Ухвала

від 22.10.2024 по справі 308/15398/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/15398/24

1-кс/308/6197/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчої - ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у місті Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_3 , погодженого прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 62024140160000387, відомості про яке 15.08.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 426-1, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України,

В С Т А Н О В И В:

15.10.2024 слідчим суддею отримано клопотання слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у місті Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_3 погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 62024140160000387, відомості про яке 15.08.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 426-1, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Згідно поштової відмітки на конверті Укрпошти, таке клопотання надіслано 10.10.2024 з Територіального управління ДБР в м. Львові до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

В обґрунтуванняклопотання посилаєтьсяна те,що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.09.2024 о 12:00 год., перебуваючи в транспортному засобі Nissan X-Trail р.н. 15Т N4F, в якому також знаходився ОСОБА_7 знаходячись на території непрацюючої автомобільної заправної станції ANP, що розташована на виїзді із АДРЕСА_1 (у напрямку с. Рокосово, Хустського р-ну, Закарпатської області), отримав від ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди у сумі 500 дол. США за вирішення питання щодо включення ОСОБА_8 до списків військовослужбовців, які залишаються для проходження військової служби на території Закарпатської області у складі 710 окремої бригади охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , які в подальшому, у не встановлений досудовим розсіванням час та місці, ОСОБА_6 передав ОСОБА_7 . Продовжуючи спільний злочинний умисел, спрямований на одержання другої частини неправомірної вигоди від ОСОБА_8 , у загальній сумі 1300 дол. США, та бажаючи довести його до кінця, ОСОБА_6 , з невстановлених досудовим розслідуванням обставин, попросив свого співслужбовця ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , забрати другу частину неправомірної вигоди у сумі 800 дол. США, у ОСОБА_8 . Так, ОСОБА_9 , 20.09.2024 близько 13:27 год. перебуваючи на території об`єкта охорони 3 взводу 5 роти 1 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 (охорона моста прокладеного на річкою Боржава), що знаходиться в АДРЕСА_1 , діючи на прохання ОСОБА_6 , який переслідував спільний злочинний намір з ОСОБА_7 , одержав від ОСОБА_8 другу частину неправомірної вигоди у сумі 800 дол. США, що станом на 20.09.2024 еквівалентно 33155,6 грн., які ОСОБА_9 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 22:25 год. 20.09.2024, передав ОСОБА_6 . В свою чергу, ОСОБА_6 , отримавши другу частину грошових коштів у загальній сумі 800 дол. США, на виконання та доведення їх спільного з ОСОБА_7 злочинного плану, у невстановленому досудовим розслідуванням час та місці, передав грошові кошти останньому ( ОСОБА_7 ), за включення ОСОБА_8 до списків військовослужбовців, які залишаються для проходження військової служби на території Закарпатської області у складі 710 окремої бригади охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 . Крім цього, ОСОБА_7 20.09.2024 близько о 22:20 год., перебуваючи в штабі військової частини НОМЕР_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 надав ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 5000 дол. США, що станом на 20.09.2024 еквівалентно 207222,5 грн., в якості неправомірної вигоди за військовослужбовців, за включення ОСОБА_8 та інших підпорядкованим йому військовослужбовців, до списків військовослужбовців, які залишаються для проходження військової служби на території Закарпатської області у складі 710 окремої бригади охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , згідно наданого ним списку.

20.09.2024 в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після затримання ОСОБА_7 на підставі ухвали суду, проведено обшук за місцем його проживання, за адресою: АДРЕСА_3 , під час проведення якого виявлено та вилучено: грошові кошти, а саме: 6500 Євро, які упаковано в спецпакет Державного бюро розслідувань №В2019361 та 1000 доларів США, які упаковано в спецпакет Державного бюро розслідувань №В2019365, та вилучено, оскільки вказані грошові кошти можуть бути предметом кримінального правопорушення, чи грошовими коштами здобутими злочинним шляхом.

Відповідно до поданої ОСОБА_7 декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, ОСОБА_7 задекларовано грошові активи у готівковій формі: зокрема 20073 доларів США та 5000 Євро. Відповідно до вказаної декларації, такі грошові активи є спільною сумісною власністю з його дружиною ОСОБА_11 .

Із норм ч. 2 ст. 370 та ч. 2 чт.372 Цивільного кодексу України вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Таким чином, під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 було виявлено та вилучено 6500 Євро, які упаковано в спецпакет Державного бюро розслідувань №В2019361 та 1000 доларів США, які упаковано в спецпакет Державного бюро розслідувань №В2019365, що не перевищує сумі задекларованих ОСОБА_7 грошових активів, які належать йому на праві спільної сумісної власності.

Враховуючи, що на даний час ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за вчинення якого, передбачено конфіскацію майна та ч. 3 ст. 369 КК України, за вчинення якого, передбачено конфіскацію майна або без такого, тому є необхідність накладення арешту на вказані грошові кошти.

На підставі наведеного, просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 , а саме грошові кошти: 6500 Євро, які упаковано в спецпакет Державного бюро розслідувань №В2019361; 1000 доларів США, які упаковано в спецпакет Державного бюро розслідувань №В2019365.

Слідчий в судовому засіданні підтримала подане клопотання, просила задовольнити клопотання повністю. Наголосила, що згідно з додатково поданою заявою просить вважати мету арешту - конфіскацію майна як виду покарання.

Захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала подані заперечення на клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, згідно з якими вважає, що згідно з поданою декларацією за 2023 рік грошові кошти належать на праві спільної сумісної власності підозрюваному та його дружині, яка відношення до даного кримінального провадження не має, слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання права власності на майно подружжя чи його поділ, визначення часток, оскільки такі питання належать не до його повноважень, просить відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши учасників, розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 6202414060000387, сформованим станом на 22.09.2024 року, Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомостіпро якевнесено доЄдиного реєструдосудових розслідувань15.08.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень,передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 426-1, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 19.09.2024 надано дозвіл на проведення обшуку в приміщенні будинку, надвірних будівель, споруд, та території домогосподарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення предметів та речей: грошових коштів, отриманих раніше у якості неправомірної вигоди, наступних серій та номерів: РА35996819В, РЕ69028852С, РА76147721А, РА04071363В, РL59022376Н, мобільних телефонів та інші засоби зв`язку, які використовуються ОСОБА_7 та іншими співучасниками при вчиненні кримінального правопорушення, чорнові записи, блокноти, щоденники, нотатки та інші рукописні чи друковані носії інформації, електронні носії інформації, що можуть містити інформацію, яка свідчить про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно протоколу обшуку від 20.09.2024, проведеного за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти, а саме: 6500 Євро, які упаковано в спецпакет Державного бюро розслідувань №В2019361 та 1000 доларів США, які упаковано в спецпакет Державного бюро розслідувань №В2019365.

21.09.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

До матеріалів клопотання також подано копію декларації ОСОБА_7 за 2023 рік, згідно з якою грошові кошти в сумі 10000 дол. США, 5000 євро належать на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .

Згідно зі ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує також і прецедентну правову позицію ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Санкція ч.3ст.368КК України,за якою ОСОБА_7 повідомлено пропідозру від21.09.2024передбачає покаранняу виглядіпозбавлення воліна строквід п`ятидо десятироків зпозбавленням праваобіймати певніпосади чизайматися певноюдіяльністю настрок дотрьох років,з конфіскацієюмайна.Санкція ч.3ст.369КК Українипередбачає покаранняу виглядіпозбавлення воліна строк чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Сукупність вказаних обставин, а саме обізнаність ОСОБА_7 про його підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна, а також ймовірно про розгляд слідчим суддею клопотання про накладення арешту на належне йому майно, може свідчити про те, що вище вказане майно могло бути відчужене третій особі саме з метою унеможливлення його арешту та подальшої можливої конфіскації майна як виду покарання.

Проаналізувавши надані слідчим матеріали та обставини, викладені у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, про наявність правових підстав для арешту 1/2 майна, враховує можливість забезпечення конфіскації майна як виду покарання, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також те, що слідчим доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на зазначене майно, а тому слідчий суддя вважає, за необхідне задовольнити частково клопотання слідчого та накласти арешт на вказане вище майно на 1/2.

Щодо накладення арешту на 1/2 майна, слідчий суддя вважає за необхідне відмітити наступне.

Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Зазначені вимоги закону встановлюють презумпцію спільної сумісної власності на майно, яке має ознаки набутого в шлюбі. Ця презумпція має враховуватися слідчим суддею при накладенні арешту на майно одного з подружжя, який є підозрюваним у кримінальному провадженні. Відступити від неї можливо тільки у випадку доведеності факту належності майна одному з подружжя на праві особистої приватної власності.

В ході розгляду надано декларацію підозрюваного на підтвердження того, що грошові кошти є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

На стадії досудового розслідування, для забезпечення можливої конфіскації як виду покарання, слідчий суддя не має права здійснювати поділ спільного майна подружжя або виділяти частку підозрюваного у ньому. Однак відповідно до ст.173 КПК України слідчий суддя зобов`язаний врахувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб. З огляду на зазначені законодавчі вимоги при вирішенні питання арешту майна підозрюваного для забезпечення його можливої конфіскації як виду покарання, слідчий суддя вважає наявними підстави для накладення такого арешту не на все спільне майно подружжя, а на частину (частку) підозрюваного у ньому. При цьому, слід виходити із законодавчої презумпції рівності часток кожного із подружжя у спільній сумісній власності на майно при його поділі, якщо не доведено інше. Інший учасник спільної власності у такому випадку матиме можливість визначити свою частку, виділити її, при наявності інших доказів подати клопотання про скасування арешту майна.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у місті Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_3 , погодженого прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 62024140160000387, відомості про яке 15.08.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 426-1, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт на 1/2 майна, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 , а саме грошові кошти: 3250 євро, які упаковано в спецпакет Державного бюро розслідувань №В2019361; 500 доларів США, які упаковано в спецпакет Державного бюро розслідувань №В2019365.

В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 24.10.2024.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1