Ухвала

від 24.10.2024 по справі 914/1897/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.10.2024 Справа № 914/1897/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Вектор ЛТД», м. Луцьк,

до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,

про: визнання недійсними та скасування в частині пунктів 1-5 резолютивної частини Рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/39-р/к від 30.05.2024 року у справі №63/7-01-09-2024

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання Р.Р. Волошин

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Сигляк І.Я. представник;

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Вектор ЛТД» до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсними та скасування в частині пунктів 1-5 резолютивної частини Рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/39-р/к від 30.05.2024 року у справі №63/7-01-09-2024.

Ухвалою суду від 31.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 05.09.2024 суд закрив підготовче провадження у справі №914/1897/24 та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.10.2024. В подальшому, у зв`язку з нявкою представник позивача, розгляд справи було відкладено на 17.10.2024. Ухвалою суду від 17.10.2024 відкладено розгляд справи по суті на 24.10.2024, явку представників сторін визнано обов`язковою, попереджено позивача про те, що у випадку його чергової неявки без поважних причин в наступне судове засіданні суд вправі залишити позов без розгляду, на підставі п.4 ч.4 ст. 226 ГПК України.

В судове засідання 24.10.2024 представник позивача не з`явився, причин неявки не повідомив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений ухвалою суду яка скеровувалась йому до електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЕСІТС.

В судове засідання 24.10.2024 представник відповідача з`явився.

Судом враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відтак, суд зазначає, що позивач, який подав до відповідного суду позовну заяву, вважається обізнаним про розгляд справи у суді та відповідно зобов`язаний дотримуватись обов`язків, покладених на нього ч. 2 ст. 42 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини четвертої статті 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Правова позиція щодо застосування пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладена в постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19.

Так, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 зазначено таке.

На відміну від пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15.12.2017, яка як підставу залишення позовної заяви без розгляду передбачала неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або неявку представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору, наведені положення статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

У постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19 викладено таку правову позицію щодо застосування пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Водночас Господарський процесуальний кодекс України встановляє обов`язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; не приховувати докази.

Поряд з тим, неявка представника позивача у підготовчі судові засідання 22.08.2024, 05.09.2024 та у судові засідання з розгляду судової справи по суті 03.10.2024, 17.10.2024 та 24.10.2024, відсутність будь-яких вмотивованих клопотань, унеможливлює суд з`ясувати чи підтримує на цей час позивач свій позов.

В свою чергу неявка позивача у судові засідання, неповідомлення про неявки і поважність їх причин, неподання позивачем витребуваних судом документів унеможливлює подальший розгляд справи та призводить до дій, що затягують процесуальні строки, що зумовлює залишення позову без розгляду.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №922/2584/18, від 16.08.2018 у справі № 910/2344/17 та від 04.09.2018 у справі №910/14047/17.

Враховуючи неявку, зокрема, уповноваженого представника позивача у судові засідання по розгляду справи по суті, відсутність клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача та будь-яких обґрунтованих повідомлень з приводу неявки його представника в судові засідання, а також враховуючи складність справи і неможливість її вирішення без участі позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

З огляду на викладене, сума судового збору сплачена позивачем поверненню не підлягає.

Керуючись ст. 202, ст. 226, ст. 234, ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Вектор ЛТД» до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсними та скасування в частині пунктів 1-5 резолютивної частини Рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/39-р/к від 30.05.2024 року у справі №63/7-01-09-2024 залишити без розгляду.

Ухвала набирала законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Березяк Н.Є.