповідно до ст.121 Митного кодексу України митний склад - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

У свою чергу відповідно до ст.85 Митного кодексу України реекспорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до пп.4 ч.1 ст.86 Митного кодексу України митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та: були поміщені у митний режим митного складу та вивозяться за межі митної території України у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання.

Представник позивача звертає увагу, що комплексний аналіз зазначених вище норм Митного кодексу України дозволяє стверджувати, що позивач не вчиняв імпортної операції, і не був зобов`язаний її вчиняти. При цьому, ані Митний кодекс України, ані Закон України «Про валюту та валютні операції» не зобов`язує позивача після поміщення товару в митний режим митний склад переміщувати товар в митний режим імпорт.

Отже твердження відповідача про те, що позивачем на підставі Договору вчинено імпортну операцію не підтверджується матеріалами справи, а твердження відповідача про те, що позивачем в порушення вимог Закону України «Про валюту та валютні операції не завершено імпортну операцію, шляхом неподання імпортної декларації, не ґрунтується на законі, адже чинне законодавство України не передбачає обов`язку позивача розмістити відповідний товар в митний режим імпорт, і позивач є вільним в обранні способу розпорядження товаром на території України, або поза її межами, в тому числі і в виборі відповідного митного режиму.

При цьому, посилання відповідача на вимоги пп.3 п.9 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою НБУ від 02.01.2019 року №7, щодо завершення валютного нагляду імпортних операцій, не заслуговують на увагу суду та є недоречними в даному випадку, адже позивачем не проводилася імпортна операція, тому застосовувати до неї вимоги пп.3 п.9 розділу ІІІ Інструкції неправомірно. Тим самим, ненадання позивачем відповідачу під час перевірки МД типу ІМ-40 «Імпорт» не є порушенням з боку позивача, адже позивачем не вчинялася імпортна операція.

Представник позивача наголошує на тому, що позивачем було надано відповідачу під час перевірки документи, що підтверджують завершення валютної операції та розрахунків по ній.

Проте відповідачем протиправно не враховано надані позивачем документи лише через посилання відповідача на повідомлення про порушення вимог валютного законодавства за договором №04/03/2020 від 17.03.2020 року, а не за контрактом №11/02/2020 від 11.02.2020 року.

Стосовно не врахування вказаного контракту, представник позивача зазначає, що по-перше, відповідний контракт є невід`ємною частиною вчиненої позивачем валютної операції, і відхилення відповідачем поданих доказів з суто формальних причин призвело до неправильного встановлення змісту валютної операції, по-друге предметом перевірки позивача було дотримання вимог валютного законодавства за договором №04/03/2020 від 17.03.2020 року з 17.03.2020 року по дату закінчення перевірки, тим самим, хоча в предметі перевірки і було вказано посилання на конкретну дату здійснення операції, а саме 01.10.2021 року, проте було визначено період, що підлягає перевірці від 17.03.2020 року по дату закінчення перевірки. Тим самим відповідач мав перевірити всі операції за договором №04/03/2020 від 17.03.2020 року з 17.03.2020 року по дату закінчення перевірки.

Та, окрім цього, представник звертає увагу, що за згаданим договором позивачем вчинялися операції і в 2021 році за МД UA500080/2021/002356 ІМ-74 (митний склад для іноземних товарів) та МД UA500080/2021/002593 (реекспорт), а також в 2020 році за МД UA500070/2020/227000 ІМ-74 (митний склад для іноземних товарів) та МД UA500000/2020/227242 (реекспорт). Тобто так само, як і 01.10.2021 року. Зазначені операції входили до предмету перевірки, по ним надавалися документи, і відповідачем не було виявлено порушення вимог валютного законодавства за цими операціями, хоча вони були вчиненні в такий самий спосіб. Валютний нагляд за цими операціями завершено на підставі митних декларацій, які свідчать про передачу товару у власність нерезидента та надходження валютної виручки від продажу товару цього товару нерезиденту.

Також, представник позивача звертає увагу на п.6 вказаної Інструкції, якою передбачено, що банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за, зокрема, імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції (а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)) імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

При цьому, завершення такої операції врегульовано пп. 5 п. 9 розділу ІІІ Інструкції.

Тобто навіть Інструкція передбачає право позивача продати товар нерезиденту без поміщення товару і митний режим імпорту, тобто до його ввезення на митну територію України, а митний склад, не вважається митною територією України, тому розміщення товару в митному режимі митний склад, не вважається ввезенням товару.

Тому представник позивача вважає, що при проведенні перевірки відповідач був зобов`язаний прийняти до уваги наданий позивачем Контракт №11/02/2020 від 11.02.2020 року, відповідну МД №500080/2022/001762 від 14.02.2022 року про поміщення товару в митний режим реекспорту, інвойс та банківські виписки, які повністю підтверджують продаж товару нерезиденту та зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента, тобто підстави для завершення валютного контролю за відповідною операцією.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

Також, 06.12.2023 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій представник просить виправити допущену у первинному позові помилку та розглядати позовні вимоги в такій редакції: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.02.2023 року №2398/15-32-07-07-23, стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати.

Ухвалою, що занесена до протоколу підготовчого засідання від 18.12.2023 року підготовче провадження по справі закрито та призначено розгляд справи по суті.

У вступному слові представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у вступному слові проти заявлених позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕРГО ГРУП» (код ЄДРПОУ 42020401, місцезнаходження: 65114, м. Одеса, пр-т. Небесної Сотні, 47/3) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області форми «С» від 22.02.2023 року №2398/15-32-07-07-23, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції до ТОВ «АМЕРГО ГРУП» в сумі 418 143,04 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕРГО ГРУП» (код ЄДРПОУ 42020401, місцезнаходження: 65114, м. Одеса, пр-т. Небесної Сотні, 47/3) судовий збір в розмірі 6272 грн. 15 коп. (шість тисяч двісті сімдесят дві гривні 15 копійок).

На вказане рішення суду Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу. Апелянт просить задовольнити апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області та скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року по справі №420/27218/24 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, неповно з`ясовані судом обставини, що мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «АМЕРГО ГРУП» зареєстровано 26.03.2018 року номер запису 15561020000065806. Перебуває на обліку як платник податків та платник єдиного внеску в Головному управлінні ДПС в Одеській області, Київська державна податкова інспекція.

Основний вид господарської діяльності: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Колегією суддів встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі направлення від 13.01.2023 року №199/15-32-07-07-16, відповідно до отриманої податкової інформації, що свідчить про порушення ТОВ «АМЕРГО ГРУП» валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортною операцією, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 11.01.2023 року №90-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом від 17.03.2020 року №04/03/2020 (дата здійснення операції, імпорт 01.10.2021 року) за період з 17.03.2020 року по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки.

За результатами здійснення вказаної перевірки сформовано Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АМЕРГО ГРУП» від 01.02.2023 року №1562/15-32-07-07-18.

Відповідно до Акту перевіркою з питань дотримання вимог валютного законодавства ТОВ «АМЕРГО ГРУП» встановлено порушення: пунктів 1,3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з урахуванням п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5, із змінами і доповненнями у результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної операції в частині порушення строків здійснення поставки по імпортній операції, за договором №04/03/2022 від 17.03.2020 року, укладеним з компанією-нерезидентом PPН JOUR S.C. (Польща) в сумі 32 300,80 дол. США в результаті чого сума заборгованості, на яку нараховується пеня складає 32 300,80 дол. США (1181195,03 грн.) за період з 01.10.2022 року по 26.01.2023 року (118 днів); прострочену дебіторську заборгованість у сумі 32 300,80 дол. США по розрахунках ТОВ «АМЕРГО ГРУП» з нерезидентом PPН JOUR S.C. (Польща) за договором №04/03/2020 від 17.03.2020 року.

Відповідно до розрахунку пені за порушення ТОВ «АМЕРГО ГРУП» строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях за 18 днів прострочення нараховано ставку пені за кожен день прострочки 0,3 %, що складає 418 143,04 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Акту та розрахунку пені Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано податкове повідомлення-рішення від 22.02.2023 року №2398/15-32-07-07-23 на суму 418 143,04 грн.

Стосовно господарських правовідносин позивача з нерезидентом PPН JOUR S.C. (Польща) судом першої інстанції вірно встановлено, що 17.03.2020 року ТОВ «АМЕРГО ГРУП» (покупець) та PPН JOUR S.C. (Польща) (продавець) було укладено договір №04/03/2020, предметом якого визначено, що продавець продає, а покупець купує консервований продукт (печінка з тріски), на умовах EXW (INCOTERMS 2010) (п.1.1 Договору) (а.с.121-124).

Ціна розуміється на умовах поставки. EXW (INCOTERMS 2010), в Євро або Доларах США і вказується в інвойсах на кожну поставку. (п.2.1 Договору)

Поставка здійснюється на умовах EXW 84-218 Годетово 1А, Польща (INCOTERMS 2010). (п.6.1 Договору).

Інвойсом №21/FVS/003/Е від 01.10.2021 року зміни до умов поставки не внесено. (а.с.108)

Так, за вказаним інвойсом було здійснено закупівлю партії товару на суму 32 300,80 Євро.

На підтвердження факту оплати за отриманий товар надано платіжне доручення № 3 від 01.10.2021 року (а.с.88).

Зазначений товар було оформлено в режимі ІМ-74 (митний склад (для іноземних товарів) відповідно до МД №UA500080/2021/002356 від 17.02.2021 року (а.с.95-97).

Крім того, колегією суддів встановлено, що 11.02.2020 року між ТОВ «АМЕРГО ГРУП» (продавець) та Amergo Trade (Bulgaria) (покупець) укладено контракт №11/02/2020, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продавцю товар, у відповідності до замовлень покупця. (п.1.1 контракту) (а.с.19-21).

На підставі інвойсу №АМ06069 від 11.02.2022 року ТОВ «АМЕРГО ГРУП» було поставлено товар: печінка тріски та піддони на суму 33 050,40 дол. США. (а.с.18,98).

Вказаним інвойсом визначено, що 100% оплата протягом 365 днів по факту поставки товару.

Поставлений товар було оформлено в режимі ЕК-11 (реекспорт (крім позначеного кодом 12) за МД №UA500080/2022/001762 від 14.02.2022 року.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням Головного управління ДПС в Одеській області від 22.02.2023 року №2398/15-32-07-07-23 та вважаючи його протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України, Митного кодексу України, Закону України «Про валюту і валютні операції», Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5, із змінами і доповненнями.

Відповідно до вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з вимогами п.75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. (п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України)

Відповідно до вимог п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі направлення від 13.01.2023 року №199/15-32-07-07-16, відповідно до отриманої податкової інформації, що свідчить про порушення ТОВ «АМЕРГО ГРУП» валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортною операцією, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 11.01.2023 року №90-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом від 17.03.2020 року №04/03/2020 (дата здійснення операції, імпорт 01.10.2021 року) за період з 17.03.2020 року по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до вимог п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Так, за результатами здійснення вказаної перевірки сформовано Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АМЕРГО ГРУП» від 01.02.2023 року №1562/15-32-07-07-18 та на підставі Акту та розрахунку пені Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано податкове повідомлення-рішення від 22.02.2023 року №2398/15-32-07-07-23 на суму 418 143,04 грн.

Відповідно до Акту перевіркою з питань дотримання вимог валютного законодавства ТОВ «АМЕРГО ГРУП» встановлено порушення: пунктів 1,3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з урахуванням п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5, із змінами і доповненнями у результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної операції в частині порушення строків здійснення поставки по імпортній операції, за договором №04/03/2022 від 17.03.2020 року, укладеним з компанією-нерезидентом PPН JOUR S.C. (Польща) в сумі 32 300,80 дол. США, в результаті чого сума заборгованості, на яку нараховується пеня складає 32 300,80 дол. США (118 1195,03 грн) за період з 01.10.2022 року по 26.01.2023 року (118 днів); прострочену дебіторську заборгованість у сумі 32 300,80 дол. США по розрахунках ТОВ «АМЕРГО ГРУП» з нерезидентом PPН JOUR S.C. (Польща) за договором №04/03/2020 від 17.03.2020 року.

Представник позивача зі свого боку зазначила, що такі твердження податкового органу є необґрунтованими та протиправними з огляду на те, що позивачем не було здійсненої імпортної операції.

Відповідно до вимог ч.1 ст.70 Митного кодексу України, з метою застосування законодавства України з питань митної справи запроваджуються такі митні режими: 1) імпорт (випуск для вільного обігу); 2) реімпорт; 3) експорт (остаточне вивезення); 4) реекспорт; 5) транзит; 6) тимчасове ввезення; 7) тимчасове вивезення; 8) митний склад; 9) вільна митна зона; 10) безмитна торгівля; 11) переробка на митній території; 12) переробка за межами митної території; 13) знищення або руйнування; 14) відмова на користь держави.

Відповідно до вимог ст.74 Митного кодексу України імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Згідно з вимогами ст.121 Митного кодексу України, митний склад - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до вимог ст.85 Митного кодексу України реекспорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з вимогами пп.4 ч.1 ст.86 Митного кодексу України, митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та: були поміщені у митний режим митного складу та вивозяться за межі митної території України у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання.

Так, на виконання умов договору, укладеного 17.03.2020 року між ТОВ «АМЕРГО ГРУП» (покупець) та PPН JOUR S.C. (Польща) (продавець) №04/03/2020 на поставку товару, а саме: консервований продукт (печінка з тріски), ТОВ «АМЕРГО ГРУП» було придбано товар у продавця, що підтверджується Інвойсом №21/FVS/003/Е від 01.10.2021 року та платіжним дорученням №3 від 01.10.2021 року на суму 32 300,80 Євро.

Вказаний товар було оформлено в режимі ІМ-74 (митний склад (для іноземних товарів) відповідно до МД №UA500080/2021/002356 від 17.02.2021 року.

Тобто, позивачем було поміщено придбаний товар в режим «митний склад», відповідно до умов якого товар фактично не поміщається в митний режим «імпорт» та не випускається в вільний обіг на митній території України, як передбачено режимом «імпорт».

Крім того, відповідно до умов контракту №11/02/2020, укладеного 11.02.2020 року між ТОВ «АМЕРГО ГРУП» (продавець) та Amergo Trade (Bulgaria) (покупець), придбаний позивачем товар (поміщений ним у режим «митний склад») було продано покупцю Amergo Trade (Bulgaria), що підтверджується інвойсом № АМ06069 від 11.02.2022 року на суму 33 050,40 дол. США.

Надалі, реалізацію вказаного товару було відображено шляхом подання МД №UA500080/2022/001762 від 14.02.2022 року в режимі ЕК-11 (реекспорт (крім позначеного кодом 12).

Отже, з огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не був поміщений товар в митний режим «імпорт», а поміщення в митний режим «митний склад» автоматично не означає, що товар буде чи повинен бути поміщений у подальшому у митний режим «імпорт» та випущений у вільний обіг на території України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що позивачем на підставі Договору вчинено імпортну операцію не підтверджується матеріалами справи, а твердження апелянта про те, що позивачем в порушення вимог Закону України «Про валюту та валютні операції» не завершено імпортну операцію, шляхом неподання імпортної декларації, не ґрунтується на законі, адже чинне законодавство України не передбачає обов`язку позивача розмістити відповідний товар в митний режим «імпорт», і позивач є вільним в обранні способу розпорядження товаром на території України, або поза її межами, в тому числі і у виборі відповідного митного режиму.

Щодо викладених в Акті перевірки порушень, а саме: порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньо-економічної операції в частині порушення строків здійснення поставки за договором №04/03/2020 від 17.03.2020 року, колегія суддів зазначає, що вказані твердження є протиправними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, відповідно до вимог п.1 ст.13 Закону України «Про валюту та валютні операції» національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

З метою врегулювання порядку здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів постановою від 02.01.2019 року №7 Правління Національного банку України затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - Інструкція).

Відповідно до вимог п.6 вказаної Інструкції банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

Як вже зазначалось вище, та зазначено в Акті перевірки, 01.10.2021 року позивачем було сплачено кошти за поставку товару від продавця PPН JOUR S.C. (Польща) за договором №04/03/2020 від 17.03.2020 року.

Законодавчо встановлений термін для здійснення поставки товару 30.09.2022 року.

Позивачем після фактичного отримання товару від продавця, було сформовано МД №UA500080/2021/002356 від 17.02.2021 року та поміщено у режим «митний склад», тобто без фактичного ввезення товару на території України з метою випуску у вільний обіг.

Надалі, товар, що перебував у режимі «митний склад» було реалізовано та відображено у МД №UA500080/2022/001762 від 14.02.2022 року, як реекспорт.

Відповідно до вимог пп.5 п.9 розділу ІІІ Інструкції банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.

Тобто, аналізуючи наведені норми Інструкції та обставини у справі, колегія суддів дійшла висновку, що в діях ТОВ «АМЕРГО ГРУП» відсутні протиправні дії які б свідчили про порушення строків здійснення поставки за договором.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що відповідач діяв не у спосіб, передбачений законодавством та протиправно застосував до позивача пеню при прийнятті податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.02.2023 року №2398/15-32-07-07-23 є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 310; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 23.10.2024 року.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко