Ухвала

від 23.10.2024 по справі 914/2577/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.10.2024 Справа № 914/2577/24

Суддя Запотічняк О.Д., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будальянс Груп про забезпечення позову

у справі № 914/2577/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будальянс Груп, м. Миколаїв, Миколаївська обл.,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Компанія Галицька Спілка, м. Львів

про стягнення 583 046, 52 грн.

встановив:

Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будальянс Груп звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Компанія Галицька Спілка про стягнення 583 046, 52 грн збитків.

Ухвалою від 21.10.2024 суд позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будальянс Груп залишив без руху.

22.10.2024 позивач через систему Електронний суд подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову (Вх.№ 3896/24).

Відповідно до ч.1 ст. 138 ГПК України, заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч.6 ст.140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

У заяві про забезпечення позову ТОВ Будівельна компанія Будальянс Груп просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти у розмірі ціни позову - 583 046, 52 грн, які знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Компанія Галицька Спілка.

Заява мотивована тим, що ТОВ Торгова Компанія Галицька Спілка не виконав вимог податкового зобов`язання в частині реєстрації податкових накладних за укладеним сторонами договором поставки від 02.07.2018, тому ТОВ Будівельна компанія Будальянс Груп був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання.

Заявник вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на кошти ТОВ Торгова Компанія Галицька Спілка може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 14.10.2024 у справі № 915/534/24.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Слід зауважити, що за загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

З урахуванням наведеного, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Варто зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Поряд з цим, у справі №905/448/22 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, фактично, уточнив попередній висновок про застосування положень процесуального законодавства щодо вжиття заходів забезпечення позову, виснувавши, що доведення стороною обставин вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо), про які йде мова у численних постановах Верховного Суду, може бути однією з підстав для застосування заходів забезпечення позову, однак не є обов`язковою підставою для їх застосування; по-друге, викладення наведених висновків саме у постанові об`єднаної палати свідчить про те, що зазначені висновки мають пріоритет у застосуванні перед висновками Верховного Суду у складі колегії суддів, отже до вирішення аналогічних спорів мають застосовуватися саме висновки об`єднаної палати.

Тому стала та актуальна практика Верховного Суду покладає на заявника необхідність обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову (таким обґрунтуванням можуть бути, наприклад, наведення обставин неспівмірно малого розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю відповідача порівняно зі стягуваною сумою вимог, відсутність інформації про існування у відповідача нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення, існування великої кількості судових проваджень щодо відповідача, де останній є боржником тощо), однак визначає, що такі обґрунтування не обов`язково мають бути доведеними доказами вчинення боржником дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача 583 046, 52 грн збитків втраченого податкового кредиту.

Доводячи необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначає, що ТОВ Торгова Компанія Галицька Спілка виконало рішення суду у справі № 918/63/22 лише після відкриття за заявою ТОВ Будівельна компанія Будальянс Груп провадження у справі № 914/203/24 про банкрутство ТОВ Торгова Компанія Галицька Спілка; відповідач не зареєстрував податкові накладні на суму 3 498 279, 12 грн, що мало наслідком втрату права на отримання 583 046, 52 грн податкового кредиту; ТОВ Торгова Компанія Галицька Спілка після подачі позовної заяви у цій справі звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Будівельна компанія Будальянс Груп.

Тому заявник вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на кошти відповідача може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд зазначає, що заявник не надав жодного доказу і не навів жодного обґрунтування, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а посилання заявника на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків - імовірне невиконання рішення суду, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем певних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення у даній справі у разі задоволення позову, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Водночас, позивач не надає жодних доказів своїх припущень.

Посилання заявника на виконання відповідачем судового рішення у іншій справі лише після відкриття провадження у справі про банкрутство жодним чином не свідчить про ухилення від зобов`язання стосовно реєстрації податкових накладних у цій справі та неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позову у майбутньому.

Суд також вважає за доцільне врахувати і те, що провадження у справі № 914/203/24 про банкрутство ТОВ Торгова Компанія Галицька Спілка закрито.

В ухвалі про закриття провадження у справі від 10.06.2024 суд дійшов таких висновків: «Аналіз фінансової звітності товариства, яка міститься у матеріалах справи, свідчить про відсутність ознак неплатоспроможності підприємства. Судом не встановлено ознак збитковості підприємства та у матеріалах справи відсутні докази протилежного. Господарська діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Галицька Спілка не характеризується ознаками стійкої неплатоспроможності, має місце позитивне значення показників чистого грошового потоку, наявні активи, підприємство володіє власним капіталом.

Наявні обставини ініціювання порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ Торгова Компанія Галицька Спілка не самим підприємством, а лиш одним з його кредиторів, та наявності при цьому достатнього фінансового та виробничого потенціалу не встановлює необхідної та достатньої сукупності економічних та юридичних фактів для визнання його неспроможним відновити свою платоспроможність.»

Заявник не надав суду жодних доказів станом на дату подання заяви про забезпечення позову, що фінансовий стан ТОВ Торгова Компанія Галицька Спілка змінився.

Також заявник не довів і неспівмірність розміру статутного капіталу товариства порівняно зі стягуваною сумою вимог, відсутність інформації про існування у відповідача нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення, існування великої кількості судових проваджень щодо відповідача, де останній є боржником тощо.

Посилання на те, що відповідач не зареєстрував податкові накладні, як на підставу необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд відхиляє як необґрунтоване, оскільки це і є предметом позову, і таким доводам буде надаватись оцінка в межах розгляду справи.

Також неспроможним доводом суд визнає і посилання на ініціювання відповідачем справи про банкрутство заявника, оскільки це є реалізацією права на доступ до судочинства. Заявник жодним чином не довів, що справа про банкрутство заявника матиме правові наслідки для розгляду цієї справи та може мати наслідком неможливість чи утруднення виконання рішення у майбутньому.

Тому аналіз наведених позивачем обґрунтувань доцільності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача, не дає підстав вважати, що є необхідність у забезпеченні позову, саме лише посилання на невиконання зобов`язань відповідача не є належною підставою для накладення арешту на кошти відповідача.

Виходячи зі змісту заяви та доказів, наявних у матеріалах доданих до заяви, суд дійшов висновку про безпідставність заяви про забезпечення позову, оскільки необхідність у застосуванні судом таких заходів достатньо не обґрунтована.

За таких обставин, оскільки, заявником не доведено те, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будальянс Груп (Вх.№ 3896/24) про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будальянс Груп у задоволенні заяви (Вх.№ 3896/24) про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 914/2577/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Суддя Запотічняк О.Д.