Ухвала

від 15.10.2024 по справі 947/27343/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/27343/24

Провадження № 1-кс/947/13831/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024162480000996відомості прояке 22.08.2024внесені доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024162480000996відомості прояке 22.08.2024внесені доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.332 КК України.

У клопотанні прокурор, з метою збереження речового доказу, проведення необхідних слідчих (розшукових) дій, проведення експертних досліджень, просить накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування, на майно вилучене в ході проведеного обшуку житла за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон, який належить ОСОБА_6 .

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні, мотивуючи тим, що органом досудового розслідування перевіряються факти причетності ОСОБА_6 до вчинення злочину щодо незаконного перетину осіб призовного віку через державний кордон, вилучений мобільний телефон було визнано речовим доказом, та наразі необхідний слідству з метою встановлення всіх обставин злочину.

Представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 у задоволенні клопотання просив відмовити мотивуючи тим, що власник вилученого майна не має відношення до кримінального провадження, а мобільний телефон є її особистою власністю.

Вислухавши прокурора та представника власника майна, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що слідчим управлінням ГУНП вОдеській областіздійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні№ 12024162480000996відомості прояке 22.08.2024внесені доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.332 КК України.

Як вбачається з клопотання, В ході досудового розслідування в рамках кримінального провадження №12024162480000195 від 02.02.2024 р. встановлено, ОСОБА_7 , у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці, маючи умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, діючи із корисливих мотивів, добре розуміючи порядок перетину та недоторканість державного кордону України, метою якої є незаконне переправлення осіб через державний кордон України та шляхом поширення інформації, залучила ОСОБА_8 підшукувати осіб, яким тимчасово обмежено право на виїзд з України у відповідності до Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у період воєнного стану, який введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022.

Так, у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше 06.02.2024, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою домовленістю із ОСОБА_7 , запропонував громадянину ОСОБА_9 незаконно переправити його через державний кордон України, призначивши зустріч за участі ОСОБА_7 для обговорення організаційних питань з цього приводу, зауваживши, що для подальшої допомоги ОСОБА_9 необхідно буде під час зустрічі надати грошові кошти у розмірі 500 доларів США, у якості завдатку.

Надалі ОСОБА_7 , керуючись корисливим мотивом спрямованим на незаконне збагачення, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь та бажаючи їх настання, усвідомлюючи вимоги законодавства щодо порядку перетинання державного кордону України громадянами України чоловічої статі (військовозобов`язаними), 06.02.2024 близько 15 год. 30 хв., перебуваючи неподалік магазину «Обжора», що за адресою: АДРЕСА_2 , під час зустрічі із ОСОБА_9 , за участі ОСОБА_8 , запропонувала ОСОБА_9 за грошову винагороду в розмірі 11 000 доларів США незаконно переправити його через державний кордон України.

При цьому, під час розмови, ОСОБА_7 детально роз`яснила ОСОБА_9 , план дій, які необхідно виконати для незаконного перетину державного кордону України, пообіцявши допомогти у незаконному переправленні через державний кордон України, здійснити керівництво такими діями, сприяти їх вчиненню порадами та вказівками, а також вжити заходів щодо усунення перешкод у перетині державного кордону.

Зокрема, ОСОБА_7 запевнила ОСОБА_9 у тому, що може здійснити його незаконне переправлення через державний кордон України шляхом виготовлення офіційних документів (яких саме не зазначила) та здійснення в подальшому виїзду через державний кордон України в якості особи, яка його супроводжує, у встановленому пункті пропуску. Під час зустрічі, ОСОБА_7 отримала від ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 500 доларів США, у якості завдатку.

Згодом, 13.02.2024 близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_8 за попередньою змовою із ОСОБА_7 , зателефонував ОСОБА_9 та повідомив про необхідність збільшення суми завдатку для виготовлення офіційних документів, що стануть підставою для виїзду за кордон, у зв`язку зі зміною осіб, які здійснювали їх виготовлення.

Так, 17.02.2024 близько 15 год 00 хв. ОСОБА_8 за попередньою змовою із ОСОБА_7 , зустрівся із ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 , де останній передав ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 200 доларів США (для збільшення розміру залогу).

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керуючись корисливим мотивом спрямованим на незаконне збагачення, 28.03.2024 о 15:46 год. ОСОБА_7 зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила про необхідність збільшення залогу, тобто надання ще 5800 доларів США, причину такого рішення не вказавши. Зустрівшись із ОСОБА_9 29.03.2024 року, близько 09:30 годин, за адресою: АДРЕСА_4 , біля супермаркету «Таврія В», ОСОБА_7 додатково запевнила ОСОБА_9 , що допоможе останньому незаконно перетнути державний кордон України. ОСОБА_9 передав ОСОБА_7 імітаційні грошові кошти, а саме 58 банкнот номіналом 100 доларів США, як завдаток за незаконну винагороду за здійснення незаконного переправлення цих осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та усуненням перешкод, які полягали в здійсненні виїзду через державний кордон України в якості особи, яка їх супроводжує, у встановленому пункті пропуску. Однак довести до завершення свій задум ОСОБА_7 не встигла, у зв`язку із тим, що була затримана в порядку ст.208 КПК України.

У зв`язку із тим, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12034162480000195 від 02.02.2024 здобуто відомості, що вказують на причетність інших невстановлених осіб до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, однак не встановлено достатніх доказів для повідомлення про підозру, та у зв`язку із необхідністю продовження досудового розслідування відносно невстановлених осіб за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та необхідністю завершення досудового розслідування у провадженні відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , матеріали кримінального провадження відносно невстановлених осіб виділено в окреме кримінальне провадження, відомості про яке 22.08.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162480000996 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

На виконання доручення слідчого про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 40 КПК України, в рамках кримінального провадження від 22.08.2024 №1202416248000996 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України співробітниками відділу Управління стратегічних розслідувань в Одеській області ДСР НП України встановлено, що група осіб, в тому числі працівників ПСУ, налагодили схему незаконного переправлення через державний кордон України осіб, яким тимчасово заборонено перетин державного кордону в умовах правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64 від 24.02.2022 за грошову винагороду в сумі 11000 доларів США.

Окрім того, в ході оперативно-розшукових заходів встановлено, що до скоєння вказаного кримінального правопорушення можливо причетна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 . Зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 . Може мешкати за адресою: АДРЕСА_6 . Інші адреси; АДРЕСА_7 . Мобільний телефон № 380505835983. Нерухомість: АДРЕСА_1 . Зареєстрований транспорт: а/м марки «HONDA CROSSTOUR», 2013 р.в., білий, він: НОМЕР_2 , д/з НОМЕР_3 . У власному користуванні має транспортний засіб марки «HYUNDAI SONATA», 1997 р.н., VIN: НОМЕР_4 , д/з НОМЕР_5 .

04.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 від 02.10.2024 справа №947/27343/24, провадження №1-кс/947/13473/24, проведено за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявили та вилучили мобільний телефон iPhone14 ProMax чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_6 ; ІМЕІ2: НОМЕР_7 , зі встановленою сім-картою: НОМЕР_8 , яким користувалась та який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Вказаний мобільний телефон постановою слідчого СВ ОРУП№1 ГУНП в Одеській області від 04.10.2024 визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України встановлено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

В даному випадку слідчий суддя вважає, що вилучений мобільний телефон може містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, (дзвінки, листування, фото, номери телефонів осіб пов`язаних з вчиненням дій щодо незаконного перетину державного кордону) в зв`язку з чим таке майно відповідає категорії, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від, а отже, воно потребує збереження, в цілях їх подальшого дослідження та проведення відповідних експертних досліджень.

Більш того, слідчий суддя не може виключати, що перед стороною обвинувачення постане питання експертного дослідження вилученого мобільного телефону, а обов`язковою умовою їх проведення є безпосереднє надання для дослідження електронного пристрою, що додатково підтверджує наявність підстав для арешту майна.

При цьому,норми КПК України не визначають чітких термінів для призначення експертного дослідження вилученого майна, а також не передбачають такої підстави для відмови у накладенні арешту, як відсутність станом на час розгляду клопотання постанови про призначення експертизи.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про необхідність призначення відповідних судових експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вилучене майно .

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,

Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.

У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.

Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер. Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024162480000996відомості прояке 22.08.2024внесені доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.332 КК України- задовольнити.

Накласти арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування, на майно вилучене в ході проведеного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- мобільний телефон iPhoneProMax чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_6 ; ІМЕІ2: НОМЕР_7 , зі встановленою сім-картою: НОМЕР_8 , яким користувалась та який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виконання ухвалипокласти на прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1