Постанова

від 25.09.2024 по справі 910/3559/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2024 р. Справа№ 910/3559/21 (910/2287/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Полякова Б.М.

Поліщука В.Ю.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

від ТОВ «Міжрегіональна транспортна компанія»: Джас І.В. - за ордером серія АІ № 1520682 від 24.01.2024.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/3559/21 (910/2287/24) (суддя Івченко А.М., повний текст рішення складено та підписано - 21.05.2024)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтохімімпекс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія»

про стягнення грошових коштів

в межах справи № 910/3559/21

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

27.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтохімімпекс» (надалі також ТОВ «Нафтохімімпекс»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» (надалі також ТОВ «Міжрегіональна транспортна компанія»/відповідач/скаржник) про стягнення грошових коштів.

На обгрунтування позовних вимог ТОВ «Нафтохімімпекс» зазначає, що відповідачем не в повному обсязі виконано зобов?язання за договором № 02-05/19 про відступлення прав вимоги від 02.05.2019 щодо оплати заборгованості.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/3559/21 (910/2287/24) (суддя Івченко А.М., повний текст рішення складено та підписано - 21.05.2024) позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтохімімпекс» грошові кошти в сумі 1 508 600,00 грн, відступлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтохімімпекс» за Договором № 02-05/19 про відступлення права вимоги від 02.05.2019.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 510, 512, 514, 599, 629 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та мотивоване тим, що відповідач здійснюючи протягом 2019 року часткове погашення заборгованості на розрахунковий рахунок позивача, своїми діями визнав факт наявності заборгованості, а відтак, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/3559/21 (910/2287/24) та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в матеріалах справи відсутні договір купівлі-продажу векселів № Б-09-157/1 від 24.03.2009, акт приймання передачі векселів за договором купівлі-продажу векселів № Б-09-157/1 від 24.03.2009, розрахунок невиконаних зобов?язань за договором купівлі-продажу векселів № Б-09-157/1 від 24.03.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газотурбинні технології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія», а відтак, не можливо встановити, які права та обов`язки перейшли від первісного кредитора до нового кредитора за договором купівлі-продажу векселів № Б-09-157/1 від 24.03.2009 та строк виконання зобов?язання за вказаним правочином.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

19.08.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтохімімпекс», арбітражного керуючого Ткачука Олександра Вікторовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким останній просить суд, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/3559/21 (910/2287/24) - без змін.

28.08.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останнє зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/3559/21 (910/2287/24) підлягає скасуванню.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі № 910/3559/21 (910/2287/24) витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/3559/21 (910/2287/24) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтохімімпекс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» про стягнення грошових коштів в межах справи № 910/3559/21; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/3559/21 (910/2287/24) до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

11.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/3559/21 (910/2287/24).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 у справі № 910/3559/21 (910/2287/24), зокрема, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/3559/21 (910/2287/24) залишено без руху.

22.07.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» надійшла заява про усунення недоліків.

Слід зазначити, що головуючий суддя (суддя - доповідач) Отрюх Б.В. перебував у відпустці з 22.07.2027 по 04.08.2024 (включно), суддя Поляков Б.М. перебував у відпустці з 22.07.2024 по 02.08.2024 та суддя Остапенко О.М. перебував у відпустці з 22.07.2024 по 16.08.2024.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2560/24 від 05.08.2024 у зв`язку з перебуванням судді Остапенка О.М. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/3559/21 (910/2287/24).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поліщук В.Ю., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 910/3559/21 (910/2287/24), поміж іншого, відкрито апеляційне провадження у даній справі за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/3559/21 (910/2287/24); розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/3559/21 (910/2287/24) призначено на 25.09.2024.

Явка представників учасників справи

25.09.2024 у судове засідання з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія».

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтохімімпекс» у судове засідання 25.09.2024 не з`явився; про час, місце та дату судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином; про причини нез`явлення суд не повідомив.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Необхідно вказати, що копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 910/3559/21 (910/2287/24) було надіслано учасникам справи в електронний кабінет, що підтверджується довідками про доставку електронного документа.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представника скаржника.

Позиції учасників справи

У судовому засіданні 25.09.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» підтримала доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просила її задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/3559/21 (910/2287/24) скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, під час виконання своїх обов`язків, ліквідатором ТОВ «Нафтохімімпекс» встановлено, що 02.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газотурбінні технології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтохімімпекс» укладено Договір № 02-05/19 про відступлення права вимоги (надалі - Договір про відступлення права вимоги).

За змістом п. 1.1 Договору про відступлення права вимоги, Первісний кредитор (ТОВ «Газотурбінні технології») відступив, а Новий кредитор (ТОВ «Нафтохімімпекс») прийняв належне Первісному кредитору право вимоги за Договором № Б-09-157/1 від 24.03.2009 (надалі - Основний договір), укладеного між Первісним кредитором та ТОВ «Міжрегіональна транспортна компанія» в сумі основного боргу 44 001 700,00 грн.

Новий кредитор зайняв місце Первісного кредитора в зобов`язаннях, що виникли з Основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладання цього договору (п. 1.2 Договору про відступлення права вимоги).

Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку ТОВ «Нафтохімімпекс» було встановлено, що відповідачем на рахунок позивача частково здійснилася сплата заборгованості за Договором № 02-05/19 про відступлення права вимоги від 02.05.2019 у розмірі 42 493 100,00 грн.

Ліквідатор ТОВ «Нафтохімімпекс» зазначає, що оскільки останнім не було виявлено будь-яких документів, щодо укладення між ТОВ «Газотурбінні технології» та відповідачем - ТОВ «Міжрегіональна транспортна компанія» Договору № Б-09-157/1 від 24.03.2009 (Основний договір), право вимоги за яким було відступлене на користь ТОВ «Нафтохімімпекс» за Договором № 02-05/19 про відступлення права вимоги від 02.05.2019, а також акту приймання-передачі будь-якої документації по переданому праву вимоги, ним на адресу Первісного кредитора було направлено Вимогу № 02-21/63 від 18.01.2023 щодо необхідності у семиденний строк надати належним чином засвідчену копію договору № Б-09-157/1 від 24.03.2009 та перелік і документальне підтвердження передачі документів, визначених пунктом 3.1.2 Договору № 02-05/19 про відступлення права вимоги від 02.05.2019.

Проте, надіслана ліквідатором ТОВ «Нафтохімімпекс» Вимога № 02-21/63 від 18.01.2023 Первісним кредитором була залишена без задоволення та відповіді.

Також, ліквідатором ТОВ «Нафтохімімпекс» на адресу відповідача була надіслана Вимога № 02-21/62 від 18.01.2023 щодо необхідності, у семиденний строк, надати належним чином засвідчену копію договору № Б-09-157/1 від 24.03.2009 та документальне підтвердження погашення заборгованості за цим договором.

Однак, надіслана ліквідатором ТОВ «Нафтохімімпекс» Вимога № 02-21/62 від 18.01.2023 відповідачем була залишена без задоволення та відповіді.

16.05.2023 ліквідатором ТОВ «Нафтохімімпекс» було направлено повторну вимогу. Вимоги залишено без відповіді.

В подальшому, з метою повернення виявленої суми дебіторської заборгованості та повернення її до ліквідаційної маси, ліквідатором ТОВ «Нафтохімімпекс» 22.09.2023 на адресу відповідача було направлено вимогу про погашення заборгованості, у якій зазначено про необхідність ТОВ «Міжрегіональна транспортна компанія» у семиденний строк здійснити сплату заборгованості за Договором № Б-09-157/1 від 24.03.2009 у загальній сумі 1 508 600,00 грн, а також надати копію даного договору.

Вищевказана Вимога про погашення заборгованості також була залишена відповідачем без задоволення та відповіді.

Так, звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає, що відповідачем не в повному обсязі виконано зобов?язання за договором № 02-05/19 про відступлення прав вимоги від 02.05.2019 щодо оплати заборгованості.

За наслідками розгляду вищевказаної позовної заяви, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

В силу ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача (скаржника), обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті судового рішення, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія», виходячи з наступних підстав.

Об`єктом апеляційного перегляду є рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/3559/21 (910/2287/24) про задоволення позовних вимог.

Приписами ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

В силу ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Як вже вказувалось, під час виконання своїх обов`язків, ліквідатором ТОВ «Нафтохімімпекс» встановлено, що 02.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газотурбінні технології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтохімімпекс» укладено Договір № 02-05/19 про відступлення права вимоги.

Згідно з п. 1.1 Договору про відступлення права вимоги, Первісний кредитор (ТОВ «Газотурбінні технології») відступив, а Новий кредитор (ТОВ «Нафтохімімпекс») прийняв належне Первісному кредитору право вимоги за Договором № Б-09-157/1 від 24.03.2009 (Основний договір), укладеного між Первісним кредитором та ТОВ «Міжрегіональна транспортна компанія» в сумі основного боргу 44 001 700,00 грн.

Пунктом 1.2 Договору про відступлення права вимоги визначено, що новий кредитор зайняв місце Первісного кредитора в зобов`язаннях, що виникли з Основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладання цього договору.

У відповідності до виписки про рух коштів на рахунку ТОВ «Нафтохімімпекс» було встановлено, що відповідачем на рахунок позивача частково здійснилася сплата заборгованості за Договором № 02-05/19 про відступлення права вимоги від 02.05.2019 у розмірі 42 493 100,00 грн.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач здійснюючи протягом 2019 року часткове погашення заборгованості на розрахунковий рахунок позивача, своїми діями визнав факт наявності заборгованості.

Разом з тим, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду не погоджується з наведеним вище висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, з огляду на наступне.

Так, предметом розгляду у цьому судовому провадженні є вимоги ТОВ «Нафтохімімпекс» (Нового кредитора) до ТОВ «Міжрегіональна транспортна компанія», які ґрунтуються на неповному невиконанні останнім своїх зобов`язань за договором відступлення права вимоги.

На підтвердження заявлених позовних вимог ТОВ «Нафтохімімпекс» було подано лише копію договору відступлення права вимоги № 02-05/19 від 02.05.2019 та виписки про рух коштів на рахунку позивача.

В розумінні положень ГПК України, подані ТОВ «Нафтохімімпекс» документи є доказами, на підставі яких суди встановлюють обставини, що входять до предмета доказування у справі.

З цього приводу слід зазначити, що визначальним принципом господарського судочинства є змагальність сторін.

Положеннями ст. 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, з урахуванням приписів ст. 517 ЦК України, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вказує, що доказами прав нового кредитора у зобов`язанні є документи, які засвідчують права, що передаються, та інформація, яка є важливою для їх здійснення. Договір про відступлення права вимоги є реальним договором, тому право вимоги виникає і може бути визнано судом лише після передачі документів (як майна) про право вимоги (ч. 1 ст. 517 ЦК України). Відтак, правонаступник може доводити своє право вимоги лише фізично маючи у себе документи про право вимоги, як матеріальні докази цього права. Без документів право вимоги відсутнє. Саме за матеріальними доказами судом оцінюється і розмір переданого права. Без доказів розміру права вимоги таке право відсутнє і не може бути передане.

Тобто, право вимоги за основним зобов`язанням переходить не в момент «передачі» суми заборгованості в обліку первісного кредитора, не в момент передачі договору, не в момент передачі судового рішення, яким стягнено (чи визнано) суму боргу, а в момент передачі оригіналів документів, які є доказами права вимоги.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви не долучено доказів передачі оригіналів документів, які підтверджують право вимоги за основним зобов`язанням ТОВ «Газотурбінні технології» щодо права вимоги до боржника, не додано доказів виникнення заборгованості ТОВ «Міжрегіональна транспортна компанія» перед ТОВ «Газотурбінні технології» за договором № Б-09-157/1 від 24.03.2009, а також не долучено і сам договір № Б-09-157/1 від 24.03.2009.

Слід зазначити, що відступлення прав вимоги фактично не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права та може відбуватися, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу.

Отже, з матеріалів справи не можливо встановити, які права та обов`язки перейшли від ТОВ «Газотурбінні технології» до ТОВ «Нафтохімімпекс» за договором купівлі-проваджу № Б-09-157/1 від 24.03.2009.

До того, за таких обставин, також не можливо встановити строк виконання зобов?язання за договором купівлі-продажу № Б-09-157/1 від 24.03.2009.

Посилання позивача у позовній заяві на те, що вказані вище документи знаходяться у відповідача та/або у ТОВ «Газотурбінні технології», і скаржник не мав можливості їх подати, судом відхиляються як безпідставні, оскільки в силу ст. 517 ЦК України, ТОВ «Газотурбінні технології» є стороною основного договору і при укладенні договору відступлення права вимоги № 02-05/19 від 02.05.2019 мало передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються, як-то Договір № Б-09-157/1 від 24.03.2009 зі змінами та доповненнями, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Також, одним із принципів господарського судочинства є принцип диспозитивності, який відповідно до ст. 14 ГПК України полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладені вище обставини, беручи до уваги положення ГПК України, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позивачем не доведено виникнення у ТОВ «Газотурбинні технології» прав та обов`язків за договором купівлі-продажу № Б-09-157/1 від 24.03.2009, виникнення у ТОВ «Міжрегіональна транспортна компанія» зобов?язань щодо здійснення оплати за договором купівлі-продажу № Б-09-157/1 від 24.03.2009, а при відсутності в матеріалах справи зазначеного договору 2009 року зі змінами та доповненнями, то відсутні докази передачі прав від первісного кредитора новому кредитору та відсутні докази наявності у ТОВ «Газотурбинні технології» прав вимоги до ТОВ «Міжрегіональна транспортна компанія» на момент укладання договору про відступлення права вимоги № 02-05/19 від 02.05.2019.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що в силу ст.ст. 513, 514 ЦК України відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Разом з тим, фактом невиконання боржником зобов`язання перед кредитором не може бути будь-яка заборгованість, а лише та заборгованість, яка є дійсно безспірною та очевидною для всіх учасників справи та суду, тобто не викликає розумного сумніву в її наявності.

Отже, посилання судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні на наявність зобов?язань відповідача перед позивачем лише на підставі укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газотурбінні технології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтохімімпекс» Договору № 02-05/19 про відступлення права вимоги від 02.05.2019, суперечить вимогам ст.ст. 512, 514 ЦК України.

Враховуючи вищевикладені обставини та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про недоведеність заявлених позовних вимог і як наслідок про відмову у їх задоволенні.

Відтак, заперечення позивача не спростовують доводів наведених у апеляційній скарзі та в цілому зводяться до заперечення фактичних обставин справи і невірного тлумачення норм законодавства.

Також, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх заперечень проти апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 2 частини 1 статті 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Частиною 1 статті 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв`язку з чим оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/3559/21 (910/2287/24) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладається судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/3559/21 (910/2287/24) скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтохімімпекс» (01010, місто Київ, вул. Січневого Повстання, буд. 11-Б, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31029407) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна транспортна компанія» (04128, м. Київ, вул. Туполєва, буд. 17, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32312604) судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 21 723 (двадцять одна тисяча сімсот двадцять три) грн 84 коп.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Справу № 910/3559/21 (910/2287/24) повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Поляков

В.Ю. Поліщук