Ухвала

від 15.10.2024 по справі 947/27343/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/27343/24

Провадження № 1-кс/947/13830/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024162480000996відомості прояке 22.08.2024внесені доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024162480000996відомості прояке 22.08.2024внесені доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.332 КК України.

У клопотанні прокурор, з метою збереження речового доказу, проведення необхідних слідчих (розшукових) дій, проведення експертних досліджень, накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування, на майно вилучене в ході проведеного обшуку транспортного засобу марки «HYUNDAISONATA»,1997р.в.,VIN: НОМЕР_1 ,д/з НОМЕР_2 ,а саме:транспортний засіб марки «HYUNDAI SONATA», 1997 р.н., VIN: НОМЕР_1 , д/з НОМЕР_2 та ключ від нього.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні, мотивуючи тим, що вилучений транспортний засіб є речовим доказом оскільки використовувався з метою незаконного перевезення осіб призивного віку за державний кордон.

У судове засідання з`явився представник власника майна ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 , який просив залучити до матеріалів клопотання копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та копію пенсійного посвідчення. Просив відмовити у задоволенні клопотання вказуючи на те, що клопотання прокурора є необґрунтованим, власник майна ОСОБА_6 та користувач транспортного засобу не мають відношення до кримінального провадження

Вислухавши учасників процесу, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного.

В ході судового розгляду встановлено, що слідчим управлінням ГУНП вОдеській областіздійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні№ 12024162480000996відомості прояке 22.08.2024внесені доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.332 КК України.

Як вбачається з клопотання, в рамках кримінального провадження №12024162480000195 від 02.02.2024 р. встановлено, ОСОБА_7 , у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці, маючи умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, діючи із корисливих мотивів, добре розуміючи порядок перетину та недоторканість державного кордону України, метою якої є незаконне переправлення осіб через державний кордон України та шляхом поширення інформації, залучила ОСОБА_8 підшукувати осіб, яким тимчасово обмежено право на виїзд з України у відповідності до Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у період воєнного стану, який введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022.

Так, у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше 06.02.2024, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою домовленістю із ОСОБА_7 , запропонував громадянину ОСОБА_9 незаконно переправити його через державний кордон України, призначивши зустріч за участі ОСОБА_7 для обговорення організаційних питань з цього приводу, зауваживши, що для подальшої допомоги ОСОБА_9 необхідно буде під час зустрічі надати грошові кошти у розмірі 500 доларів США, у якості завдатку.

Надалі ОСОБА_7 , керуючись корисливим мотивом спрямованим на незаконне збагачення, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь та бажаючи їх настання, усвідомлюючи вимоги законодавства щодо порядку перетинання державного кордону України громадянами України чоловічої статі (військовозобов`язаними), 06.02.2024 близько 15 год. 30 хв., перебуваючи неподалік магазину «Обжора», що за адресою: АДРЕСА_1 , під час зустрічі із ОСОБА_9 , за участі ОСОБА_8 , запропонувала ОСОБА_9 за грошову винагороду в розмірі 11 000 доларів США незаконно переправити його через державний кордон України.

При цьому, під час розмови, ОСОБА_7 детально роз`яснила ОСОБА_9 , план дій, які необхідно виконати для незаконного перетину державного кордону України, пообіцявши допомогти у незаконному переправленні через державний кордон України, здійснити керівництво такими діями, сприяти їх вчиненню порадами та вказівками, а також вжити заходів щодо усунення перешкод у перетині державного кордону.

Зокрема, ОСОБА_7 запевнила ОСОБА_9 у тому, що може здійснити його незаконне переправлення через державний кордон України шляхом виготовлення офіційних документів (яких саме не зазначила) та здійснення в подальшому виїзду через державний кордон України в якості особи, яка його супроводжує, у встановленому пункті пропуску. Під час зустрічі, ОСОБА_7 отримала від ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 500 доларів США, у якості завдатку.

Згодом, 13.02.2024 близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_8 за попередньою змовою із ОСОБА_7 , зателефонував ОСОБА_9 та повідомив про необхідність збільшення суми завдатку для виготовлення офіційних документів, що стануть підставою для виїзду за кордон, у зв`язку зі зміною осіб, які здійснювали їх виготовлення.

Так, 17.02.2024 близько 15 год 00 хв. ОСОБА_8 за попередньою змовою із ОСОБА_7 , зустрівся із ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , де останній передав ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 200 доларів США (для збільшення розміру залогу).

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керуючись корисливим мотивом спрямованим на незаконне збагачення, 28.03.2024 о 15:46 год. ОСОБА_7 зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила про необхідність збільшення залогу, тобто надання ще 5800 доларів США, причину такого рішення не вказавши. Зустрівшись із ОСОБА_9 29.03.2024 року, близько 09:30 годин, за адресою: АДРЕСА_3 , біля супермаркету «Таврія В», ОСОБА_7 додатково запевнила ОСОБА_9 , що допоможе останньому незаконно перетнути державний кордон України. ОСОБА_9 передав ОСОБА_7 імітаційні грошові кошти, а саме 58 банкнот номіналом 100 доларів США, як завдаток за незаконну винагороду за здійснення незаконного переправлення цих осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та усуненням перешкод, які полягали в здійсненні виїзду через державний кордон України в якості особи, яка їх супроводжує, у встановленому пункті пропуску. Однак довести до завершення свій задум ОСОБА_7 не встигла, у зв`язку із тим, що була затримана в порядку ст.208 КПК України.

У зв`язку із тим, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12034162480000195 від 02.02.2024 здобуто відомості, що вказують на причетність інших невстановлених осіб до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, однак не встановлено достатніх доказів для повідомлення про підозру, та у зв`язку із необхідністю продовження досудового розслідування відносно невстановлених осіб за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та необхідністю завершення досудового розслідування у провадженні відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , матеріали кримінального провадження відносно невстановлених осіб виділено в окреме кримінальне провадження, відомості про яке 22.08.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162480000996 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

На виконання доручення слідчого про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 40 КПК України, в рамках кримінального провадження від 22.08.2024 №1202416248000996 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України співробітниками відділу Управління стратегічних розслідувань в Одеській області ДСР НП України встановлено, що група осіб, в тому числі працівників ПСУ, налагодили схему незаконного переправлення через державний кордон України осіб, яким тимчасово заборонено перетин державного кордону в умовах правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64 від 24.02.2022 за грошову винагороду в сумі 11000 доларів США.

Окрім того, в ході оперативно-розшукових заходів встановлено, що до скоєння вказаного кримінального правопорушення можливо причетна ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 . Зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 . Може мешкати за адресою: АДРЕСА_5 . Інші адреси; АДРЕСА_6 . Мобільний телефон № 380505835983. Нерухомість: АДРЕСА_7 . Зареєстрований транспорт: а/м марки «HONDA CROSSTOUR», 2013 р.в., білий, він: НОМЕР_4 , д/з НОМЕР_5 . У власному користуванні має транспортний засіб марки «HYUNDAI SONATA», 1997 р.н., VIN: НОМЕР_1 , д/з НОМЕР_2 .

04.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 від 02.10.2024 справа №947/27343/24, провадження №1-кс/947/13471/24, проведено обшук транспортного засобу марки «HYUNDAI SONATA», 1997 р.в., VIN: НОМЕР_1 , д/з НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. В ході вказаного обшуку виявлено та вилучено транспортний засіб марки «HYUNDAI SONATA», 1997 р.н., VIN: НОМЕР_1 , д/з НОМЕР_2 та ключ від нього, які відповідно до інформації з реєстраційної картки належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ..

В подальшому постановою слідчого СВ ОРУП№1 ГУНП в Одеській області від 04.10.2024 року вищевказаний автомобіль та ключ від нього визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна;2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1)підстави і метувідповідно до положень статті 170 цього Кодексу тавідповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3)документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, з матеріалів, доданих з клопотанням вбачається, що слідчим під час складання вищевказаного клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України.

Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.

У своєму клопотанні та у судовому засіданні прокурор стверджує, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_10 використовуючи транспортний засіб марки «HYUNDAI SONATA», 1997 р.в., VIN: НОМЕР_1 , д/з НОМЕР_2 , у супроводі ОСОБА_7 здійснила незаконне перевезення через державний кордон України 2 громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, стосовно яких діє обмеження у перетині державного кордону на період воєнного стану.

Разом з тим вивчивши долучені до клопотання матеріали, слідчим суддею встановлено, що інформація наявна в них не відображає вищевказані доводи прокурора, оскільки долучений до матеріалів клопотання витяг з наявною у Базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України в період з 01.08.2023 по 01.04.2024 року не містять даних щодо перетину державного кордону гр. ОСОБА_10 .

Також матеріали клопотання не містять і протоколу допиту самої ОСОБА_10 , щодо обставин зазначених у клопотанні, зокрема на факт користування транспортним засобом марки «HYUNDAI SONATA», 1997 р.в., VIN: НОМЕР_1 , д/з НОМЕР_2 .

Слідчий суддя звертає увагу, що прокурором до клопотання долучено лише: витяг з ЄРДР; постанову про здійснення досудового розслідування; постанову про визначення групи прокурорів; ухвалу слідчого судді про надання дозволу на обшук; протокол обшуку; постанову про визнання предметів речовими доказами; акт прийняття-передачі тимчасово затриманого транспортного засобу; постанову про виділення матеріалів досудового розслідування та витяг Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України.

Слідчий суддя зазначає, що матеріали клопотання не містять жодних підтверджень того, що ОСОБА_10 використовуючи вилучений транспортний засіб у супроводі ОСОБА_7 здійснила незаконне перевезення через державний кордон України 2 громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, стосовно яких діє обмеження у перетині державного кордону на період воєнного стану.

В порушення вимог кримінального процесуального закону, прокурором не було зазначене відповідне обґрунтування необхідності накладення арешту на вилучене майно, зокрема на вилучені під час обшуку автомобіль та ключі від нього, не було доведено їх відношення до розслідуваного к/п № 12024162480000996від 22.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та яким чином вони відповідають критеріям, передбаченим ч. 1ст. 98 КПК Українидля речових доказів.

Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.

Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення вказаних в ухвалі слідчого судді недоліків, надавши для цього прокурору строк 72 години з моменту отримання копії цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024162480000996відомості прояке 22.08.2024внесені доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.332 КК України повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1