Рішення

від 10.12.2007 по справі 14/444-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/444-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

10.12.2007                                                                Справа №  14/444-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Гридасова Ю.В. при секретарі Шепель І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Одеської залізниці, м. Одеса, до дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", м. Херсон, про  стягнення 4300грн. 92коп., за участю представників

позивача: Ніколащенко С.О., ю/к, дов. від 15.09.05 р.,

відповідача: Мітяй М.П., представник, дов. № 01-8/144-3 від 14.08.07 р.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 4300грн.92коп. заборгованості за зберігання вантажу у вагонах в травні місяці 2007 року, посилаючись на положення ст. 46, 137 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 р. № 457, п. 5 Правил зберігання вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за № 866/5087  24.11.2000 р.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в ході судового засідання заперечував проти позовних вимог відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на наступні обставини.

Вага вантажу у вагонах, зазначена в розрахунку позивача, не співпадає з вагою, зазначеною у перевізних документах та фактичною вагою, визначеною при зважуванні вагонів.

Вагони відповідачем не були замовлені своєчасно під вивантаження по причині прибуття їх із недостачею вантажу (металобрухту) та несвоєчасною видачею комерційних актів станцією Херсон-Порт.

Крім того, на думку відповідача, посилання позивача у позові на вимоги ст. 46 Статуту залізниць України, п.п. 5.8 Правил зберігання вантажів, п. 2.3 Тарифного керівництва № 1 безпідставне, так як вони поширюються тільки на вантажі, які вивантажені на місцях загального користування, що визначено у ст. 46 Статуту залізниць України, п. 1 розділу 7 Правил перевезень вантажів, п. 2.1 розділу 2 Тарифного керівництва № 1.

Вимоги викладені в пунктах 8, 9 Правил зберігання вантажу не відповідають пункту 110 Статуту залізниць України та статтям 308, 310 Господарського кодексу України, де зазначено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до момент) видачі одержувачу. Тобто до прийняття вантажу до перевезення і після розкридитування документів, де робиться відмітка в перевізних документах про одержання вантажу, залізниця не несе відповідальності за збереження вантажу і в той час нараховує плату за збереження вантажу на підставі пунктів 8, 9 Правил зберігання вантажу. Зберігання вантажу в пункті призначення не обов'язкове для перевізника за договором перевезення, у зв'язку з чим витрачений перевізником на очікування та збереження вантажу час розглядається як простій транспортного засобу, за що нараховується плата за користування вагонами відповідно до п.119 Статуту залізниць України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про залізничний транспорт" відносини підприємств залізничного транспорту з власниками залізничних під'їзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належить до залізничного транспорту загального користування, визначаються Статутом залізниць України та укладеними на його основі договорами.

Відповідно до пункту 7 розділу 7 Правил перевезення вантажів на прохання вантажовласників залізниця може надавати їм місця в смузі відведення на відкритих майданчиках та в складах станцій для зберігання вантажів на строк, більший граничного терміну зберігання. Умови такого зберігання вантажів і плата за нього визначається угодою між залізницею і вантажовласником. За умовами такої самої угоди, на думку відповідача, можуть зберігатись вантажі у вагонах і контейнерах. Порядок надання послуг шляхом укладання договору передбачено пунктами 17, 22, 36, 71 Статуту залізниць України, статтями 179, 307 Господарського кодексу України, статтями 901, 903, 908, 936, 937 Цивільної о кодексу України. Позивач не зберігає вантажі в місцях загального користування, які знаходяться у вагонах, і в договірних правовідносинах на послуги по зберіганню вантажів у вагонах з відповідачем не перебуває.

При укладанні договору про подачу та забирання вагонів від 10.01.07 р. позивач у п.п. 14 та 17 умов договору передбачив відповідальність вантажоодержувачів за зберігання вантажу у вагонах, які не подані під вивантаження з вини порту. У протоколі розбіжностей відповідач зазначив про виключення цих пунктів, так як вони не передбачені типовим договором, приведеним в Правилах перевезення вантажів. Спірні питання по договору позивачем не були передані до суду і договір набрав чинності із урахуванням вимог протоколу розбіжностей. Тому, на думку відповідача, у позивача не було підстав для нарахування плати за зберігання вантажів у вагонах,     :

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На думку відповідача, залізницею ніяких дій і діяльності по зберіганню вантажів не було вчинено, про що свідчить недостача вантажу у вагонах, замовлення на зберігання вантажу у вагонах порт не надавав.

При затримці вагонів на станції в очікуванні подачі вагонів під вивантаження по вині відповідача останній сплачує плату за користування вагонами згідно вимог статті 119 Статуту залізниць України. Подвійна відповідальність в даному разі, тобто плата за користування вагонами і зберігання вантажу у вагонах, на думку відповідача, не співпадають з вимогами статті 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 26.11.07 р. до 10.12.07 р.

За згодою представників учасників судового процесу судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Херсонської області від 06.11.07 р. № 325 справу передано на розгляд судді Гридасову Ю.В.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

В травні 2007 року на станцію Херсон-Порт Одеської залізниці прибули вагони на адресу відповідача з вантажем, які простояли в очікуванні вивантаження більше терміну безоплатного зберігання.

Відповідно до положень п. 46 Статуту залізниць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.

Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнеру) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.

За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Відповідно до п. 5 Правил зберігання вантажів, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України за № 866/5087 від 24 11.2000 р., якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Пунктом 8 Правил зберігання вантажів встановлено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Термін безоплатного зберігання обчислюється з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження, якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами одержувача; а при затримці –з моменту затримки.

Пунктом 8 Правил користування вагонами (контейнерами) передбачено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Пунктом 2.3. Збірника тарифів... (тарифне керівництво № 1) передбачено, що "За зберігання у вагонах вантажів, що мають вивантажуватись на місцях загального і не загального користування, aле не подані під вивантаження з вини одержувача, збір справляється після закінчення терміну безоплатного зберігання, що визначається з 24-ої години дати повідомлення одержувача про прибуття вантажу.

У відповідності з положеннями п. 2.1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (тарифне керівництво № 1, розділ 2) після закінчення терміну безоплатного зберігання до моменту вивезення вантажів вантажоодержувачами (експедиторами), справляється збір за кожну добу в розмірах: 1грн.50 коп. за одну тону при зберіганні вантажів у критих складах, вагонах, контейнерах.

За накопичувальними картками № 160529 (акт загальної форми № 696 від 12-14.05.07 р., відомість плати за користування вагонами (контейнерами) № 1505348) та № 300552, крім вагону № 67364935, (акт загальної форми № 744 від 30.05.07 р., відомість плати за користування вагонами (контейнерами) № 0106386) відповідачу обґрунтовано нарахована плата за зберігання вантажів у вагонах в сумі 1840,80грн., без ПДВ, а з урахуванням ПДВ 2208,96грн.

Плата за зберігання вантажу у вагонах №№ 66241522 (накопичувальна картка № 050574), 61659876, 67152843, 67163832, 65740987 (накопичувальна картка № 170530), 67364935 (накопичувальна картка № 300552) нарахована відповідачу безпідставно, за наступних обставин.

Вагон № 66241522, зазначений в накопичувальній картці № 050574, прибув на станцію Херсон-Порт 02.05.2007 р. в 11 год., поданий для зважування 04.05.2007 р. в 10 год. Портом в 10 год. 04.05.07 р. була передана Станції телеграма № 32 з проханням подачі вагонів із металобрухтом під вивантаження. В акті загальної форми № 673 час затримки подачі вагонів під вивантаження зазначений безпідставно через 2 години після прибуття вагона на станцію, а не після зважування вагона, затримка відбулася в термін безоплатного зберіганні вантажу у вагонах. На підставі зазначеного акту безпідставно нарахована плата за зберігання вантажу у вагонах в сумі 237,90грн.

Вагон № 67364935, зазначений в накопичувальній картці № 300552, прибув 29.05.2007 р. в 6 год. 05 хв., зазначений вагон подано для зважування 30.05.2007 р. в 11 год. 30 хв., в акті загальної форми № 744 час затримки подачі вагонів під вивантаження зазначений через 2 години після прибуття вагона на станцію, а не після зважування вагона, затримка відбулася у термін безоплатного зберігання вантажу у вагонах. На підставі зазначеного акту безпідставно нарахована плата за зберігання вантажу у вагонах в сумі 1719, 90грн.

Перелічені в накопичувальній картці № 170530 вагони № 61659876, № 67152843, № 67163832, № 65740987 прибули на станцію 15.05.2007 р. в 3 год. 25 хв., подані для зважування 15.05.2007 р. в 12 год. 50 хв., затримка відбулася у термін безоплатного зберігання вантажу у вагонах. В акті загальної форми № 707 безпідставно нарахована плата за зберігання вантажу у вагонах в сумі 924,30грн.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України  (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Безпідставним є посилання відповідача, в обґрунтування заперечень проти позову, на п. 17 Правил складання актів (ст. 129 Статуту залізниць України), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 N 334, та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за N 567/6855, оскільки положення зазначеного пункту регулюють відносини сторін у разі подачі скарги про відмову від складання комерційного акта (акта загальної форми) або про неправильне його оформлення. Доказів подачі такої скарги відповідачем не представлено.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 2208грн.96коп., а заперечення відповідача проти позову у зазначеній частині не приймаються судом до уваги. Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині щодо стягнення основного боргу у розмірі 2091грн.96коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись  ст. ст.  82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (ідентифікаційний код - 03150208, адреса - 73000, місто Херсон, Одеська площа, 6, р\рахунок –26009870052802 в АКБ "Укрсоцбанк", МФО - 325015) на користь Одеської залізниці (ідентифікаційний код –01071315, адреса – 65012, місто Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р\рахунок –не відомий) 2208грн.96коп. основного боргу, 52грн.39коп. витрат по сплаті державного мита, 60грн.61коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.           Відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 2091грн.96коп. основного боргу.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя                                                                                     Ю.В. Гридасов.  

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України                                                            "24" грудня 2007 р.