Постанова

від 23.10.2024 по справі 907/102/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2024 р. Справа №907/102/24

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Гриців В.М. (головуючий), Зварич О.В., Панова І.Ю.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради на рішення Господарського суду Закарпатської області (суддя О.Ф. Ремецькі) від 21 травня 2024 року у справі №907/102/24 за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради до фізичної особи підприємця Ганусич Наталії Юріївни про стягнення 44 574,72 грн

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року на розгляд Господарського суду Закарпатської області надійшла позовна заява Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради до Фізичної особи підприємця Ганусич Наталії Юріївни про стягнення 44 574,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договору оренди землі від 02.12.2005 та додаткової угоди до нього від 22.01.2018.

Позивач зазначив, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 23.01.2019 по справі №907/497/18 задоволено позовні вимоги Департаменту міського господарства та стягнуто з ФОП Ганусич Н.І. заборгованість за вищевказаним договором оренди землі в розмірі 100020,68 грн, що виникла згідно п. 40 зазначеного договору в період з 01.09.2015 по 31.01.2018. У справі №907/497/18 було з`ясовано що відповідач сплачував орендну плату після укладення договору а саме: за лютий, березень, квітень, травень 2018 року. В подальшому, під час дії договору відповідач сплатив орендну плату в період з 01.02.2018 по 31.12.2018 в розмірі 40 860,16 грн.

Після закінчення строку дії договору оренди землі, відповідач повернув земельну ділянку за актом приймання передачі, внаслідок чого Департамент звернувся до суду із вимогою про стягнення з ФОП Ганусич Н.Ю. плати за фактичне використання земельної ділянки. Відповідач добровільно погасив заборгованість за договором оренди землі в період з 01.01.2019 по 31.05.2021 в сумі 107 722,24 грн. Тому Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 26.05.2022 закрив провадження у справі №907/537/21 через відсутність предмет спору.

Господарський суд Закарпатської області рішенням від 21 травня 2024 року по справі №907/102/24 у задоволенні позову відмовив повністю.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність законних підстав для стягнення 44 574,72 грн штрафу.

В апеляційній скарзі Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради стверджує, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, зокрема: ст. 549, 611, 614 ЦК України, ст. 193, 216, 217 ГК України.

Просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 21 травня 2024 року у справі №907/102/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідно до ч.10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 13 статті 8 ГПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ціна позову у справі №907/102/24є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому вказана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 22 липня 2024 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради на рішення Господарського суду Закарпатської області від 21 травня 2024 року у справі №907/102/24; вирішив розглядати апеляційну скаргу без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи і вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні з огляду на таке.

За обставинами справи, 02.12.2005 Управління майнової політики (назву змінено на Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради) та Фізична особа - підприємець Ганусич Наталія Юріївна уклали договір оренди земельних ділянок для комерційної діяльності, площею 275 та 232 кв. м. котрі знаходиться за адресою: вул. Івана Франка, 1 а, строком на 1 рік.

Додатковою угодою від 07.05.2007 Договір оренди поновлено строком на 3 роки.

Додатковою угодою від 19.08.2010 сторони продовжили дію договору оренди ще на 5 років.

22.01.2018 сторони уклали додаткову угоду до договору оренди землі від 02.12.2005, шляхом викладення Договору оренди землі в новій редакції.

Державна реєстрація права оренди землі здійснена 13.02.2018.

Між сторонами існували спори щодо користування земельними ділянками площею 275 та 232 кв. м., розташованими за адресою: вул. Івана Франка, 1 а.

Так, Департамент міського господарства Ужгородської міської ради звернувся до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Ганусич Наталії Юріївни 100 020,68 грн збитків за користування спірною земельною ділянкою без укладення договору оренди та нездійснення плати за таке користування, що позбавило позивача можливості отримати дохід в межах розміру орендної плати. Підставою для нарахування плати за фактичне використання земельної ділянки в період з 27.08.2015 до моменту державної реєстрації права оренди землі (13.02.2018) зазначено п. 40 додаткової угоди від 22.01.2018 до договору оренди землі від 02.12.2005, яким сторони дійшли згоди, що при підписанні договору оренди землі його дія розповсюджується, в т. ч. і щодо зобов`язання внесення плати за фактичне користування землею.

Господарський суд Закарпатської області від 23.01.2019 у справі №907/497/18 задовольнив позовні вимоги Департаменту міського господарства та присудив стягнути з ФОП Ганусич Н.І. заборгованість в розмірі 100 020,68 грн.

07.07.2021 Департамент міського господарства Ужгородської міської ради звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з ФОП Ганусич Н.І. 107 722,24 грн заборгованості, що виникла у зв`язку з фактичним користуванням земельною ділянкою у період з 01.01.2019 по 21.05.2021 після закінчення дії укладеного сторонами договору оренди земельних ділянок.

Відповідач сплатив заборгованість у сумі 107 722,24 грн, тому Господарський суду Закарпатської області ухвалою від 26.05.2022 закрив провадження у справі №907/537/21 через відсутність предмету спору.

За доводами позивача, названими судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено порушення умов договору щодо несвоєчасної сплати відповідачем орендних платежів за використання земельної ділянки.

Виходячи з умов п. 14 і 40 договору оренди в редакції додаткової угоди від 22.01.2018 позивач у травні 2021 року нарахував штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, що становить 44 574,72 грн і цю суму просить стягнути з відповідача.

Суд апеляційної інстанції переглядає рішення Господарського суду Закарпатської області від 21 травня 2024 року у справі №907/102/24, яким суд відмовив у задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 44 574,72 грн.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 1 Закону України «Про оренду землі« оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду землі« об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ст. 4 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 13 Закону «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.

Згідно зі статтею 21 Закону «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У цій справі предметом розгляду є вимога позивача стягнути з відповідача 44 574,72 грн штрафу у розмірі 100 відсотків річної орендної плати відповідно п. 14 договору оренди землі від 02.12.2005 (в редакції додаткової угоди від 22.01.2018)

Так, 22.01.2018 сторони уклали додаткову угоду до договору оренди землі від 02.12.2005, якою виклали Договір оренди землі в новій редакції (далі договір).

Згідно з п.1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для комерційної діяльності в м. Ужгороді, вул. Івана Франка:

Кадастровий номер земельної ділянки площею 275 кв.м. 2110100000:26:002:0014;

Кадастровий номер земельної ділянки площею 232кв.м. 2110100000:26:002:0013.

Щодо орендної плати, то за умовами пункту 10 договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі у грошовій формі та становить 44 574,67 грн на рік.

Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 3714,56 грн (п.11 договору).

Відповідно до пункту 14 договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором:

- у 10-ти денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої договором;

- справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Пунктом 40 договору (Прикінцеві положення) передбачено, що сторони дійшли згоди, що його дія розповсюджується на період від 27.08.2015 до завершення строку його дії, визначеного рішенням сесії Ужгородської міської ради про поновлення договорів оренди земельних ділянок.

У цьому ж пункті 40 договору сторони дійшли згоди щодо зобов`язання орендаря до сплати плати за землю за фактичне її використання у період з 27.08.2015 до моменту державної реєстрації права оренди землі.

Державна реєстрація права оренди землі здійснена 13.02.2018.

Щодо строку дії договору.

Відповідно до п.8 договору сторони визначили строк дії договору до 21 грудня 2018 року. При цьому сторони передбачили переважне право орендаря на поновлення договору на новий строк.

Пунктом 9 договору встановлено, що рішення про продовження договору оренди приймає Ужгородська міська рада.

У матеріалах справи відсутні докази продовження договору оренди земельних ділянок кадастрові номери 2110100000:26:002:0014, 2110100000:26:002:0013.

Отже, договір оренди землі від 02.12.2005 (в редакції додаткової угоди від 22.01.2018) припинено.

Відповідач продовжував користуватись означеними земельними ділянками, з приводу чого Господарський суд Закарпатської області розглядав позов Департамент міського господарства Ужгородської міської ради про стягнення коштів у сумі 107 722,24 грн за фактичне користування земельними ділянками у період з 01.01.2019 по 21.05.2021 (справа №907/537/21)

Господарський суду Закарпатської області ухвалою від 26.05.2022 закрив провадження у справі №907/537/21, оскільки відповідач сплатив стягувану суму.

За твердженням позивача і доданим до позову розрахунком, позивач 01.05.2021 нарахував штраф у сумі 44 574,72 грн у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, саме на підставі пункту 14 договору за систематичну несплату орендарем (відповідач) орендної плати.

Тобто, умови договору оренди землі від 02.12.2005 (в редакції додаткової угоди від 22.01.2018), який діяв до 21 грудня 2018 року, позивач поширив на відносини, які цим договором не охоплені, а виникли з підстав фактичного користування земельними ділянками.

Суд звертає увагу й на те, що пунктом 40 договору (Прикінцеві положення) передбачено зобов`язання орендаря до сплати плати за землю за фактичне її використання у період з 27.08.2015 до моменту державної реєстрації права оренди землі (13.02.2018), однак, не визначено строку здійснення оплати за фактичне використання земельної ділянки, не встановлено відповідальності за його порушення.

Натомість пунктом 14 договору передбачена відповідальність за невнесення орендної плати у строки, визначені договором.

Ураховуючи наведені обставини справи та приписи закону, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення Господарського Закарпатської області від 21 травня 2024 року у справі №907/102/24 ухвалено з додержанням норм права, підстави для задоволення апеляційної скарги Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради відсутні.

Відповідно до частин 4,5 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського Закарпатської області від 21 травня 2024 року у справі №907/102/24 залишити без змін, апеляційну скаргу Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради - без задоволення.

Судові витрати покласти на Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради

Постанова набирає законної сили з дня прийняття.

Повний текст постанови складено 23 жовтня 2024 року.

СуддяВ.М. Гриців

Суддя О.В. Зварич

Суддя І.Ю. Панова