Ухвала

від 22.10.2024 по справі 909/172/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/172/24

У Х В А Л А

про призначення експертизи

22.10.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури

(вул. Грюнвальдська, буд. 11, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76015)

до відповідачів: Коломийської міської ради

(просп. Грушевського, буд. 1, м. Коломия, Коломийський район,

Івано-Франківська область, 78203)

Комунального підприємства "КОЛОМИЯ ЕКОАРГОЛІС"

(просп. Михайла Грушевського, буд. 1, м. Коломия,

Івано-Франківська область, 78203)

Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області

(вул. Сахарова Академіка, буд. 34, м. Івано-Франківськ,

Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 76014)

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача:

Національна академія аграрних наук України

(вул. Омеляновича-Павленка Михайла, буд. 9, м. Київ, 01010)

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача:

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція

Інституту сільського господарства Карпатського регіону

Національної академії аграрних наук України

(вул. Степана Бандери, буд. 21А, м. Івано-Франківськ,

Івано-Франківська область, 76014)

про визнання незаконним та скасування рішень міської ради, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування запису про державну реєстрацію права користування земельними ділянками та скасування запису у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок,

за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору:

Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції

Інституту сільського господарства Карпатського регіону

Національної академії аграрних наук України

(вул. Степана Бандери, буд. 21А, м. Івано-Франківськ,

Івано-Франківська область, 76014)

до відповідачів: Коломийської міської ради

(просп. Грушевського, буд. 1, м. Коломия, Коломийський район,

Івано-Франківська область, 78203)

Комунального підприємства "КОЛОМИЯ ЕКОАРГОЛІС"

(просп. Михайла Грушевського, буд. 1, м. Коломия,

Івано-Франківська область, 78203)

Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області

(вул. Сахарова Академіка, буд. 34, м. Івано-Франківськ,

Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 76014)

про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні державними землями площею 707, 84 га шляхом передачі земель у стані, не гіршому, ніж передбачено законодавством для даної категорії ґрунтів, а також про зобов`язання відновити в Державному земельному кадастрі межі земельної ділянки державної форми власності площею 707, 84 га

за участю:

від прокуратури: Гоголя Віталія Васильовича,

від відповідача - Коломийської міської ради: Максим`юк Владислави Ярославівни,

від відповідача - Комунального підприємства "КОЛОМИЯ ЕКОАРГОЛІС": Святненка Сергія Володимировича (в режимі відеоконференції),

від відповідача - Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області: Гуменюк Ірини Любомирівни,

від третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - Національна академія аграрних наук України: представник у судове засідання не з`явився,

від третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача та третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України: Бакуна Андрія Юрійовича,

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за позовом Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури до Коломийської міської ради, Комунального підприємства "КОЛОМИЯ ЕКОАРГОЛІС" та Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача: Національна академія аграрних наук України та Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України про визнання незаконним та скасування рішень міської ради, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування запису про державну реєстрацію права користування земельними ділянками та скасування запису у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок та позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України до Коломийської міської ради, Комунального підприємства "КОЛОМИЯ ЕКОАРГОЛІС", Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні державними землями площею 707, 84 га шляхом передачі земель у стані, не гіршому, ніж передбачено законодавством для даної категорії ґрунтів, а також про зобов`язання відновити в Державному земельному кадастрі межі земельної ділянки державної форми власності площею 707, 84 га.

08.10.2024 за вх. № 8830/24 через підсистему "Електронний суд" від Комунального підприємства "КОЛОМИЯ ЕКОАРГОЛІС" надійшло клопотання про призначення експертизи.

08.10.2024 за вх. № 8835/24 через підсистему "Електронний суд" від Комунального підприємства "КОЛОМИЯ ЕКОАРГОЛІС" надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 08.10.2024 суд, зокрема, відклав підготовче засідання у справі 909/172/24 на 22.10.2024.

21.10.2024 за вх. № 16299/24 через підсистему "Електронний суд" від Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи.

22.10.2024 за вх. № 16369/24 через підсистему "Електронний суд" від Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України надійшли пояснення на клопотання про витребування оригіналів доказів.

Розглянувши наявні матеріали справи, подані клопотання, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Щодо клопотання про витребування доказів суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (частина 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами.

Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, які додаються до позовної заяви, та згідно із частинами 2, 4 якої, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

За статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Тобто витребування оригіналів доказів та їх огляд в судовому засіданні є правом, а не обов`язком суду, яким він користується за своїм внутрішнім переконанням (такий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/2739/20, від 20.07.2021 у справі № 873/11/21).

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, суд може не брати до уваги копію письмового доказу, якщо сторона не подала його оригіналу, проте якщо у суду або у учасника сторони є обґрунтовані сумніви щодо відповідності цієї копії оригіналу. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі № 904/1975/19.

Відповідно до частини 4, 7, 8 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 26.10.2021 у справі № 910/12257/20 вказано, що у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено, зокрема, який доказ та у кого витребовується.

Так, у даній справі при зверненні до суду із позовом Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, у відповідності до положень статті 162 Господарського процесуального кодексу України повідомив, що:

- рішення Коломийської міської ради № 2931-36/2018-36 від 06.09.2018 "Про землекористування в районі об`їзної дороги" та № 3223-39/2018-39 від 13.12.2018 "Про надання земельних ділянок у постійне землекористування" знаходяться в Коломийській міській ради, є у вільному доступі на офіційному сайті Коломийської міської ради (http:nbkolrada.gov.ua/dt/80414);

- оригінали наведених у позові документів про реорганізацію установ, правонаступником яких є Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України, технічний звіт та проект внутрігосподарського землеустрою Івано-Франківської державної сільськогосподарської дослідної станції від 1985 року, довідки міськрайонного управління у Коломийському районі та м. Коломиї Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 02-11/11 від 16.01.2017, № 02-11/26 від 22.01.2018, № 1051/174-18 від 10.09.2018 знаходяться в Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону та НААН України;

- оригінал висновку експерта № 32/19-22 від 25.06.2020 знаходиться в матеріалах господарської справи № 909/835/18;

- оригінал висновку експерта № 396/21-22 від 30.07.2021 та ухвала Івано-Франківського міського суду від 28.09.2023 знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12020090000000815.

Окрім цього, при поданні позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України вказала, що до означеної позовної заяви було додано докази, які перебувають у розпорядженні Прикарпатської ДСД в оригіналах чи належним чином завірених копіях уповноважених органів.

Так, представник Комунального підприємства "КОЛОМИЯ ЕКОАРГОЛІС" у вказаному клопотанні просить суд витребувати у позивача всі оригінали письмових доказів долучених до матеріалів справи, в порядку статті 91 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши при цьому, що позивачем до матеріалів справи долучено копії доказів, які фактично зроблено з копій документів, а деякі примірники зроблено з копій документів. Крім того якість копій зроблено нечитабельної якості, що ставить під сумнів відповідність поданих позивачем копій документів.

Разом із тим, заявник не конкретизував які саме оригінали письмових доказів, та у кого - Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури чи Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, необхідно витребувати.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання Комунального підприємства "КОЛОМИЯ ЕКОАРГОЛІС" про витребування доказів.

Щодо клопотання про призначення експертизи суд встановив наступне.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивачів за первісним та зустрічним позовами та заперечень на них відповідачів по первісному та зустрічному позовах.

Як вбачається із матеріалів справи, позовна заява Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури мотивована тим, що спірні земельні ділянки з 1956 року постійно знаходилися в користуванні державних установ, правонаступником яких є Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН України та відносилися до державної форми власності; спірні земельні ділянки з державної власності в комунальну не передавалися, НААН України від вказаних ділянок не відмовлялося; Коломийська міська рада не наділена повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками державної форми власності, які віднесені до категорії особливо цінних, та які всупереч волі власника (держави) рішенням останньої передано в постійне користування Комунальному підприємству "Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування". Таким чином, прийняття Коломийською міською радою оскаржуваного рішення та проведення державної реєстрації за Коломийською міською радою права власності на спірні земельні ділянки суперечить вимогам законодавства.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України зазначає, що спірні земельні ділянки знаходились у державній власності і були надані у користування Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції НААН України. Відповідно до даних інституту землеустрою спірні землі державної науково-дослідної установи в межах адміністративної території міста Коломиї мають статус особливо цінних, однак ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України, ні Президія Національної академії аграрних наук України, ні Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН згоди на вилучення належних на праві користування державних земель науково-дослідних установ в межах Івано-Франківської області не давала.

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України ось вже більше п`яти років (з моменту прийняття оскаржених рішень Коломийської міської ради) не може належним чином користуватись наданими їй державними землями та виконувати свої статутні завдання. При цьому орган управління Прикарпатською ДСДС - Національна академія аграрних наук України, багато років зобов`язувала користувача науково-дослідних земель належним чином оформити право постійного користування у відповідності до законодавства.

Для належного та ефективного захисту інтересів Прикарпатської ДСДС, як постійного користувача земель державної форми власності, в т.ч. земель орієнтовною площею 707, 84 га в районі об`їздної дороги міста Коломиї, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області має відновити в Державному земельному кадастрі межі земельної ділянки особливо цінних земель державної форми власності.

При цьому, Комунальне підприємство "КОЛОМИЯ ЕКОАРГОЛІС" у поданому до суду клопотанні про призначення експертизи зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення обов`язкове агрохімічне обстеження ґрунтів з видачею агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, в якому фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів, рівні їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами.

Результатом агрохімічної паспортизації всіх земель сільськогосподарського призначення, яка проводиться з метою державного контролю за зміною показників родючості, забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення є агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки.

Так, Комунальне підприємство "КОЛОМИЯ ЕКОАРГОЛІС" вказує, що враховуючи те, що державою не було забезпечено виготовлення та видачу агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки - неможливо встановити чи дійсно відносяться спірні земельні ділянки площею: 510, 75 га, кадастровий номер 2610600000:01:001:0009 та площею 197, 09 га, кадастровий номер 2610600000:01:003:0029 до особливо цінних земель.

При цьому, заявник звертає увагу, що посилання позивача на висновок експертних досліджень, в рамках розгляду господарської справи № 909/835/18 та в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні номер 12020090000000815 доведено що ГУ Держгеокадастру всупереч покладених повноважень погодило технічну документацію якою до земель комунальної власності увійшли особливо цінні землі без проведення обов`язкової державної експертизи технічної документації, а також, що експертом встановлено що ґрунтовий покрив земельних ділянок площею 510, 75 га та площею 197, 09 га представлений ґрунтами які відповідно до переліку затвердженого наказом Держкомзему України від 06.10.2003 року № 245 відносяться до особливо цінних є безпідставними, оскільки дане питання не було предметом експертних досліджень, а рішення по справі № 909/835/18 скасовано. Отже неможливо достеменно з`ясувати, чи відносяться спірні земельні ділянки до категорії особливо цінних.

З огляду на наведене, Комунальне підприємство "КОЛОМИЯ ЕКОАРГОЛІС" в клопотанні від 08.10.2024 за вх. № 8830/24 стверджує, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, а саме визначення фізико-хімічних властивостей земельних ділянок, необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо, та керуючись статтями 42, 99 Господарського процесуального кодексу України просить суд:

- призначити у справі № 909/172/24 судову експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз;

- на вирішення експертизи поставити наступне питання:

Чи відносяться земельні ділянки площею: 510, 75 га, кадастровий номер 2610600000:01:001:0009 та площею 197, 09 га, кадастровий номер 2610600000:01:003:0029 за своїми фізико-хімічними властивостями до особливо цінних земель?

Відтак, суд, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, в межах даної справи, окрім іншого, підтвердженню або спростуванню підлягають доводи сторін щодо наявності у спірних земельних ділянок статусу особливо цінних земель.

При цьому, суд бере до уваги висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 922/1341/22, в якій передаючи справу на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду Верховний Суд звернув увагу на необхідність належного дослідження господарським судом апеляційної інстанції обставин щодо наявності або відсутності статусу особливо цінних земель, дослідження яких є першочерговими під час розгляду цієї справи у суді апеляційної інстанції та в цілому для вирішення спору у цій справі, з урахуванням поданих сторонами доказів.

Згідно із частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

- для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

- жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012, якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

З огляду на встановлені обставини, враховуючи недостатність доказів, з урахуванням пояснень наданих сторонами щодо спору, суд позбавлений можливості встановити об`єктивну істину стосовно вказаних вище обставин виходячи із переліку засобів доказування передбачених чинним господарським процесуальним законодавством, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду спору та приймаючи до уваги те, що встановлення обставин, які входять до предмету доказування при вирішенні даного спору потребує спеціальних знань, суд дійшов висновку про необхідність призначення за клопотанням представника відповідача - Комунального підприємства "КОЛОМИЯ ЕКОАРГОЛІС" судової земельно-технічної експертизи.

Згідно із частинами 1, 3, пунктом 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Абзац 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" встановлює, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Так, відповідно до пункту 2 зазначеної Постанови рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

За правилами пункту 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Відповідно до пункту 1.2.2. розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, одним із видів судових експертиз є земельно-технічна експертиза.

Враховуючи підстави поданого позову, а також беручи до уваги, що встановлення вказаних відповідачем обставин має суттєве значення для розгляду даної справи та встановлення таких обставин потребує спеціальних знань, Господарський суд дійшов висновку про задоволення клопотання Комунального підприємства "КОЛОМИЯ ЕКОАРГОЛІС" та призначення у справі судової земельно-технічної експертизи.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судову експертизу", судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

У статті 10 Закону України "Про судову експертизу" встановлено, що до фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.

Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов`язки, зазначені у статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до інформації зазначеної на офіційному сайті Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (https://lndise.in.ua/), зазначена експертна установа проводить експертну діяльність зокрема у виконанні земельно-технічної експертизи.

Частиною 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Відтак, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає за можливе доручити проведення вказаної експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Липинського, буд. 54, м. Львів, Львівська область, 79024).

Відповідно до частин 4 - 6 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Разом із тим суд враховує, що згідно з пунктом 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012, питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід:

- визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв`язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи;

- визначити об`єкти, що підлягають експертному дослідженню;

- максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз`ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності;

- за необхідності визначити вид (підвид) судової експертизи, до компетенції якої відноситься роз`яснення відповідних питань. Якщо визначення такого виду (підвиду) саме по собі потребує спеціальних знань, його слід віднести на розсуд експертної установи (експерта);

- визначити обсяг необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів;

- здійснити перевірку (огляд) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, в тому числі з урахуванням належного відображення ознак об`єктів і зразків, а за невідповідності матеріалів цим критеріям - вжити заходів до усунення недоліків матеріалів шляхом витребування додаткових документів і матеріалів у сторін та інших осіб;

- у разі потреби забезпечити відібрання зразків, у тому числі за необхідності - з участю спеціаліста;

- у необхідних випадках розглянути можливість виклику судового експерта для уточнення питань, які ним мають бути роз`яснені, а також для перевірки матеріалів з точки зору їх повноти, достатності та придатності для проведення експертизи;

- з`ясувати усі інші обставини, пов`язані з проведенням судової експертизи.

Відповідно до частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Також, суд наділений правом коригування наданих експерту запитань з урахуванням вимог Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.

Відтак, враховуючи питання запропоновані відповідачем у поданому клопотанні, беручи до уваги визначений частиною 1 статті 150 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Наказом Держкомзему України "Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів" № 245 від 06.10.2003 перелік особливо цінних земель, з метою всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, суд вважає за доцільне визначити коло питань, які слід поставити на вирішення експертів.

Згідно із частинами 4 - 5 статті 127 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Відповідно до абзацу 3 пункту 23 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов`язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов`язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне обов`язок по сплаті витрат на проведення експертизи до кінцевого розподілу витрат за результатами вирішення спору у справі, покласти на відповідача - Комунальне підприємство "КОЛОМИЯ ЕКОАРГОЛІС".

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.

За таких обставин, враховуючи, що суд прийшов до висновку про призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи, провадження у справі № 909/172/24 підлягає зупиненню.

Керуючись статтями 81, 91, 99, 100, 182, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні клопотання Комунального підприємства "КОЛОМИЯ ЕКОАРГОЛІС" про витребування доказів (вх. № 8835/24 від 08.10.2024) - відмовити.

2. Клопотання Комунального підприємства "КОЛОМИЯ ЕКОАРГОЛІС" про призначення судової експертизи (вх. № 8830/24 від 08.10.2024) - задовольнити.

3. Призначити у справі № 909/172/24 судову земельно-технічну експертизу.

4. Проведення судової земельно-технічної експертизи доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Липинського, буд. 54, м. Львів, Львівська область, 79024).

5. На вирішення експертам поставити наступне питання:

- Чи відносяться земельні ділянки площею: 510, 75 га, кадастровий номер 2610600000:01:001:0009 та площею 197, 09 га, кадастровий номер 2610600000:01:003:0029 до особливо цінних земель, у відповідності до положень частини 1 статті 150 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Наказу Держкомзему України № 245 від 06.10.2003 "Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів"?

6. Доручити керівнику Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз визначити необхідне коло фахівців для проведення експертизи та надання висновку.

7. Дозволити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз у разі необхідності залучити для проведення у справі № 909/172/24 судової експертизи фахівців з відповідних галузей знань.

8. У разі залучення Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз фахівців - долучити до матеріалів справи копії відповідних документів, які свідчать про їхню освіту, стаж роботи у відповідній галузі тощо.

9. Зобов`язати Комунальне підприємство "КОЛОМИЯ ЕКОАРГОЛІС":

- здійснити оплату за проведення судової експертизи на протязі 3-х днів з дня отримання рахунку, докази про що надати суду (платіжне доручення, квитанція тощо). У випадку відсутності згоди чи можливості оплати судової експертизи невідкладно повідомити суд про вказані обставини у письмовому вигляді.

10. Попередити експертів, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального Кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

11. Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких фахівцям не були поставлені питання, зобов`язати та надати можливість експерту у висновку викласти свої міркування і доводи щодо цих обставин.

12. Попередити сторони про те, що відповідно до частини 3 статті 42, статті 135 Господарського процесуального кодексу України, суд у випадку невиконання учасником справи його обов`язків застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом, зокрема може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

13. Попередити сторони про те, що невиконання рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається відповідно до статті 382 КК України.

14. Попередити сторони, що згідно із частиною 4 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

15. Зобов`язати експертів на протязі 5 - ти днів з дня складання висновку, направити висновок разом з матеріалами справи № 909/172/24 до Господарського суду Івано-Франківської області.

16. Провадження у справі № 909/172/24 зупинити до отримання висновку судової експертизи.

17. Матеріали справи № 909/172/24 для проведення судової земельно-технічної експертизи направити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Липинського, буд. 54, м. Львів, Львівська область, 79024).

18. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud5010/, а також ознайомитись з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

19. Ухвала набирає законної сили 22.10.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строки, визначені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

20. Повний текст ухвали складено - 24.10.2024.

Суддя В. В. Михайлишин