Ухвала

від 13.11.2024 по справі 335/9833/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 13.11.2024 Справа № 335/9833/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №335/9833/21 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження №11-сс/807/718/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія ст.183 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянула 13 листопада 2024 року в м.Запоріжжя в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Крижопіль Вінницької області, громадянина України, який не одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є приватним підприємцем, має вищу освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України,

за участюпрокурора ОСОБА_7 - в режимі відеоконференції (EASYCON);

підозрюваного ОСОБА_6 - в режимі відеоконференції з приміщенням ДУ «Запорізький слідчий ізолятор»;

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_8 - в режимі відеоконференції (EASYCON).

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 17 жовтня 2024 року, якою задоволено клопотання слідчого ОСОБА_9 , погоджене прокурором ОСОБА_7 та продовжено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, до 26листопада 2024року включно.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст.177 КПК України, тобто забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також запобігання ризикам передбаченим у п.п.1, 3, 5 ч.1 цієї статті, ОСОБА_6 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 просить скасувати оскаржувану ухвалу та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді застави.

В обґрунтування своїх вимог в апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою.

Звертає увагу, що жоден ризик не обґрунтований та не доведений слідчим.

Вказує, що суду не було надано доказів щодо скоєння підозрюваним злочину з погрозою застосування насильства над потерпілим чи його близьких родичів, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їх майна.

Зауважує, що підозрюваний, не має на меті уникати кримінальної відповідальності, так як вину свою у вчиненні кримінального правопорушення не визнає.

Вважає, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з електронним браслетом буде гарантувати виконання підозрюваним на час судового розгляду процесуальних обов`язків та зможе повною мірою запобігти ризику його переховування.

Зазначає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам.

Вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є занадто суворим та до підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід у виді застави.

Повідомляє, що ОСОБА_6 має постійне місце реєстрації, двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, є особою з інвалідністю II групи.

Вказує, що підозрюваний від органу досудового розслідування не переховувався, а був мобілізований і ніс службу в певній військовій частині, де йому і було повідомлено про підозру.

Посилається на те, що слідчий суддя не взяв до уваги довідку про стан здоров`я підозрюваного, декларацію про майновий стан його сім`ї, на підтвердження наявності у підозрюваного постійного місця проживання наданий договір оренди житлового будинку, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо постійної занятості підозрюваного.

Згідно зухвалою слідчогосудді, слідчий ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.

26 червня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.

Слідчий вказує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: відомостями з протоколів допиту потерпілого; свідків; огляду аудіо запису телефонної розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_10

26 червня 2024 року, на підставі ухвали слідчого судді Оржонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 26 червня 2024 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст.207 КПК України з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

27 червня 2024 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 24 серпня 2024 включно.

21 серпня 2024 року ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців, тобто до 26 жовтня 2024 року включно.

21 серпня 2024 року, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 продовжено на шістдесят днів, тобто до 19 жовтня 2024 року включно, без визначення застави.

Заслухавши доповідь судді; підозрюваного ОСОБА_6 , його захисника, які підтримали апеляційну скаргу; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглядаючи оскаржувану ухвалу в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає, з таких підстав.

За змістом ст.199 КПК України, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання особи під вартою, має дослідити надані йому матеріали на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу та з`ясувати конкретні причини тривалого строку досудового розслідування і тримання особи під вартою.

Відповідно до вимог ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості, дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався зазначених вимог закону при розгляді вищевказаного клопотання.

З наданих суду матеріалів кримінального провадження убачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, у судовому засіданні заслухано доводи самого підозрюваного, його захисника, прокурора, слідчого з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо продовження строку тримання особи під вартою.

Як убачається з наданих матеріалів провадження та встановлено слідчим суддею, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, а саме у вимозі передачі чужого майна та права на майно з погрозою застосування насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна.

Обґрунтованість підозри підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування, вказаними як в самому клопотанні, так і в ухвалі слідчого судді, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_10 щодо вимоги ОСОБА_6 передачі йому грошових коштів у сумі 10 000 доларів США; показаннями свідків; відомостями з протоколу огляду аудіо запису телефонної розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Окрім того, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).

У рішенні Європейського Суду з прав людини «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року вказано на те, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Таким чином, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

В свою чергу, всі обставини провадження мають бути повно, всебічно і ретельно досліджені під час досудового розслідування, яке наразі триває.

Колегія суддів вважає, що надані слідчим та прокурором докази є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку, що ОСОБА_6 міг вчинити вищевказане кримінальне правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою.

Об`єктивних даних, які б свідчили про те, що надані слідчим докази отримані з порушенням порядку, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, колегією суддів не встановлено.

Перевіряючи доводи клопотання щодо наявності ризиків, про які вказано у клопотанні, слідчий суддя фактично дійшов висновку про те, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені при обранні запобіжного заходу, а саме ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого; продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, продовжують існувати та не зменшились.

Як зазначено вище, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, яке є тяжким злочином, за який передбачено суворе покарання виключно у виді позбавлення волі на тривалий строк - від трьох до семи років.

З оскаржуваної ухвали убачається, що слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який не одружений, є батьком двох неповнолітніх дітей, зі слів здійснює підприємницьку діяльність, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , яка є тимчасово окупованою територією, згідно з довідкою переселенця, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, слідчий суддя врахував і те, що під час розгляду клопотання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу він повідомляв, що працює у ТОВ «Цифроторг» на посаді менеджер-експедитор та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , а під час розгляду вказаного клопотання повідомив інше місце працевлаштування та іншу адресу. Проте, не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_6 здійснює підприємницьку діяльність та наявності у нього постійного місця проживання на території України, яка б не була тимчасово окупованою.

Також, слідчий суддя звернув увагу і на ту обставину, що ОСОБА_6 є особою з інвалідністю другої групи, що відповідно до чинного законодавства України дає йому можливість безперешкодно перетинати кордон України, що він неодноразово здійснював у період дії воєнного стану, а відтак, маючи статус підозрюваного, може здійснити заходи для виїзду за межі України, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.

Зважив слідчий суддя і на те, що ОСОБА_6 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, із застосуванням погроз насильства до потерпілого та його близьких родичів, що посилює суспільну небезпечність інкримінованого йому діяння.

Також, слідчий суддя врахував і ту обставину, що у провадженні іншого суду перебуває на розгляді обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. Крім того, у провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебували і інші кримінальні провадження щодо ОСОБА_6 , обвинувальні акти по яким долучені до матеріалів цього клопотання, але судовий розгляд цих кримінальних проваджень не був завершений з об`єктивних причин.

На думку слідчого судді, встановлені під час розгляду клопотання обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, обраний щодо нього запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю підозри, яка йому пред`явлена, на цей час не виходить за межі розумного строку та кореспондується із характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою застосування запобіжного заходу.

З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, ступеню тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та суворості можливого покарання, а також враховуючи відомості про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про необхідність продовження застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки встановлені ризики не зменшились, та інші більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання цим ризикам.

З приводу доводів сторони захисту про те, що до підозрюваного можливо застосувати більш м`який запобіжний захід - у виді застави чи домашнього арешту, колегія суддів звертає увагу на таке.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вирішувалась питання про можливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі домашнього арешту та застави, про які заявляла сторона захисту.

Разом з тим, в ухвалі зазначені обставини, з урахуванням яких слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу.

Вказані висновки слідчого судді стороною захисту не спростовані з наданням відповідних доказів.

Крім того, відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, врахувавши всі підстави і обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, обґрунтовано не визначив розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, оскільки, виходячи з наявних матеріалів провадження, в т.ч. з показань потерпілого, кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , вчинене із погрозою застосування насильства.

Колегія суддів притримується такої ж позиції і вважає, що в цьому випадку відсутні достатні підстави для визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу щодо підозрюваного.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість тримання особи під вартою, суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі стороною захисту, та ті, що заявлені при апеляційному розгляді, на думку колегії суддів, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Твердження сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, перевірялися слідчим суддею та спростовані в оскаржуваній ухвалі.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_6 має постійне місце реєстрації, двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, є особою з інвалідністю II групи, має певні захворювання, від органу досудового розслідування не переховувався, а був мобілізований і ніс службу в певній військовій частині, де йому було повідомлено про підозру, не спростовують висновків слідчого судді про існування вищевказаних ризиків та самі по собі не свідчать про достатність застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного для запобігання цих ризиків.

В тому числі, посилання захисника на те, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, є фізичною особою - підприємцем, ОСОБА_11 , яка зі слів сторони захисту, є дівчиною підозрюваного, має задовільний матеріальний стан (про, що містяться відповідні документи в матеріалах справи), також правильності висновків слідчого судді не спростовують, з огляду на фактичні обставини провадження, відомості про особу підозрюваного, ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у цьому правопорушенні.

Твердження сторони захисту стосовно відсутності доказів про те, що підозрюваним скоєно злочин з погрозою застосування насильства над потерпілим, є хибними, та спростовуються доданими до клопотання доказами - висновком експерта від 18 квітня 2023 року, показаннями потерпілого і свідків.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі стороною захисту та заявлені під час апеляційного розгляду, на думку колегії суддів, правильності висновків суду першої інстанції теж не спростовують.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, а доводи апелянта про протилежне суперечать матеріалам провадження і змісту цієї ухвали.

Окрім того, слідчим суддею перевірено обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою та встановлено, що розслідування на час постановлення ухвали не було завершено з об`єктивних причин.

З матеріалів провадження убачається, що строк дії попередньої ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 21 серпня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчувався 19 жовтня 2024 року.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 17 жовтня 2024 року строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до п`яти місяців, а саме до 26 листопада 2024 року включно, у строк якого не входить строк на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження.

Отже, саме в межах строку досудового розслідування слідчим суддею продовжений строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , що узгоджується з вимогами ст.197 КПК України.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою.

З матеріалів провадження та з оскаржуваної ухвали убачається, що всі обставини, що мають значення для правильного вирішення клопотання, слідчим суддею дослідженні повно і всебічно.

В своїй апеляційній скарзі захисник вказує про те, що згідно з медичними документами її підзахисний має певні захворювання та є особою з інвалідністю.

Втім, дані про те, що підозрюваний за станом здоров`я не може утримуватися в умовах СІЗО, в матеріалах провадження відсутні.

Отже, підстав для задоволення поданої апеляційної скарги колегія суддів не убачає.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 17 жовтня 2024 року, якою задоволено клопотання слідчого ОСОБА_9 , погоджене прокурором ОСОБА_7 та продовжено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, до 26листопада 2024року включно, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4