Постанова

від 23.10.2024 по справі 639/3092/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

23 жовтня 2024 року

м. Харків

справа № 639/3092/23

провадження № 22-ц/818/3479/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого Пилипчук Н.П.,

суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Львової С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Кристалл» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 22 липня 2024 року, ухвалене суддею Вікторовим В.В., -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Кристалл» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обгрунтування позову зазначає, що ТОВ «Компанія Кристалл» є власником транспортного засобу Audi Q5, д.н.з. НОМЕР_1 . 04 серпня 2021 року, о 12 год. 05 хв., в м. Харкові по вул. Полтавський шлях, 190, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_2 , при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності та допустив зіткнення з автомобілем Audi Q5, д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 листопада 2021 року по справі №639/6199/21, залишеною в силі постановою Полтавського апеляційного суду від 17 січня 2023 року, водія транспортним засобом Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 було визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення. Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобілю Audi Q5, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Компанія Кристалл», завдано технічних пошкоджень. Згідно висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №756/10-21 від 27 вересня 2021 року: вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Audi Q5, д.н.з. НОМЕР_1 складає 456180,12грн.; вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 661921,62грн.; вартість в пошкодженому стані після ДТП автомобілю Audi Q5, д.н.з. НОМЕР_1 становить 151329,07грн. В подальшому ТОВ «Компанія Кристалл» було реалізовано пошкоджений транспортний засіб за оціночною вартістю, що становить 151329,07грн. Згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР 8752028 від 29 жовтня 2020 року виданого ПАТ «НАСК ОРАНТА», цивільна відповідальність власника транспортного засобу Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_2 за майнову шкоду заподіяну потерпілому була застрахована в межах 130000грн., встановленою сумою франшизи 1500грн. На підставі вищевказаного полісу, ПАТ «НАСК «ОРАНТА» сплатила позивачу страхову суму у розмірі 128500грн. Таким чином залишилась невідшкодована сума матеріального збитку, яку ТОВ «Компанія Кристалл» просить стягнути з відповідача. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду із зазначеним позовом.

Просить суд стягнути з відповідача на їх користь матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 176351,05грн., та судові витрати.

У подальшому 19 липня 2024 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій з урахуванням висновку експертизи просив про зменшення позовних вимог, а саме: зменшити суму матеріальної шкоди завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з 176351грн. до 172514,94грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 22 липня 2024 року позов ТОВ «Компанія Кристалл» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія Кристалл» на відшкодування майнової шкоди у розмірі 172514,94грн., та судовий збір в розмірі 2684грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги, зазначає, що позовні вимоги грунтуються на Звіті про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №756/10-21 від 18 жовтня 2021 року складеного ФОП ОСОБА_3 . Із вказаного звіту вбачається, що автомобіль є фізично знищеним, вартість відновлюваного ремонту перевищує його ринкову вартість. Вказує, що він не погодився із цим звітом лише в частині визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля та вартості автомобіля в пошкодженому стані після ДТП. Вартість автомобіля до ДТП ним не оспорювалась та відповідне питання на вирішення судової експертизи в клопотанні ним не заявлялось. Вважає, що з нього підлягає стягненню різниця між вартістю автомобіля до та після ДТП з урахуванням сплаченого страхового відшкодування, а саме 149348,44грн. (456180,12грн. вартість автомобіля до ДТП, яка визначена у Звіті 178331,68грн. ринкова вартість автомобіля після ДТП визначена експертизою 128500грн. страхове відшкодування).

Крім того, подане позивачем клопотання про зменшення позовних вимог було подано із порушення вимог діючого цивільного-процесуального законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, з урахування останніх уточнень, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована, з останнього підлягає стягненню матеріальна шкода із розрахунку вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу, за вирахуванням ліміту страхового відшкодування передбаченого полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та франшизи 128500грн.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду, виходячи з наступного.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода,завдана внаслідоквзаємодії кількохджерел підвищеноїнебезпеки,відшкодовується назагальних підставах,а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року №4, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 04 серпня 2021 року о 12 год. 05хв. в м. Харкові по вул. Полтавський шлях, 190, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки Audi Q5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , та транспортного засобу марки Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Полтави від 03 листопада 2021 по справі №639/6199/21, яка постановою Полтавського апеляційного суду від 17 січня 2023 року залишена без змін, ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Власником пошкодженого транспортного марки Audi Q5, реєстраційний номер НОМЕР_1 є ТОВ «Компанія Кристалл», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Під час ДТП автомобіль Audi Q5, реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав значні механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 , який під час ДТП транспортним засобом марки Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у відповідності до положень Закону України «Про обов`язкове державне страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон) від 01.07.2004 року № 1961 VІ, в ПАТ «НАСК «ОРАНТА». Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду завдану майну становить 130000грн. Розмір франшизи 1500грн.

Згідно вимогст.979ЦК України за договором страхування однасторона (страховик)зобов`язуєтьсяу разінастання певноїподії (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За ст.1192 ЦК України з урахуваннямобставин справисуд завибором потерпілогоможе зобов`язатиособу,яка завдалашкоди майну,відшкодувати їїв натурі(передатиріч тогож родуі такоїж якості,полагодити пошкодженуріч тощо)або відшкодуватизавдані збиткиу повномуобсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до положень ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільнувідповідальність,у разінедостатності страховоївиплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулюється Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон).

Статтею 6 Закону передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно п.9.1. ст.9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Пунктом 22.1 ст.22 Закону передбачено, що уразі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до положень ст.29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

При цьому, відповідно до п.32.7. ст.32 Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу

Статтею 36 Закону передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30Закону, відповідно до якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) можуть застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

Отже, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові Верховного Суду від 06 грудня 2021 року справа №757/22939/19-ц, у постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року справа №203/2064/19.

У разі, якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро.

З аналізу змісту наведених норм можна дійти висновку, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є економічно необгрунтваним, витрати на ремонт перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. У разі, якщо власник не згоден із визначенням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця пригоди.

У постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №755/7666/19 сформульовано висновок про те, що оскільки вартість майнового збитку, завданого позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із відповідача, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням. Саме відповідач, як особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити позивачу таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як вбачається з висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №756/10-21 від 27 вересня 2021 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, становить 456180,12грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 661 921,62грн., вартість в пошкодженому стані після дорожньо-транспортної пригоди автомобіля становить 151329,07грн.

Отже, вартість відновлювального ремонту автомобіля 661 921,62грн. перевищує його ринкову вартість на момент дорожньо-транспортної пригоди 456180,12грн.

При цьому, як зазначає, позивач вказаний транспортний засіб був ним відчужений за договору купівлі-продажу транспортного засобу від 22 жовтня 2021 року за 151 329,07грн., що відповідає оціночній вартості згідно Висновку №756/10-21 від 27 вересня 2021 року.

Разом з тим, відповідач заперечував проти визначеного звітом розміру відновлювального ремонту з урахуванням зносу на час ДТП та розміру ринкової вартості автомобіля у пошкодження стані на дату його пошкодження, у зв?язку із чим за його клопотання у суді першої інстанції призначалася судова автотоварознавча експертиза.

Відповідно до висновку експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.Засл.Проф. ім. М.С.Бокаріуса» №26111 від 11 квітня 2024 року: вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Audi Q5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 04 серпня 2021 року становить 301 014,94грн.; ринкова вартість Audi Q5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, після настання дорожньо-транспортної пригоди становить 178 331,68грн.

Таким чином, розмір реальних збитків, завданих власнику пошкодженого транспортного засобу внаслідок ДТП, згідно висновку експерта №26111, а саме вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 301014,94грн., що не перевищує ринкову вартість транспортного засобу на момент дорожньо-транспортної пригоди 456 180,12грн., а отже його відновлення не може вважати економічно не обгрунтованим.

Вказаний висновок експертизи сторонами на заперечується.

18 травня 2023 року ПАТ «НАСК «ОРАНТА» здійснила позивачу виплату страхового відшкодування в розмірі 128 500грн., що підтверджується копією довідки АТ КБ «Приват Банк» від 18.05.2023 року про перерахування коштів.

Таким чином, з викладеного вбачається, що страховик виконав свої зобов`язання перед позивачем, виплатив суму страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу у порядку та спосіб, передбачений Законом.

За таких обставин з особи, винної у ДТП підлягає стягненню різниця між фактичною вартістю відновлювального ремонту та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком, що становитиме 172514,94грн. (301014,94грн. 128500грн.).

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що заявлена позивачем сума матеріального збитку, з урахуванням останніх уточнень становить саме 172 514,94грн., яка розрахована позивачем саме на підставі висновку експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.Засл.Проф. ім. М.С.Бокаріуса» №26111 від 11 квітня 2024 року.

Посилання відповідача на те, що з нього підлягає стягненню різниця між вартістю автомобіля до та після ДТП з урахуванням сплаченого страхового відшкодування, а саме 149348,44грн. (456180,12грн. вартість автомобіля до ДТП, яка визначена у Звіті 178331,68грн. ринкова вартість автомобіля після ДТП визначена експертизою 128500грн. страхове відшкодування) є помилковими, оскільки в апеляційній скарзі останній сам зазначає, що зазначена експертиза ним заявлялась, оскільки він не погоджувався в тому числі із вартості відновлювального ремонту автомобіля.

Оскільки вартість відновлювального ремонту виявилась економічно обгрунтованою, тому з відповідача підлягає стягненню саме різниця між фактичною вартістю відновлювального ремонту та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком, що становитиме 172514,94грн. (301014,94грн. 128500грн.).

Посилання відповідача на те, що позивачем подано клопотанням про зменшення позовних вимог із порушенням норм діючого цивільно-процесуального законодавства України колегією суддів не приймаються, оскільки як свідчать матеріали справи позивач скористався своїм процесуальним правом передбаченим ст.49 ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни рішення, яке ухвалено з дотриманням вимог закону.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 22 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова