Ухвала

від 25.12.2024 по справі 761/37963/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22.10.2024 задоволено частково клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 242 240 гривень.

Цією ж ухвалою покладено на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

В іншій частині клопотання - відмовлено.

---

Справа № 761/37963/24 Слідчий суддя - ОСОБА_10

Апеляційне провадження № 11-сс/824/7259/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків визначено до 08.12.2024.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави у розмірі 45 135 691 гривень, із покладенням на підозрюваного, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступних обов`язків: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що загальна сума акцизного податку, від сплати якого умисно ухилився ОСОБА_6 , становить 45 135 691 грн., яка в 7 000 і більше разів перевищує установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, а тому сума застави у межах, передбачених ст. 182 КПК України для тяжких злочинів не може забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Враховуючи характер вчинених кримінальних правопорушень підозрюваним ОСОБА_6 , їх наслідки, відсутні підстави вважати, що визначений судом розмір застави зможе забезпечити реалізацію мети застосування даного запобіжного заходу, а тому підозрюваному необхідно визначити заставу у розмірі, більшому, ніж максимальні межі застави, визначені для особливо тяжкого злочину, а саме у розмірі завданих збитків, що становить 45 135 691 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку підозрюваного ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів судового провадження, детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024000310000017 від 02.02.2024 за підозрою директора ТОВ «БІОПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» ОСОБА_6 в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах за ч. 3 ст. 212 КК України та за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204 КК України.

Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 06.06.2023 протоколом №06/06 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «БІОПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» призначений на посаду директора даного товариства з 08.06.2023 року на підставі наказу №120-к/тр.

В порушення вимог пунктів п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213, п. 215.3 ст. 215, п. 216.1 ст .216, п. 229.1.17 п. 229.1 ст. 229 Податкового Кодексу України, ОСОБА_6 не відобразив у складі бухгалтерської та податкової звітності ТОВ «Біо ПЕК» за січень-лютий місяць 2024 року акцизний податок на загальну суму 45 135 691 грн. та не сплатив вказану суму акцизного податку до Державного бюджету.

У межах вказаного кримінального провадження 08.10.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру в умисному ухиленні від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 212 КК України.

14.10.2024 детектив Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , в якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави в розмірі 6 114 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45 135 691 гривень, та покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов`язки:

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22.10.2024 задоволено частково клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 242 240 гривень.

Цією ж ухвалою покладено на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

В іншій частині клопотання - відмовлено.

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків визначено до 08.12.2024.

З такими висновками колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно частини 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином дотримані.

При прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні детектива ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому, на переконання колегії суддів, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, його вік, майновий та сімейний стан підозрюваного, стан його здоров`я, дійшов висновку про недоведеність детективом та прокурором наявності підстав для визначення підозрюваному застави у розмірі 45 135 691 гривень, у зв`язку з чим вважав за можливе визначення йому заставу в максимальних межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК, а саме у виді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.

З таким висновком погоджується і колегія суддів, та вважає, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого його розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза його втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .

Підстав вважати вказаний розмір застави недостатнім для виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, колегія суддів не вбачає.

З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв`язку з чим відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, який, на переконання колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення, є обґрунтованим.

Колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги прокурора про необхідність визначення підозрюваному на даному етапі досудового розслідування розміру застави у виді 45 135 691 гривень, та вважає такі доводи не обгрунтованими належним чином.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, та покликаний забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні.

Так, якзазначив Європейський суд з прав людини у рішенні "Istomina v. Ukraine" від 13.01.2022 (заява № 23312/15), «гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи його відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або його боку… Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні надзвичайно обережно встановити відповідний розмір застави, і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави» (§25 рішення).

Гарантії, передбачені частиною 3 статті 5 Конвенції, покликані в першу чергу забезпечити не відшкодування шкоди, а, зокрема, явку обвинуваченого на слухання. Тому розмір застави має оцінюватись в першу чергу «з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta), § 70; «Мангурас проти Іспанії [ВП]» (Mangouras v. Spain [GC]), § 78; «Ноймайстер проти Австрії» (Neumeister v. Austria), § 14).

Викладені в апеляційній скарзі прокурора доводи з посиланням на загальну суму акцизного податку - 45 135 691 грн., ухилення від сплати якого інкриміновано ОСОБА_6 , не можуть бути безумовною підставою для визначення підозрюваному застави у вказаному розмірі, оскільки дані обставини самі по собі не є визначальними при визначенні розміру застави, та повинні враховуватися у сукупності із іншими даними про особу підозрюваного.

Апеляційна скарга прокурора не містить достатніх обставин, які б давали підстави для обгрунтованого для висновку, що з урахуванням даних про особу підозрюваного та його процесуальної поведінки, визначений слідчим суддею розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., є недостатнім стримуючим заходом для підозрюваного, та не забезпечує належну процесуальну поведінку і виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Фактів неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_6 з моменту повідомлення йому про підозру та застосування запобіжного заходу, які б свідчили про недостатність визначеного йому розміру застави для виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в апеляційній скарзі не наведено.

Інші доводи апеляційної скарги прокурора висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно ч. 4 ст. 132 КПК, ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Станом на час розгляду апеляційної скарги прокурора, оскаржувана ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22.10.2024 вичерпала свою дію 08.12.2024, оскільки саме до цієї дати слідчим суддею було визначено строк її дії, та згідно даних долученої стороною захисту копії ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05.12.2024, підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк дії покладених на нього обов`язків на новий строк - до 08.0.1025.

За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 193, 194, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3