Рішення

від 09.10.2024 по справі 916/1843/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1843/24

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Яковлева А.О. на підставі довіреності;

Від відповідача: не з`явився;

Від третьої особи: Чегодар С.В. на підставі ордеру;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеського обласного комунального підприємства Видавництво Чорномор`я до товариства з обмеженою відповідальністю Лайсвес, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеської обласної ради, про стягнення 114463,44 грн та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Лайсвес до Одеського обласного комунального підприємства Видавництво Чорномор`я про стягнення 109 986,32 грн,

ВСТАНОВИВ:

Одеське обласне комунальне підприємство Видавництво Чорномор`я (далі по тексту КП Видавництво Чорномор`я) звернулось до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Лайсвес (далі по тексту ТОВ Лайсвес) про стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 114 463,44 грн, нарахованої за період з 27.04.2021 по 26.04.2024. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого майна від 26.04.2018 в частині повернення об`єкта оренди після закінчення строку дії договору.

Ухвалою суду від 01.05.2024 дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

20.05.2024 до суду від ТОВ Лайсвес надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач повністю заперечує проти задоволення заявленого позову. ТОВ Лайсвес стверджує, що п. 9.5 договору оренди від 26.04.2018, на підставі якого позивачем нарахована неустойка, не передбачено юридичного факту, після настання якого майно повертається Орендодавцеві (наприклад, з моменту отримання повідомлення Орендодавця про припинення дії договору або повідомлення Орендодавця про необхідність повернення майна Орендодавцю або з дня, наступного за днем припинення дії договору). Таким чином, юридична невизначеність положень договору у сукупності з відсутністю вимоги про повернення майна та фактичними діями сторін договору, які свідчать про автоматичне продовження його виконання (виставлення рахунків на оплату орендної плати до листопада 2022 року), унеможливлює нарахування неустойки. Відповідач вважає, що датою пред`явлення вимоги про повернення майна вважати дату звернення позивача до суду з позовною заявою у межах справи №916/2239/23 про виселення.

ТОВ Лайсвес також вказує про виконання обов`язку щодо направлення на адресу позивача акта приймання-передачі майна від 26.04.2023, від підписання якого позивач безпідставно відмовився. Наведене, з урахуванням зміни ТОВ Лайсвес юридичної адреси станом на 29.07.2023, свідчить про необґрунтованість нарахування позивачем неустойки.

20.05.2024 до суду від ТОВ Лайсвес надійшла зустрічна позовна заява, пред`явлена до КП Видавництво Чорномор`я, про стягнення з позивача безпідставно набутих коштів у розмірі 109 986,32 грн.

В обґрунтування зустрічного позову ТОВ Лайсвес вказувало, що під час дії договору оренди товариство сплачувало на користь позивача витрати на утримання орендованого майна незважаючи на відмову КП Видавництво Чорномор`я надавати підтверджуючі документи щодо понесених витрат, їх складу, обсягу і вартості, зокрема, актів приймання-передачі наданих послуг за відповідний період, доказів зняття показників засобів обліку, виставлених постачальниками рахунків за надані комунальні та/або інші послуги саме Орендодавцю, обґрунтовані розрахунки обсягу і вартості наданих послуг за договором тощо.

Ухвалою суду від 27.05.2024 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 05.06.2024 судом було прийнято зустрічну позовну заяву відповідача до розгляду, позовні вимоги ТОВ Лайсвес за зустрічним позовом об`єднано зі справою №916/1843/24 в одне провадження.

20.06.2024 від КП Видавництво Чорномор`я надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого позивачем зазначено, що доводи відповідача про неотримання рахунків та актів наданих послуг, в рахунок яких були сплачені кошти у розмірі 109 986,32 грн, не відповідають дійсності. При цьому, позивач зазначає, що лише частина наданих відповідачем інструкцій стосується договору оренди нерухомого майна від 26.04.2018, оскільки такі кошти сплачувались в рахунок відшкодування витрат за іншими договорами оренди. Таким чином, за твердженням позивача, сплата коштів в рахунок виконання договірних відносин виключає можливість їх стягнення у порядку ст. 1212 ЦК України.

25.06.2024 від ТОВ Лайсвес надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов по тексту якого відповідач вказує, що надані позивачем рахунки та акти не спростовують обставин відсутності таких документів у відповідача. При цьому, ТОВ Лайсвес стверджує, що директор товариства підписав акти та проставив печатку помилково.

У запереченнях на відповідь на відзив на зустрічний позов КП Видавництво Чорномор`я наполягало на відсутності підстав для задоволення зустрічного позову.

10.07.2024 до суду від КП Видавництво Чорномор`я надійшла відповідь на відзив, по тексту якого позивач зазначає, що договір оренди від 26.04.2018 закінчився 24.04.2021, а, отже, відповідач, в силу вимог ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», мав повернути об`єкт оренди. При цьому, позивач повідомляє, що на дату надання відповіді на відзив виконавчий документ по справі №916/2239/23 про виселення відповідача перебуває на примусовому виконанні виконавчої служби, а, отже, приміщення досі не повернуто відповідачем. При цьому, позивач наголошує про відсутність підстав для підписання акта повернення майна від 26.04.2023 наданого відповідачем лише через пів року з метою уникнення відповідальності у вигляді сплати неустойки.

Ухвалою від 24.07.2024 судом було залучено до участі у дану справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеську обласну раду.

14.08.2024 до суду від Одеської обласної ради надійшли пояснення щодо заявленого позову та зустрічного позову, по тексту яких третя особа просить позов КП Видавництво Чорномор`я задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

ТОВ Лайсвес у жодне із призначених судом підготовчих та судових засідань не з`явилось, про причини неявки суд не повідомляло, про призначені судом засідання відповідач був повідомлений шляхом доставлення ухвал до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

При цьому, КП Видавництво Чорномор`я у кожному із призначених судом засідань просило залишити зустрічний позов без розгляду згідно з вимогами ст. 226 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.

10.10.2016 між КП Видавництво Чорномор`я (Орендодавець) та ТОВ Лайсвес (Орендар) було укладено договір оренди, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення п`ятого поверху редакційного корпусу літ. А № 1-126 загальною площею 12,1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Дерев`янка, 1.

29.01.2018 між КП Видавництво Чорномор`я (Орендодавець) та ТОВ Лайсвес (Орендар) було укладено договір оренди, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 138,9 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Дерев`янка, 1.

26.04.2018 між КП Видавництво Чорномор`я (Орендодавець) та ТОВ Лайсвес (Орендар) було укладено договір оренди, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення п`ятого поверху редакційного корпусу літ. А № 1-127 загальною площею 12,2 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Дерев`янка, 1, вартість якого згідно з незалежною оцінкою від 13.03.2018 року становить 86 376,00 грн, з метою розміщення офісу.

Згідно з п. п. 2.1, 2.3 договору оренди від 26.04.2018 Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. Майно вважається поверненим Орендодавцю з часу підписання сторонами акта приймання-передачі (повернення) майна.

За приписами п. 3.1 договору оренди від 26.04.2018 орендна плата перераховується Орендодавцю щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, та визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - лютий 2018 року - 1 295,64 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - квітень 2018 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за березень та квітень 2018 року, після їх повідомлення Держкомстатом. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Договір діє з 26.04.2018 до 26.04.2019 (п. 9.1 договору оренди від 26.04.2018).

Відповідно до п. 9.5 договору оренди від 26.04.2018 у разі припинення цього договору майно повертається Орендарем Орендодавцеві не пізніше трьох робочих днів. У разі, якщо Орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкової загибелі або пошкодження та сплачує Орендодавцеві неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном, визначеної відповідно до пункту 3.1 цього договору за весь час прострочення.

Розрахунок орендної плати за користування нежитловим приміщенням, яке орендує ТОВ Лайсвес, є додатком до договору оренди від 26.04.2018, згідно якого орендна плата за базовий місяць лютий 2018 року, становить 1295,64 грн.

26.04.2018 між ТОВ Лайсвес та КП Видавництво Чорномор`я було складено акт приймання-передачі майна, згідно якого позивачем було передано у користування відповідачу нежитлове приміщення п`ятого поверху редакційного корпусу літ. А № 1-127, загальною площею 12,2 кв. м. (для розміщення офісу), яке розташоване за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Дерев`янка, 1. Шляхом підписання додаткових угод від 26.04.2019, від 24.04.2020 до договору оренди від 26.04.2018 сторонами було продовжено строк дії договору до 26.04.2021.

На підтвердження відшкодуванням витрат позивача на утримання орендованого майна ТОВ Лайсвес було надано суду платіжні доручення №1103 від 27.05.2021 на суму 4525,55 грн, №1153 від 24.06.2021 на суму 4328,03 грн, №1187 від 21.07.2021 на суму 4455,53 грн, №1240 від 30.08.2021 на суму 4655,06 грн, №1269 від 17.09.2021 на суму 4936,03 грн, №1319 від 26.10.2021 на суму 5755,30 грн, №1365 від 29.11.2021 на суму 5831,52 грн, №1399 від 06.01.2022 на суму 6174,50 грн, №1423 від 25.01.2022 на суму 6294,60 грн, №28 від 24.03.2022 на суму 8190,14 грн, №38 від 28.03.2022 на суму 7563,65 грн, №78 від 31.05.2022 на суму 7266,77 грн, №47 від 18.04.2022 на суму 7091,99 грн, №1508 від 10.06.2022 на суму 7339,54 грн, №152 від 07.11.2022 на суму 7691,22 грн, №155 від 07.11.2022 на суму 6242,71 грн, №161 від 07.11.2022 на суму 5969,48 грн, №157 від 07.11.2022 на суму 5874,70 грн.

В кожному з наданих ТОВ Лайсвес платіжних доручень відповідач, перераховуючи кошти на рахунок позивача, у графі призначення платежу посилався на рахунки або акти наданих послуг.

Рахунки та акти наданих послуг, лише один з яких не був підписаний ТОВ Лайсвес, в рахунок оплати яких відповідачем було переховано грошові кошти у розмірі 109 986,32 грн, були надані суду позивачем. Суд зазначає, що номери таких рахунків та актів відповідають номерам рахунків та актів, з посиланням на які відповідач сплачував кошти на користь позивача, за винятком платіжного доручення №28 від 24.03.2022, кошти за яким були сплачені згідно рахунка №153 від 31.01.2022, який в матеріалах справи відсутній. Натомість, позивачем було надано рахунок №155 від 31.01.2022.

Крім того, у зв`язку з підписанням сторонами актів наданих послуг КП Видавництво Чорномор`я було складено та зареєстровано податкові накладні, які також були долучені до матеріалів справи.

Листом від 14.07.2023 ТОВ Лайсвес, посилаючись на укладення між сторонами 3-х договорів оренди майна, а також на сплату рахунків на відшкодування витрат на утримання орендованого майна, просив КП Видавництво Чорномор`я надати інформацію щодо використаної товариством електричної енергії за кожний календарний місяць користування приміщеннями.

28.07.2023 учасником ТОВ Лайсвес було прийнято рішення, оформлене протоколом №28/07/23, про зміну місцезнаходження товариства на адресу: 65074, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 50/2, корпус А. При цьому, обставина зміни відповідачем місцезнаходження підтверджується також випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.07.2023.

Листом №2/021023 від 02.10.2023 ТОВ Лайсвес повідомляло позивача про фактичне звільнення об`єкта оренди у жовтні 2022 року та безпідставне нарахування позивачем орендної плати після звільнення приміщення. Посилаючись на викладене ТОВ Лайсвес, стверджуючи про припинення з 26.04.2023 дії договору оренди від 26.04.2018, просило негайно підписати акт повернення майна від 26.04.2023 та припинити дії з реєстрації податкових накладних.

Лист №2/021023 від 02.10.2023, а також акт повернення майна від 26.04.2023 були направлені відповідачем на адресу позивача 05.10.2023, що підтверджується листом з описом вкладення.

Слід зазначити, що акт повернення майна від 26.04.2023, який надсилався на адресу позивача, також наявний в матеріалах справи.

Листом №388 від 15.11.2023 КП Видавництво Чорномор`я повідомило відповідача про відсутність підстав для підписання акта повернення майна від 26.04.2023 та припинення дії з реєстрації податкових накладних та коригування податкових накладних з 01.05.2023. КП Видавництво Чорномор`я також було вказано, що акт повернення наданий відповідачем разом з листом від 02.10.2023, а, отже, підстави для зазначення у акті дати повернення майна 26.04.2023 відсутні.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.11.2023 по справі №916/2239/23, яке було змінено постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024, позов КП Видавництво Чорномор`я до ТОВ Лайсвес було задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача штраф за відсутність договору страхування в розмірі 8493,74 грн, виселено ТОВ Лайсвес з нежитлового приміщення п`ятого поверху редакційного корпусу літ. «А» №1-126, загальною площею 12,1 кв. м, розташованого за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Дерев`янка, 1, та нежитлового приміщення п`ятого поверху редакційного корпусу літ. «А» №1-127, загальною площею 12,2 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Дерев`янка, 1, в іншій частину позову відмовлено.

Під час вирішення судом спору по справі №916/2239/23 суди дійшли висновку, що строк дії договору оренди від 26.04.2018 закінчився 26.04.2021, що стало підставою для відмови у задоволенні вимог КП Видавництво Чорномор`я про стягнення заборгованості за орендною платою, нарахованою на підставі договору від 26.04.2018, а також пені та 3% річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

24.05.2024 старшим державним виконавцем Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову №75116116 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 16.05.2024 по справі №916/2239/23 про виселення ТОВ Лайсвес.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України (далі по тексту ГК України) майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, врегульовані Законом України „Про оренду державного та комунального майна № 157-IX від 03.10.2019, який набрав чинності 27.12.2019.

Господарським судом в процесі вирішення даного спору було встановлено, що 26.04.2018 між КП Видавництво Чорномор`я та ТОВ Лайсвес було укладено договір оренди, строк дії якого з урахуванням додаткових угоди був встановлений сторонами до 26.04.2021.

Частиною 1 ст. 25 Закону України „Про оренду державного та комунального майна врегульовано, що у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Неналежне виконання ТОВ Лайсвес зобов`язань в частині повернення об`єкта оренди після закінчення строку дії договору оренди від 26.04.2018 стало підставою для звернення КП Видавництво Чорномор`я до суду з позовом у межах справи №916/2239/23 про виселення відповідача.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.11.2023 по справі №916/2239/23, яке було змінено постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024, ТОВ Лайсвес було виселено з нежитлового приміщення п`ятого поверху редакційного корпусу літ. «А» №1-127, загальною площею 12,2 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Дерев`янка, 1.

При цьому, під час вирішення даного спору виконавчий документ по справі №916/2239/23 про виселення ТОВ Лайсвес перебував на примусовому виконанні у органах державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Господарський суд зазначає, що обов`язок з повернення об`єкта оренди після закінчення строку дії договору оренди згідно з вимогами ст. 25 Закону України „Про оренду державного та комунального майна покладається на орендаря, а, отже, саме ТОВ Лайсвес мало вжити заходи з метою повернення об`єкта оренди на користь КП Видавництво Чорномор`я. Доводи про юридичну невизначеність положень договору не звільняють відповідача від виконання обов`язку, який чітко визначений приписами Закону.

З викладених обставин, господарський суд доходить висновку про наявність у КП Видавництво Чорномор`я права вимагати стягнення з ТОВ Лайсвес неустойки за період з 27.04.2021 по 26.04.2024.

Господарським судом відхиляються доводи ТОВ Лайсвес про безпідставну відмову КП Видавництво Чорномор`я від підписання акта приймання-передачі майна від 26.04.2023, який був направлений на адресу позивача лише у жовтні 2023 року, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку орендодавця підписувати документи про повернення майна, складені за пів року до їх фактичного надання для підписання.

Крім того, суд зазначає, що зміна ТОВ Лайсвес адреси місцезнаходження у липні 2023 року не звільняє відповідача від обов`язку повернути майно за актом приймання-передачі згідно з вимогами ст. 25 Закону України „Про оренду державного та комунального майна, а, отже, і від відповідальності у вигляді сплати неустойки.

З огляду на викладене, здійснивши перевірку заявленої КП Видавництво Чорномор`я до стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за період з 27.04.2021 по 26.04.2024, суд дійшов висновку про правильність здійсненого позивачем розрахунку. Наведене має наслідком необхідність задоволення заявлених КП Видавництво Чорномор`я позовних вимог шляхом присудження до стягнення з ТОВ Лайсвес неустойки у розмірі 114 463,44 грн.

При цьому, судом враховано, що докази неможливості повернення орендованого приміщення з причин, які на залежали від відповідача, матеріали справи не містять.

Вирішуючи питання про наявність підстав для ухвалення судового рішення за зустрічним позовом ТОВ Лайсвес, господарський суд, враховуючи клопотання позивача, які останній заявляв у кожному засіданні, про залишення зустрічного позову без розгляду, виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

ТОВ Лайсвес було повідомлено про розгляд судом даного спору шляхом доставлення всіх ухвал до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд».

Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Проте, як зазначалось вище по тексту рішення вище, у підготовчі та судові засідання, призначені для розгляду справи по суті, ТОВ Лайсвес не з`явилось, про причини неявки суд не повідомляло. Клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ Лайсвес до суду також не надходило.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 сформулював висновок, що системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду. Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності. При цьому, зміст ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду, як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 сформувала висновок щодо застосування ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 226 ГПК України без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, зокрема з урахуванням введення воєнного стану в Україні, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.

У межах даної справи ТОВ Лайсвес у жодне із 6-ти засідань не з`явилось, про причини неявки не повідомляло, клопотання про розгляд справи без участі представника не заявляло. При цьому, ТОВ Лайсвес зареєстрований в підсистемі «Електронний суд», що вказує на можливість повідомлення суду щодо наміру взяти участь у судовому засіданні особисто та неможливості з`явитись у визначені судом дати та час або ж заявити клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду. Жодної з наведених процесуальних дій відповідачем вчинено не було.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пелевін проти України», №24402/02, § 28, від 20.05.2010).

Тобто, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи належне повідомлення ТОВ Лайсвес про дату та час розгляду судом даної справи, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи будь-яких заяв ТОВ Лайсвес про розгляд даного спору за його відсутності, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для залишення зустрічного позову ТОВ Лайсвес без розгляду згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Суд звертає увагу відповідача, що згідно з ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку про необхідність задоволення заявленого Одеським обласним комунальним підприємством Видавництво Чорномор`я позову шляхом присудження до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Лайсвес неустойки у розмірі 114463,44 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються судом на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання зустрічного позову покладаються судом на відповідача. При цьому, підстави для повернення сплаченого відповідачем збору з державного бюджету відсутні, оскільки залишення позову без розгляду з підстав неприбуття у судові засідання виключає повернення судового збору згідно з вимогами ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 86, 129, 226, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Лайсвес /65074, Україна, 65074, Одеська обл., місто Одеса, вул. Академіка Філатова, б. 50/2, корп. А; ідентифікаційний код 40435937/ на користь Одеського обласного комунального підприємства Видавництво Чорномор`я /65008, Одеська обл., місто Одеса, пл. Дерев`янка Бориса, буд. 1; ідентифікаційний код 05905705/ неустойку у розмірі 114463,44 грн /сто чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят три грн 44 коп/, судовий збір у розмірі 3028,00 грн /три тисячі двадцять вісім грн 00 коп./.

3.Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю Лайсвес до Одеського обласного комунального підприємства Видавництво Чорномор`я про стягнення 109 986,32 грн залишити без розгляду

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 21 жовтня 2024 р.

Суддя С.П. Желєзна