Постанова

від 22.10.2024 по справі 320/14407/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/14407/23 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддів Файдюка В.В.,

Суддів Карпушової О.В.,

Мєзєнцева Є.І.,

При секретарі Масловській К.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛОГІСТИКАТЕХСЕРВІС" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛОГІСТИКАТЕХСЕРВІС" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОЛОГІСТИКАТЕХСЕРВІС" (далі - позивач, ТОВ "АВТОЛОГІСТИКАТЕХСЕРВІС") звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м.Києві), у якому просило про визнання протиправним та скасування наказу від 07.04.2023 № 1498-п "Про проведення фактичних перевірок".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказ Головного управління ДПС у м. Києві на проведення фактичних перевірок № 1498-п від 07.04.2023 не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає скасуванню, позаяк жодної законодавчо визначеної підстави для проведення фактичної перевірки, повідомлення або інформації про порушення платником податків оскаржуваний наказ не містить, всупереч вимогам п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України (далі - ПК України), не містить назви та реквізитів суб`єкта перевірки а також адреси об`єкта, перевірка якого проводиться, а лише визначає провести фактичні перевірки АЗС (згідно з додатками 1-3) тривалістю 10 діб. Тим більше, такі відомості в Додаток 1 внесені не керівником контролюючого органу, тобто особою яка видала наказ (в.о. начальника ГУ ДПС у м. Києві), а начальником управління контролю за підакцизними товарами, який і підписав цей додаток. Крім того, додаток 1 складений не на бланку контролюючого органу, на ньому відсутній відтиск печатки контролюючого органу, дата складання, тобто цей додаток не містить обов`язкових реквізитів офіційного документа.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року в задоволенні даного адміністративного позову - відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Водночас судом встановлено, що наказ на проведення фактичної перевірки не містить дефектів, які давали б підстави стверджувати про незаконність призначення такої перевірки.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 14 жовтня 2022 року № 8975/0406.

В обґрунтування своєї позиції апелянт зазначив, що вважає видання контролюючим органом акту індивідуальної дії, а саме Наказу ГУ ДПС у м. Києві від 07 квітня 2023 року № 1498-п "Про проведення фактичних перевірок" незаконним та таким, що грубо порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, а висновок Київського окружного адміністративного суду про відсутність порушеного права позивача, а також про необґрунтованість позовних вимог є таким, що не відповідає обставинам справи.

08 липня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, в якому він наполягає на законності рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автологістикатехсервіс», ЄДРПОУ 34750848, зареєстровано в якості юридичної особи 17.01.2007, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи: 10661020000004443. Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 03124, м. Київ, провулок Радищева, 6.

Наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 07.04.2023 № 1498-п призначено проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання тривалістю 10 діб, згідно з додатками. Передбачено провести перевірки з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері ліцензування, виробництва, придбання, зберігання, реалізації, транспортування та обліку пального, дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій.

Згідно з Додатком 1 до цього наказу, визначено проведення фактичної перевірки ТОВ "Автологістикатехсервіс" з 07.04.2023 тривалістю 10 діб, перевіряємий період - з 01.01.2022 по 16.04.2023.

Згідно преамбули наказу, перевірка призначена на підставі пп. 19-1.1.4, пп. 19-1.1.14, пп. 19-1.1.16, пп. 19-1.1.17 п. 19-1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.6, п.п. 20.1.8, п.п. 20.1.9, п.п. 20.1.10, п.п. 20.1.11, п.п. 20.1.12, п.п. 20.1.13 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.2, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Обґрунтуванням призначення перевірки вказана доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами від 06.04.2023 № 1078/26-15-09-02-12.

На підставі цього наказу та направлень на проведення фактичної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві був здійсненний вихід з метою проведення фактичної перевірки ТОВ "Автологістикатехсервіс" за адресою господарської діяльності: м. Київ, провулок Радищева, 6, посадовими особами було пред`явлено службові посвідчення та надано копію наказу директору ТОВ "Автологістикатехсервіс", проте той відмовився від отримання наказу та підпису у направленнях на перевірку, а також не допустив до проведення фактичної перевірки, про що складені відповідні акти.

В якості підстав для такої відмови, платник податків зазначив про те, що наказ на перевірку суперечить вимогам ст. 81 ПК України адже в ньому не зазначена назва та інші реквізити підприємства, також адреса. Крім того, додаток до наказу складений неуповноваженою особою та не скріплений печаткою ГУ ДПС у м. Києві.

Вважаючи наказ на проведення фактичної перевірки незаконним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до положень п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (п.п. 20.1.4); доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу (п.п. 20.1.13).

Згідно з нормами п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Так, ст. 80 ПК України визначений порядок проведення фактичної перевірки.

Згідно з п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

За приписами п. п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п.п. 80.2.2);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (п.п. 80.2.5).

Як встановлено судом, фактична перевірка ТОВ "Автологістикатехсервіс" була призначена наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 07.04.2023 № 1498-п на підставі пп. 19-1.1.4, пп. 19-1.1.14, пп. 19-1.1.16, пп. 19-1.1.17 п. 19-1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.6, п.п. 20.1.8, п.п. 20.1.9, п.п. 20.1.10, п.п. 20.1.11, п.п. 20.1.12, п.п. 20.1.13 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п. п. 80.2.2, п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Обґрунтуванням призначення перевірки вказана доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами від 06.04.2023 № 1078/26-15-09-02-12.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з аналізу підпункту ПК України вбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Отже, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Тобто, норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального покладені на відповідача.

Відповідні функції контролю передбачені також і пп. 19-1.1.14, 19-1.1.19, 19-1.1.20 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

Отже, контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 21.07.2022 у справі № 320/1864/21, від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18, від 25.01.2019 у справі № 812/1112/16, від 07.11.2019 у справі № 140/391/19, від 20.03.2018 у справі № 820/4766/17, від 22.05.2018 у справі № 810/1394/16.

Відповідно до ч.5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, судом першої інстанції вірно враховано, що окремою підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є також наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Тобто, за вказаною підставою контролюючий орган, окрім посилання на пп. 80.2.5 п.у 80.2 ст. 80 ПК України, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.

Однак, з оскаржуваного наказу та додатку № 1 до зазначеного наказу, вбачається, що контролюючий орган фактично призначив перевірку з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що відповідає підставі визначеній у пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Крім того, додатковим обґрунтуванням наявності підстав для проведення фактичної перевірки, зазначено про наявність у контролюючого органу податкової інформації, відображеної у доповідній записці управління контролю за підакцизними товарами.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що фактичну перевірку було призначено за наявності на те законних підстав, визначених ПК України.

Водночас судом вірно спростовано доводи сторони позивача про те, що в наказі не зазначена назва та інші реквізити суб`єкта перевірки, дата початку перевірки та період діяльності, який підлягає перевірці, оскільки вся необхідна ідентифікуюча інформація була відображена в додатку 1 до вищевказаного наказу, в якому зазначена повна назва позивача, ідентифікаційний код, адреса, тривалість перевірки (10 діб), дата початку перевірки, а також охоплений перевіркою період. При цьому, наказ містить пряме посилання на те, що додаток до наказу є його невід`ємною частиною.

Відповідно до положень п. 81.1 ст. 81 ПК України наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Посилання на те, що вказаний додаток 1 був підписаний начальником Управління контролю за підакцизними товарами та не скріплений печаткою контролюючого органу, не на бланку контролюючого органу є безпідставними, оскільки відповідні вимоги (підписання керівником контролюючого органу та скріплення печаткою) закріплені чинним податковим законодавством саме до наказів про проведення перевірки, а не додатків до них. При цьому, сам оскаржуваний наказ таким вимогам відповідає, оскільки, підписаний в.о. начальника ГУ ДПС у м. Києві Мариною Твердохлєб та скріплений печаткою контролюючого органу.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що пунктом 2 оскаржуваного наказу передбачено, що забезпечення проведення фактичних перевірок протягом квітня 2023 року було покладено саме на начальника Управління контролю за підакцизними товарами Олександра Мороза, тобто особу, яка підписала Додаток.

Відповідно до пункту 46 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року №55 (далі - Інструкція №55) додатки оформлюються, як правило, на стандартних аркушах паперу. На другій і наступній сторінках додатка робиться така відмітка: «Продовження додатка», «Продовження додатка 1». На додатках до положень, правил, інструкцій тощо проставляється відмітка у верхньому правому куті першої сторінки додатка, яка включає номер додатка, заголовок нормативно-правового акта та посилання на відповідну структурну одиницю. У разі доповнення нормативно-правового акта, який підлягає державній реєстрації, новою структурною одиницею з посиланням на додаток або виключення з тексту нормативно-правового акта структурної одиниці, яка містить посилання на додаток, нумерація додатків та відповідні посилання на них у тексті нормативно-правового акта змінюються. У разі наявності кількох додатків на них зазначаються порядкові номери, наприклад: додаток 1, додаток 2. Знак « 14» перед цифровим позначенням не ставиться.

Усі додатки до документів візуються працівником, який створив документ, та керівником структурного підрозділу, в якому його створено.

Додатки нормативно-правового характеру (положення, інструкції, правила, порядки тощо), що затверджуються розпорядчими документами, підписуються керівниками структурних підрозділів установи на лицьовому боці останнього аркуша додатка.

Згідно пункту 48 Інструкції №55 посадові особи підписують документи в межах своїх повноважень, визначених актами законодавства, іншими нормативно-правовими актами відповідно до Інструкції з діловодства в електронній формі та інструкції з діловодства установи. Порядок підписання документів іншими особами у разі відсутності керівника установи та посадових осіб, які уповноважені їх підписувати, визначається наказом (розпорядженням) керівника установи.

Пунктом 49 Інструкції №55 визначено, що Підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ (повного - у разі, коли документ надрукований не на бланку, скороченого - у разі, коли документ надрукований на бланку), особистого підпису, власного імені і прізвища.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що і наказ ГУ ДПС у м. Києві №1498-п, і додаток до нього прийнято та оформлено відповідно до вимог чинного законодавства. А тому вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

За даних обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач у справі не порушував прав позивача, заявлених у позові, позаяк, наказ на проведення фактичної перевірки не містить дефектів, які давали б підстави стверджувати про незаконність призначення такої перевірки, останній відповідає визначеним ПК України повноваженням контролюючого органу та давав підстави для допуску до фактичної перевірки, адже контроль за обігом підакцизними товарами покладено саме на податковий орган.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛОГІСТИКАТЕХСЕРВІС" - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 22 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: О.В.Карпушова

Є.І. Мєзєнцев