Постанова

від 22.10.2024 по справі 620/5853/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/5853/22 Суддя (судді) першої інстанції: Дар`я ВИНОГРАДОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Грибан І. О., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області, у якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу допомоги на оздоровлення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу допомогу на оздоровлення та додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за період з 24.02.2022 по 26.04.2022.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Чернігівської області з 12.01.2021 по 26.04.2022.

Згідно відомостей про нарахування грошового забезпечення позивачу за 2021- 2022 роки винагорода у розмірі 30000,00 грн, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», не нараховувалась та не виплачувалась.

Крім того, 22.02.2022 позивачем подано рапорт начальнику Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області про виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2022 рік.

На адвокатський запит представника позивача, Територіальне управління Служби судової охорони у Чернігівській області листом від 11.07.2022 № 55.06-82 повідомило про неможливість видання територіальним управлінням наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та про неможливість виплати допомоги на оздоровлення у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань на виплату такої допомоги.

Вважаючи дії відповідача щодо нездійснення повного розрахунку протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Відповідно до частин 1-2 статті 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.

Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина 7 статті 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно зі статтею 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 (надалі Постанова КМУ №168), пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 Постанови КМУ №168 передбачено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Надалі, постановою Кабінету Міністрів України №793 від 07.07.2022 (надалі Постанова КМУ №793), опублікованою 19.07.2022, до Постанови КМУ №168 були внесені зміни, відповідно до яких в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць». Крім того, доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».

Таким чином, вказаною постановою Кабінет Міністрів України встановив, зокрема, співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» затверджені схеми посадових окладів, тарифних розрядів і коефіцієнтів за основними посадами і спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони та встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі - Порядок № 384).

За змістом пунктів 4-7 Порядку № 384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби); 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія); 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги).

Відповідно до пунктів 8 і 10 Порядку №384 грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку № 384 грошове забезпечення, що належить до виплати співробітнику і своєчасно не виплачене або виплачене в меншому ніж належало розмірі, виплачується за весь період, протягом якого співробітник мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Пунктом 16 розділу І Порядку № 384 визначено, що звернення співробітника щодо виплати грошового забезпечення розглядаються Службою судової охорони або відповідним територіальним управлінням Служби судової охорони в установленому законодавством порядку.

Верховний Суд розглянувши зразкову справу №260/3564/22 дійшов висновку про необґрунтованість посилань Територіального управління на те, що в затвердженому ДСА України кошторисі Служби судової охорони на 2022 рік та відповідному кошторисі Територіального управління видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою № 168, не передбачались та не затверджувались, у зв`язку із чим існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс не дозволяє здійснити таку виплату, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.

Поряд із цим, вирішуючи в рамках даної справи питання про наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано апелянтом, останній у період з 28.02.2022 по 14.03.2022 неналежно виконував завдання Служби судової охорони під час перебування в оперативному підпорядкуванні територіального управління Служби судової охорони у Хмельницькій області та фактично не виконував бойові завдання територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області у період з 16.03.2022 по 10.04.2022, що підтверджується інформаційною довідкою ТУ ССО у Хмельницькій області, направленою начальнику ТУ ССО у Чернігівській області, від 21.04.2022 та рапортами (а.с.72, 74, 79-85 ).

Відповідно до наказу тимчасового виконувача обов`язків начальника управління полковника Служби судової охорони О. Головешка від 15.02.2022 № 53 «Про переведення особового складу Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області на посилений варіант службової діяльності», особовий склад управління був переведений на посилений варіант несення служби (без зміни режиму служби на об`єктах охорони). Зі змістом вищевказаного наказу позивач був ознайомлений, що підтверджується підписом у Журналі несення служби за 15.02.2022 (а.с.54).

Відповідно до Закону України «Про Національну безпеку України» Служба судової охорони входить до сектору безпеки та оборони, а тому на виконання вимог цього Закону наказом Міністерства оборони України від 07.03.2022 №10 «Про визначення завдань Службі судової охорони» служба та її територіальні управління залучені до виконання завдань територіальної оборони для забезпечення відсічі агресії російської федерації.

Натомість, ОСОБА_1 у період з 26.02.2022 по 10.04.2022 був відсутній на службі в територіальному управлінні, відповідна інформація викладена в рапорті заступника начальника (з забезпечення) територіального управління полковника Служби судової охорони Паніматченка Сергія Васильовича від 11 квітня 2022 року (реєстраційний номер №55.03-333/вн від 14 квітня 2022 року).

З метою проведення належної перевірки інформації, викладеної у рапорті заступника начальника (з забезпечення) Управління полковника Паніматченка С.В. наказом Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області №80 від 14 квітня 2022 року призначено службове розслідування у формі письмового провадження (а.с. 67).

Під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 надав пояснення, відповідно до яких 25 лютого 2022 року він відправився особистим транспортом до батьків у м. Городок Хмельницької області для евакуації сім`ї: дружини та доньок. По прибуттю у м. Городок Хмельницької області 27 лютого 2022 він звернувся до Територіального управління Служби судової охорони у Хмельницькій області, де у подальшому був відряджений до Городоцького районного суду. Службу проходив по 15 березня 2022 року, після чого вирішив повертатись у м. Чернігів. З 11 квітня 2022 року приступив до виконання обов`язків начальника відділу МТЗ ТУ ССО у Чернігівській області.

21 квітня 2022 року до Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області з Територіального управління Служби судової охорони у Хмельницькій області надійшла інформаційна довідка з додатками на 35 аркушах, за підписом начальника Територіального управління Служби судової охорони у Хмельницькій області, яка зареєстрована за вих. №53.05-125 від 21 квітня 2022 року.

З вказаної довідки вбачається, що у період з 28 лютого 2022 року по 14 березня 2022 року підполковник Служби судової охорони ОСОБА_1 тимчасово залучався до несення служби на об`єкті охорони одного із судів Хмельницької області, а саме Городицького районного суду Хмельницької області. За період несення служби у приміщенні суду підполковник ОСОБА_1 допускав систематичне порушення службової дисципліни, порушення вимог Інструкції з організації і несення служби з охорони приміщень судів, органів та установ системи правосуддя, підтримання громадського правопорядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, забезпечення в суді безпеки учасників судового процесу, затвердженої наказом Служби судової охорони від 07 липня 2020 року №287, порушення вимог наказу Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року №812 «Про затвердження норм й знаків належності однострою співробітників Служби судової охорони і правил його носіння», що виразилось у відвертому нехтуванні вимог зазначених наказів, а саме у порушенні правил носіння однострою співробітниками Служби судової охорони, порушенні встановленого розпорядку дня на об`єкті охорони, систематичному самовільному залишенні місяця несення служби за відсутності на службі протягом дня. Зазначені вище порушення підтверджуються поясненнями співробітників Територіального управління Служби судової охорони у Хмельницькій області та працівників Городоцького районного суду Хмельницької області.

За результатами службового розслідування складено висновок, затверджений начальником територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області полковником Служби судової охорони Олександром Рибаком 26.04.2022, згідно якого факти, викладені в рапорті заступника начальника (з забезпечення) територіального управління полковника Служби судової охорони Паніматченка Сергія Васильовича від 11 квітня 2022 року (реєстраційний номер №55.03-333/вн від 14 квітня 2022 року), визнано такими, що знайшли своє часткове підтвердження. За порушення службової дисципліни, неналежне виконання завдань Служби судової охорони під час перебування в оперативному підпорядкуванні територіального управління Служби судової охорони у Хмельницькій області у період з 28 лютого 2022 року по 14 березня 2022 року (включно) та фактичне невиконання бойових завдань територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області у період з 16 березня 2022 року по 10 квітня 2022 року підполковником Служби судової охорони ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності, але, враховуючи пом`якшуючі обставини, звільненням за власним бажанням згідно поданого рапорту.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, висновки службового розслідування позивачем не оскаржено.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач не набув права на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, оскільки у спірний період не міг залучатися до заходів, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, оскільки службові обов`язки виконував неналежним чином.

Суд вважає за необхідне зазначити, що умовою, за якою особа має право на отримання додаткових виплат, які передбачені постановою №168 - є виконання певних активних дій, на підставі наказів керівника, розпоряджень, тощо, пов`язаних із заходами захисту країни і протидією збройній агресії, тобто під час несення служби.

При цьому, під поняттям «несення служби» законодавець розуміє саме залучення до участі в оперативних заходах, несення варти, в тому числі в нічний час, в нарядах ті інших заходах, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану, входження до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

При цьому, поняття «несення служби» та «проходження служби» у цьому випадку, не є тотожними.

Факт перебування особи у списках особового складу установи, в якій особа проходить службу, при цьому перебуваючи поза межами дислокації підрозділу без відповідного наказу, відсторонення від виконання обов`язків співробітника ССО, перебування на лікарняному, неналежне виконання своїх посадових обов`язків не можуть створювати передумови для виплати особі додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000,00 грн у період з 24.02.2022 по 26.04.2022.

Щодо позовної вимоги про невиплату позивачу допомоги на оздоровлення, суд зазначає наступне.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині не виплати позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення суд першої інстанції виходив з того, що вимога позивача, поставлена у рапорті щодо прийняття рішення на виплату допомоги, виконана у повному обсязі, оскільки відповідачем прийнято рішення та зазначено про нього резолюцією начальника.

Колегія суддів критично оцінює такі висновки суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 37 розділу ІІ «Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони», затвердженого наказом Державної судової адміністрації від 26.08.2020 №384 співробітникам один раз на рік у межах асигнувань на виплату грошового забезпечення виплачується допомога на оздоровлення в розмірі їх місячного грошового забезпечення. Допомога на оздоровлення надається співробітникам за їх рапортом протягом поточного року на підставі наказу Служби або територіального управління Служби.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 22.04.2022 подано рапорт, зареєстрований за №55.03.-286/вн від 22.02.2022, начальнику територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області полковнику Служби судової охорони Олександру Рибаку про прийняття рішення на виплату йому допомоги на оздоровлення за 2022 рік.

При цьому, згідно резолюції до документа №55.03.-286/вн від 22.02.2022, зазначеної начальником територіального управління О.А. Рибаком від 22.02.2022, вказано «згідно чинного законодавства при наявності асигнувань».

Як вбачається з матеріалів справи, невиплату позивачу матеріальної допомоги обґрунтовано відповідачем саме відсутністю бюджетних асигнувань.

Відтак, висновки суду першої інстанції щодо виконання відповідачем вимог рапорту не відповідають фактичним обставинам справи.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 №1052/0/15-19 затверджено Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони (далі - Положення №1052/0/15-19).

Так, пунктом 20 Розділу І Положення №1052/0/15-19 передбачено, що соціальний і правовий захист співробітників та членів їхніх сімей забезпечується відповідно до законодавства. Грошове забезпечення співробітників здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Співробітникам гарантується соціальний захист в обсягах та порядку, передбачених Законом України «Про Національну поліцію» для поліцейських, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування Служби.

Нарахування грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» (далі - Постанова №289).

У відповідності до пункту 2 Постанови №289, порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Частиною третьою пункту третього Постанови №289 визначено право Голові Служби судової охорони в межах асигнувань, що виділяються на утримання Служби судової охорони забезпечувати надання один раз на рік співробітникам Служби судової охорони матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення) та допомоги на оздоровлення (в розмірі місячного грошового забезпечення).

Так, грошове забезпечення у органах судової охорони здійснюється на підставі Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України №384 від 26.08.2020 (далі Порядок №384).

Відповідно до пунктів 4-7 Порядку №384 грошове забезпечення включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення; 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за стаж служби.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплата; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат.

Грошове забезпечення, що належить до виплати співробітнику і своєчасно не виплачене або виплачене в меншому ніж належало розмірі, виплачується за весь період, протягом якого співробітник мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення (пункт 15 Порядку №384).

Пунктом 37 Порядку №384 передбачено, що співробітникам один раз на рік у межах асигнувань на виплату грошового забезпечення виплачується допомога на оздоровлення в розмірі їх місячного грошового забезпечення.

Допомога на оздоровлення надається співробітникам за їх рапортом протягом поточного року на підставі наказу Служби або територіального управління Служби.

Отже, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що допомога на оздоровлення, станом на час звільнення позивача, входила до системи оплати праці, отже відповідач повинен був виплатити позивачу допомогу на оздоровлення за 2022 рік за рапортом від 22.02.2022.

Посилання відповідача щодо відсутності необхідних асигнувань, не заслуговують на увагу, оскільки, наявність зобов`язань у відповідача перед звільненим співробітником щодо виплати допомоги на оздоровлення не повинно порушувати її «законне сподівання» на володіння майном, право на яке остання набула у законний спосіб.

Крім того, відсутність бюджетних коштів також не може бути причиною невиконання взятих державою на себе зобов`язань.

Відтак, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ТУ ССО у Чернігівській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2022 рік в розмірі місячного грошового забезпечення та зобов`язання нарахувати та виплатити допомогу на оздоровлення за 2022 рік в розмірі місячного грошового забезпечення підлягають до задоволення.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу допомоги на оздоровлення скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2022 рік.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за 2022 рік.

В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного від 23 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов

Суддя І. О. Грибан

Суддя В. Ю. Ключкович

(Повний текст постанови складено 22.10.2024)