Постанова

від 22.10.2024 по справі 620/878/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/878/24

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Споживчого товариства «Перелюбське» про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Споживчого товариства «Перелюбське» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2024 року Споживче товариство «Перелюбське» (далі - позивач, СТ «Перелюбське») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Чернігівській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.12.2023 № 14100/Ж10/25-01-07-05-01.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 позов задоволено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Чернігівській області залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

До суду апеляційної інстанції 22.08.2024 представником СП «Перелюбське» подана заява про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з ГУ ДПС у Чернігівській області на користь СП «Перелюбське» судові витрати у сумі 8 500 грн витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань.

Указану заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження на 22.10.2024.

У запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення ГУ ДПС у Чернігівській області просило в її задоволенні відмовити.

Розглянувши подану заяву, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що остання підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови від 20.06.2024 не було вирішено питання про розподіл судових витрат. При цьому у відзиві на апеляційну скаргу СП «Перелюбське» просило стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17.

Судова колегія вважає за необхідне зауважити, що обов`язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Крім того, колегія суддів, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 19.09.2019 у справі № 810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приписи КАС України покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 20.01.2021 у справі № 120/3929/19-а.

Матеріали справи свідчать, що ГУ ДПС у Чернігівській області подано до суду апеляційної інстанції заперечення, в яких останнє вказує на неспіврозмірність суми із складністю справи та явне завищення кількості часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат у розрізі видів наданих послуг, їх співмірність та пропорційність, з урахуванням доводів заперечення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції представником позивача були подані:

- копію договору від 22.04.2024 №22/04/24/3 про надання правової (професійної правничої) допомоги, за яким вартість послуг (гонорар) за цим договором складає 8 500 грн;

- копію рахунку на оплату від 22.04.2024 №99 на суму 8 500 грн;

- копію платіжної інструкції від 23.04.2024 №2835 про сплату коштів в сумі 8 500 грн;

- копію акта надання послуг від 13.05.2024 №81, за яким позивачу надані послуги з надання правової (професійної правничої) допомоги у кількості 1 за ціною 8 500 грн.

Указані документи також направлені 13.05.2024 до електронного кабінету ГУ ДПС у Чернігівській області, що підтверджується квитанцією №1032137.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Верховний Суд у постанові від 10.11.2022 у справі № 2040/6997/18 підкреслив, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відтак, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У постанові від 10.11.2022 у справі № 640/24023/21 Верховний Суд також звернув увагу на те, положення КАС України покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Цим правом, як було встановлено раніше, відповідач скористався, подавши заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення, зміст та обґрунтування яких було наведено вище.

Судовою колегією враховується, що ця справа належить до справ незначної складності (є малозначна), її розгляд здійснювався судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження, а ціна позову складає 20 817,90 грн. При розгляді справи у суді першої та апеляційної інстанціях брав участь один й той самий адвокат, що свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення. На користь цього свідчить й те, що доводи й позиція сторін протягом усього часу розгляду справи не змінювалися, а мотиви відзиву за своєю суттю не відрізняються від аргументів позову.

Аналогічний за змістом висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 13.12.2023 у справі № 160/17139/20.

Викладене, на переконання судової колегії, з урахуванням відповідних аргументів ГУ ДПС у Чернігівській області, об`єктивно свідчить, що розмір заявленої до присудження суми витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 500 грн є завищеним.

Таким чином, враховуючи категорію складності цієї справи (малозначна), ціну позову, ненадання доказів виняткового значення цієї справи для позивача та обґрунтувань неминучості і обов`язковості понесених останнім витрат саме у такому розмірі, колегія суддів з урахуванням аргументів відповідача про неспівмірність заявлених до відшкодування судових витрат приходить до висновку, що останні з огляду на співрозмірність та пропорційність до предмету спору підлягають присудженню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області на користь СП «Перелюбське» у розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 132, 135, 139, 241, 242, 252, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву Споживчого товариства «Перелюбське» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання про розподіл судових витрат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11, код ЄДРПОУ ВП 44094124) на користь Споживчого товариства «Перелюбське» (15312, Чернігівська обл., Корюківський р-н., с. Перелюб, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 01776375) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач Л.О. Костюк

Судді Н.П. Бужак

М.І. Кобаль

Повний текст додаткової постанови складено 22 жовтня 2024 року.