Рішення

від 16.10.2024 по справі 910/6969/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.10.2024Справа № 910/6969/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, просп. Берестейський, 14, ідентифікаційний код 38727770)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АФЕС РЕСУРС" (02152, Київ, вул. Амвросія Бучми, 5, ідентифікаційний код 41954881)

про відшкодування 1 844 158, 30 грн,

за участю представників

від позивача: Карасьова О.В.

від відповідача: Красносільский М.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АФЕС РЕСУРС" (далі - відповідач) про стягнення 1 844 158, 30 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки товару №47-В-АМПУ-21 від 04.08.2021 позивачем здійснено замовлення на поставку товару (дизельне паливо) та його попередню оплату, однак з березня 2022 року філії позивача не могли отримати дизельне пальне на АЗС за придбаними талонами. У зв`язку з недоотриманням товару в кількості 68 690 л на суму 1 698 016, 80 грн з ПДВ позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 1 844 158, 30 грн збитків, розрахованих виходячи з кількості повернутого товару з урахуванням середнього значення цін на постачання в роздрібній торгівлі на ринку України на нафтопродукти.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/6969/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 24.07.2024.

У підготовчому засіданні 24.07.2024 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 07.08.2024.

07.08.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від Товариства з обмеженою відповідальністю "АФЕС РЕСУРС" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, по-перше, у ТОВ "АФЕС РЕСУРС" відсутня вина щодо невиконання умов договору з огляду на знищення та руйнування партнерських АЗС або порушення поставок пального внаслідок проведення бойових дій та ракетних обстрілів, при цьому відповідачем вжито всі можливі заходи щодо повідомлення позивача про форс-мажорні обставини; по-друге позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру понесених збитків, крім того відповідач не може відповідати за зростання ціни товару на ринку, аналогічного непоставленому, отже відсутній взаємозв`язок між діями відповідача та збитками.

Цією ж датою, вказаний відзив подано представником позивача до відділу діловодства суду.

У підготовчому засіданні 07.08.2024 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 11.09.2024.

12.08.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС представником Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" подано відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується з позицією відповідача, викладеній у відзиві, а саме: відповідачем не було надано належних доказів настання форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання зобов`язання, зокрема не підтверджує цих обставин лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, зміст якого носить загальний інформаційний характер; норми ЦК та ГК України детально не регламентують методику розрахунку збитків, отже при визначенні їх розміру слід керуватись такими критеріями як: 1) звичайні обставини, 2) розумні витрати, 3) компенсаційність відшкодування збитків.

20.08.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Товариством з обмеженою відповідальністю "АФЕС РЕСУРС" подано заперечення (на відповідь на відзив), у яких відповідач додатково зауважує на недобросовісності поведінки позивача, оскільки останній мав можливість наполягати на необхідності поставки товару, але самостійно і добросовісно погодився на повернення коштів; водночас пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора/позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а могли б бути ним реально отримані при належному виконанні зобов`язання і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання, однак позивачем не надано жодних доказів щодо наявності збитків, завданих ДП "АМПУ".

При цьому, у запереченнях (на відповідь на відзив) відповідачем також заявлено клопотання про поновлення строку на їх подання, обґрунтоване тимчасовою непрацездатністю його представника.

У підготовчому засіданні 11.09.2024, заслухавши думку представників сторін, суд на місці ухвалив продовжити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до дати фактичного їх подання.

За приписами частини 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Встановлений в ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 строк для подання відповідачем заперечень на відповідь на відзив є строком, встановленим судом, що виключає можливість його поновлення.

Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 04.05.2022 у справі №910/19980/20, від 21.04.2021 у справі №910/14646/19 та в ухвалах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №908/936/15-г, від 02.03.2021 у справі №910/18373/19.

Тому, суд дійшов висновку про залишення без задоволення клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку для подання заперечень на відповідь на відзив.

Разом з цим, керуючись частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску відповідачем строку для подання заперечень та з власної ініціативи продовжити відповідачу такий строк до дати фактичного їх подання.

У судовому засіданні 11.09.2024, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, на місці ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до розгляду по суті на 02.10.2024.

У судовому засідання 02.10.2024 судом відкладено розгляд справи по суті на 16.10.2024.

У судовому засіданні 16.10.2024 представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, в свою чергу представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, просив відмовити.

У судовому засіданні 16.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

04.08.2021 за результатами проведеної закупівлі №UA-2021-05-11-002688-c, між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (далі покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АФЕС РЕСУРС" (далі постачальник, відповідач) укладено договір поставки товару №47-В-АМПУ-21 (далі договір), за умовами пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується поставляти покупцю товар за кодом ДК 021:2015 09130000-9 "Нафта і дистиляти" (дизельне паливо у талонах або картках (бланках-дозволах)), а покупець прийняти і оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.4. договору встановлено, що покупець розподіляє кількість товару, зазначену в специфікації, між відокремленими підрозділами (філіями) покупця, перелік яких визначений у додатку № 2 до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору, в межах загальної кількості відповідного найменування товару, шляхом зазначення у замовленні (додаток № 3 до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору) кількості товару, необхідної до постачання.

Додатком 2 до договору визначено перелік відокремлених підрозділів (філій), між якими постачальник розподіляє кількість товару: Білгород-Дністровська філія ДП "АМПУ" (67700, Одеська обл., місто Білгород-Дністровьский, вул. Шабська, б. 81), Бердянська філія ДП "АМПУ" (71112, Запорізька обл., місто Бердянськ, вул. Горького, б. 6), Ізмаїльська філія ДП "АМПУ" (68609, Одеська обл. місто Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Канікраяна, б. 4), Маріупольська філія ДП "АМПУ" (87510, Донецька обл. місто Маріуполь, просп. Адмірала Луніна, б. 38 (складське приміщення), Миколаївська філія ДП "АМПУ" (54020, Миколаївська обл. місто Миколаїв, вул. Заводська, б. 23, (склад ВМТП), Одеська філія ДП "АМПУ" (65026, Одеська обл., місто Одеса, пл. Митна, б. 1), Південна філія ДП "АМПУ" (65481, Одеська обл., місто Южне, вул. Берегова, б. 11), Ренійська філія ДП "АМПУ" (68802, Одеська обл., Ренійський район, місто Рені, вул. Дунайська, б. 188), Скадовська філія ДП "АМПУ" (75700, Херсонська обл., Скадовський район, місто Скадовськ, вул. Мангубінська, б.2), філія "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ" (54017, Миколаївська обл.., місто Миколаїв, вул. Лягіна, б. 27; 65026, Одеська обл., місто Чорноморськ, село Бурлача Балка, вул. Інститутська, б. 23А; 68609, Одеська обл. місто Ізмаїл, вул. Краснофлотська, б. 28, кім. 1012; 65481, Одеська обл., місто Южне, вул. Берегова, б. 1А(МЛС); 65481, Одеська обл., місто Южне, вул. Берегова, б. 1А (ПРРС); 87510, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, б. 85; 68355, Одеська обл., Кілійський р-н, місто Вилкове, вул. Придунайська, б. 1), філія "Днопоглиблювальний флот" ДП "АМПУ" (04071, місто Київ, вул. Електриків, б. 16; 65026, Одеська обл., місто Одеса, вул. Приморська, б. 6),філія "Ольвія" ДП "АМПУ" (54052, Миколаївська область, місто Миколаїв, вул. Айвазовського, б. 29/1), Херсонська філія ДП "АМПУ" (73000, Херсонська обл., м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 4),Чорноморська філія ДП "АМПУ" (68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, вул. Праці, б. 6).

За умовами пункту 1.5. договору поставка товару за цим договором вважається здійсненою з моменту фактичного отримання покупцем товару на автозаправних станціях постачальника або третіх осіб на підставі пред`явлених покупцем відповідних талонів або карток (бланків-дозволів), отриманих за цим договором, що підтверджують право покупця на отримання відповідної партії товару.

Ціна цього договору становить 3 390 348, 00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 678 069, 60 грн, разом ціна цього договору становить 4 680 417, 60 грн (пункт 3.1. договору).

Відповідно до пункту 4.1. договору оплата за партію товару здійснюється покупцем у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в цьому договорі.

Згідно пункту 4.2. договору розрахунки проводяться покупцем через філію, яка фактично отримала товар, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання філією оригіналу належним чином оформленого рахунку на оплату партії товару, за умови наявності підписаної сторонами видаткової накладної на поставку (передачу) талонів або карток (бланків-дозволів) на отримання відповідної партії товару.

Пунктом 5.1 договору визначено, що поставка (передача) талонів або карток (бланків-дозволів) на отримання товару здійснюється постачальником за власний рахунок, на умовах DDP відповідно до Інкотермс 2010 за місцями поставки (передачі) талонів або карток (бланків-дозволів), викладених у додатку № 2 до цього договору, який є його невід`ємною частиною.

Талони або картки (бланки-дозволи) на отримання товару є паперовими або пластиковими, одноразового використання, номіналом 10 або 20 літрів, на талонах або картках (бланках-дозволах) зазначені марка палива та номінал.

Талони або картки (бланки-дозволи) діють по всій території України (не обмежені в отриманні територіально конкретним регіоном), з можливістю отримання палива через АЗС, які розташовані в обов`язкових та бажаних містах (у разі наявності) України, на автомобільних шляхах загального користування, а також у багатьох регіонах та великих містах України.

Строк дії (використання) талонів або карток (бланків-дозволів) становить не менш ніж 12 місяців від дати їх поставки покупцю.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4. договору поставка талонів або карток (бланків-дозволів) на отримання товару здійснюється окремими партіями протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання постачальником замовлення на відповідну партію товару.

Замовлення на партію товару надається уповноваженою особою покупця, визначеною відповідно до п. 5.2. цього договору.

Замовлення на партію товару може надаватися електронною поштою та/або з подальшим надісланням оригіналу замовлення поштою і повинно містити найменування та кількість товару, що поставляється, місце поставки (передачі) талонів або карток (бланків-дозволів), реквізити філії покупця, яка отримує талони або картки (бланки-дозволі) та інше.

Датою отримання замовлення постачальником, вважається дата відправлення покупцем замовлення електронною поштою.

Пунктом 5.4.2. договору встановлено, що на постачальника покладається обов`язок зберігання партії товару на навантаження (заправку) товару у транспортних засіб або ємності покупця.

Поставка (передача) партії товару покупцю здійснюється на АЗС постачальника або третіх осіб, визначених постачальником, шляхом навантаження (заправки) товару у транспортні засоби або ємності покупця, на підставі наданих покупцем талонів або карток (бланків-дозволів) на отримання товару, які постачальник поставив (передав) покупцю відповідно до умов цього договору.

Відповідно до підпункту 5.4.3. пункту 5.4. договору право власності на товар (партію товару) переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами видаткової накладної на талони або картки (бланки-дозволи) на отримання товару.

Згідно з підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. договору покупець має право відмовитись від цього договору в односторонньому порядку у разі невиконання зобов`язань постачальником, повідомивши про це його у строк 15 календарних днів до дати розірвання договору.

Підпунктами 6.2.7., 6.2.8. пункту 6.2. договору встановлено, що покупець має право на відшкодування завданих йому прямих, документально підтверджених збитків, відповідно до чинного законодавства України та умовам цього договору; вимагати сплати штрафних санкцій у разі невиконання або неналежного виконання постачальником зобов`язань за цим договором.

Відповідно до підпунктів 6.3.1., 6.3.4. пункту 6.3. постачальник зобов`язаний забезпечити поставку (передачу) талонів або карток (бланків-дозволів) на отримання товару (партій товару) у строки та в порядку, встановленими цим договором; сплатити штрафні санкції і відшкодувати збитки в разі невиконання або неналежного виконання ним зобов`язань за цим договором за письмовою вимогою покупця, якщо він не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Відповідно до пункту 11.1 договору цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками, якщо такі є, у випадках передбачених чинним законодавством України, і діє до 30.09.2021 включно, а в частині здійснення розрахунків покупцем за поставлений товар та отримання товару протягом строку дії талонів до повного виконання зобов`язань.

Як встановлено судом, на виконання умов договору, покупцем були направлені постачальнику наступні замовлення на отримання партій товару: Одеська філія ДП "АМПУ" (адміністрація Одеського морського порту) замовлення на поставку партії товару від 30.08.2021 № 3011/10-02-01/Вих на дизельне паливо у кількості 21 000 л на суму 519 120, 00 грн з ПДВ; Ізмаїльська філія ДП "АМПУ" (адміністрація Ізмаїльського морського порту) замовлення на поставку партії товару від 10.08.2021 № 2732/10-02-01/Вих на дизельне паливо у кількості 5000 л на суму 123 600, 00 грн з ПДВ; Білгород-Дністровська філія ДП "АМПУ" (адміністрація Білгород-Дністровського морського порту) замовлення на поставку партії товару від 29.09.2021 № 3376/10-02- 01/Вих на дизельне паливо у кількості 4000 л на суму 98 880, 00 грн з ПДВ; Ренійська філія ДП "АМПУ" (адміністрація Ренійського морського порту) замовлення на поставку партії товару від 11.08.2021 № 2763/10-02-01/Вих на дизельне паливо у кількості 6200 л на суму 153 264,00 грн з ПДВ; замовлення на поставку партії товару від 14.09.2021 № 3153/10-02-01/Вих на дизельне паливо у кількості 15000 л на суму 370 800, 00 грн з ПДВ; Філія "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ" замовлення на поставку партії товару від 09.09.2021 № 3126/10-02-01/Вих на дизельне паливо у кількості 45000 л на суму 1 112 400, 00 грн з ПДВ; Філія "Ольвія" ДП "АМПУ" замовлення на поставку партії товару від 18.08.2021 №2873/10-02-01/Вих на дизельне паливо у кількості 7500 л на суму 185 400, 00 грн з ПДВ; Чорноморська філія ДП "АМПУ" (адміністрація морського порту Чорноморськ) замовлення на поставку партії товару від 02.09.2021 № 3059/10-02-01/Вих на дизельне паливо у кількості 32 000 л на суму 791 040, 00 грн з ПДВ.

У відповідності до підпункту 5.4.3. пункту 5.4. договору постачальником було передано покупцю талони або картки (бланки-дозволи) на отримання товару, а саме: Одеська філія ДП "АМПУ" (адміністрація Одеського морського порту) видаткова накладна від 03.09.2021 № 740 на дизельне паливо у кількості 21 000 л на суму 519 120, 00 грн з ПДВ; Ізмаїльська філія ДП "АМПУ" (адміністрація Ізмаїльського морського порту) видаткова накладна від 27.08.2021 № 686 на дизельне паливо у кількості 5000 л на суму 123 600, 00 грн з ПДВ; Білгород-Дністровська філія ДП "АМПУ" (адміністрація Білгород-Дністровського морського порту) видаткова накладна від 30.09.2021 № 878 на дизельне паливо у кількості 4000 л на суму 98 880, 00 грн з ПДВ; Ренійська філія ДП "АМПУ" (адміністрація Ренійського морського порту) видаткова накладна від 12.08.2021 № 609 на дизельне паливо у кількості 6200 л на суму 153 264,00 грн з ПДВ; видаткова накладна - від 16.09.2021 № 800 на дизельне паливо у кількості 15 000 л на суму 370 800, 00 грн з ПДВ; Філія "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ" видаткова накладна від 10.09.2021 № 770 на дизельне паливо у кількості 45 000 л на суму 1 112 400,00 грн з ПДВ. Філія "Ольвія" ДП "АМПУ" видаткова накладна від 25.08.2021 № 663 на дизельне паливо у кількості 7500 л на суму 185 400,00 грн з ПДВ; Чорноморська філія ДП "АМПУ" (адміністрація морського порту Чорноморськ) видаткова накладна від 06.09.2021 № 741 на дизельне паливо у кількості 32 000 л на суму 791 040, 00 грн з ПДВ.

В свою чергу, позивачем було здійснено на користь відповідача оплату в загальній сумі 3 354 504, 00 грн, а саме: Одеською філією ДП "АМПУ" (адміністрацією Одеського морського порту) на підставі рахунку від 03.09.2021 № 739 сплачено 519 120, 00 грн з ПДВ платіжне доручення від 16.09.2021 № 1486; Ізмаїльською філією ДП "АМПУ" (адміністрацією Ізмаїльського морського порту) на підставі рахунку від 27.08.2021 № 698 сплачено 123 600,00 грн з ПДВ платіжне доручення від 07.09.2021 № 1243; Білгород-Дністровською філією ДП "АМПУ" (адміністрацією Білгород-Дністровського морського порту) на підставі рахунку від 30.09.2021 № 887 сплачено 98 880,00 грн з ПДВ платіжне доручення від 08.10.2021 №1267; Ренійською філією ДП "АМПУ" (адміністрацією Ренійського морського порту) на підставі рахунку від 12.08.2021 № 619 сплачено 153 264, 00 грн. з ПДВ платіжне доручення від 28.08.2021 № 2917; на підставі рахунку від 16.09.2021 № 806 сплачено 370 800, 00 грн. з ПДВ платіжне доручення від 29.09.2021 № 242; Філією "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ" на підставі рахунку від 10.09.2021 № 776 сплачено 1 112 400,00 грн. з ПДВ платіжне доручення від 28.09.2021 № 5297; Філією "Ольвія" ДП "АМПУ" на підставі рахунку від 25.08.2021 № 679 сплачено 185 400, 00 грн. з ПДВ платіжне доручення від 07.09.2021 №1139; Чорноморською філією ДП "АМПУ" (адміністрацією морського порту Чорноморськ) на підставі рахунку від 03.09.2021 № 740 сплачено 791 040,00 грн. з ПДВ платіжне доручення від 17.09.2021 № 3207.

Втім, як зазначає позивач, з березня 2022 року філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" не мали змоги отримати пальне на АЗС за талонами, отриманими за договором.

Так, листами від 24.02.2022 №24/02/22-002 та від 06.06.2022 №06062022/ Товариство з обмеженою відповідальністю "АФЕС РЕСУРС" повідомило Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" про неможливість повного та своєчасного виконання зобов`язання за договором у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин введення на територія України воєнного стану.

В свою чергу, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" зверталося до Товариства з обмеженою відповідальністю "АФЕС РЕСУРС" з листами 13.06.2022 № 1172/10-02-01/Вих та від 23.09.2022 № 2264/10-01-01/Вих. щодо необхідності виконання умов договору.

У відповідь на вимогу позивача від 23.09.2022 № 2264/10-01-01/Вих відповідач в листі від 01.11.2022 б/н (01.11.2022 №1337/10/Вх) в черговий раз повідомив про неможливість виконання ним зобов`язання за договором у зв`язку з дією форс-мажорних обставин, запропонувавши повернути кошти на придбання товару.

Позивач у листі від 29.11.2022 № 2870/10-03-12/Вих погодився із пропозицією відповідача та просив на підставі частини першої статті 670 Цивільного кодексу України протягом трьох банківських днів повернути грошові кошти за договором від 04.08.2021 №47-В-АМПУ-21 в сумі 1 698 016, 80 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "АФЕС РЕСУРС" було здійснено повернення Державному підприємству "Адміністрація морських портів України" грошових коштів, сплачених за товар, який не було поставлено за договором, за невикористані картки (бланки-дозволи) на дизельне паливо у кількості 68 690 л у сумі 1 698 016,80 грн з ПДВ, а саме: платіжною інструкцією від 06.01.2023 № 684 повернуто Одеській філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Одеського морського порту) 25 000, 00 грн з ПДВ; платіжною інструкцією від 17.01.2023 № 708 повернуто Одеській філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Одеського морського порту) 50 000, 00 грн з ПДВ; платіжною інструкцією від 01.02.2023 № 735 повернуто Одеській філії ДП "АМПУ" (адміністрації Одеського морського порту) 100 000,00 грн з ПДВ; платіжною інструкцією від 09.02.2023 № 749 повернуто Одеській філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Одеського морського порту) 21 753,60 грн з ПДВ; платіжною інструкцією від 09.02.2023 № 4 повернуто Одеській філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Одеського морського порту) 292 208,00 грн з ПДВ, про що складено акт прийому - передачі від 10.02.2023 про повернення Одеській філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" 488 961,60 грн з ПДВ за дизельне паливо у талонах або картках (бланках-дозволах) в кількості 19 780 літрів; платіжною інструкцією від 02.12.2022 № 594 повернуто Ізмаїльській філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Ізмаїльського морського порту) 2 966,40 грн з ПДВ (акт прийому - передачі на повернення товару від 02.12.2022, накладну-вимогу від 02.12.2022 № 191); платіжною інструкцією від 02.12.2022 № 593 повернуто Білгород Дністровській філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Білгород-Дністровського морського порту) 49 934,40 грн з ПДВ; платіжною інструкцією від 02.12.2022 № 598 повернуто Ренійській філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Ренійського морського порту) 137 690,40 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною на повернення № АП00000001 від 02.12.2022; платіжною інструкцією від 21.12.2022 № 647 повернуто Ренійській філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Ренійського морського порту) 49 440,00 грн з ПДВ, що також підтверджується видатковою накладною на повернення №АП00000003 від 21.12.2022; платіжною інструкцією від 03.04.2023 № 25 повернуто філії "Дельталоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" 89 556,80 грн з ПДВ (накладна на повернення товару від 03.04.2023 № 9); платіжною інструкцією від 17.03.2023 № 16 повернуто філії "Дельталоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" 150 000,00 грн (накладна на повернення товару від 17.03.2023 № 8); платіжною інструкцією від 07.03.2023 № 551 повернуто філії "Дельталоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" 200 000,00 грн з ПДВ (накладна на повернення товару від 07.03.2023 № 7); платіжною інструкцією від 01.02.2023 № 733 повернуто філії "Дельталоцман" ДП «АМПУ» 350 000,00 грн з ПДВ (накладна на повернення товару від 01.02.2023 № 6); платіжною інструкцією від 02.12.2022 № 596 повернуто філії «Ольвія» ДП «АМПУ» (адміністрації спеціалізованого морського порту «Ольвія») 160 680,00 грн з ПДВ (накладна на повернення товару від 26.12.2022 № 1); платіжною інструкцією від 02.12.2022 № 597 повернуто Чорноморській філії ДП «АМПУ» (адміністрації морського порту Чорноморськ) 18 787,20 грн з ПДВ (накладна на повернення товару від 02.12.2022 № 1).

Позивач зазначає, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань із відпуску товару в повному обсязі, придбаного за договором, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" з метою забезпечення функціонування підприємства вимушено було купувати пальне у інших постачальників, що, з урахуванням зростання ринкової ціни палива, спричинило понесення збитків.

Відтак, за твердженням позивача, останній поніс збитки на суму 1 844 158, 30 грн, розмір яких складає різницю між середньоринковою ціною на закупівлю повернутого палива на день його повернення (на підставі довідок Державного підприємства "ЗОВНІШІНФОМ") та ціною, що була сплачена за договором.

Відповідач, в свою чергу, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, наголошує на відсутності зі свого боку вини, позаяк невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "АФЕС РЕСУРС" своїх зобов`язань за договором є наслідком дії форс-мажорних обставин знищення та руйнування партнерських АЗС та порушення поставок пального внаслідок проведення бойових дій та ракетних обстрілів, при цьому відповідачем вжито всі можливі заходи щодо повідомлення позивача про форс-мажорні обставини.

Крім того, як зазначає відповідач, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру понесених збитків, при цьому відповідач не може відповідати за зростання ціни товару на ринку, аналогічного непоставленому, отже відсутній взаємозв`язок між діями відповідача та завданими збитками.

У відповіді на відзив позивач вказує на недоведеність факту невиконання відповідачем зобов`язань за договором внаслідок дії форс-мажорних обставин.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу приписів ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до п. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, стягнення збитків є видом цивільно-правової відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Тобто, слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, між сторонами склались відносини з договору поставки товару №47-В-АМПУ-21 від 04.08.2021, а відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України встановлений обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

За умовами пункту 1.5. договору поставка товару за цим договором вважається здійсненою з моменту фактичного отримання покупцем товару на автозаправних станціях постачальника або третіх осіб на підставі пред`явлених покупцем відповідних талонів або карток (бланків-дозволів), отриманих за цим договором, що підтверджують право покупця на отримання відповідної партії товару.

Пунктом 5.4.2. договору встановлено, що поставка (передача) партії товару покупцю здійснюється на АЗС постачальника або третіх осіб, визначених постачальником, шляхом навантаження (заправки) товару у транспортні засоби або ємності покупця, на підставі наданих покупцем талонів або карток (бланків-дозволів) на отримання товару, які постачальник поставив (передав) покупцю відповідно до умов цього договору.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч.2 ст. 193 ГК України).

Як встановлено судом, позивачем виконані свої зобов`язання за договором належним чином, а саме здійснено оплату на загальну суму 3 354 504, 00 грн.

Тоді як відповідач свої зобов`язання за договором в частині передачі позивачу попередньо оплаченого товару (здійснення заправки на АЗС) на суму 1 698 016, 80 грн не виконав.

Разом з цим, матеріали справи не містять належних доказів, що невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором є наслідком дії форс-мажорних обставин.

Так, відповідно до листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022 року. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними. Це означає, що війна є форс-мажором, тобто обставиною непереборної сили, яка звільняє від відповідальності у випадку несвоєчасного виконання зобов`язання, виконання якого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно якого стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постановах Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 та від 07.06.2023 у справі №906/540/22 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Слід також зауважити, що Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія Російської Федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22.

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Отже, в будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Водночас, матеріали справи не містять відповідного сертифіката Торгово-промислової палати, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором поставки товару №47-В-АМПУ-21 від 04.08.2021.

Поряд з цим, оскільки матеріально-правовою підставою заявленого позову є завдання збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором, предметом доказування у даній справі є, в тому числі, наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною бездіяльністю заподіювача та збитками, які виникли у потерпілої особи (позивача).

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто, мають бути прямими.

Як встановлено судом, позивач обґрунтовує розмір завданих збитків, виходячи з різниці в ціні на паливо на день повернення товару (відповідно до довідок Державного підприємства "ЗОВНІШІНФОМ") та ціни, визначеної в договорі.

Суд зазначає, що для підтвердження існування причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача, останній має довести, що понесення ним витрат на заміщення недопоставленого товару за ціною, більшою, ніж він очікував, виходячи з умов договору, було наслідком саме неправомірних дій/бездіяльності відповідача.

Однак, суд вважає, що невиконання відповідачем зобов`язання за договором не знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із тією обставиною, що позивач здійснював заміщення товару по ціні, яка була більшою, ніж обумовлено у договорі, позаяк збільшення ціни товару на ринку не залежить від дій відповідача по неналежному виконанню договору.

Іншими словами відповідач не може відповідати за зростання ціни товару, аналогічного недопоставленому, оскільки його неправомірні дії по непоставці товару не спричиняють саме таких наслідків.

Тобто за логікою позивача, якщо б заміщення товару відбулось по тій самій ціні, що обумовлена сторонами у договорі, збитків завдано б не було, оскільки позивач доводить розмір збитків саме у сумі, яка є різницею між тією, яка обумовлена у договорі з відповідачем, і тією, яка була ним сплачена за аналогічний товар за договорами заміщення.

Отже збитки, спричинені виникненням одночасно двох подій: неправомірним невиконанням відповідачем умов договору та зростанням ціни на непоставлений ним товар на ринку за незалежних від нього обставин, не підлягають відшкодуванню відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №911/589/21.

Відтак, за висновками суду, укладення позивачем договорів з іншими постачальниками не спричиняє йому невідворотних втрат у сумі 1 844 158, 30 грн, та, відповідно, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення 1 844 158, 30 грн збитків, оскільки позивачем не доведено наявності повного складу господарського/цивільного правопорушення.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивач під час розгляду справи не надав належних та допустимих доказів на підтвердження повного складу цивільного правопорушення в діях відповідача для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 24.10.2024

СуддяЛ.Г. Пукшин