Ухвала

від 22.10.2024 по справі 761/37963/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/37963/24

Провадження № 1-кс/761/25352/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024000310000017 від 02.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 204 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави,

встановив:

В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024000310000017 від 02.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 204 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Клопотання мотивоване тим, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024000310000017 від 02.02.2024 за підозрою директора ТОВ «БІОПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» ОСОБА_6 в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах за ч. 3 ст. 212 КК України та за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 204 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , 06.06.2023 протоколом №06/06 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «БІОПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ 40687308, далі - ТОВ «Біо ПЕК») призначений на посаду директора даного товариства з 08.06.2023 року на підставі наказу №120-к/тр.

ОСОБА_6 в порушення вимог пунктів п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213, п. 215.3 ст. 215, п. 216.1 ст .216, п. 229.1.17 п. 229.1 ст. 229 Податкового Кодексу України, не відобразив у складі бухгалтерської та податкової звітності ТОВ «Біо ПЕК» за січень-лютий місяць 2024 року акцизний податок на загальну суму 45 135 691 грн. та не сплатив вказану суму акцизного податку до Державного бюджету.

08.10.2024 ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний ОСОБА_6 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи, той факт що ОСОБА_6 підозрюється в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, а саме: 45 135 691 грн., сторона обвинувачення вважає, що застава у розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а від так сторона обвинувачення вважає за необхідне визначити заставу у розмірі завданих ОСОБА_6 збитків державі в сумі 45 135 691 грн., що відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 9 листопада 2023 року № 3460-IX становить 6114 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що не являється явно непомірною.

Від сторони захисту до суду надійшли письмові заперечення, в яких захисники просили відмовити в задоволенні клопотання в повному обсязі посилаючись на необґрунтованість підозри в даному кримінальному провадженні. Також, послались на відсутність аргументація наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Вважає, що розмір застави запропонований детективом є непомірним та необґрунтованим.

Прокурор в судовому засіданні, підтримав клопотання, з мотивів у ньому наведених та просив задовольнити його. При визначені розміру застави просив врахувати розмір завданих збитків та тяжкі наслідки, які настали внаслідок дій підозрюваного.

Підозрюваний та його захисники, в судовому засіданні, заперечували щодо задоволення клопотання в повному обсязі посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях.

Вивчивши клопотання, додатки до нього, заслухавши прокурора, захисників та підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України, метою для застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів, про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини та утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Як вбачається із матеріалів клопотання, детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024000310000017 від 02.02.2024 за підозрою директора ТОВ «БІОПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» ОСОБА_6 в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах за ч. 3 ст. 212 КК України та за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 204 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , 06.06.2023 протоколом №06/06 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «БІОПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ 40687308, далі - ТОВ «Біо ПЕК») призначений на посаду директора даного товариства з 08.06.2023 року на підставі наказу №120-к/тр.

08.10.2024 ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Аналізуючи надані слідчому судді для вивчення копії матеріалів кримінального провадження на обґрунтування підозри повідомленої ОСОБА_6 в обсязі долученому до клопотання, а саме дані, які містяться в процесуальних документах та протоколах слідчих дій, слідчий суддя вважає, що у даному випадку можна дійти висновку про причетність, останнього до вчинення протиправних дій, відповідальність за які, передбачена законом про кримінальну відповідальність, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України, а тому слідчий суддя не бачить у висновках детектива про обґрунтованість підозри, чогось очевидно довільного чи необґрунтованого, що виправдовує продовження досудового розслідування та застосування заходів забезпечення.

Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

А тому, беручи до уваги наведе вище, слідчий суддя вважає, що характер інкримінованих діянь їх тяжкість, а також завдані збитки виправдовує необхідність здійснення подальшого розслідування даного кримінального провадження та застосування заходів забезпечення.

При цьому доводи захисту про необґрунтованість підозри не заслуговують на увагу, з огляду, на те, що слідчий суддя на цій стадії не оцінює докази, як це має робити суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Між тим, відповідно до ст. 178 КПК України слідчим суддею враховується вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3ст. 212 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушень, в якому він підозрюється, вік та стан здоров`я підозрюваного, відсутні підтверджені відомості про наявність тяжких хронічних захворювань, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, майновий стан підозрюваного, відсутність повідомлення особі про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень, розмір майнової шкоди, яка становить 61 419 560 грн., а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Суд, враховуючи можливість настання ризиків, зазначених у клопотанні, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні: тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Детектив у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави просить визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі 45 135 691,00 грн., посилаючись на вагомість доказів причетності ОСОБА_6 до вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_6 , що складає 45 135 691,00 грн., недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів. На думку детектива та прокурора саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий та сімейний стан підозрюваного; інші дані про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.

Беручи до уваги обставини кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваного, вбачається, що розмір застави, який належить визначити підозрюваному ОСОБА_6 не має бути більшим за розмір, встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

При цьому, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини «Істоміна проти України» від 13.01.2022, згідно з п. 32 якого «…Суд вважає, що, зосереджуючись на розмірі шкоди, як стверджувалося, завданої заявницею, не здійснивши ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі її спроможність сплатити визначений розмір застави, і відсутність задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі, національні суди не дотрималися зобов`язання навести відповідне та достатнє обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави, як вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції».

Слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному ОСОБА_6 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов`язків. Цей розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

На переконання слідчого судді, застава в розмірі 45 135 691,00 грн., яку просить визначити сторона обвинувачення, є завідомо непомірною для підозрюваного, тим більше такий розмір обґрунтовано прокурором, виходячи із суми завданих збитків, без урахування положень однієї із загальних засад кримінального провадження презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, регламентованої ст. 17 КПК України, без врахування спроможності підозрюваного сплатити запропонований стороною обвинувачення розмір застави та практики Європейського суду з прав людини.

З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» становить 242240,00 грн. (3028х80=242240 грн.), не є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_6 та разом з покладеними на нього обов`язками, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.

Застосовуючи такий вид міри запобіжного заходу, виходжу з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України на які послався детектив у клопотанні, та прокурор під час судового засідання.

З`ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 на які послався детектив та прокурор під час судового засідання, слідчий суддя враховує, те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність, яких має оцінюватись у сукупністю з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.

Слідчий суддя вважає, що матеріалами клопотання доведено ризик можливої неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 пов`язаною з ухиленням від явок до органу досудового розслідування для участі у слідчих та процесуальних діях, незаконного впливу свідків у цьому кримінальному провадженні; знищення документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що суд сприймає всі докази безпосередньо та може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. А тому, при застосуванні до підозрюваної менш суворого запобіжного заходу не можна буде запобігти ризику її впливу на потерпілих та свідків, тощо, з метою зміни ними своїх показань наданих слідчому під час досудового розслідування.

Цілком ймовірним на переконання слідчого судді є ризик - знищення документів та вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки на даний час досудове розслідування триває, не встановлені всі обставини вчинення кримінального правопорушення, що не виключає можливості вчинення аналогічних дій.

Отже, беручи до уваги обставини кримінального провадження, сімейний та майновий стан підозрюваного, інші дані про його особу, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що у сукупності викликають необхідність визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_6 , який зможе забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у випадку внесення застави, що, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищевикладене, на думку слідчого судді, в даному конкретному випадку необхідно визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн., з метою гарантування виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом та запобігання існуючим ризикам.

Також, у разі внесення застави, для запобігання встановлених судом ризикам, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 309 КПК України,

ухвалив:

Клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 242240 (дві сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк-одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від (дата) по справі №..., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).

Визначений розмір застави підозрюваний який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 . Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Покласти на строк дії ухвали на підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. - носити електронний засіб контролю. В іншій частині клопотання - відмовити. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 . Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків - до 08 грудня 2024 року. На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: