Ухвала

від 04.11.2024 по справі 308/15398/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/15398/24

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.11.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційнийсуд ускладі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участюсекретаря судовихзасідань ОСОБА_4 ,прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 та йогозахисника-адвоката ОСОБА_7 ,розглянув увідкритому судовомузасіданні вм.Ужгороді матеріалисудового провадження11-сс/4806/694/24за апеляційноюскаргою прокурораЗакарпатської спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониЗахідного регіону ОСОБА_5 на ухвалуслідчого суддіУжгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті від23.09.2024(повнийтекст 24.09.2024).

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у місті Ужгород) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові про застосування запобіжного заходу та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 16.11.2024 включно з визначенням застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн,щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Дмитрівка Бердянського району Запорізької області, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого на посаді командира 1 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні підполковник, одруженого, що має на утриманні двох малолітніх дітей, несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні № 62024140160000387, відомості про яке 15.08.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Цією жухвалою уразі внесеннязастави на ОСОБА_6 покладено обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися із Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

З клопотання вбачається, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140160000387,відомості про яке 15.08.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368,ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 426-1КК України.

-2-

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 проходить військову службу по контракту у військовій частині НОМЕР_1 та 08.03.2022 відповідно до наказу командира військової частини призначений на посадукомандира 1 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 . Приблизно на початку вересня 2024 року, однак не пізніше 09.09.2024, у ОСОБА_6 виник умисел на одержання неправомірної вигоди від підпорядкованого йому військовослужбовця ОСОБА_9 у сумі 1300 доларів США за включення останнього до списків військовослужбовців, які залишаються для подальшого проходження військової службина території Закарпатської області у складі 710 окремої бригади охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 . З метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на одержання неправомірної вигоди від підпорядкованого військовослужбовця ОСОБА_9 , до вказаної протиправної діяльності ОСОБА_6 на початку вересня, однак не пізніше 09.09.2024, залучив підпорядкованого йому військовослужбовця водія НОМЕР_3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 водія-стрільця 1 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 , який погодився на незаконну пропозицію ОСОБА_6 щодо одержання неправомірної вигоди від військовослужбовця ОСОБА_9 . Так, ОСОБА_10 на виконання раніше обумовленого з ОСОБА_6 . плану, 09.09.2024 зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що для вирішення питання про включення останнього до списків військовослужбовців, які залишаються для проходження військової службина території Закарпатської області у складі 710 окремої бригади охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 , необхідно надати неправомірну вигоду в загальній сумі 1300 доларів США.

13.09.2024 о 12 год ОСОБА_10 , перебуваючи в транспортному засобі «Nissan X-Trail» р.н. НОМЕР_4 , в якому також знаходився ОСОБА_6 , знаходячись на території непрацюючої автомобільної заправної станції ANP, що розташована на виїзді із АДРЕСА_2 , отримав від ОСОБА_9 частину неправомірної вигоди у сумі 500 доларів США, що станом на 13.09.2024 еквівалентно 20637,15 грн, за вирішення питання щодо включення ОСОБА_9 до списків військовослужбовців, які залишаються для проходження військової служби на території Закарпатської області у складі 710 окремої бригади охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 , які в подальшому, у не встановлений досудовим розсіванням час та місці, ОСОБА_10 передав ОСОБА_6 .

Продовжуючи спільний злочинний умисел, спрямований на одержання другої частини неправомірної вигоди від ОСОБА_9 у загальній сумі 1300 доларів США та бажаючи довести його до кінця, ОСОБА_10 з невстановлених досудовим розслідуванням обставин попросив свого співслужбовця ОСОБА_11 забрати другу частину неправомірної вигоди у сумі 800 доларів США у ОСОБА_9 .

ОСОБА_11 20.09.2024 близько 13 год 27 хв, перебуваючи на території об`єкта охорони 3 взводу 5 роти 1 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 (охорона моста прокладеного над річкою НОМЕР_5 ), що знаходиться в АДРЕСА_2 , діючи на прохання ОСОБА_10 , який переслідував спільний злочинний намір з ОСОБА_6 , одержав від ОСОБА_9 другу частину неправомірної вигоди у сумі 800 доларів США, що станом на 20.09.2024 еквівалентно 33155,60 грн, які ОСОБА_11 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 22 год 25 хв 20.09.2024, передав ОСОБА_10 .

У свою чергу, ОСОБА_10 , отримавши другу частину грошових коштів у загальній сумі 800 доларів США, на виконання та доведення їх спільного з ОСОБА_6 злочинного плану, у невстановленому досудовим розслідуванням час та місці передав грошові кошти останньому за включення ОСОБА_9 до списків військовослужбовців, які залишаються для проходження військової служби на території Закарпатської області у складі 710 окремої бригади охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 .

-3-

Крім того, приблизно у другій половині вересня 2024 року,однак не пізніше 19.09.2024, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на пропозицію, обіцянку службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє та надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, у зв`язку із чим ОСОБА_6 запропонував начальнику штабу першому заступнику командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_12 , надати останньому неправомірну вигоду у сумі 5000 доларів США за включення ОСОБА_9 та інших підпорядкованих йому військовослужбовців до списків військовослужбовців, які залишаються для проходження військової служби на території Закарпатської області у складі 710 окремої бригади охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 , згідно наданого ним списку.

У подальшому, ОСОБА_6 у період з 19.09.2024 по 20.09.2024, на виконання свого злочинного плану, неодноразово зв`язувався з першим заступником командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_12 та в ході телефонних розмов, а також шляхом надсилання повідомлень у месенджерах, підтверджував свій намір щодо надання ОСОБА_12 неправомірної вигоди у сумі 5000 доларів США за включення підпорядкованих йому військовослужбовців до списків військовослужбовців, які залишаються для проходження військової служби на території Закарпатської області у складі 710 окремої бригади охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 , згідно наданого ним списку.

20.09.2024 близько о 22 год 20 хв ОСОБА_6 , переслідуючи свій злочинний намір, діючи з прямим умислом, спрямованим на надання неправомірної вигоди ОСОБА_12 , якийза своєю посадою відповідно до положень до примітки ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище,перебуваючи в штабі військової частини НОМЕР_1 , що за адресою АДРЕСА_3 , надав ОСОБА_12 грошові кошти у сумі 5000 доларів США, що станом на 20.09.2024 становить 207222,50 грн, в якості неправомірної вигоди за військовослужбовців, за включення ОСОБА_9 та інших підпорядкованим йому військовослужбовців до списків військовослужбовців, які залишаються для проходження військової служби на території Закарпатської області у складі 710 окремої бригади охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 , згідно наданого ним списку, після чого був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

20.09.2024 ОСОБА_6 повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень з корисливих мотивів, які мають надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, наявність по справі реальних ознак справжнього реального інтересу, що кримінальне правопорушення вчинене у сфері, яка тісно переплітається із інтересами держави у сфері оборони та національної безпеки в умовах воєнного стану, а також наявністю ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. З урахуванням наведеного слідчий вважав, що більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, на строк 60 днів з визначенням застави у розмірі, що становить 500000 грн.

-4-

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя ухвалу мотивувала тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів та існуванням ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також слідчий суддя врахувала дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , а також те, що останньому інкримінується вчинення кримінальних правопорушень під час дії режиму воєнного стану, що в умовах, в яких опинилося суспільство, є особливим цинізмом та в очах громадськості дискредитує діяльність Збройних Сил України. При визначенні щодо ОСОБА_6 застави, слідчий суддя врахувала положення ч. 3 ст. 182 КПК України, згідно яких розмір застави щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину становить від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тяжкість злочинів в яких підозрюється ОСОБА_6 та прийшла до висновку про визначення підозрюваному ОСОБА_6 застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка на її думку буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків визначених КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді від 24.09.2024 скасувати та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави 500000 грн. В обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначає про незаконність та невмотивованість ухвали слідчого судді щодо ОСОБА_6 у частині визначення розміру застави, оскільки її розмір не відповідає тяжкості та суспільній небезпечності кримінальних правопорушень, в яких підозрюється останній. На думку сторони обвинувачення, визначений судом розмір застави, є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

У запереченні на апеляційну скаргу прокурора захисник-адвокат ОСОБА_13 вказує на її безпідставність й необґрунтованість з огляду на те, що визначаючи щодо підозрюваного ОСОБА_6 розмір застави, слідчий суддя взяла до уваги обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимогист. 182 цього Кодексу та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатисьтим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Тому, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, їх ступеня суспільної небезпеки, а також особи підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя прийшла до висновку, що застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків і такий розмір не буде завідомо непомірним для нього. Прокурором в свою чергу не доведено виключність випадку, що передбачена ч. 5 ст. 182 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 про безпідставність апеляційної скарги та обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

-5-

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

За приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані вст. 178 КПК України.

В порядкуст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

-6-

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя повною мірою дотрималася вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Розглядаючи клопотання, слідчий суддя належно дослідила та перевірила наведені в ньому доводи щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків, які, власне, викликали необхідність вжити заходи для забезпечення кримінального провадження шляхом застосування підозрюваній особі запобіжного заходу.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140160000387,відомості про яке 15.08.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368,ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 426-1КК України.

20.09.2024 ОСОБА_6 повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

Ухвалою слідчогосудді від23.09.2024(повнийтекст 24.09.2024)за клопотанням слідчого Шостогослідчого відділу(здислокацією умісті Ужгород)ТУ ДБР,розташованого умісті Львові щодо ОСОБА_6 обрано запобіжний захід - тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу тримання під вартою щодо ОСОБА_6 відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і такий висновок підтверджується перевіреними слідчим суддею доказами, яким дана належна оцінка.

Відповідно до положень ст. 177, 183 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання переховування від органів досудового розслідування чи вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п`ять років.

Як встановила слідчийсуддя,і цепідтверджується матеріаламисудового провадження, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.368,ч.3ст.369 ККУкраїни,які відносятьсядо категоріїтяжких злочинів,за однез яких(ч.3ст.368КК)передбачено покаранняу видіпозбавлення воліна строквід п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні

-7-

посади чизайматися певноюдіяльністю настрок дотрьох років,з конфіскацієюмайна та, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що свідчить про наявність існування ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, доведена прокурором та сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.

З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, мотив та спосіб їх вчинення, існуючі в даному провадженні ризики, особу підозрюваного, апеляційний суд приходить до висновку, що прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції була доведена неможливість застосування відносно підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, що в своїй ухвалі при застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу обґрунтовано прийняла до уваги слідчий суддя.

Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора на предмет законності та вмотивованість ухвали слідчого судді щодо ОСОБА_6 в частині визначення розміру застави, колегія суддів звертає увагу на таке.

На підставіч.3ст.183КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченихКПК України.

Відповідно довимог ч.5ст.182КПК Українирозмір заставивизначається утаких межах: 1)щодо особи,підозрюваної чиобвинуваченої увчиненні злочинуневеликої абосередньої тяжкості,-від одногодо двадцятирозмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб;2)щодо особи,підозрюваної чиобвинуваченої увчиненні тяжкогозлочину,-від двадцятидо вісімдесятирозмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з ухвали, визначаючи щодо підозрюваного ОСОБА_6 розмір застави, слідчий суддя взяла до уваги обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимогист. 182 цього Кодексу та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатисьтим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Тому, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, їх ступеня суспільної небезпеки, а також особи підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя прийшла до висновку, що застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків і такий розмір не буде завідомо непомірним для нього.

-8-

З вказаним висновком погоджується і колегія суддів. При цьому враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11. 2010, відповідно до якого розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, на переконання колегії суддів, визначений слідчим суддею щодо підозрюваного ОСОБА_6 розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн, є таким, що співвідноситься з даними про особу підозрюваного ОСОБА_6 , обставинами кримінальних правопорушень, їх тяжкістю та особливою суспільною небезпечністю, а тому відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним у ч. 4ст. 182 КПК України, згідно яких розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.

При прийняттірішення колегіясуддів враховує,щонаведені вапеляційній скарзіпрокурором доводи,в томучислі тяжкістьта особливасуспільна небезпечністькримінальних правопорушень, увчиненні якихпідозрюється ОСОБА_6 ,їх значнийсуспільний резонанс,а такожнаявність доходіві майна,яке дотого жстановить спільнусумісні власність,були предметомперевірки тарозгляду слідчимсуддею,у зв`язку зчим викладені прокурором в апеляційній скарзі посилання щодо необхідності визначення підозрюваному ОСОБА_6 застави 500000 грн, задоволенню не підлягають.

Даних про будь-яке інше майно підозрюваного, щодо майнових збережень чи інших доходів, які б забезпечили виконання застави в розмірі заявленому стороною обвинувачення, прокурором не надано.

З урахуванням зазначеного, враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, майновий та сімейний стан особи, колегія суддів дійшла висновку, що застава в розмірі заявленому стороною обвинувачення, тобто 500000 грн, є завідомо непомірною для нього.

Істотних порушень норм КПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді при апеляційному розгляді не встановлено.

Посилання прокурора на те, що повний текст ухвали слідчого судді датований 24.09.2024, попри те, що оскаржувана ухвала постановлення 23.09.2024, є нічим іншим як опискою, яка не впливає на законність і обгрунтованість судового рішення та може бути усунута у порядку ст. 379 КПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить довисновку, що підставдля скасування ухвали слідчого судді немає, а тому ухвалу слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду, а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

-9-

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.09.2024 (повний текст 24.09.2024) щодо ОСОБА_8 , - без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді