Ухвала

від 28.11.2024 по справі 906/773/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 906/773/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "Лебединський О. В."

на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 08.08.2024 (суддя Тимошенко О. М.)

і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 (головуючий суддя Філіпова Т. Л., судді Василишин А. Р., Маціщук А. В.)

у справі № 906/773/24

за позовом керівника Бердичівської прокуратури в інтересах держави в особі Вчорайшенської сільської ради

до 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 і 5) Фермерського господарства "Лебединський О. В."

про витребування земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 керівник Бердичівської прокуратури звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і Фермерського господарства "Лебединський О. В." про витребування земельних ділянок загальною вартістю 980 496,89 грн.

15.07.2024 ухвалою Господарського суду Житомирської області позовну заяву залишено без руху та зобов`язано позивача протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки, а саме, вказано на необхідність подати докази доплати судового збору у розмірі 14 707,46 грн.

24.07.2024 позивач подав до місцевого господарського суду заяву, в якій зазначив про те, що під час звернення з позовом судовий збір сплачений належним чином у повному обсязі, а саме в розмірі 14 707,45 грн.

08.08.2024 ухвалою Господарського суду Житомирської області позовну заяву у справі № 906/773/24 повернуто заявникові.

Судове рішення мотивоване тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, а тому вона підлягає поверненню на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

23.10.2024 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Житомирської області від 08.08.2024 скасовано, а справу № 906/773/24 направлено до Господарського суду Житомирської області для продовження розгляду.

Суд апеляційної інстанції встановив, що за пред`явлення даного позову прокурору необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 14 707,45 грн, який розрахований наступним чином: вартість спірного майна, що становить 980 496,89 грн * 1,5 % ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру.

Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що з матеріалів позовної заяви вбачається, що прокурор за подання позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 14 707,45 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 02.07.2024 № 1427.

Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що вважає помилковими висновки місцевого суду, викладені в оскаржуваній ухвалі від 08.08.2024 про повернення позовної заяви, оскільки суд першої інстанції дійшов невірного висновку про сплату судового збору в неповному розмірі.

Суд апеляційної інстанції встановив, що подані прокурором докази сплаченого судового збору були належними, а підстави для повернення позовної заяви у зв`язку з неповною сплатою судового збору відсутніми.

У зв`язку з наведеним суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги Закону України "Про судовий збір" та статті 174 Господарського процесуального кодексу України були належним чином виконані прокуратурою, а тому ухвала Господарського суду Житомирської області від 08.08.2024 у справі № 906/773/24 про повернення позовної заяви підлягає скасуванню у зв`язку з допущеними порушенням норм процесуального права.

08.11.2024 скаржник подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 08.08.2024 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 у справі № 906/773/24.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.

За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 08.08.2024 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 у справі № 906/773/24 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".

У преамбулі цього Закону зазначено, що він визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1 - 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом позову є витребування земельних ділянок загальною вартістю 980 496,89 грн, а отже позивач мав сплатити за цю вимогу судовий збір за ставкою майнового характеру.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що прокурор разом із позовною заявою подав докази про сплату судового збору у розмірі 14 707,45 грн.

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів.

Враховуючи норми Закону України "Про судовий збір", колегія суддів апеляційної інстанції дійшла вірного висновку, що за пред`явлення даного позову судовий збір сплачено в повному обсязі та з дотриманням вимог законодавства - виходячи не з кількості відповідачів, а з вартості спірного майна із визначенням ціни позову (1,5% від 980 496,89 грн = 14 707,45 грн).

Суд звертає увагу, що у своїй скарзі скаржник належним чином не обґрунтовує свою незгоду із зазначеним висновком апеляційного господарського суду. Інші ж доводи скаржника (зокрема, щодо неправильного об`єднання позовних вимог і порушення правил юрисдикції) у будь-якому разі виходили б за межі можливого касаційного перегляду (стаття 300 ГПК України) постанови апеляційного господарського суду, якою скасовано ухвалу місцевого господарського суду про повернення позовної заяви у зв`язку з несплатою судового збору у встановленому розмірі.

Відповідно частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства "Лебединський О. В." на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 08.08.2024 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 у справі № 906/773/24 на підставі частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права (зокрема, частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, статті 4 Закону України "Про судовий збір") є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 235, 287, частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства "Лебединський О. В." на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 08.08.2024 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 у справі № 906/773/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил