Постанова

від 23.10.2024 по справі 910/9094/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2024 р. Справа№ 910/9094/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Козир Т.П.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Приватного підприємства "Сінта-Сервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 (повний текст рішення складено 11.06.2024)

у справі № 910/9094/23 (суддя Стасюк С.В.)

За позовом Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал"

до Приватного підприємства "Сінта-Сервіс"

про стягнення 354 522,98 грн, -

В С Т А Н О В И В :

У 2023 році Казенне підприємство спеціального приладобудування "Арсенал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Сінта-Сервіс" про стягнення 354 522,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 1/27-1-22 в частині здійснення повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Сінта-Сервіс" на користь Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" 201 680 грн 00 коп. основного боргу, 53 962 грн 33 коп. пені, 6 861 грн 23 коп. 3 % річних, 43 923 грн 05 коп. інфляційних втрат, 4 596 грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується, що відповідачем порушено зобов`язання щодо повної оплати наданих послуг, у зв`язку з чим місцевий господарський суд визнав вимоги позивача правомірними та обґрунтованими. Крім того, судом першої інстанції частково задоволено вимогу позивача про стягнення з відповідача 53 962,33 грн. пені, 6 861,23 грн. 3 % річних та 43 923,05 грн. інфляційних втрат.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Сінта-Сервіс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 в частині задоволення стягнення пені та прийняти нове рішення в цій частині, яким відмовити в задоволенні стягнення пені.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник заперечує щодо стягнення штрафних санкцій у вигляді пені у зв`язку з наявністю форс-мажорних осбавин, а також посилається на пом`якшуючі обставини прострочення сплати оренди, які пов`язані з перебуванням транспортного засобу МАН 26.04, д.н. НОМЕР_1 , у складі Збройних силу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2024 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Приватного підприємства "Сінта-Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9094/23.

01.07.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/9094/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

16.07.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Приватного підприємства "Сінта-Сервіс" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі та доказами направлення копії апеляційної скарги позивачу у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Сінта-Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/9094/23, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

02.09.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал", позивача у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.01.2022 між Казенним підприємством спеціального приладобудування "Арсенал" (позивач) та Приватним підприємством "Сінта-Сервіс" (відповідач) укладено Договір № 1/27-1-22 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов`язується забезпечити безперешкодний в`їзд-виїзд транспортних засобів сторони-2 та їх тимчасове розміщення на території сторни-1, за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова, 2 (послуги), а відповідач зобовязується прийняти надані послуги та оплати їх на умовах даного Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору позивач надає послуги відповідачу по безперешкодному в`їзду-виїзду та тимчасовому розміщенню 21 (двадцяти однієї) одиниці транспортних засобів відповідача, згідно з переліком, який є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 1.3. Договору строк надання послуг: 01.01.2022 - 31.12.2022.

Згідно з п. 2.1. Договору загальна вартість послуг, що надаються по Договору складає 423 360,00 грн., в тому числі ПДВ - 70 560,00 грн.

Відповідно до п. 2.3. Договору оплата послуг по розміщенню однієї одиниці транспортного засобу, що надаються позивачем за один календарний місяць, складає 1 400,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 280,00 грн., загальна вартість послуг по розміщенню однієї одиниці транспортного засобу з ПДВ складає 1 680,00 грн. Вартість послуг з розміщення 21 одиниць транспортних засобів на місяць складає 35 280,00 грн., в тому числі ПДВ - 5 880,00 грн.

Згідно з п. 2.4. Договору фактична вартість Договору складається з сум, зазначених в актах приймання-передачі наданих послуг, підписаних сторонами протягом строку дії даного Договору. Виконавець не пізніше 1 (першого) числа місяця, наступного за звітним, складає акти у двох примірниках та передає їх у цей строк замовнику на розгляд та підписання.

Відповідно до п. 2.6. Договору оплата послуг відповідачем здійснюється на умовах попередньої оплати до 10 (десятого) числа поточного місяця на підставі рахунку-фактури, наданого позивачем, по безготівковому розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Згідно з п. 2.7. Договору до 3 (третього) числа місяця наступного за звітним сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг. Підписання сторонами даного акту засвідчує фактичне надання послуг та відсутність претензій у сторін одна до одної.

Відповідно до п. 2.12. Договору відповідальною особою за проведення розрахунків та підписання актів від відповідача призначається Руденко Н.П.

Згідно з п. 5.1. Договору він набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків до повного їх завершення.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору ним надано відповідачу послуги на загальну суму 317 520 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг № 1 за січень 2022 року на суму 35 280,00 грн., Актом приймання-передачі наданих послуг № 2 за лютий-червень 2022 року на суму 176 400,00 грн., Актом приймання-передачі наданих послуг № 3 за липень 2022 року на суму 35 280,00 грн., Актом приймання-передачі наданих послуг № 4 за серпень 2022 року на суму 35 280,00 грн., Актом приймання-передачі наданих послуг № 5 за вересень 2022 року на суму 35 280,00 грн.

В свою чергу, надані послуги оплачені відповідачем частково на суму 80 560,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість у розмірі 236 960,00 грн., що і стало підставою для звернення до суду.

Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 62 758,17 грн. пені, 7 577,46 грн. 3 % річних, 47 227,35 грн. інфляційних втрат.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення пені поданого у апеляційну інстанцію, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частини першої та другої статті 217 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Положеннями статті 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а саме невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно із частиною четвертою статті 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Одночасно, відповідно до статті 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

При цьому, у чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

В свою чергу, слід зазначити, що у зв`язку з не поданням відповідачем клопотання про зменшення розміру пені до суду першої інстанції, у колегії суддів відсутні правові підстави для розгляду клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 62 758,17 грн. пені.

Разом з тим, з приводу посилань відповідача про наявність форс-мажорних обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин, одночасно з цим, матеріали справи не містять і сертифікатів (довідок, свідоцтв) Торгово-промислової палати про настання форс-мажорних обставин, а відтак твердження апелянта про звільнення від відповідальності у випадку несплати чи несвоєчасної сплати за комунальні послуги, колегією суддів вважаються безпідставними.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 року у справі №910/9094/23 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин.

Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сінта-Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/9094/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 року у справі №910/9094/23 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9094/23.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

Т.П. Козир