Постанова

від 22.10.2024 по справі 932/6378/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5047/24 Справа № 932/6378/23 Суддя у 1-й інстанції - Куцевол В. В. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,

за участі секретаря судового засідання Драгомерецької А.О.,

розглянувши відкритов залісудових засіданьДніпровського апеляційногосуду вмісті Дніпросправу,що виниклаз цивільнихправовідносин запозовом Приватногоакціонерного товариства«ДТЕК Павлоградвугілля»до Державноїустанови «Українськийнауково-досліднийінститут промисловоїмедицини»,правонаступником якоїє Відокремленийпідрозділ «Науково-практичниймедичний центрпрофесійного здоров`яНаціонального університетуохорони здоров`яУкраїни іменіП.Л.Шупика»,Південно-Східногоміжрегіонального управліннядержавної службиз питаньпраці,треті особи:Головне управлінняПенсійного фондуУкраїни вДніпропетровській області, ОСОБА_1 ,про скасуванняповідомлення прохронічне професійнезахворювання таскасування актурозслідування причинвиникнення хронічногопрофесійного захворювання,в якійподана апеляційнаскарга Приватнимакціонерним товариством«ДТЕК Павлоградвугілля»на рішенняБабушкінського районногосуду м.Дніпропетровська від27лютого 2024року,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля») звернулося в суд з позовом до Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», Південно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , про скасування повідомлення про хронічне професійне захворювання та скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 04 листопада 2020року на адресу ПрАТ «ДТЕКПавлоградвугілля» надійшло повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 від 30 жовтня 2020року вих. № 08/21-2456, відповідно до якого ОСОБА_1 встановлені наступні діагнози: 1. Радикулопатія поперекова-крижова L5, S1 та шийна С6, С7, С8, рецидивуючий перебіг, на фоні полісегментарної дископатії з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим, м`язові-тонічним і периферичним нейросудинним синдромами з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з пері артрозом ліктьових (ПФ другого ступеня) і колінних (ПФ другого ступеня) суглобів; 2. Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легенів першої стадії), група А. Легенева недостатність першого-другого ступеня; 3. Нейросенсорна приглуховатість першого ступеня. Захворювання професійні.

На підставі вказаного повідомлення складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 19 листопада 2020року за формою П-4, відповідно до якого хронічне професійне захворювання (отруєння) виникло у зв`язку з тривалою дією підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, підвищених рівнів виробничого шуму, внаслідок недосконалості роботи шахтних механізмів і машин. Причина виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння): хімічні фактори вміст пилу з вмістом SiO2 кристалічного 10,0% в повітрі робочої зони в 43,9 раз перевищує ГДК; важкість праці перевищення зовнішнього фізичного динамічного навантаження, перевищення маси вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, перевищення величини статистичного навантаження за зміну при утриманні вантажу докладанні зусиль двома руками, перевищення перебування в незручній та/або фіксованій позі, перевищення численності нахилу тулоба.

Позивач вважав, що повідомлення за формою П-3 вих. № 08/21-2456 від 30 жовтня 2020року в частині встановлення професійного характеру захворювання, а також висновки комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання щодо професійного характеру хронічного обструктивного захворювання легень у ОСОБА_1 не відповідають дійсним обставинам справи.

Ураховуючи викладене, позивач виклав вимоги про: скасування повідомлення ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 вих. № 08/21-2456 від 30 жовтня 2020року в частині встановлення професійного характеру захворювання: «Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. Легенева недостатність першого-другого ступеня»; скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 19 листопада 2020року, затвердженого начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області; та стягнення судових витрат.

Рішенням Бабушкінського районногосуду м.Дніпропетровська від27лютого 2024року у задоволенні позовних вимог ПрАТ «ДТЕКПавлоградвугілля» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПрАТ «ДТЕКПавлоградвугілля», посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, виклало вимогу про скасування рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків був забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання, а тому вважають, що концентрація шкідливих речовин у повітрі, яке пройшло фільтрацію через респіратор РПА-ТД та яке безпосередньо вдихав ОСОБА_1 , не перевищували гранично допустимі норми. Зазначає, що головний фактор ризику ХОЗЛ становить паління (в тому числі пасивне), поєднання куріння з бронхіальною гіперреактивністю та гіперімуноглобулінемією Е прискорює формування ХОЗЛ.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач Південно-Східнеміжрегіональне управліннядержавної службиз питаньпраці заперечує проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, довідками про доставку електронного листа і смс-повідомлення та отримання документів в електронному суді.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії довідки відокремленого підрозділу «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕКПавлоградвугілля», ОСОБА_1 працював на ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»: ш. «Ювілейна»: 09.09.1996 31.10.1996 учень прохідника дільниці підготовчих робіт; 01.11.1996 07.06.1997 прохідник дільниці підготовчих робіт; 23.06.1997 24.04.1998 прохідник дільниці підготовчих робіт; 21.11.11 28.02.2020 прохідник дільниці гірничо-капітальних вертикальних виробок; 01.03.2020 02.06.2020 прохідник дільниці підготовчих робіт.

Згідно копії інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) від 05 серпня 2020року, складеного лікарем з гігієни праці відділу з питань гігієни праці управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 має загальний стаж роботи 20 років 11 місяців; у даній професії 13 років 3 місяці. Висновок про умови праці: згідно з Державними санітарними нормами та правилами «гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими Наказом МОЗ України від 08 квітня 2014року № 248, загальна оцінка умов праці ОСОБА_1 відноситься за професією прохідник дільниці підготовчих робіт, дільниці гірничо-капітальних вертикальних виробок ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕКПавлоградвугілля» до 3 класу 4 ступеню «Шкідливі». Також зазначено, що в професії прохідник дільниці підготовчих робіт, дільниці гірнічо-капітальних вертикальних виробок ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕКПавлоградвугілля» виконував повний обсяг робіт технологічного підготовчого циклу, монтаж, демонтаж перевантажувача комбайну, забійного обладнання, завантаження і розвантаження матеріалів та обладнання, доставку елементів кріплення вручну, постановку кріплення, затяжка бортів забою, зачищення підошви забою, використання бурильної установки марки МQТ-120.

Відповідно до копії повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) від 30 жовтня 2020року вих. № 08/21-2456 (Форма П-3), ОСОБА_1 повідомлено про: 1. Радикулопатія поперекова-крижова L5, S1 та шийна С6, С7, С8, рецидивуючий перебіг, на фоні полі сегментарної дископатії з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим, м`язові-тонічним і периферичним нейросудинним синдромами з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового пері артрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з пері артрозом ліктьових (ПФ другого ступеня) і колінних (ПФ другого ступеня) суглобів; 2. Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легенів першої стадії), група А. Легенева недостатність першого-другого ступеня; 3. Нейросенсорна приглуховатість першого ступеня. Захворювання професійні (29.10.2020). Дата встановлення остаточного діагнозу: 29.10.2020. Найменування закладу, що встановив діагноз: ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини».

Згідно копії акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 19 листопада 2020року за формою П-4 затвердженого начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Бондаренко О.В., встановлено, що хронічне професійне захворювання (отруєння) виникло у зв`язку з тривалою дією підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, підвищених рівнів виробничого шуму, внаслідок недосконалості роботи шахтних механізмів і машин. Причина виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння): хімічні фактори вміст пилу з вмістом SiO2 кристалічного 10,0% в повітрі робочої зони в 43,9 раз перевищує ГДК; важкість праці перевищення зовнішнього фізичного динамічного навантаження, перевищення маси вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, перевищення величини статистичного навантаження за зміну при утриманні вантажу докладанні зусиль двома руками, перевищення перебування в незручній та/або фіксованій позі, перевищення численності нахилу тулоба.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що до складу комісії, яка проводила розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, входили представники ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», які не зазначали щодо недостатності медичної документації стосовно ОСОБА_1 , не надавали на дослідження документів щодо умов праці на підприємстві, не висловлювали будь-яких незгод у виді окремої думки та не посилалися на порушення комісією Порядку № 337 (зокрема на те, що не розроблено програму розслідування виникнення професійного захворювання; не проведено розподіл функцій між членами комісії). Лікарсько-експертна комісія врахувала виписку із медичної карти хворого, який містить хронологію виникнення захворювань; копію трудової книжки у якій вказано про роботу ОСОБА_1 у позивача протягом більше 20 років; інформаційну довідку про умови праці, у якій вказано зокрема про перевищення вмісту пилу з вмістом SiO2 кристалічного до 10,0% в повітрі робочої зони в 43,9 разів. Позивачем не надано жодного документу на спростування висновків інформаційної довідки про умови праці.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до частин першої, другої статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зі статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» професійне захворювання це захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлено виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою.

У частині другій статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, врегульована Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві № 337, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 81 Порядку № 337 на не працюючих пенсіонерів або осіб, які не працюють, лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці складається інформаційна довідка про умови праці працівника у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі інформаційна довідка) згідно з додатком 14 на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях у разі збереження цих робочих місць на підприємстві (в установі, організації), де вони раніше працювали, а у разі їх відсутності отриманих на підставі наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах.

У пункті 89 Порядку № 337 передбачено, що усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.

Віднесення захворювання до хронічного професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв`язку захворювання з умовами праці згідно з цим Порядком та Переліком професійних захворювань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2000року № 1662 (пункт 91 Порядку № 337).

Для встановлення остаточного діагнозу та зв`язку захворювання з впливом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу лікар-профпатолог області або міста направляє хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я, якому МОЗ надало право встановлювати остаточний зв`язок захворювання з умовами праці, з відповідними документами. До високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я у разі потреби для встановлення діагнозу можуть направлятися також хворі, які проходять обстеження у науково-дослідних інститутах (установах) медичного профілю (пункт 93 Порядку № 337).

Відповідно до пункту 94 Порядку № 337 високоспеціалізовані профпатологічні заклади охорони здоров`я проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння). Діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння) може бути змінений або відмінений високоспеціалізованим профпатологічним закладом охорони здоров`я, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень і повторної експертизи. Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) покладається на керівників таких закладів і голів лікарсько-експертних комісій. Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) оформляється висновком лікарсько-експертної комісії.

У спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) приймається центральною лікарсько-експертною комісією Державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», у роботі якої мають право брати участь лікарі з гігієни праці територіального органу Держпраці, закладу охорони здоров`я, територіального органу Пенсійного фонду України, представники підприємства (установи, організації), первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), представники вищого органу профспілки. Оскарження рішення зазначеної комісії у разі незгоди хворого або роботодавця здійснюється у судовому порядку (пункт 95 Порядку № 337).

У пункті 97 Порядку № 337 передбачено, що професійний характер хронічного захворювання (отруєння) встановлюється лікарсько-експертною комісією високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я (далі лікарсько-експертна комісія), склад якої затверджує керівник такого закладу. У разі потреби до роботи лікарсько-експертної комісії залучаються спеціалісти (представники) територіальних органів Держпраці, підприємства (установи, організації), територіального органу Пенсійного фонду України, первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня).

Згідно з пунктом 99 Порядку № 337 рішення про зв`язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених у: трудовій книжці для визначення стажу роботи в умовах дії виробничих факторів; виписці з амбулаторної картки (форма 025/у); історії хвороби за весь період спостереження; направленні хворого на огляд до лікарсько-експертної комісії з медичним висновком лікаря-профпатолога; санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці; інформаційній довідці про умови праці працівника, що складається лікарями з гігієни праці територіального органу Держпраці, який здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння); висновку фтизіатра, нарколога та інших документах (у разі потреби); акті за формою Н-1 (у разі гострого професійного захворювання (отруєння).

У пункті 100 Порядку № 337 зазначено, що висновок лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) видається працівникові, а його копія надсилається головному спеціалістові з професійної патології області або міста за місцем роботи або проживання працівника та територіальному органові Пенсійного фонду України. Хворому видається довідка про стаціонарне обстеження у високоспеціалізованому профпатологічному закладі охорони здоров`я. У зазначеному висновку, крім діагнозу, обов`язково зазначаються відомості про наявність (відсутність) професійного захворювання та придатність (непридатність) до роботи за професією у несприятливих (шкідливих) умовах праці.

Високоспеціалізованими профпатологічними закладами охорони здоров`я стосовно кожного хворого складається повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 19. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), територіальному органу Держпраці, який здійснює державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), територіальному органові Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також профпатологу, який направив хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я. Строк дії повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника. У разі коли хворий працював на кількох підприємствах (в установах, організаціях), де були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння), або за кількома професіями, під час роботи за якими були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння), повідомлення за формою П-3 надсилається на останнє підприємство (в установу, організацію), де він працював за професією, під час роботи за якою були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) (пункт 101 Положення № 337).

У пункті 103 Положення № 337 передбачено, що працівникові видається під розписку медичний висновок лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою згідно з додатком 20. Медичний висновок також надсилається лікарю-профпатологу, який направляв хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я за місцем його роботи або проживання (якщо він не працює).

Згідно з пунктом 105 Положення № 337 після отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів. Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.

Пунктом 110 Порядку № 337 зобов`язано роботодавця в установлений для проведення розслідування строк подати комісії з розслідування: відомості про професійні обов`язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху); необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці; матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту; приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння); результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.

У пункті 112 Порядку № 337 визначено, що комісія з розслідування зобов`язана: розробити програму розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); розподілити функції між членами комісії, розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів; провести розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).

Відповідно до пункту 113 Порядку № 337 комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого.

За результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 (далі акт за формою П-4) згідно з додатком 21. Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства (пункт 117 Порядку № 337).

Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід`ємну частину. Акт за формою П-4, підписаний членами комісії з розслідування, протягом доби затверджується керівником територіального органу Держпраці та завіряється печаткою (пункт 118 Порядку № 337).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина може вважатися доведеною, якщо інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Апеляційний суд наголошує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У справі, що переглядається, ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» просило суд скасувати повідомлення ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» про хронічне професійне захворювання за формою П-3 вих.№ 08/21-2456від 30жовтня 2020рокув частині встановлення ОСОБА_1 професійного характеру захворювання: «Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. Легенева недостатність першого-другого ступеня»; скасувати акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 19листопада 2020рокущодо хворого ОСОБА_1 , затверджений начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Апеляційний суд звертає увагу, що для складання медичного висновку лікарсько-експертної комісії про наявність хронічного професійного захворювання та складене на його підставі повідомлення ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» про хронічне професійне захворювання за формою П-3 вих. № 08/21-2456 від 30 жовтня 2020року, остання мала усі потрібні дані, визначені у Порядку № 337 для прийняття рішення про зв`язок захворювання ОСОБА_1 з умовами його праці.

Позивач не надав до суду доказів на підтвердження того, що він як роботодавець виявляв бажання брати участь у лікарсько-експертній комісії для встановлення наявності або відсутності професійного захворювання в ОСОБА_1 та повідомляв про це ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини».

До складу комісії, яка проводила розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання в ОСОБА_1 увійшли: голова комісії ОСОБА_2 лікар з гігієни праці відділу з питань гігієни праці управління з питань праці ГУ Держпраці; ОСОБА_3 виконуючий обов`язки заступника директора з охорони праці ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»; ОСОБА_4 лікар-терапевт КНП «Першотравенска міська лікарня» ПМР; ОСОБА_5 голова профспілкової організації працівників вугільної промисловості на підприємстві «Шахта Ювілейна» ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»; ОСОБА_6 голова дільничної профспілкової організації працівників вугільної промисловості дільниці підготовчих робіт № 2 ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»; ОСОБА_7 завідувач сектору профілактики страхових випадків страховий експерт з охорони праці Першотравенського міського відділу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області; ОСОБА_8 керівник департаменту з правового забезпечення ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», тобто не лише представники органів державної влади, але й інші особи, в тому числі представники підприємства ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», яке є позивачем.

Представники ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» будь-яких незгод не висловлювали та не зазначили, що було порушено Порядок № 337, зокрема: не розроблено програму розслідування виникнення професійного захворювання; не проведено розподілу функцій між членами комісії; не проводилися засідання комісії; не проведено оцінку умов праці працівника за матеріалами результатів обстежень і досліджень протоколу важкості та напруженості праці, раніше проведеної атестації робочих місць; не одержано письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання, а навпаки погодилися з хронічними професійними захворюваннями потерпілого, зазначили причини та обставини виникнення професійного захворювання шкідливими, про що свідчить їхні підписи.

Отже, представники роботодавця, які були у складі комісії під час проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання, жодного зауваження щодо порушення порядку його проведення не висловлювали, не вносили пропозиції стосовно додаткового вивчення умов праці і протоколу важкості та напруженості праці або необхідності одержання письмових пояснень.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що підписавши акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання без зауважень, ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», від імені якого діяли уповноважені представники, погодилося з наявністю в ОСОБА_1 професійного захворювання, причинами та обставинами, які зумовили виникнення цього захворювання.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що позивач не надав належних та достатніх доказів на підтвердження наявності істотних порушень при складанні повідомлення ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» про хронічне професійне захворювання за формою П-3 та акта форми П-4, які б стали підставою для його скасування.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційного суду, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення і, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків був забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання, а головний фактор ризику ХОЗЛ становить паління (в тому числі пасивне), суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки вони не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування рішення суду.

Апеляційний суд не приймає до уваги твердження позивача, що акт форми П-4 від 19 листопада 2020року був складений з порушеннями (не розроблено програму розслідування виникнення професійного захворювання; не проведено розподіл функцій між членами комісії; не проводилися засідання комісії; не проведено оцінку умов праці працівника за матеріалами результатів обстежень і досліджень протоколу важкості та напруженості праці, раніше проведеної атестації робочих місць; не одержано письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання), оскільки позивачем суду не надані докази на підтвердження цього та не заявлено жодного клопотання про витребування доказів, допит свідків, тощо. При цьому, Головне управління держпраці у Дніпропетровській області у своєму відзиві заперечувало дані обставини щодо порушення порядку проведення розслідування виникнення професійного захворювання та складення акту форми П-4 від 19 листопада 2020року.

Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці, проте відповідно до вимог статті 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006року, пункт 1 статті 6 Конвенції ( 995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010року).

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені сторонами в зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись статтями 259,268,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» залишити без задоволення.

Рішення Бабушкінського районногосуду м.Дніпропетровська від27лютого 2024року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 жовтня 2024року.

Судді: