Постанова

від 22.10.2024 по справі 320/7097/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/7097/21 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоіндбудсервіс" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року, прийнятого в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоіндбудсервіс" до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправними та скасування постанови і припису, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Житлоіндбудсервіс" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, в якому просило суд:

визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 05.05.2021 № 65 про накладення стягнень, передбачених статтею 14 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" щодо накладення на позивача штрафу у розмірі 56 750 грн;

визнати протиправним та скасувати припис відповідача від 29.04.2021 № 29 "Про припинення порушень прав споживача".

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу та вказує, що оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 у справі № 320/7097/21 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Позивач вважає, що суд першої інстанції не надав жодної оцінки його доводам про те, що Постанову і Припис винесено на підставі Акту перевірки, складеного з грубим порушенням норм закону, які регулюють процедуру оформлення результатів перевірки, тому такий Акт перевірки не може бути основою для подальшого застосування до ТОВ "Житлоіндбудсервіс" негативних наслідків, в тому числі притягнення до відповідальності.

Так, акт перевірки повинен складатися за результатами перевірки, тобто після її закінчення, і підписуватися в останній день перевірки. Однак, Акт перевірки складено відповідачем 22.04.2021 - у перший день перевірки, а не за її результатами, що є грубим порушенням ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, а також ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Позивач вважає, що наведений на стор. 46-48 Акту перевірки опис виявлених порушень суперечить ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, оскільки:

в Акті перевірки наведений загальний перелік нормативних актів, які нібито порушило Товариство, і загальний опис встановлених при перевірці фактичних обставин та доказів, що нібито підтверджують вчинення порушень; тобто, в Акті взагалі не розмежовано конкретно - у чому саме полягає кожне виявлене порушення (суть порушення) і яку конкретно вимогу законодавства при цьому порушено; також, з тексту, наведеного у третій колонці таблиці на стор. 46-48 Акту перевірки, не зрозуміло - де опис фактичних обставин, а де - суть порушення;

не наведено чітких посилань на конкретні вимоги законів та підзаконних нормативно-правових актів (абзац, підпункт, пункт, частина, тощо) або цитату їх змісту, що не дає можливості однозначно зрозуміти, яку саме норму, на думку Управління, Товариство порушило, і яка саме норма передбачає відповідальність за таке порушення (при цьому, звертаємо увагу, що сама форма таблиці на стор. 46 Акту перевірки передбачає конкретизацію вимог законодавства, які було порушено - із зазначенням відповідних статей (частин, пунктів, абзаців тощо);

не наведено у чому саме полягає моральна і матеріальна шкода, заподіяна Споживачеві в результаті нібито вчинених Товариством порушень.

Так, Постанова мотивована тим, що «на підставі акту перевірки від 22.04.2021 № 10-05.3/000105 встановлено: ТОВ «Житлоіндбудсервіс» порушило строки повірки вузла комерційного обліку питної води, а саме: відсутні експлуатаційні документи свідоцтва про повірку, строк дії повірки засобів вимірювальної техніки - лічильників зав. №№ 201105002746, 201105002569, 201102025786, показники яких використовуються при розрахунку зі споживачем за спожиті послуги».

Згідно зі змістом резолютивної частини Постанови ТОВ «Житлоіндбудсервіс» притягується до відповідальності у вигляді штрафу за п. 4) ч. 2 ст. 14 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 № 2119-VIII, а саме: « 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у разі порушення строків прийняття на абонентський облік або повірки вузлів розподільного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води».

Позивач не згоден з Постановою, оскільки на його думку, в його діях відсутній склад правопорушення, зазначеного у Постанові; порушення, яке поставлено ТОВ «Житлоіндбудсервіс» у провину, не встановлено і не доведено; Постанова винесена при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для проведення Позапланової перевірки, при не встановленні обставин, які підлягали встановленню, при неправильному застосуванні норм матеріального права (застосовано нормативно-правові акти, які не підлягали застосуванню, та не застосовано нормативно-правові акти, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин), що призвело до хибних висновків відносно обов`язків та відповідальності ТОВ «Житлоіндбудсервіс».

А саме, інкриміноване ТОВ «Житлоіндбудсервіс» правопорушення базується лише на твердженнях і висновках Акту перевірки, з якими позивач не погодився (не визнав) і надав щодо цього Акту свої заперечення від 23.04.2021 № 23/04/21-2 та від 27.04.2021 № 27/04/21, в яких, серед іншого, обґрунтував, що в його діях відсутнє порушення щодо строків повірки вузлів комерційного (загально будинкового) обліку питної води у будинку, де мешкає Споживач.

Крім того, в Акті перевірки (стор. 46-48) серед переліку виявлених порушень не вказано порушення строків повірки вищезазначених вузлів обліку, і що таке порушення вчинив саме ТОВ «Житлоіндбудсервіс», а також відсутнє посилання на відповідну порушену позивачем норму законодавства.

Натомість в Акті перевірки (стор. 46-47) зроблено посилання на відсутність технічної документації на загально будинкові лічильники, документів про проведення їх повірки.

А у Постанові відповідач зазначив про відсутність експлуатаційних документів, свідоцтв про повірку, строку дії повірки цих лічильників і охарактеризував це як порушення ТОВ «Житлоіндбудсервіс» строків повірки вузлів комерційного обліку питної води. При цьому, у Постанові відсутнє посилання на відповідну порушену ТОВ «Житлоіндбудсервіс» норму законодавства.

Позивач вважає, що сам по собі факт того, що лічильники води, вказані у Постанові, не були повірені на момент Позапланової перевірки, відповідачем не встановлений; твердження про порушення строків їх повірки є лише припущенням відповідача.

На думку позивача, фабула у Постанові не відповідає диспозиції п. 4) ч. 2 ст. 14 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 № 2119-VIII.

Так, у мотивувальній частині Постанови міститься посилання на порушення строків повірки вузла комерційного обліку питної води, а у п. 1 резолютивної частини Постанови постановлено накласти на ТОВ «Житлоіндбудсервіс» штраф за «порушення повірки вузлів розподільного обліку теплової енергії чи питної води».

Однак, вузол комерційного обліку і вузол розподільного обліку - це зовсім різні системи обліку надання комунальних послуг. Вузол комерційного обліку - це загально будинковий лічильник, а вузол розподільного обліку - це квартирний лічильник.

Наведене вище, на переконання позивача, є свідченням неузгодженості між собою змісту складених відповідачем документів за результатами Позапланової перевірки (Акту перевірки і Постанови), відсутності чітко сформованого відповідачем складу порушення, нібито вчиненого ТОВ «Житлоіндбудсервіс», який би відповідав санкції, застосованій відповідачем у резолютивній частині Постанови. Відтак, притягнення ТОВ «Житлоіндбудсервіс» до відповідальності, передбаченої у Постанові, позивач вважає необґрунтованим, безпідставним і протиправним.

Крім того, ТОВ «Житлоіндбудсервіс» не є власником зазначених у Постанові вузлів комерційного обліку води і він не є належним суб`єктом зберігання технічної документації щодо таких вузлів обліку, у зв`язку з чим позивач не може нести відповідальність за відсутність у нього такої документації.

Так, під час Позапланової перевірки (в тому числі у листі від 23.04.2021 № 23/04/21 (копія листа знаходиться у матеріалах справи) та у запереченнях до Акту перевірки від 27.04.2021 № 27/04/21 (стор. 2) позивач зазначав, що він не є власником вузлів комерційного обліку води, встановлених у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 , про які йдеться у Постанові.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Аналогічна норма передбачена п. 6) ч. 1 ст. 1, 4, 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Позивач вказує, що відповідач ані в Акті перевірки, ані у Постанові не навів жодної норми законодавства України, яка б зобов`язувала ТОВ «Житлоіндбудсервіс» зберігати у себе таку технічну документацію, а також не навів норми, яка б передбачала відповідальність позивача за відсутність у нього такої документації.

Крім того, позивач під час Позапланової перевірки намагався отримати витребувані відповідачем документи щодо загально будинкових лічильників води у ТОВ «УКРГАЗ» (забудовника будинку по АДРЕСА_1), однак останній листом від 22.04.2021 (засвідчена копія цього листа надана відповідачу під час перевірки з листом Товариства від 23.04.2021 № 23/04/21;) відповів, що всі документи на загально будинкові лічильники води, встановлені у вказаному будинку, були вилучені разом з іншими документами під час обшуку, проведеного ГСУ СБ України 16.11.2017 і станом на 22.04.2021 не повернуті. Таким чином, вищенаведені документи можуть бути пред`явлені після їх повернення ТОВ «УКРГАЗ».

Відтак, ненадання позивачем під час Позапланової перевірки документів щодо загально будинкових лічильників води, вказаних у Постанові, в тому числі експлуатаційних документів і свідоцтв про повірку (за відсутності обов`язку позивача зберігати у себе такі документи), не свідчить про відсутність таких документів взагалі, а також не може розглядатися як доказ порушення строку повірки цих лічильників, нібито допущене ТОВ «Житлоіндбудсервіс».

Позивач вважає, що не зобов`язаний здійснювати повірку зазначених у Постанові вузлів комерційного обліку води, а також ТОВ «Житлоіндбудсервіс» не є суб`єктом відповідальності за порушення строку повірки цих вузлів обліку.

Зокрема, з цього приводу Міністерство розвитку громад та територій України на своєму офіційному вебсайті розмістило роз`яснення від 11.02.2019 «Щодо застосування Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг при нарахуванні плати споживачам». У даному роз`ясненні зазначено, що відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, комунальними послугами є, зокрема послуги: з постачання теплової енергії, з постачання гарячої води, з централізованого водопостачання, з централізованого водовідведення. Відносини, що виникатимуть у процесі надання саме цих комунальних послуг споживачам регулюватимуться Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, який вводиться в дію з 01.05.2019.

Позивач наголошує, що діяв відповідно до вказаного роз`яснення, і з цих підстав ТОВ «Житлоіндбудсервіс» не може бути притягнутий до відповідальності.

Зі змісту цього роз`яснення вбачається, що до укладання між виконавцем і споживачами договорів, передбачених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, залишаються чинними умови договорів, укладених на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV, в тому числі тарифи на відповідні послуги, а також унеможливлюється застосування до споживачів будь-яких додаткових платежів, не передбачених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630.

Отже, визначений ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 № 2119-VIII обов`язок позивача як оператора зовнішніх мереж щодо здійснення обслуговування (в тому числі періодичної повірки) вузлів комерційного обліку підлягав виконанню лише щодо тих споживачів, які прийняли рішення про обрання моделі договірних відносин і уклали з ТОВ «Житлоіндбудсервіс» відповідні договори про надання комунальних послуг на підставі статей 12, ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII за типовою формою, встановленою Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, і такі споживачі оплачували б ТОВ «Житлоіндбудсервіс» внески на заміну й обслуговування вказаних вузлів обліку, розраховані відповідно до Методики визначення розміру внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку та їх розподілу між споживачами комунальних послуг, власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.06.2018 № 129.

В той же час, співвласники будинку по АДРЕСА_1, в якому мешкає ОСОБА_1 , не прийняли рішення про обрання моделі договірних відносин з ТОВ «Житлоіндбудсервіс» щодо послуг з централізованого водопостачання і водовідведення та не уклали з ТОВ «Житлоіндбудсервіс» відповідні договори на підставі ст. 12, ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, а тому договори між ТОВ «Житлоіндбудсервіс» і мешканцями даного будинку не є індивідуальними договорами в розумінні норм цього Закону, не регулюються цим Законом і прийнятими на його виконання підзаконними нормативними актами, в тому числі Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690. Тому на момент перевірки із цими споживачами зберігали чинність договори, укладені до введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII.

Так, між Споживачем ОСОБА_1 та ТОВ «Житлоіндбудсервіс» 15.02.2019 був укладений договір, згідно з яким ТОВ «Житлоіндбудсервіс» надає, а ОСОБА_1 - отримує та оплачує комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення для квартири Споживача АДРЕСА_2 . Водночас при цьому, у чинних на момент перевірки тарифах на послуги ТОВ «Житлоіндбудсервіс», встановлених рішенням Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 26.12.2018 № 300, відсутні витрати на встановлення, заміну та обслуговування вузлів комерційного обліку. Такі витрати не підлягали включенню до тарифу на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, що надаються ТОВ «Житлоіндбудсервіс».

Позивач зазначає, що з питання виконання оператором зовнішніх мереж вимог ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 № 2119-VIII щодо обслуговування (в тому числі періодичної повірки) вузлів комерційного обліку на період до прийняття співвласниками будинку рішення про вибір моделі договору з виконавцем комунальної послуги та укладання відповідних договорів згідно зі ст. 12, ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, виникла колізія у законодавстві, оскільки правила поведінки для учасників даних правовідносин в такому випадку у перехідних та прикінцевих положеннях Законів України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 № 2119-VIII та «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, а також в інших нормативних актах не визначені.

Водночас, можливість виконання оператором зовнішніх мереж зобов`язань, передбачених ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 № 2119-VIII, залежала від дій споживачів - співвласників багатоквартирного будинку, які повинні прийняти рішення згідно зі ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII та укласти з ТОВ «Житлоіндбудсервіс» відповідні договори про надання комунальних послуг за встановленою типовою формою.

Відтак, ТОВ «Житлоіндбудсервіс» до моменту укладання зі споживачами індивідуальних договорів у порядку та за формою, передбаченими саме нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, не мав жодних підстав виставляти споживачам плату за абонентське обслуговування, яка включала б витрати на обслуговування (в тому числі повірку) вузлів комерційного обліку. Тому позивач вважає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні також не правильно застосував норми ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 № 2119-VIII. Натомість, при вирішенні даного питання, на думку позивача, підлягали застосуванню загальнообов`язкові вимоги Цивільного кодексу України.

Так, статтею 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України власність зобов`язує, тобто власник майна повинен забезпечувати утримання та обслуговування належного йому майна.

Згідно з п. 8) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Позивач вказує, що оскільки ТОВ «Житлоіндбудсервіс» не є власником вузлів комерційного обліку води, встановлених у будинку по АДРЕСА_1 , а п. 4 ст. 3, ч. 3 ст. 5 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 № 2119-VIII передбачає, що вузли комерційного обліку належать на праві власності співвласникам багатоквартирного будинку, а також враховуючи норми ст. ст. 317, 319, 382 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 5, 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII є всі підстави для висновку, що до моменту укладання між ТОВ «Житлоіндбудсервіс» та споживачами (співвласниками багатоквартирного будинку) договорів згідно зі ст.ст. 12, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII питання забезпечення своєчасної повірки вузлів комерційного обліку комунальних послуг, встановлених у вищевказаному будинку, належить до компетенції співвласників цього будинку, в тому числі ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що не може бути суб`єктом відповідальності за порушення строку повірки встановлених у вищезазначеному будинку вузлів комерційного обліку води.

Також, на думку позивача, суд першої інстанції, не надав жодної правової оцінки аргументам ТОВ «Житлоіндбудсервіс» щодо незаконності Припису, що призвело до незаконного рішення.

Стосовно вимоги п. 1.2 Припису ТОВ «Житлоіндбудсервіс» зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Позивач звертає увагу, що як вбачається зі змісту п. 1.2 Припису, відповідач не висуває вимогу до ТОВ «Житлоіндбудсервіс» про усунення порушень вимог законодавства, а вимагає надати йому інформацію і документи, що стосуються проведення Позапланової перевірки.

До того ж, всі документи та інформація, що стосуються предмета перевірки, витребовуються у суб`єкта господарювання під час перевірки. Витребування контролюючим органом у суб`єкта господарювання інформації та документів після завершення перевірки чинним законодавством України не передбачено, а повторне проведення перевірки за тими самими фактами, що були підставою для вже проведеної перевірки, законом прямо заборонено.

Позивач зазначає, що відповідач завершив Позапланову перевірку і склав Акт перевірки; всі документи, що витребовувалися під час перевірки, ТОВ «Житлоіндбудсервіс» були надані разом з супровідними листами; позивач не створював відповідачу жодних перешкод у проведенні перевірки, а навпаки сприяв у її проведенні. Відтак, після закінчення перевірки відповідач не має права збирати, перевіряти і аналізувати документи, що стосуються предмета проведеної перевірки.

На думку позивача, фактично вимога п. 1.2 Припису є намаганням відповідача продовжити проведення Позапланової перевірки або здійснити її повторне проведення, що прямо заборонено ч 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V.

Відтак, позивач вважає, що у нього немає правових підстав для надання інформації і документів, що вимагаються в п. 1.2 Припису, оскільки така вимога є незаконною.

Позивач вказує, що Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII набрав чинності з 01.05.2019 та постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» від 05.07.2019 № 690 набрала чинності 13.08.2019. Оскільки, мешканці будинку по АДРЕСА_1 не прийняли рішення щодо обрання моделі договірних відносин з ТОВ «Житлоіндбудсервіс» та не уклали з ним відповідні договори згідно зі статей 12, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII на основі типової форми, відтак правовідносини з ОСОБА_1 та іншими мешканцями будинку по АДРЕСА_1 не регулюються цим Законом. Натомість учасники цих правовідносин керуються договорами, укладеними до набрання чинності цим Законом Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (пункти 3, 4 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII).

Також, Порядок оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 09.08.2018 № 206 набрав чинності 18.09.2018, Порядок прийняття приладу обліку на абонентський облік, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.10.2018 № 270 набрав чинності 14.12.2018. Оскільки на момент набрання чинності цими Порядками будинок по АДРЕСА_1 вже був оснащений вузлами комерційного обліку, перелік яких наведений у п. 1.1 Припису; ці вузли обліку були встановлені забудовником будинку. Вказані вузли обліку були прийняті на абонентський облік ТОВ «Житлоіндбудсервіс» 01.11.2018 (у зв`язку з тим, що ТОВ «Житлоіндбудсервіс» розпочало виконувати функції виконавця комунальних послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення та перехід на прямі договори зі споживачами - мешканцями багатоповерхових будинків), про що складено відповідні акти від 01.11.2018 між ТОВ «Житлоіндбудсервіс» та житлово-обслуговуючою організацією будинку (ТОВ «ЗАРАЗ-2).

Позивач звертає увагу, що в рішенні суду вказано, що в акті обстеження загально будинкового вузла обліку води Gross WPK UA зав № 201105002746 не зазначено, чи був відповідний лічильник повіреним. Однак, таке зауваження не є підтвердженням факту відсутності повірки зазначеного лічильника, оскільки на момент складання цього акту законодавством не передбачалось ані форми, ані вимог до змісту такого акту.

Позивач вважає, що наявні у справі матеріали свідчать, що Акт перевірки, Постанова та Припис, складені ГУ Держпродспоживслужби у Київській області, не містять всіх необхідних даних для встановлення факту вчинення ТОВ «Житлоіндбудсервіс» правопорушень, складені з грубим порушенням вимог закону, містять безпідставні і необґрунтовані висновки, Припис містить незаконні вимоги до ТОВ «Житлоіндбудсервіс».

Відтак, на переконання позивача, відповідач не довів належними і допустимими доказами факт вчинення ТОВ «Житлоіндбудсервіс» інкримінованих йому правопорушень, передбачених п. 4) ч.2 ст. 14 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 № 2119-VIII, а також не довів законність вимог до позивача, висунутих у Приписі, відтак, наявні всі правові підстави для визнання Постанови і Припису протиправними та їх скасування.

09.09.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні такої, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Відповідач зазначає, що у скарзі гр. ОСОБА_1 (вх.№ К-432-2021 від 23.03.2021) зазначено, що у його квартирі не працюють лічильники та відсутня можливість їх заміни. Відтак, Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області Приписом № 29 від 29.04.2021 зобов`язало ТОВ «Житлоінбудсервіс» надати пояснення про обставини викладені в скарзі, а також надати інформацію щодо обсягів споживання водопостачання багатоквартирним будинком, інформацію про розподіл між споживачами спожитого водопостачання багатоквартирним будинком за вказаною адресою, розрахунки, яким чином проводилися нарахування за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення гр. ОСОБА_1 протягом 2019-2021 років помісячно з документальним підтвердженням. ТОВ «Житлоінбудсервіс» надано пояснення, з яких вбачається, що плата за надані споживачу послуги з водопостачання та водовідведення нараховується за показниками будинкового засобу обліку води.

Однак, суб`єктом господарювання не надана інформація щодо обсягів споживання водопостачання багатоквартирним будинком, інформація щодо розподілу між споживачами спожитого водопостачання багатоквартирним будинком по зазначеній адресі протягом 2019 - 2021 років.

Згідно Акту про обстеження вузла обліку б/н від 01.11.2018 в будинку АДРЕСА_1 наявний вузол обліку води Gross WPK UA зав № 201105002746. Акт складено з метою постановки вузла обліку води на абонентський облік ТОВ «Житлоінбудсервіс», як виконавця послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення. В акті обстеження вузла обліку не зазначені дані щодо повірки загально будинкового лічильника.

При розрахунку послуги з водопостачання та водовідведення ТОВ «Житлоінбудсервіс» використовує лічильники гарячого водопостачання №№ 201105002569 та 201102025786.

Відповідач вказує, що процедуру прийняття на абонентський облік вузлів комерційного обліку та вузлів розподільного обліку теплової енергії та водопостачання встановлює Порядок прийняття приладу обліку на абонентський облік затверджений наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 12.10.2018 № 270.

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік затверджений наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 12.10.2018 № 270 під час огляду вузла комерційного обліку перевіряються наявність проектної документації, а також:

відповідність даних засобу вимірювальної техніки зазначеним у супровідній документації;

копії декларації про відповідність засобу вимірювальної техніки (для засобів вимірювальної техніки, що встановлюються вперше);

наявність повірочного тавра на засобі вимірювальної техніки або запису з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів або свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки, що входять до вузла розподільного обліку (для засобів вимірювальної техніки, що були у використанні);

строк дії повірки засобу вимірювальної техніки, що входить до складу вузла комерційного обліку.

Відповідно до п. 11 розд. ІІ Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік затверджений наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 12.10.2018 № 270 у разі зміни оператора зовнішніх інженерних мереж, виконавця відповідної комунальної послуги попередній оператор, виконавець передає новому оператору зовнішніх інженерних мереж, виконавцю акти про прийняття вузлів комерційного обліку на абонентський облік.

Однак, експлуатаційні документи, свідоцтва про повірку, строк дії повірки засобів вимірювальної техніки на лічильники Gross WPK UA зав № 201105002746, №№ 201105002569 та 201102025786 у ТОВ «Житлоінбудсервіс» відсутні.

Щодо тверджень ТОВ «Житлоінбудсервіс» відносно дати складання акту перевірки, відповідач вказує, що враховуючи вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V та обсяг питань, які перевірялися контролюючим органом, перевірку здійснено в межах строку визначеного наказом від 19.04.2021 № 1705-ОД та результати перевірки були оформлені актом перевірки, також у строки встановлені наказом від 19.04.2021 № 1705-ОД.

Також, відповідач вважає, що зважаючи на встановлені обставини та надані докази, припис від 29.04.2021 № 29 та постанова про накладення штрафу 05.05.2021 № 65 винесені на підставі та в межах чинного законодавства.

Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Житлоіндбудсервіс" зареєстроване в якості юридичної особи 07.11.2006 (запис 13391020000003729) код ЄДРПОУ: 34702899 за адресою: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Лобановського Валерія, будинок 21, корпус 2.

Одним із основних видів діяльності позивача є: 36.00 Забір, очищення та постачання води.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ "Житлоіндбудсервіс" та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № б/н від 15.09.2019.

Згідно з п. 2.1 Договору, вартість послуг визначається за встановленими тарифами та розраховується згідно з Правилами, визначеними Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", іншими нормативно-правовими актами. Тарифи на послуги є регульованими відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 2.4 Договору, плата за абонентське обслуговування сплачується споживачем виконавцю відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від № 2189-VII у розмірі, визначеному відповідно до чинного законодавства України, який не перевищує граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2.5 Договору передбачено, що внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку послуг з централізованого водопостачання сплачуються споживачем виконавцю у порядку та розмірі, встановленому уповноваженим органом, визначеними Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Відповідно до п. 4.1.Договору споживач має право на:

4.1.2. отримання в установленому законодавством порядку інформації про перелік Послуг. їх вартість, загальну суму місячного платежу, структуру тарифів . нормативів (норм) споживання, режиму надання Послу, їх споживчі властивості:

4.1.8. перевірку кількісних та/або якісних показників надання Послуг (якість і тиск води), враховуючи відповідні показники в мережах виконавця, у порядку, встановленому Правилами, іншими актами законодавства України та цим договором. Витрати, пов`язані з перевіркою кількісних і якісних показників надання І Іослуг. відшкодовується виконавцем у разі обгрунтованості звернення споживача та споживачем у разі необгрунтованості такого звернення.

Згідно з п. 4.4.Виконавець зобов`язаний:

4.4.2. своєчасно надавати споживачу Послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров`я та які не спричинюють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства, Правил та цього договору; Після отримання показань квартирних засобів обліку, якщо вони відрізняються від розрахованих за показаннями будинкового лічильника, виконавець здійснює коригування плати за надану Послугу в наступному розрахунковому періоді шляхом зменшення або збільшення обсягів спожитою споживачем Послуги, що відображається окремо у виставленому рахунка (платіжного документа) наступного періоду;

4.4.4. надавати споживачеві в установленому порядку інформацію про перелік Послуг. їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, нормативи (норми споживання, режим надання Послуг, їх споживчі властивості, якісні показники надання Послуг, граничні строки усунення аварій або інших порушень порядку надання Послуг, можливі способи передачі показань квартирних засобів обліку (шляхом заповнення відповідних граф у платіжних документах, за допомогою телефонного зв`язку чи електронних сервісів, запроваджених виконавцем, тощо), а також інформацію про Правила (зазначається у цьому договорі, а також розміщується на дошці оголошень у приміщенні виконавця).

09.02.2021 громадянин ОСОБА_1 звернувся до відповідача із скаргою, в якій зазначив, що він має право не використовувати індивідуальні лічильники у зв`язку з відсутністю можливості заміни лічильників у його квартирі, які вийшли з ладу і не можуть бути повірені. У своєму зверненні ОСОБА_1 просив, зокрема, здійснити позапланову перевірку ТОВ "Житлоіндбудсервіс" з питань обґрунтування нарахувань за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення.

Відтак, на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 05.04.2021 № 1472-ОД за погодженням із Держпродспоживслужбою від 31.03.2021 № 15.3-10/7410, направлення (посвідчення) на проведення заходу від 05.04.2021 № 1188 було проведено позапланову перевірку ТОВ "Житлоіндбудсервіс" на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів стосовно питань, викладених у зверненні громадянина ОСОБА_1 .

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів складено акт від 22.04.2021 № 10.05.3/000105. В акті перевірки зафіксовані порушення позивачем вимог статей 3, 6, 9 та 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" від 22.06.2017 № 2119-VIII в частині не забезпечення своєчасного проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду).

29.04.2021 відповідач виніс припис № 29 "Про припинення порушень прав споживача", яким директора ТОВ "Житлоіндбудсервіс" зобов`язано:

з метою встановлення відповідності лічильників №№ 201105002746, 201105002569, 201102025786 вимогам Технічного регламенту засобів вимірювання техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 163 та їх придатності до експлуатації, вжити заходи проведення експертизи зазначених приладів обліку;

надати до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області інформацію щодо обсягів споживання водопостачання багатоквартирним будинком, інформацію про розподіл між споживачами спожитого водопостачання багатоквартирним будинком за вказаною адресою, розрахунки, яким чином проводились нарахування за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення громадянину ОСОБА_1 протягом 2019-2021 років помісячно з документальним підтвердженням.

Про виконання вимог вказаного вище припису ТОВ "Житлоіндбудсервіс" має письмово повідомити Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, з документальним підтвердженням, у 30-денний термін з моменту його одержання.

05.05.2021 відповідач виніс постанову № 65 про накладення стягнень, передбачених статтею 14 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" від 22.06.2017 № 2119-VIII, якою за порушення перевірки вузлів розподільного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води до ТОВ "Житлоіндбудсервіс" застосовано штраф у розмірі 56 750 грн.

Позивач вважаючи вказаний припис та постанову протиправними, звернувся до суду із вказаним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, прийшов до висновку, що з урахуванням встановлених під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, на ТОВ "Житлоіндбудсервіс" відповідачем правомірно накладено стягнення передбачене статтею 14 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" від 22.06.2017 № 2119-VIII.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

За визначенням, що міститься у ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

За приписами ст. 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Відповідно до ст. 6 Закону № 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є, серед іншого, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва двох робочих днів.

На виконання ст. 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Як встановлено вище, підставою спірної перевірки було звернення громадянина до відповідача щодо належного здійснення діяльності позивачем, зокрема щодо повірки засобів вимірювальної техніки.

Відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - послуги), а також визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг регулюють Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (далі - Правила № 690).

Відповідно до п. 6 Правил № 960 надання послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання комунальних послуг з урахуванням вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Пункт 13 Правил № 960 встановлює, що ведення комерційного обліку послуги здійснюється вузлами обліку, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями засобів вимірювальної техніки.

Засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг визначає Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" від 22.06.2017 № 2119-VIII (далі - Закон № 2119-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 2119-VIII, оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.

За приписами частин 1, 2, 4 ст. 6 Закону № 2119-VIII обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено договорами про надання комунальних послуг, укладеними відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", з урахуванням вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

Оператори зовнішніх інженерних мереж зобов`язані формувати і підтримувати в наявності обмінний фонд вузлів комерційного обліку.

Витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Виконавець комунальної послуги або інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, забезпечує функціональну перевірку приладів - розподілювачів теплової енергії. Порядок, періодичність такої перевірки визначаються договором між споживачем та виконавцем послуги або іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг.

Оператор зовнішніх інженерних мереж, виконавець комунальної послуги, інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, зобов`язані приймати вузли обліку, встановлені відповідно до вимог цього Закону, на абонентський облік протягом 14 календарних днів, про що складається відповідний акт.

Періодична повірка засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку здійснюється згідно з міжповірочним інтервалом, зазначеним у технічному паспорті на цей засіб, але не менш як один раз на шість років для засобів механічного типу та не менш як один раз на дев`ять років для засобів інших типів.

На виконання частин 1-2 ст. 8 Закону № 2119-VIII рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону.

Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Інформація, зазначена в пунктах 6, 7, 9, 10 частини третьої цієї статті, надається споживачу не менше двох разів на рік. Інформація, зазначена в пункті 10 частини третьої цієї статті, надається також у випадках, коли виконавець надсилає споживачам договори або зміни до них.

Відповідно до ст. 9 Закону № 2119-VIII комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до вимог частини другої статті 3 цього Закону:

1) обсяг споживання теплової енергії визначається за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря;

2) обсяги споживання гарячої чи питної води визначаються за показаннями вузлів розподільного обліку, а у разі їх відсутності - за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування. Загальний обсяг споживання гарячої або питної води у такій будівлі визначається як сума обсягу, визначеного за допомогою вузлів розподільного обліку та розрахункового обсягу, визначеного за нормою споживання для споживачів, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.

У разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, зазначеного в частині першій цієї статті, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання: теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду; гарячої та питної води - протягом попередніх 12 місяців.

Як підтверджено матеріалами справи, рішенням Петропавлівсько-Борщагівською сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26.12.2018 № 300 "Про погодження відкоригованих тарифів ТОВ "Житлоіндбудсервіс" на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення і на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення, з використанням внутрішньобудинкових систем" встановлено наступні тарифи:

- з централізованого водопостачання холодної води - 9,56 грн/м3 (з ПДВ);

- за послуги з централізованого водовідведення - 9,47 грн/м3 (з ПДВ).

Актом перевірки встановлено, що плата за надання споживачу ОСОБА_1 послуг з водопостачання та водовідведення нараховується за показниками будинкового засобу обліку води.

Згідно акту перевірки, при розрахунку послуги з водопостачання та водовідведення ТОВ "Житлоіндбудсервіс" використовує лічильники гарячого водопостачання № 201105002569 та № 201102025786.

Згідно акту обстеження вузла обліку б/н від 01.11.2018 в будинку АДРЕСА_1 наявний вузол обліку води Gross WPK - UA зав № 201105002746. Акт складено з виконавця послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення. В акті обстеження вузла обліку не зазначені дані щодо перевірки загально будинкового лічильника.

Як не заперечується сторонами у справі, під час проведення перевірки відповідачем встановлено, що у позивача відсутні експлуатаційні документи, свідоцтва на перевірку, строк дії перевірки засобів вимірювальної техніки на лічильники №№ 201102025786, 201105002569, 201105002746.

Процедуру прийняття на абонентський облік вузлів комерційного обліку та вузлів розподільного обліку теплової енергії та водопостачання регулює Порядок прийняття приладу обліку на абонентський облік, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 12.10.2018 № 270 (далі - Порядок № 270).

За приписами п. 1 розділу ІІ Порядку № 270 вузол комерційного обліку, встановлений у будівлі, що приєднана до зовнішніх інженерних мереж, приймається на абонентський облік оператором зовнішніх інженерних мереж, а в разі, якщо оператор зовнішніх інженерних мереж не є виконавцем відповідної комунальної послуги,- оператором зовнішніх інженерних мереж та виконавцем відповідної комунальної послуги протягом 14 календарних днів з дня встановлення або дня отримання оператором зовнішніх інженерних мереж або виконавцем відповідної комунальної послуги (у разі якщо виконавець не є оператором зовнішніх інженерних мереж) звернення від власника (співвласників) будівлі.

На виконання п. 6 розділу ІІ Порядку № 270 під час огляду вузла комерційного обліку перевіряються наявність проектної документації, а також:

відповідність даних засобу вимірювальної техніки зазначеним у супровідній документації;

копія декларації про відповідність засобу вимірювальної техніки (для засобів вимірювальної техніки, що встановлюються вперше);

відповідність параметрів витрати за приладом обліку витраті згідно із тепловим навантаженням;

наявність повірочного тавра на засобі вимірювальної техніки або запису з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів або свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки, що входять до вузла розподільного обліку (для засобів вимірювальної техніки, що були у використанні);

строк дії повірки засобу вимірювальної техніки, що входить до складу вузла комерційного обліку.

Процедуру оснащення будівель вузлами комерційного обліку оператором зовнішніх інженерних мереж та власником (співвласниками) будівлі, узгодження умов такого оснащення та вимоги до місць встановлення регулює Порядок оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 09.08.2018 № 206 (далі - Порядок № 206).

Керуючись п. 8 Порядку № 206 на вимогу власника (співвласників) будівлі оператор зовнішніх інженерних мереж встановлює вузол комерційного обліку, придбаний власником (співвласниками).

Для встановлення оператором зовнішніх інженерних мереж вузла (вузлів) комерційного обліку, придбаного(их) власником (співвласниками) будівлі самостійно, власник (співвласники) будівлі повідомляє(ють) письмово оператора зовнішніх інженерних мереж про тип засобу вимірювальної техніки вузла комерційного обліку, перелік та характеристики складових частин вузла комерційного обліку, відомості про уповноваженого представника власників (співвласників) будівлі, засоби зв`язку з ним та надає(ють) копію супровідної документації до засобу вимірювальної техніки.

Протягом п`яти робочих днів з дня отримання такого повідомлення оператор зовнішніх інженерних мереж повідомляє дату огляду місця встановлення вузла комерційного обліку.

Після огляду місця встановлення вузла комерційного обліку оператор зовнішніх інженерних мереж та власник (співвласники) будівлі визначають дату встановлення вузла комерційного обліку, про що складають протокол узгодження умов встановлення. У разі виявлення невідповідності вузла комерційного обліку (його складових) характеристикам, зазначеним у повідомленні про намір встановити вузол (вузли) комерційного обліку, зокрема невідповідності засобу вимірювальної техніки вузла комерційного обліку вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163, у тому числі щодо класу точності, оператор зовнішніх інженерних мереж має право відмовити в установленні такого вузла комерційного обліку.

Як вірно вказує суд першої інстанції, лічильники води є засобами вимірювальної техніки, які підлягають періодичній повірці. Результат періодичної повірки засобів вимірювальної техніки вважають позитивними, якщо їх метрологічні і технічні характеристики відповідають вимогам Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 05.06.2014 № 1314-VII та вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 163.

Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 174 "Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями" міжповірочний інтервал для лічильників води складає 4 роки.

При цьому, відповідно до абз. 3 частини 4 статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 05.06.2014 № 1314-VII відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб`єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки.

Проаналізувавши вказані норми, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що на позивача, як виконавця комунальної послуги - суб`єкта господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, покладено обов`язок щодо своєчасного проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту засобів вимірювальної техніки. Сторонами у справі не заперечується, що відповідної повірки позивач не проводив. Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскаржуваний припис про припинення порушень справ споживача прийнято у відповідності до норм діючого законодавства, підстави для його скасування відсутні. Як наслідок, з урахуванням встановлених під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, на ТОВ "Житлоіндбудсервіс" відповідачем правомірно накладено стягнення передбачене статтею 14 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 № 2119-VIII.

Крім того, позивач не заперечує визначений ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 № 2119-VIII наявний обов`язок у ТОВ "Житлоіндбудсервіс" як оператора зовнішніх мереж щодо здійснення обслуговування (в тому числі періодичної повірки) вузлів комерційного обліку. Втім вважає, що останній підлягав виконанню лише щодо тих споживачів, які прийняли рішення про обрання моделі договірних відносин і уклали з ТОВ «Житлоіндбудсервіс» відповідні договори про надання комунальних послуг на підставі статей 12, ст. 14 України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII за типовою формою, встановленою Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, і такі споживачі оплачували б ТОВ «Житлоіндбудсервіс» внески на заміну й обслуговування вказаних вузлів обліку, розраховані відповідно до Методики № 129.

Вказане, колегія суддів відхиляє, як безпідставне, оскільки, позивач є наданням відповідних послуг для всіх для всіх мешканців даного будинку та має здійснювати відповідне обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, та не підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.

У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи відповідача не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоіндбудсервіс" залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан