Ухвала

від 02.10.2024 по справі 335/9833/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 02.10.2024 Справа № 335/9833/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №335/9833/21 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження №11-сс/807/593/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія ст.183 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянула 02 жовтня 2024 року в м.Запоріжжя в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Крижопіль Вінницької області, громадянина України, який є фізичною особою підприємцем, має вищу освіту, розлучений, має двох неповнолітніх дітей, проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу, є особою з інвалідністю другої групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований, як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_6 - в режимі відеоконференції з приміщенням ДУ «Запорізький слідчий ізолятор»,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_8 .

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 21 серпня 2024 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з триманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», на шістдесят днів, по 19жовтня 2024року включно, без визначення застави.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання, застави або домашнього арешту, на переконання слідчого судді, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також не усунуть ризиків, існування яких встановлено слідчим суддею.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 просить скасувати оскаржувану ухвалу та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді застави.

В обґрунтування своїх вимог в апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою.

Звертає увагу, що жоден ризик не обґрунтований та не доведений слідчим.

Вказує, що суду не було надано доказів про те, що підозрюваним скоєно злочин з погрозою застосування насильства над потерпілим чи його близьких родичів, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їх майна.

Вважає, що підозрюваний не має на меті уникати кримінальної відповідальності, так як вину свою у вчиненні кримінального правопорушення не визнає. Запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з електронним браслетом буде гарантувати виконання підозрюваним на час судового розгляду процесуальних обов`язків та зможе повною мірою запобігти ризику його переховування.

Зазначає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам. Запобіжний захід у виді тримання під вартою є занадто суворим та до підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід у виді застави.

Тяжкість кримінального правопорушення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою.

Підозрюваний від органу досудового розслідування не переховувався, а був мобілізований і ніс службу в певній військовій частині, де йому і було повідомлено про підозру.

ОСОБА_6 має постійне місце реєстрації, двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, є особою з інвалідністю II групи.

Окрім того, захисник вказує, що слідчий суддя не взяв до уваги довідку про стан здоров`я підозрюваного, декларацію про майновий стан сім`ї, на підтвердження наявності у підозрюваного постійного місця проживання наданий договір оренди житлового будинку, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо постійної занятості підозрюваного.

Посилається апелянт і на те, що слідчий суддя під час розгляду клопотання не розглядав жодні альтернативні запобіжні заходи щодо підозрюваного.

Згідно з ухвалою слідчого судді, 19 серпня 2024 року до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , погоджене з начальником прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 строком на шістдесят днів без визначення застави.

В обґрунтування клопотання слідчий послався на таке.

Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше травня 2021 року, більш точну дату та час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , стало відомо про ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва у справі № 757/57430/20-к від 28 грудня 2020 року, на підставі якої все нерухоме майно ОСОБА_10 , яка являється матір`ю потерпілого ОСОБА_11 , передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА).

Крім того, 07 травня 2021 року між АРМА та ТОВ «ТОРЕНЕРДЖІ ГРУП» укладено договір № 4547, щодо управління 47 об`єктами нерухомого майна, у тому числі й тими, що належать ОСОБА_10 , в яких здійснював господарську діяльність ПТ «ДЯЧЕНКО, СКРИПКА. ЛОМБАРД ЮК «ДЕМОС» (ЕДРПОУ 24512986) та КС «ЮК Демос» (ЕДРПОУ 33210627).

Після цього у травні 2021 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами, керуючись метою власного збагачення, діючи з корисливих мотивів, розробив злочину схему вимагання грошових коштів, а саме вирішив використати зазначену інформацію для систематичного вимагання та отримання грошових коштів від потерпілого під виглядом спільної господарської діяльності, а саме незаконного отримання грошових коштів під приводом надання всебічної допомоги у веденні бізнесу та розподілу прибутку ПТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та КС «ЮК Демос» у рівних долях.

В свою чергу ОСОБА_11 , вважаючи рішення Печерського районного суду м.Київ у справі № 757/57430/20-к від 28 грудня 2020 року, щодо передачі нерухоме майно ОСОБА_10 в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів незаконним, звернувся із апеляційною скаргою до Київського апеляційного суду щодо скасування арешту накладеного на майно із забороною його відчуження.

За вказаним фактом звернення ОСОБА_11 до Київського апеляційного суду про скасування ухвали Печерського районного суду м.Київ №757/57430/20-к від 28 грудня 2020 року, стало відомо ОСОБА_6 , який реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_11 , діючи умисно, під час особистої телефонної розмови з останнім, який перебував у приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , у нежитловому приміщені № 1, 09 липня 2021 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, виказав вимогу передачі йому грошових коштів у сумі 10 000 доларів США (що відповідно до курсу НБУ станом на дату вчинення злочину складало 272 800 гривень) неіснуючого боргу у вигляді штрафних санкцій «за звернення ОСОБА_11 зі скаргою до суду з метою зняття арешту з нерухомого майна без погодження з ОСОБА_6 », які супроводжувались погрозами застосування фізичного насильства та знищення майна потерпілого ОСОБА_11 та його матері ОСОБА_10 . У дійсності потерпілий ОСОБА_11 жодних грошових коштів в борг у ОСОБА_6 не брав, цивільно-правові відносини майнового характеру з останнім відсутні.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.

26 червня 2024 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.189 КК України.

Заслухавши доповідь судді; підозрюваного ОСОБА_6 , його захисника, які підтримали апеляційну скаргу; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглядаючи оскаржувану ухвалу в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає, з таких підстав.

За змістом ст.199 КПК України, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання особи під вартою, має дослідити надані йому матеріали на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу та з`ясувати конкретні причини тривалого строку досудового розслідування і тримання особи під вартою.

Відповідно до вимог ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості, дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався зазначених вимог закону при розгляді вищевказаного клопотання.

З наданихсуду матеріалівкримінального провадженняубачається,що наведеніу клопотанніслідчого підставидля продовженнястроку триманняпід вартоюпідозрюваного ОСОБА_6 перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, у судовому засіданні заслухано доводи самого підозрюваного, його захисника, прокурора, слідчого з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо продовження строку тримання особи під вартою.

Як убачається з наданих матеріалів провадження та встановлено слідчим суддею, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, а саме у вимозі передачі чужого майна та права на майно з погрозою застосування насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна.

Обґрунтованість підозри підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування, вказаними як в самому клопотанні, так і в ухвалі слідчого судді, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,щодо вимоги ОСОБА_6 передачі йомугрошових коштіву сумі10000доларів США(щовідповідно докурсу НБУстаном надату вчиненнязлочину складало272800гривень)неіснуючого боргуу виглядіштрафних санкцій«за звернення ОСОБА_11 зі скаргоюдо судуз метоюзняття арештуз нерухомогомайна безпогодження з ОСОБА_6 »,яка супроводжуваласьпогрозами застосуванняфізичного насильствата знищеннямайна потерпілого ОСОБА_11 ;показаннями свідків;відомостями зпротоколу оглядуаудіо записутелефонної розмовиміж ОСОБА_6 та ОСОБА_11 ;відомостями зпротоколів оглядувідеозаписів,наданих потерпілим,з приміщенняЮК «Демос»та іншими матеріалами кримінального провадження.

Окрім того, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).

У рішенні Європейського Суду з прав людини «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року вказано на те, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Таким чином, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

В свою чергу, всі обставини провадження мають бути повно, всебічно і ретельно досліджені під час досудового розслідування, яке наразі триває.

Колегія суддів вважає, що надані слідчим та прокурором докази є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку, що ОСОБА_6 міг вчинити вищевказане кримінальне правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою.

Об`єктивних даних, які б свідчили про те, що надані слідчим докази отримані з порушенням порядку, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, колегією суддів не встановлено.

В ході апеляційного розгляду стороною захисту висновків слідчого судді щодо обґрунтованості підозри не спростовано в установленому законом порядку.

Версія сторони захисту та обставини, на які посилаються сторона захисту, має перевірятися в установленому законом порядку під час досудового розслідування, а в подальшому судового розгляду, та оцінюватись у сукупності з іншими доказами.

Перевіряючи доводи клопотання щодо наявності ризиків, про які вказано у клопотанні, слідчий суддя фактично дійшов висновку про те, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені при обранні запобіжного заходу, а саме ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого; продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, продовжують існувати та не зменшились.

Обґрунтовуючи свої висновки в цій частині, слідчий суддя обґрунтовано вказав, що дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_6 , обставини кримінального правопорушення, яке, згідно повідомлення про підозру і наявних у матеріалах клопотання доказів, вчинялось із погрозою застосування насильства до потерпілого, мають підвищену суспільну небезпеку, та дають слідчому судді підстави для продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. На думку слідчого судді, вказаний запобіжний захід буде відповідати меті його застосування та зможе запобігти ризикам, визначеним ст.177 КПК України, і які існують на цей час.

Як зазначено вище, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, яке є тяжким злочином, за який передбачено суворе покарання виключно у виді позбавлення волі на тривалий строк - від трьох до семи років.

З оскаржуваної ухвали убачається, що слідчий суддя врахував, відомості про особу підозрюваного, стан його здоров`я, відсутність офіційного систематичного доходу, фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення в.ч. обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про можливе вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.

Зважив слідчий суддя і на те, що ОСОБА_6 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, із застосуванням погроз насильства до потерпілого та його близьких родичів, що посилює суспільну небезпечність інкримінованого йому діяння.

Також, слідчий суддя врахував і ту обставину, що у провадженні Дніпровського районного суду м.Києва, на розгляді перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. Крім того, у провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебували і інші кримінальні провадження щодо ОСОБА_6 , обвинувальні акти по яким долучені до матеріалів цього клопотання, але судовий розгляд цих кримінальних проваджень не був завершений з об`єктивних причин - внаслідок тимчасової окупації м.Мелітополя Запорізької області.

З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, ступеню тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, а також враховуючи відомості про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про необхідність продовження застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки встановлені ризики не зменшились, та інші більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання встановленим ризикам.

З приводу доводів сторони захисту про те, що до підозрюваного можливо застосувати більш м`який запобіжний захід - у виді застави чи домашнього арешту, колегія суддів звертає увагу на таке.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вирішувалась питання про можливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі домашнього арешту та застави, про які заявляла сторона захисту.

Разом з тим, в ухвалі зазначені обставини, з урахуванням яких слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу.

Вказані висновки слідчого судді стороною захисту не спростовані з наданням відповідних доказів та з цими висновками погоджується і колегія суддів.

Крім того, відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, врахувавши всі підстави і обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, обґрунтовано не визначив розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, оскільки, виходячи з наявних матеріалів провадження, в т.ч. з показань потерпілого, кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , вчинене із погрозою застосування насильства.

Колегія суддів притримується такої ж позиції і вважає, що в цьому випадку відсутні достатні підстави для визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу щодо підозрюваного.

Доводи сторони захисту про протилежне, на думку колегії суддів, не є переконливими з огляду на фактичні обставини провадження, відомості про особу підозрюваного та встановлені ризики.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість тримання особи під вартою, суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі стороною захисту, та ті, що заявлені при апеляційному розгляді, на думку колегії суддів, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Посилання сторони захисту на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, спростовуються матеріалами, доданими до клопотання.

Твердження сторони захисту стосовно відсутності доказів про те, що підозрюваним скоєно злочин з погрозою застосування насильства над потерпілим, є хибними, та спростовуються висновком експерта від 18 квітня 2023 року, та показаннями потерпілого і свідків.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_6 від органу досудового розслідування не переховувався, а був мобілізований і ніс службу в певній військовій частині, де йому було повідомлено про підозру в т.ч. те, що підозрюваний має постійне місце реєстрації, двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, є особою з інвалідністю II групи, має певні захворювання не спростовують висновків слідчого судді про існування вищевказаних ризиків та самі по собі не свідчать про достатність застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного для запобігання цих ризиків.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, є фізичною особою - підприємцем, ОСОБА_12 , яка зі слів сторони захисту, є дівчиною підозрюваного, має задовільний матеріальний стан (про, що містяться відповідні документи в матеріалах справи), також правильності висновків слідчого судді не спростовують, з огляду на фактичні обставини провадження, відомості про особу підозрюваного, ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у цьому правопорушенні.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі стороною захисту, та заявлені під час апеляційного розгляду, на думку колегії суддів, правильності висновків суду першої інстанції теж не спростовують.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, а доводи апелянта про протилежне суперечать матеріалам провадження і змісту цієї ухвали.

Крім того, слідчим суддею перевірено обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою, та встановлено, що розслідування на час постановлення ухвали не було завершено з об`єктивних причин.

З матеріалів провадження убачається, що строк дії попередньої ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 27 червня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчувався 24 серпня 2024 року.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 21 серпня 2024 року строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців, а саме до 26 жовтня 2024 року включно.

Отже, саме в межах строку досудового розслідування слідчим суддею продовжений строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , що узгоджується з вимогами ст.197 КПК України.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою.

З матеріалів провадження та з оскаржуваної ухвали убачається, що всі обставини, що мають значення для правильного вирішення клопотання, слідчим суддею дослідженні повно і всебічно.

Дані про те, що підозрюваний за станом здоров`я не може утримуватися в умовах СІЗО, в матеріалах провадження відсутні.

Разом з цим, після повідомлення захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 у судовому засіданні апеляційного суду про те, що згідно з медичними документами її підзахисний має певні захворювання та є особою з інвалідністю, проте належного обстеження та лікування в умовах слідчого ізолятора не отримує, колегія суддів, в порядку ст.206 КПК України, з метою недопущення порушення конституційних прав підозрюваного, постановила ухвалу, якою доручила начальнику Філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Запорізькій області організувати здійснення медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_6 (за його згодою) та за потреби забезпечити належне лікування останнього.

Отже, підстав для задоволення поданої апеляційної скарги колегія суддів не убачає.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 21 серпня 2024 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з триманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», на шістдесят днів, по 19 жовтня 2024 року включно, без визначення застави, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4