Окрема думка

від 19.02.2025 по справі 910/6969/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОКРЕМА ДУМКА

Судді Північного апеляційного господарського суду Олени Коротун

до постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025

у справі №910/6969/24

СУТЬ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АФЕС РЕСУРС" (далі - відповідач) про стягнення 1 844 158, 30 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки товару №47-В-АМПУ-21 від 04.08.2021 позивачем здійснено замовлення на поставку товару (дизельне паливо) та його попередню оплату, однак з березня 2022 року філії позивача не могли отримати дизельне пальне на АЗС за придбаними талонами. У зв`язку з недоотриманням товару в кількості 68 690 л на суму 1 698 016,80 грн з ПДВ позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 1 844 158,30 грн збитків, розрахованих виходячи з кількості повернутого товару з урахуванням середнього значення цін на постачання в роздрібній торгівлі на ринку України на нафтопродукти.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі № 910/6969/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що позивач обґрунтовує розмір завданих збитків, виходячи з різниці в ціні на паливо на день повернення товару (відповідно до довідок Державного підприємства "ЗОВНІШІНФОМ") та ціни, визначеної в договорі. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що для підтвердження існування причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача, останній маєв довести, що понесення ним витрат на заміщення недопоставленого товару за ціною, більшою, ніж він очікував, виходячи з умов договору, було наслідком саме неправомірних дій/бездіяльності відповідача. Тоді як суд першої інстанції зазначив, що невиконання відповідачем зобов`язання за договором не знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із тією обставиною, що позивач здійснював заміщення товару по ціні, яка була більшою, ніж обумовлено у договорі, позаяк збільшення ціни товару на ринку не залежить від дій відповідача по неналежному виконанню договору.

З указаним висновком суду першої інстанції погодився суд апеляційної інстанції, зазначивши в постанові Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 наступне: «Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що невиконання відповідачем зобов`язання за договором не знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із тією обставиною, що позивач здійснював заміщення товару по ціні, яка була більшою, ніж обумовлено у договорі, позаяк збільшення ціни товару на ринку не залежить від дій відповідача по неналежному виконанню договору, при цьому, відповідач не може відповідати за зростання ціни товару, аналогічного недопоставленому, оскільки його неправомірні дії по непоставці товару не спричиняють саме таких наслідків, тому збитки, спричинені виникненням одночасно двох подій: неправомірним невиконанням відповідачем умов договору та зростанням ціни на непоставлений ним товар на ринку за незалежних від нього обставин, не підлягають відшкодуванню відповідачем.

Враховуючи викладене, укладення позивачем договорів з іншими постачальниками не спричиняє йому невідворотних втрат у сумі 1 844 158,30 грн, та, відповідно, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення 1 844 158,30 грн збитків, оскільки позивачем не доведено наявності повного складу господарського/цивільного правопорушення».

Підстави і мотиви для висловлення окремої думки

Я погодилась з висновками суду апеляційної інстанції щодо результату вирішення спору. На мою думку, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Однак я не можу погодитися з аргументами щодо того, що невиконання відповідачем зобов`язання за договором не знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із тією обставиною, що позивач здійснював заміщення товару по ціні, яка була більшою, ніж обумовлено у договорі. А також з висновком, що укладення позивачем договорів з іншими постачальниками не спричиняє йому невідворотних втрат у сумі 1 844 158,30 грн, та, відповідно, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення 1 844 158,30 грн збитків, оскільки позивачем не доведено наявності повного складу господарського/цивільного правопорушення.

Такі висновки є передчасними.

Оскільки в даному випадку позивачем не було надано доказів в розумінні ст. ст. 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України укладення позивачем договорів з іншими постачальниками.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається (зокрема з аркушів 10-11), що вартість нафтопродуктів позивачем була визначена за даними довідок ДП «ЗОВНІШІНФОРМ» №№ 12/120, 12/21, 12/350,12/41.

Водночас, як зазначає сам позивач, «очікуваний» розмір збитків, які він має понести становить розрахований, виходячи із середньої вартості нафтопродуктів згідно вказаних довідок. Тобто, жодних доказів укладення договорів з іншими постачальниками матеріали справи не містять, як і не містять доказів фактично понесених збитків (сплат за такими договорами, придбавання нафтопродуктів, тощо).

Таким чином, підставою для відмови в задоволенні позову є відсутність факту понесення збитків, що свідчить про недоведеність і необґрунтованість в розумінні ст. 73-80, 86, 269 ГПК України позовних вимог, а не про те, що невиконання відповідачем зобов`язання за договором не знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із заподіянням збитків (як про це зазначив суд першої інстанції, з чиїм висновком погодилась більшість суддів апеляційної інстанції).

Таким чином, на підставі ст. 2, 4, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК України - суд апеляційної інстанції, на мою думку, мав дійти висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягало зміні шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції даної постанови.

Суддя

Північного апеляційного

господарського суду О.М. Коротун

"19" лютого 2025 р.