Постанова

від 18.02.2025 по справі 914/1897/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2025 р. Справа №914/1897/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.,

СуддівБойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Шатан Т.О.,

представники сторін: не з`явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Вектор ЛТД» б/н від 04.11.2024 (вх. суду від 05.11.2024 № 01-05/3143/24)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.10.2024 про залишення позовної заяви без розгляду (суддя Березяк Н.Є.)

у справі № 914/1897/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Вектор ЛТД», м. Луцьк

до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів

про: визнання недійсними та скасування в частині пунктів 1-5 резолютивної частини Рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/39-р/к від 30.05.2024 року у справі №63/7-01-09-2024,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Вектор ЛТД» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсними та скасування в частині пунктів 1-5 резолютивної частини рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/39-р/к від 30.05.2024.

В обґрунтування позовних вимог, зокрема, зазначив, що висновки Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, наведені у рішенні від 30.05.2024 не відповідають критеріям понять «узгоджених дій» та «антиконкурентну узгодженість дій» визначених Законом України «Про захист економічної конкуренції».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.10.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Вектор ЛТД» до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсними та скасування в частині пунктів 1-5 резолютивної частини Рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/39-р/к від 30.05.2024 року у справі №63/7-01-09-2024 залишено без розгляду.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що позивач не з`явився у судові засідання для розгляду справи по суті, не подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, будь-яких обґрунтованих повідомлень з приводу неявки його представника в судові засідання до суду не надходило.

Не погодившись з ухвалою, Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Вектор ЛТД» звернулося до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.10.2024 року у справі № 914/1897/24 про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Вектор ЛТД» без розгляду, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скаржник зазначає, що в підготовче засідання 05.09.2024 представник позивача не з`явився, через електронний суд подав клопотання про проведення підготовчого засідання без його участі, та зазначив, що вимоги в позовній заяві підтримує повністю.

Крім того, апелянт стверджує, що всі докази (документи), що стосуються справи, ним надано в повному обсязі, оригінали доказів (документів), копії яких додано до матеріалів справи, були оглянуті в судовому засіданні, а тому, на думку скаржника, явка позивача не була обов`язковою і суд не був позбавлений можливості розглянути справу без позивача.

Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України відзиву на апеляційну скаргу не подало.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.11.2024 справу № 914/1897/24 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Вектор ЛТД» б/н від 04.11.2024 (вх. суду від 05.11.2024 № 01-05/3143/24) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.10.2024 про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 914/1897/24.

Ухвалою суду від 17.12.2024 призначено справу № 914/1897/24 до розгляду у судовому засіданні на 28.01.2025.

Судове засідання 28.01.2025 не відбулося у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Якімець Г.Г. у період з 27.01.2025 по 28.01.2025.

Ухвалою суду від 29.01.2025 призначено розгляд справи № 914/1897/24 на 18.02.2025.

18.02.2025 апелянт подав суду клопотання, у якому зазначив, що не зможе з`явитись в судове засідання у зв`язку з територіальною віддаленістю суду, вимоги апеляційної скарги підтримує у повному обсязі.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, явки уповноважених представників не забезпечили.

Враховуючи відсутність клопотань сторін про відкладення розгляду справи та те, що ухвалою про призначення справи до розгляду суд вказав, що неявка уповноважених представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи відповідно до положень ч. 12 ст. 270 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

При перегляді ухвали місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Предметом апеляційного оскарження у цій справі є ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Положеннями статті 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у частині четвертій статті 202 ГПК України та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України.

Так, відповідно до частини четвертої статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відтак, системний аналіз змісту наведених процесуальних норм свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

- належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

- неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

-неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2024 на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання позивача про проведення підготовчого судового засідання без його участі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.09.2024 закрито підготовче провадження у справі № 914/1897/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.10.2024.

02.10.2024 позивач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про відкладення судового засідання, призначеного на 03.10.2024, у зв`язку з перебуванням у відпустці представника (том 2 а.с. 54).

Колегія суддів зазначає, що з наведеного слідує, що позивач просив суд попередньої інстанції проводити підготовче засідання без його участі, однак, заявивши суду першої інстанції клопотання про відкладення судового засідання для розгляду по суті, позивач повідомив суд про намір реалізації його конвенційного права бути заслуханим судом та брати участь у судовому засіданні на стадії розгляду справи по суті.

Разом з тим, ухвалами місцевого господарського суду від 03.10.2024, 17.10.2024 визнано явку представників у судові засідання обов`язковою.

Суд першої інстанції належним чином повідомив позивача про час і місце судових засідань, що підтверджується довідками про доставку ухвал до електронних кабінетів сторін (том 2, а.с. 63, 70). Позивач у судові засідання не з`явився, у матеріалах справи відсутні повідомлення позивача про причини його неявки у судові засідання для розгляду справи по суті та клопотання про розгляд справи без його участі.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

У зазначеній постанові Верховний Суд також вказав, що відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості.

З огляду на те, що позивач просив суд першої інстанції проводити підготовче засідання без його участі, в подальшому просив суд відкласти судові засідання для розгляду справи по суті, не заявляв клопотань про проведення судових засідань з розгляду справи по суті без його участі, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, однак, не з`явився у призначені судові засідання та не повідомив суд про причини своєї неявки, колегія суддів дійшла висновку про наявність у цій справі всіх обов`язкових умов (обставин) для застосування судом першої інстанції передбачених частиною четвертою статті 202 та пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 24.10.2024 у справі 914/1897/24 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Згідно з ст. 129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 27,30, 86, 226, 236, 254, 255, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Вектор ЛТД» б/н від 04.11.2024 (вх. суду від 05.11.2024 № 01-05/3143/24) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.10.2024 у справі № 914/1897/24 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повна постанова складена 27.02.2025.

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддяГ.Г. Якімець