Постанова

від 23.10.2024 по справі 906/773/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року Справа № 906/773/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Маціщук А.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області на ухвалу господарського суду Житомирської області, від 08.08.2024р. у справі №906/773/24, ухвалене суддею Тимошенком О.М.

за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Вчорайшенської сільської ради

до 1. ОСОБА_1 ,

2. ОСОБА_2 ,

3. ОСОБА_3 ,

4. ОСОБА_4 ,

5. Фермерського господарства "Лебединський О.В."

про витребування земельних ділянок

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.08.2024 р. у справі №906/773/24 повернув Бердичівській окружній прокуратурі позовну заяву з доданими до неї документами.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.08.24 р. Керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 08.08.2024 у справі №906/773/24 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Про дату розгляду справи повідомити сторони, Житомирську обласну прокуратуру, а також Рівненську обласну прокуратуру, яка забезпечуватиме участь прокурора у розгляді справи.

Листом №906/773/24/5688/24 від 23.08.2024 справу витребувано із Господарського суду Житомирської області.

10.09.2024 матеріали справи №906/773/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 08.08.2024 р. у справі №906/773/24 в порядку письмового провадження. Запропоновано Вчорайшенській сільській раді, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Фермерському господарству "Лебединський О.В." у строк до 11.10.2024р. надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів апелянту. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться без повідомлення учасників справи в строк передбачений ч.2 ст.273 ГПК України.

10.10.2024 р. через систему «Електронний суд» представник Фермерського господарства "Лебединський О.В." подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить в задоволенні вимог апеляційної скарги керівника Бердичівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 08.08.2024 у справі №906/773/24 відмовити в повному обсязі. Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 08.08.2024 у справі №906/773/24 залишити в силі, змінивши її мотивувальну частину.

Однак, Вчорайшенська сільська рада, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не скористалося правом подачі до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано учасниками справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про надіслання ухвали до електронного кабінету.

Відповідно до ч.2 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно до п.6 ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням учасників апеляційному суду не надходило.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши надану юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.08.2024 р. у справі №906/773/24 повернуто Бердичівській окружній прокуратурі позовну заяву з доданими до неї документами. Суд першої інстанції зазначив, що прокурор визначив ціну позову 980 496,89 грн., як вартість чотирьох земельних ділянок, які він просить витребувати. Однак, оскільки прокурор просить витребувати кожну з ділянок у двох різних осіб, то ціною позову є подвійна вартість цих ділянок, тобто 1 960 993,78 грн., тому розмір судового збору становить 29 414,91 грн. Прокуратурою 22.07.2024 до Господарського суду Житомирської області направлено лист про те, що судовий збір розраховано та сплачено відповідно вимог закону України «Про судовий збір» виходячи не з кількості відповідачів, а вартості спірного майна і з визначенням ціни позову (1,5% від 980496.89 грн = 14 707,45 грн). Однак, на думку суду, вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху прокурором не виконано, відтак ухвалою від 08.08.2024 позовну заяву із доданими до неї документами повернуто окружній прокуратурі.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо неї інших учасників справи.

Мотивуючи апеляційну скаргу прокурор наголошує на тому, що судом першої інстанції встановлено, судове рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та положенням чинного законодавства. Ухвалу винесено судом без оцінки обставин справи та всіх наданих доказів, з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права. Вказані порушення, згідно ст. 275, 280 ГПК України, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Прокурор акцентує увагу на тому, що позовна вимога про витребування земельної ділянки у розумінні змісту Закону України «Про судовий збір» є майновою вимогою, тобто судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.

Відповідно до ч.7 ст.6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів.

Отже, прокурор доводить, що за пред`явлення даного позову судовий збір сплачено в повному обсязі та з дотриманням вимог законодавства - виходячи не з кількості відповідачів, а з вартості спірного майна і з визначенням ціни позову (1,5% від 980 496,89 грн = 14 707,45 грн).

Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги представник Фермерського господарства "Лебединський О.В." у відзиві вказує, що повністю погоджується з позицією Господарського суду Житомирської області щодо розміру судового збору, який має бути сплачений за подання позову у справі №906/773/24 з огляду на те, що загальна сума судового збору, що підлягає оплаті за подання Прокуратурою всіх 8 позовних вимог 29 414,92 грн., тоді як Прокуратурою сплачено лише 14 707,45 грн.

Також, відповідач вказує на те, що жоден з відповідачів фізичних осіб не має будь-якого відношення до земельних ділянок інших відповідачів. Права та обов`язки відповідачів-фізичних осіб в даному спорі виникають з різних підстав з набуття права власності на окрему земельну ділянку, які для кожного з відповідачів є різними.

Відповідачі у справі №906/773/24 хоча і є членами одного фермерського господарства, проте є різними фізичними особами та, відповідно, різними відповідачами. І предметом спору є хоча і отримані внаслідок поділу однієї земельної ділянки належні різним відповідачам земельні ділянки, проте це різні земельні ділянки. Відтак, і позовні вимоги до кожного з відповідачів в справі №906/773/24 хоча і є аналогічними за змістом, проте не є тотожними між собою, а тому не є однорідними.

Таким чином у справі №906/773/24 відсутні законні підстави для участі декількох відповідачів.

3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Прокурор звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою, у якій просив:

1.Витребувати на користь Вчорайшенської сільської ради (код ЄДРПОУ 04344788) з незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Фермерського господарства "Лебединський О.В." (код ЄДРПОУ 43417507) земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0134, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів.

2. Витребувати на користь Вчорайшенської сільської ради (код ЄДРПОУ 04344788) з незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та Фермерського господарства "Лебединський О.В." (код ЄДРПОУ 43417507) земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0135, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів.

3. Витребувати на користь Вчорайшенської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та Фермерського господарства "Лебединський О.В." земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0136, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів.

4. Витребувати на користь Вчорайшенської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та Фермерського господарства "Лебединський О.В." земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0133, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що земельна ділянка з кадастровим номером 1825284400:08:000:0083 площею 26,3453 га була виділена з порушенням земельного законодавства за рішенням Вчорайшенською сільською радою безоплатно у спільну сумісну власність вказаним громадянам для ведення фермерського господарства, які в подальшому здійснили розподіл вказаної земельної ділянки між собою на чотири ділянки (які прокурор просить витребувати), та здійснили реєстрацію права власності на ці ділянки. Після утворення вказаним особами Фермерського господарства "Лебединський О.В." (відповідач) вказані земельні ділянки знаходяться у користуванні останнього.

Ухвалою від 15.07.2024 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з не сплатою судового збору у встановленому законом розмірі та зазначено, що необхідно доплатити 14707,46 грн., для чого встановлено строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Разом з тим, суд першої інстанції в ухвалі вказав, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про витребування майна - вартістю майна. Прокурор визначив ціну позову 980496,89 грн. як вартість чотирьох земельних ділянок, які він просить витребувати. Однак оскільки прокурор просить витребувати кожну з ділянок у двох різних осіб, то ціною позову є подвійна вартість цих ділянок, тобто 1960993,78 грн., тому розмір судового збору становить 29414,91 грн. Прокурором сплачено 14707,45 грн., тобто не доплачено 14 707,46 грн.

24.07.2024 до суду надійшла заява Керівника Бердичівської окружної прокуратури №50-90-3708 від 19.07.24, у якій прокурор зазначив, що під час звернення з даним позовом до суду судовий збір сплачений належним чином у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.08.2024 р. у справі №906/773/24 повернув Бердичівській окружній прокуратурі позовну заяву з доданими до неї документами, оскільки прокурор у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, які викладені в ухвалі від 15.07.2024.

4. Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Положеннями ч.2 ст.4 ГПК України передбачено право на звернення до господарського суду юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є:1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;4) змагальність сторін; 5) диспозитивність;6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення;8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

В свою чергу, сформульований у статті 14 ГПК України принцип диспозитивності судового процесу означає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.1 ст.5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Отже, пред`явлення позову є процесуальною формою реалізації позивачем права на захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

За умовами частини 5 статті 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Вимоги щодо оформлення позовної заяви наведені у ст.162 ГПК України, відповідно до пункту 3 частини третьої якої позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно з ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

У п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до ст.1 вказаного Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Предметом апеляційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час повернення позовної заяви Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою, у якій просив:

1. Витребувати на користь Вчорайшенської сільської ради (код ЄДРПОУ 04344788) з незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Фермерського господарства "Лебединський О.В." (код ЄДРПОУ 43417507) земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0134, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів

2. Витребувати на користь Вчорайшенської сільської ради (код ЄДРПОУ 04344788) з незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та Фермерського господарства "Лебединський О.В." (код ЄДРПОУ 43417507) земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0135, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів.

3. Витребувати на користь Вчорайшенської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та Фермерського господарства "Лебединський О.В." земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0136, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів.

4. Витребувати на користь Вчорайшенської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та Фермерського господарства "Лебединський О.В." земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0133, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів.

Прокурор в позовній заяві вказав на те, що відповідно до відомостей отриманих з Державного земельного кадастру нормативно-грошова оцінка спірної земельної ділянки за кадастровим номером 1825284400:08:000:0134 становить 192320,05 грн., 1825284400:08:000:0135 240 355,07 грн., 1825284400:08:000:0136 -271 707,74 грн., 1825284400:08:000:0133 276 114,03 грн.

Відтак, ціна позову складає 980 496,89 грн.

Поряд з цим, як зазначає Велика Палата Верховного Суду, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

З огляду на зазначене, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Наведений правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 року у справі № 910/13737/19.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що за пред`явлення даного позову прокурору необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 14 707,45 грн, який розрахований наступним чином: вартість спірного майна, що становить 980 496,89 грн. *1,5% ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що прокурор за подання позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 14 707,45 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1427 від 02.07.2024 р.

Однак, суд першої інстанції не погодився з вказаною сумою сплаченого судового збору та залишив позовну заяву прокурора без руху, вказавши, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про витребування майна вартістю майна. Прокурор визначив ціну позову 980496,89 грн. як вартість чотирьох земельних ділянок, які він просить витребувати. На думку місцевого суду, оскільки прокурор просить витребувати кожну з ділянок у двох різних осіб, то ціною позову є подвійна вартість цих ділянок, тобто 1 960 993,78 грн., тому розмір судового збору становить 29 414,91 грн. Відтак, Господарський суд Житомирської області зобов`язав прокуратуру доплатити судовий збір у розмірі 14 707,46 грн.

В подальшому, оскільки прокурор у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, які викладені в ухвалі від 15.07.2024, Господарський суд Житомирської області ухвалою від 08.08.2024 р. повернув Бердичівській окружній прокуратурі позовну заяву з доданими до неї документами.

Суд апеляційної інстанції критично оцінює зазначений висновок суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів.

Враховуючи норми Закону України «Про судовий збір», колегія суддів приходить до висновку, що за пред`явлення даного позову судовий збір сплачено в повному обсязі та з дотриманням вимог законодавства - виходячи не з кількості відповідачів, а з вартості спірного майна із визначенням ціни позову (1,5% від 980 496,89 грн = 14 707,45 грн).

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає помилковими висновки місцевого суду, викладені в оскаржуваній ухвалі від 08.08.2024 про повернення позовної заяви, оскільки суд першої інстанції дійшов невірного висновку про сплату судового збору в неповному розмірі. У цьому випадку подані прокурором докази сплаченого судового збору були належними, а підстави для повернення позовної заяви у зв`язку з неповною сплатою судового збору відсутніми.

У зв`язку з наведеним суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги Закону України "Про судовий збір" та ст. 174 ГПК України були належним чином виконані прокуратурою, а тому ухвала Господарського суду Житомирської області від 08.08.2024 у справі №906/773/24 про повернення позовної заяви підлягає скасуванню у зв`язку з допущеними порушенням норм процесуального права.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду Житомирської області від 08.08.2024 у справі №906/773/24 скасуванню з направленням матеріалів справи до місцевого господарського суду для продовження розгляду.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Отже, враховуючи викладене та беручи до уваги наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для повернення позовної заяви Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Вчорайшенської сільської ради.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно з частиною 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, ухвала Господарського суду Житомирської області від 08.08.2024 р. у справі №906/773/24 підлягає скасуванню з направленням справи для розгляду до суду першої інстанції.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись ст. ст.271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області на ухвалу Господарського суду Житомирської області, від 08.08.2024р. у справі №906/773/24 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 08.08.2024р. у справі №906/773/24 скасувати.

Справу №906/773/24 направити до Господарського суду Житомирської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/773/24 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "23" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Маціщук А.В.