Рішення

від 05.12.2007 по справі 31/530

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/530

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  31/530

05.12.07

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Дент-Лі», м. Київ

До                    Голосіївської районної в м. Києві ради

Про                    спонукання до вчинення дій

Суддя  Качан Н.І.

Представники:

Від позивача                    Ласкавий В.В. –пред. по довіреності

Від відповідача          Корнійко В.В. –пред. по довіреності

В судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст. 77 ГПК України

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з заявою про вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на приміщення підвального поверху площею 112,8 кв.м. та напівпідвального поверху площею 54 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, буд.55.

Підставою для звернення до суду стало повідомлення про оголошення конкурсу на право оренди приміщення, яке позивач займає та продовжує використовувати.

Необхідність вжиття запобіжних заходів позивач обґрунтував тим, що в разі проведення конкурсу може бути порушене його право на продовження терміну дії договору оренди.

Ухвалою від 22.10.2007 р. суд задовольнив заяву позивача та вжив запобіжні заходи шляхом накладення арешту на приміщення підвального поверху площею 112,8 кв.м. та напівпідвального поверху площею 54 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул.. Жилянська, 55, шляхом заборони Голосіївській в м. Києві раді (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 98.код ЄДРПОУ 13050500), Комунальному підприємству «Розрахунковий центр Голосіїво»(03150, м. Київ, вул. Антоновича, 170/1-Б, код ЄДРПОУ 32525507) та будь-яким іншим особам розпоряджатись зазначеним приміщенням чи передавати його іншим особам, а також створювати перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю „Дент-Лі" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 55, код ЄДРПОУ 24933073), у користуванні зазначеними приміщеннями на умовах Договору оренди сторін ( № 2253 від 29.12.1998р).

Позивач 29.10.2007 р. подав до суду позовну заяву з вимогами вважати продовженим договір оренди спірного приміщення на той же строк та на тих же умовах, вважати спірне приміщення внесеними до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу позивачем та зобов'язати відповідача вчинити всі передбачені законом дії по приватизації спірного приміщення шляхом викупу позивачем.

Ухвалою від 05.11.2007 р. позовна заява прийнята судом до розгляду та порушено провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані відмовою відповідача продовжити термін договору оренди та відмовами відповідача в приватизації спірного приміщення.

Позивач вважає відмови відповідача безпідставними, такими що порушують його права та суперечать вимогам законодавства.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на неналежне виконання позивачем обов'язків орендаря в частині оплати оренди, на невідповідність істотних умов договору оренди типовому договору, затвердженому відповідачем, на те, що норми законодавства, на які посилається позивач, не можуть бути застосовані до приватизації комунального майна, та пропонує вважати заяви позивача на приватизацію такими, що не подавались, з огляду на недотримання форми заяв та подачу їх до неналежного органу.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали,  всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Між Державним комунальним підприємством управління житлового господарства Залізничного району м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дент-Лі»був укладений договір оренди від 29 грудня 1998 р. №2253 нежитлового приміщення в будинку №55 по вул. Жилянській в м. Києві, загальною площею 166,8 кв.м. (54 кв.м. підвал та 112,8 напівпідвал). Вартість приміщення на момент укладення договору оренди згідно з п. 1.2 договору складала 279068,4 гривень.

Позивач за власний рахунок провів узгоджений з орендодавцем капітальний ремонт та перепланування приміщення на суму 550045,2 грн., що підтверджується наданими до суду довідками Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва № 6006/30 від 03.11.1998 р., та № 5534/38 від 30.11.2007 р. та актом приймання передачі виконаних робіт від 22.02.2002 р.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 27.12.2001 року №208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва»будинок №55 по вул. Жилянській в м. Києві передано до об'єктів комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва.

Згідно приписів ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»в разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає свою чинність для нового власника.

Рішенням Голосіївської районної у місті Києві ради №6/05 від 04.09.2002р. було затверджено Положення про порядок надання майна територіальної громади Голосіївського району м. Києва у користування. Згідно даного Положення право розпорядження, володіння і користування комунальним майном від імені територіальної громади району здійснює Голосіївська рада.

Позивач 07.09.2007 р. звернувся до відповідача з пропозицією про продовження договору оренди.

Листом від 27.09.2007 р. Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, повідомила, що за дорученням відповідача, питання продовження договору оренди буде розглянуто. Пропозицій щодо нових умов договору оренди позивач не отримував.

Листом від 04.10.2007 р. відповідач 18.10.2007 р. відповідач заявив позивачу про припинення договору оренди та недоцільність його продовження та висунув вимогу негайно звільнити приміщення.

Листом від 15.10.2007 р. відповідач повідомив позивача про оголошення конкурсу на право оренди спірного приміщення, що свідчить про намір відповідача в подальшому здавати приміщення в оренду.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін.

Твердження відповідача про несплату позивачем орендної плати протягом трьох місяців підряд (з вересня по листопад 2006 р.) та наданий ним односторонній акт звірки взаєморозрахунків суд до уваги не приймає, з огляду на те, що спір з цього приводу вже  розглянутий Господарським судом м. Києва. Рішенням від 28.04.2007 р. у справі № 16/103, яке вступило в законну силу, встановлено, що твердження Голосіївської районної в м. Києві ради про несплату ТОВ «Дент-Лі»орендної плати в період з вересня по грудень 2006 р. є безпідставним (абзац 4 стр. 3 рішення).

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В роз'ясненні Вищого арбітражного суду України № 02-5/237 від 25.05.2000 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна"»зазначено, що належне виконання орендарем договору оренди презюмується, якщо орендодавцем не буде доведено інше.

Твердження відповідача про неможливість продовження терміну дії договору №2253 через невідповідність його істотних умов типовому договору, затвердженому Голосіївською районною в м. Києві радою суд не приймає до уваги з огляду на наступне:

Твердження відповідача про невідповідність істотних умов договору оренди типовому договору не підтверджене ніякими доказами. Відповідач не надав суду типовий договір оренди та не вказав, якими нормативно-правовими актами такий договір затверджений.

Вичерпний перелік істотних умов договору оренди міститься в ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Договір №2253 містить всі перелічені істотні умови. Інші умови договору також не суперечать чинному законодавству.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не вчинив встановлених ст. 181 ГК України дій, спрямованих на досягнення домовленості щодо умов договору оренди на новий строк. В судовому засіданні відповідач також не оголосив прийнятні для нього істотні умови договору оренди.

Суд не погоджується з твердженням позивача про те, що ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлює обов'язок орендодавця продовжити договір оренди на той самий термін, на який він був укладений. Термін дії договору, як і інші його умови, встановлюються за погодженням сторін з урахуванням вимог законодавства.

За таких обставин, зважаючи на небажання позивача змінювати позовні вимоги та на відсутність заяви відповідача про прийнятні для нього умови договору, суд вважає за доцільне продовжити термін дії договору оренди на три роки, що є мінімальним строком оренди державного майна, встановленим наказом Фонду державного майна України № 1821 від 29.06.2005р.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про включення орендованого приміщення до переліку об'єктів, які підлягають продажу шляхом викупу.

Відповідач листом № 469-р від 13.04.2007 р. відмовив позивачу, мотивуючи відмову наявністю заборгованості по орендній платі.

Позивач 07.09.2007 р. повторно подав заяву про включення орендованого приміщення до переліку об'єктів, які підлягають продажу шляхом викупу.

Відповідач листом № 1994-р від 25.09.2007 р. повторно відмовив позивачу, мотивуючи відмову тим, що постійною комісією з питань відчуження та приватизації майна Голосіївської районної у м. Києві ради вирішено за недоцільне приватизувати шляхом викупу спірне приміщення.

Частина 5 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»містить вичерпний перелік підстав відмови в приватизації:

- особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом;

- є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства;

- не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.

Ні заборгованість по орендній платі, ні недоцільність приватизації не підпадають  до визначених законом підстав відмови.

Твердження відповідача про те, що Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»не може застосовуватись до спірних правовідносин, так як відповідно до його преамбули та сфери дії, встановленій в ст. 1 закон не регулює приватизацію комунального майна, суд не приймає до уваги з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна»відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Закони України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та «Про державну програму приватизації»відносяться до законів з питань приватизації, і , отже, регулюють порядок відчуження комунального майна.

Правомірність застосування зазначених законів до приватизації комунального майна підтверджується також рішеннями Конституційного суду України від 01.07.1998 р. у справі № 01/1501-97, та від 12.12.2002 р. у справі № 1-16/2000, в якому зазначено:

«Одним із способів зміни форми власності є приватизація, в процесі якої відбувається відчуження на користь фізичних або юридичних осіб майна, що є державною чи комунальною власністю, та майна, що належить Автономній Республіці Крим. Порядок відчуження такого майна визначається законами, зокрема, Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".»

          Пропозицію відповідача вважати заяви позивача на приватизацію приміщення такими, що не подавались суд відхиляє з наступних підстав:

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна»продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.

Твердження відповідача про те, що заяви мали бути подані до Фонду приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва не підтверджується посиланням на закони чи діючі  нормативно-правові акти. Відповідачем не надано належних доказів в підтвердження цих доводів .

Як вбачається з відповідей Голосіївської ради, заяви відповідача були радою прийняті та розглянуті. Ніяких зауважень по заявам щодо їх форми, неповноти або подання не за адресою у  відповіді Голосіївської ради не містяться .

Твердження відповідача про те, що пропозиція покупця щодо способу приватизації не є обов'язковою для органів, які затверджують відповідні програми та  переліки об'єктів малої приватизації суд не приймає до уваги з огляду на наступне:

Рішенням Конституційного суду України від 13.12.2000 p. у справі № 14-рп/2000 встановлено: «З положень частини п'ятої статті 7 Закону випливає, що орган приватизації зобов'язаний розглянути заяву покупця і не пізніш як через місяць повідомити його про результати її розгляду.

Відмова у приватизації можлива лише за наявності підстав, вичерпний перелік яких передбачений у цій статті Закону. Якщо підстав для відмови немає, орган приватизації включає конкретні підприємства до переліку об'єктів приватизації і направляє цей перелік до органу, який його затверджує. Доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається цим органом самостійно, окрім випадків, визначених законами. Зокрема, викуп застосовується у випадках, передбачених статтею 11 Закону та іншими законами, і є в такому разі обов'язковим для органів приватизації та органів, які затверджують переліки об'єктів малої приватизації.»

          Відповідно до ст. 51 Закону України «Про Державну програму приватизації»у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).

Як вбачається з наданих позивачем доказів  вартість здійснених ним та узгоджених з орендарем невід'ємних поліпшень   приміщення   значно перевищує 25% вказаної в договорі вартості приміщення.

Таким чином право позивача на викуп приміщення встановлюється ст. 51 Закону України «Про Державну програму приватизації», і, відповідно до зазначеного рішення КСУ, спосіб приватизації шляхом викупу є обов'язковим для органів приватизації та органів, які затверджують переліки об'єктів малої приватизації.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається обґрунтованим, але  таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Вважати термін дії договору оренди від 29 грудня 1998 р. №2253 нежитлового приміщення в будинку №55 по вул. Жилянській в м. Києві, загальною площею 166,8 кв.м. (54 кв.м. підвал та 112,8 напівпідвал), укладеного між Державним комунальним управлінням житлового господарства Залізничного району м. Києва та ТОВ «Дент-Лі»(01033 м. Київ, вул. Жилянська 55, код ЄДРПОУ 24933073) продовженим на  три роки до 01 жовтня 2010 року з  ініціативи орендаря на умовах попереднього договору.

3.          Зобов'язати Голосіївську районну в м. Києві раду (03150, м. Кив, вул. Червоноармiйська, 98, код ЄДРПОУ 13050500), вчинити всі передбачені законом дії щодо приватизації нежилих приміщень підвального поверху площею 112,8 кв. м. та напівпідвального поверху площею 54 кв. м. по вул. Жилянській, 55 шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю «Дент-Лі»(01033 м. Київ, вул. Жилянська 55, код ЄДРПОУ 24933073)  за заявою орендаря, визнавши зазначені  приміщення  внесеними до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу .

4.          У  задоволенні решти  позову відмовити.

5.          Стягнути  з відповідача на користь позивача судові витрати. Видати накази.

6.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку  з  дати підписання .

Суддя                                                                                                                   Н. І. Качан

14.12.2007р.