Рішення

від 23.10.2024 по справі 922/2153/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2024м. ХарківСправа № 922/2153/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Тонкій Є.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Київської окружної прокуратури міста Харкова вул.Сумська,76,Харків,61002 в інтересах держави, в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (61002, м. Харків, вул. Сумська, 64), Державної екологічної інспекції у Харківській області (вул. Бакуліна, 6, м. Харків, 61166), 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Харківська міська рада (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромзв`язок" (61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, буд.11) про зобов`язання вчинити певні дії за участю представників:

прокурора -Зливка К.О.(посвідчення №072876 від 01.03.2023 року)

позивача (Харківської обласної державної (військова) адміністрації ) - Подобайло Е.О.( в порядку самопредставництва)

позивача (Державної екологічної інспекції у Харківській області )- не з`явився

відповідача - Спасибо В.В.( в режимі відеоконференції, дов від 18.03.2024 року)

представника третьої особи - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Київська окружна прокуратура міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Державної екологічної інспекції у Харківській області звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромзв`язок", в якій просить суд:

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопромзв`язок» (ЄДРПОУ 24125864, юридична адреса: 61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 11) відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби», загальною площею 0,15 га, який знаходиться по вул. Маршала Бажанова, 11 в м. Харкові, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Стягнути на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір з відповідача за наступними реквізитами: код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО №820172, рахунок №UА 178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800).

Залучити у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Харківську міську раду (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243).

Про дату та час розгляду справи повідомити сторони, Харківську обласну прокуратуру, Київську окружну прокуратуру м. Харкова Харківської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.09.2023 № 10-20-14-4789/0/19-23 за даними Державного земельного кадастру відсутні відомості щодо встановлення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби».

Таким чином, межі ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби» в натурі/на місцевості залишаються не визначеними, інформаційно-охоронні знаки встановленого зразку відсутні, документи, що посвідчують право на земельну ділянку не розроблені.

Тож наразі, на переконання прокуратури, обґрунтованим є висновок про залишення відповідачем ТОВ «Енергопромзв`язок» об`єкту природно-заповідного фонду ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби» без охорони та належного захисту.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2153/24. Розгляд справи №922/2153/24 постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23 липня 2024 року об 11:00. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Харківську міську раду (Код ЄДРПОУ 04059243, 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7).

02.07.2024 від Харківської обласної державної (військова) адміністрації через систему "Електронний суд" (Документ сформований в системі Електронний суд 02.07.2024) надійшли додаткові пояснення по справі, де Харківська обласна державна (військова) адміністрація підтримує позовні вимоги керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова у повному обсязі, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві, та додатково зазначає таке.

Ботанічна пам`ятка природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби» загальною площею 0,15 га, що знаходиться по вул. Маршала Бажанова, 11 у місті Харкові, оголошена рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 03.12.1984 № 562 «Про мережу територій та об`єктів природнозаповідного фонду області».

Департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації вищезазначена пам`ятка природи передана під охорону товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОПРОМЗВ`ЯЗОК» (охоронне зобов`язання від 12.09.2018 № 04.01-25-07/БППМЗ).

Наразі землевпорядна документація на об`єкт природно-заповідного фонду ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби» не виготовлена, заходи з метою охорони та збереження територій та об`єктів відповідного заказника не проводились.

15.07.2024 від ТОВ «Енергопромзв`язок» через систему "Електронний суд" (Документ сформований в системі Електронний суд 15.07.2024) надійшов відзив на позову заяву, де представник відповідача заперечує проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що наХарківську обласну державну адміністрацію не покладено обов`язку щодо контролю за дотриманням природоохоронного законодавства, тому Харківська обласна державна адміністрація є неналежним позивачем у цій справі, контролюючим органом у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція у Харківській області.

Як вказує представник відповідача у відзиві, у даному спорі прокурор звернувся до суду із позовом як самостійний учасник правовідносин, у зв`язку із порушеннями законодавства, виявленими в результаті власного аналітичного висновку, в інтересах контролюючого органу, який не обмежений у праві на звернення до суду.

Відповідач вважає, що позивач звертається до суду безпідставно, не враховуючи те, що жодна норма чинного законодавства не передбачає «виключність випадків», яка б звільняла певний державний орган від дотримання процедури виявлення та фіксування порушення (у даному випадку прокурора по виявленню порушень у сфері природоохоронного захисту та захисту ботанічних пам`яток) та за відсутності підтвердження факту бездіяльності контролюючого органу.

Щодо участі у даному спорі Харківської міської ради в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, вважає, що участь органу місцевого самоврядування може здійснюватись на стороні відповідача, оскільки він є представником суб`єкту, на який покладений обов`язок виділити межі територій із встановленням охоронних знаків.

У підготовчому засіданні 23.07.2024 постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 14.08.2024 на 11:30.

В порядку ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 23.07.2024.

30.07.2024 від Харківської обласної прокуратури через систему "Електронний суд" (Документ сформований в системі Електронний суд 30.07.2024) надійшла відповідь на відзив, де представник прокуратури наголошує на тому, що відповідно до Положення про Департамент захисту довкілля та природокористування ХОДА Департамент є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, підпорядкований голові обласної державної адміністрації.

Департамент у межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами, забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки на території Харківської області.

Відповідно до п. 6.49 Положення Департамент виконує як уповноважений орган державного управління у галузі організації, охорони та використання природно заповідного фонду такі повноваження обласної державної адміністрації відповідно до чинного законодавства, зокрема, затверджує положення щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, організовує проведення розроблення проектів створення територій та об`єктів природнозаповідного фонду місцевого значення, передає під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що фони займають, з оформленням охоронного зобов`язання, тощо.

Разом з цим, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій», у зв`язку з утворенням військових адміністрацій начальником Харківської обласної військової адміністрації винесено розпорядження № 1В від 24.02.2022, відповідно до якого Харківська обласна державна адміністрація набуває статусу Харківської обласної військової адміністрації 24.02.2022.

Указом Президента від 24.02.2022 № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» утворено, серед іншого Харківську обласну військову адміністрацію, статусу якої набула відповідно Харківська обласна державна адміністрація та її структурі підрозділи.

Таким чином, позивачем в даному спорі є Харківська обласна державна (військова) адміністрація.

З огляду на те, що Державна екологічна інспекція у Харківській області, уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу, в даному випадку остання є позивачем у справі.

Стосовно доводів відповідача про участь у даному спорі Харківської міської ради.

Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища визначені п. 9, 10 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування», згідно з якою до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження, як організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Як вказує прокурор у відповіді на відзив, наданий відповідачем договір від 26.04.2019 про надання послуги з розробки наукового обґрунтування меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби» жодним чином не свідчить про виконання обов`язку із збереження вказаного об`єкту.

Оскільки, як зазначалося вище, згідно ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства, а відповідно до ст. 20 Закону України «Про землеустрій» землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Крім того, відповідачем не надано до суду самого наукового обґрунтування, що є предметом наданого ним договору.

За таких обставин, на думку прокуратури, всі викладені відповідачем у відзиві твердження не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними в ній доказами.

У підготовчому засіданні 14.08.2024 постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 10.09.2024 на 11:30.

В порядку ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 14.08.2024.

27.08.2024 від представника Державної екологічної інспекції у Харківській області через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив (Документ сформований в системі Електронний суд 27.08.2024), де представник позивача вважає відзив на позовну заяву необґрунтованим та безпідставним, а викладені доводи юридично неспроможними та такими, що ґрунтуються на невірному розумінні норм матеріального права.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Таким органом на території Харківської області є Харківська обласна державна адміністрація, до структури якої входить Департамент захисту довкілля та природокористування, основним завданням якого згідно положення, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 12.11.2020 за №737, є забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Разом з цим, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій», у зв`язку з утворенням військових адміністрацій начальником Харківської обласної військової адміністрації винесено розпорядження № 1В від 24.02.2022, відповідно до якого Харківська обласна державна адміністрація набуває статусу Харківської обласної військової адміністрації 24.02.2022.

Таким чином, за висновком представника екоінспекції, позивачем в даному спорі є Харківська обласна державна (військова) адміністрація.

Крім того, згідно із Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», пунктів 1,3 розділу І Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633, Державна екологічна інспекція відповідної області є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується, основними завданнями Державної екологічної інспекції області є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах області.

З огляду на те, що Державна екологічна інспекція у Харківській області уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу, остання є позивачем у справі.

Стосовно доводів відповідача про участь у даному спорі Харківської міської ради представник Державної екологічної інспекції у Харківській області зазначає, що саме орган місцевого самоврядування Харківська міська рада - закликаний сприяти охороні й збереженню територій та об`єктів природнозаповідного фонду.

Вимогами чинного законодавства, а саме Законом України «Про землеустрій», передбачено обов`язковість організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, а також проведення робіт із винесення меж об`єктів природно-заповідного фонду та їх закріплення в натурі (на місцевості).

У спірних правовідносинах обов`язок щодо взяття під охорону заповідного об`єкта (ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби») і зобов`язання зберігати його та дотримуватися вимог щодо використання території (об`єкта) природно-заповідного фонду згідно із ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для відповідача передбачено безпосередньо самим охоронним зобов`язанням. Крім цього, вказаними охоронним зобов`язанням передбачено забезпечення охорони та збереження цінних природних комплексів території (об`єкта) природнозаповідного фонду.

Як вбачається із даного охоронного зобов`язання, ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби» взято під охорону землекористувачем, а саме ТОВ «Енергопромзв`язок» 12.09.2018.

Отже, обов`язок щодо проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби» як в силу закону, так і взятих зобов`язань покладено саме на ТОВ «Енергопромзв`язок».

Наданий відповідачем договір від 26.04.2019 про надання послуги з розробки наукового обґрунтування меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби», на думку представника екоінспекції, не свідчить про виконання обов`язку із збереження вказаного об`єкту.

У підготовчому засіданні 10.09.2024 постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.09.2024 на 12:45.

В порядку ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 10.09.2024.

В судовому засіданні 25.09.2024 постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 23.10.2024 до 11:30. Явку відповідача в наступне судове засідання визнано судом обов`язковою.

В порядку ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 25.09.2024.

У судовому засіданні 23.10.2024 представник прокуратури підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача (Харківської обласної державної (військова) адміністрації ) підтримав заявлений позов прокуратурою в повному обсязі.

Представник позивача (Державної екологічної інспекції у Харківській області ) в судове засідання 23.10.2024 року не з`явився

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

В ході розгляду справи Господарським судом Харківської області відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах строків, встановлених ГПК України.

Судом в повному обсязі досліджено письмові докази у справі відповідно до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники прокуратури, позивача та відповідача погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами відповідно до ст. 74 ГПК України.

За ст. 219 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 23.10.2024 відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Щодо правомірності представництва інтересів держави у суді прокуратурою судом встановлено таке.

За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у господарські правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює господарські права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, у пункті 26 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першої та частиною другою статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України у від 01.04.2008 № 4-рп/2008).

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України надають прокурору право звертатися до суду з позов про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не підлягають точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Згідно з ч. 3, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Частиною 4 статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятої 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або ж у тому разі, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти росії» (Menchinskaya v. russia, заява № 42454/02, § 35)).

Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені у Законі № 1697-VII, частина третя статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до частини четвертої статті 23 вказаного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

З наведеного можна дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 37)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 виснувала про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови).

Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Згідно зі ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання законодавства про природно-заповідний фонд належить до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно із Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінслекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до ч.І ст.202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», пунктів 1,3 розділу І Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року №230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 за №350/34633, Державна екологічна інспекція відповідної області є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується, основними завданнями Державної екологічної інспекції області є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Харківської області.

З огляду на те, що Державна екологічна інспекція у Харківській області, уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу, тому в даному випадку остання є позивачем у справі.

Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22.12.2022 у справі № 360/6282/21, від 28.02.2023 у справі № 380/9160/21.

Державна екологічна інспекція у Харківській області відповідно до абз. 2 п. 6 розділу II Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 230 від 07.04.2020, Державна екологічна інспекція у Харківській області як територіальний орган Держекоінспекції уповноважена звертатися до суду із позовом щодо: визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Пунктами 3, 5, 6, 9, 10 розділу ТІ «Положення про Державну екологічну інспекцію у Харківській області», затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 47 від 01.03.2023, передбачено, що Держекоінспекція має право проводити перевірки, вносити обов`язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства, розраховувати розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства, звертатись до суду із позовом про визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Отже інтереси народу - єдиного джерела влади в Україні реалізуються, у тому числі, через органи державної влади.

Правовідносини, пов`язані з використанням та охороною об`єктів природно-заповідного фонду, становлять суспільний інтерес, а протиправна бездіяльність (якщо така буде встановлена) щодо збереження вказаних об`єктів, такому суспільному інтересу не відповідає.

З огляду на викладене, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного забезпечення збереження об`єктів природно-заповідного фонду, оскільки пасивна поведінка позивача такому відновленню не сприяє.

Так, на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Державної екологічної інспекції в Харківській області та Харківської обласної державної адміністрації прокурором направлено відповідні листи (наявні в матеріалах справи, якими проінформовано вказані органи про виявлене порушення та необхідність вжиття відповідних заходів з метою захисту інтересів держави.

Зокрема, відповідно до п. п. 2 п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 23.01.2024 № 50-105-373вих24 окружна прокуратура зверталась до Харківської обласної військової адміністрації, та листом від 23.01.2024 № 50-105-374вих24 до Держекоінспекції у Харківській області з пропозицією пред`явити відповідний позов.

Відповідно до листа від 09.02.2024 №05-54/115 Харківська обласна військова адміністрація не заперечує щодо захисту Київською окружною прокуратурою м. Харкова інтересів держави в особі останньої.

Відповідно до листа від 27.02.2024 №674-13-16 Держекоінспекція не заперечує проти звернення окружної прокуратури із позовом до суду.

У зв`язку з чим, окружною прокуратурою 14.03.2024 листами за № 50-105-1279вих24 та № 50-105-1280вих24 направлено до Харківської обласної військової адміністрації та Держекоінспекції повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, у спірних правовідносинах прокурором у повному обсязі виконано процесуальний обов`язок, передбачений ст. 53 ГПК України та положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі.

Розглянувши справу №922/2153/24 в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 03.12.1984 № 562 «Про мережу територій та об`єктів природно-заповідного фонду області», ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби», площею 0,15 га оголошено природно- заповідним об`єктом.

Департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації вказана пам`ятка природи передана під охорону товариству з обмеженою відповідальністю «Енергопромзв`язок».

Відповідно до ч. 1 ст. З Закону України "Про природно - заповідний фонд України" від 16.06.1992р. №2456-ХІІ, зі змінами та доповненнями, до природно-заповідного фонду України належать природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про природно - заповідний фонд України", управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації, здійснюється підприємствами, установами та організаціями, у віданні яких перебувають ці території та об`єкти.

Оголошення пам`яток природи проводиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Ботанічна пам`ятка природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби» знаходиться на землях комунальної власності Харківської міської ради за адресою: м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 11.

Державним управлінням екологічної безпеки в Харківській області з метою забезпечення охорони та збереження території, ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби» площею 0,15 га передано під охорону товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопромзв`язок» (код ЄДРПОУ 24125864), про що 12.09.2018 складено охоронне зобов`язання, яке зареєстроване у Державному управлінні екологічної безпеки в Харківській області за № 0401-25-07/БППМЗ.

За цим зобов`язанням товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопромзв`язок» взяло під охорону заповідний об`єкт - ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби» площею 0,15 га та зобов`язалося зберігати його та дотримуватись екологічних вимог при використанні природних ресурсів згідно із Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Проте, за інформацією Головного управління Держгеокадастру у Харківській області відомості щодо розроблення та затвердження будь-якої документації із землеустрою на земельну ділянку під заповідним об`єктом - ботанічною пам`яткою природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби» площею 0,15 га на території Київського району м. Харкова по вулиці Маршала Бажанова, 11 відсутні, що вказує на ту обставину, що підприємством не виконано вимог охоронного зобов`язання та не здійснено його відмежування в натурі.

Відповідно до розміщеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації, товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопромзв`язок» на теперішній час не ліквідовано та в стані припинення не перебуває.

Відповідно до розміщеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних, 07.12.2010 зареєстровано припинення юридичної особи акціонерного товариства «Енергопромзв`язок» у зв`язку з його реорганізацією. В результаті перетворення 07.12.2010 створено юридичну особу ТОВ «Енергопромзв`язок».

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.09.2023 № 10-20-14-4789/0/19-23, за даними Державного земельного кадастру відсутні відомості щодо встановлення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби».

Крім того, згідно з Книгами записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, записи в яких здійснювались до 01.01.2013 року, правовстановлюючі документи на право власності або користування землею за

Таким чином, як вказує прокурор у позові, межі ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби`в натурі /на місцевості) залишаються не визначеними, інформаційно-охоронні знаки встановленого зразку відсутні, документи, що посвідчують право на земельну ділянку не розроблені.

Тож, наразі, на переконання прокуратури, обґрунтованим є висновок про залишення відповідачем ТОВ «Енергопромзв`язок» об`єкту природно-заповідного фонду ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби» без охорони та належного захисту.

Враховуючи, що відповідачем ТОВ «ЕНЕРГОПРОМЗВ`ЯЗОК», протягом тривалого часу не вчинено жодних дій щодо винесення меж Заказника та закріплення їх в натурі (на місцевості), керуючись принципом розумності, тобто у даному випадку зваженості вирішення спірного питання з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громадян (публічного інтересу), прокурор звернувся до господарського суду із позовом про зобов`язання ТОВ «ЕНЕРГОПРОМЗВ`ЯЗОК» відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити проведення робіт з винесення меж Заказника та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України, суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них.

Згідно з ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Відповідно до ст. 43 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно - заповідного фонду.

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно - заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів регулюються Законом України від 16.06.1992 № 2456-ХІІ «Про природно-заповідний фонд України» (надалі - Закон № № 2456-ХІІ ).

Відповідно до ст. 3 Закону № 2456-ХІІ , до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Згідно ст. 5 Закону № 2456-ХІІ, завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються: центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону № 2456-ХІІ, межі територій та об`єктів природно - заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону № 2456-ХІІ, власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону № 2456-ХІІ, охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій (за виключенням перелічених у частині першій ст. 60 Закону) покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.

Згідно з ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про землеустрій», проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про землеустрій», землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Згідно з до ст. 20 Закону України «Про землеустрій», землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Підставою для здійснення землеустрою, відповідно до ст. 22 Закону України «Про землеустрій» є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами, (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.

Одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів (п. в) частини другої ст. 25 Закону України «Про землеустрій»).

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про землеустрій», проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон встановлюються і по суходолу, і по водному простору.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Інструкцією щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду (затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 за № 65, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.03.2013 за № 404/22936) передбачено, що Інструкція визначає основні вимоги щодо оформлення охоронних зобов`язань стосовно забезпечення режимів охорони та збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення (п. 1.2). Охоронним зобов`язанням оформляється передача під охорону території чи об`єкта природно-заповідного фонду з визначенням переліку зобов`язань щодо забезпечення додержання встановленого режиму охорони та збереження (п. 1.3).

У спірних правовідносинах обов`язок щодо взяття під охорону заповідного об`єкта (ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби») і зобов`язання зберігати його та дотримуватися вимог щодо використання території (об`єкта) природно-заповідного фонду згідно із ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища для відповідача передбачено безпосередньо самим охоронним зобов`язанням (наявне в матеріалах справи).

Крім цього, вказаними охоронним зобов`язанням передбачено забезпечення охорони та збереження цінних природних комплексів території (об`єкта) природно-заповідного фонду.

Як вбачається із матеріалів справи та документів поданих прокуратурою із даного охоронного зобов`язання, ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби» взято під охорону землекористувачем, а саме ТОВ «Енергопромзв`язок».

Отже,в даному випадку суд погоджується із доводами прокуратури, стосовно того, що обов`язок щодо проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби» як в силу закону, так і взятих зобов`язань покладено саме на ТОВ «Енергопромзв`язок».

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства.

Однак, як встановлено судом у порушення вищезазначених норм, межі ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби» в натурі не встановлені, права на земельні ділянки залишаються неоформленими.

Крім того, як вбачається із охоронного зобов`язання, обов`язок щодо забезпечення охорони і збереження території (об`єкта) ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби» ТОВ «Енергопромзв`язок» взято на себе ще 12.09.2018.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Таким чином, вимогами чинного законодавства передбачено обов`язковість організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, а також проведення робіт із винесення меж об`єктів природно-заповідного фонду та їх закріплення в натурі (на місцевості).

Отже, в даному випадку, суд погоджується із доводами прокуратури, стосовно того, що обов`язок із вжиття відповідних заходів покладається на відповідача.

Водночас невиконання вимог закону щодо винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби» в натурі (на місцевості) унеможливлює якісне забезпечення режиму заповідного об`єкту, його належну охорону та збереження, оскільки земельна ділянка до Державного земельного кадастру не внесена та межі пам`ятки чітко не визначені.

Проаналізувавши матеріали справи та подані сторонами докази, суд констатує, що обов`язок щодо проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби» як в силу закону, так і взятих зобов`язань покладено саме на ТОВ «Енергопромзв`язок» - відповідача по справі.

Суд вважає, що керівником прокуратури до позовної заяви додано належні, допустимі докази, які доводять викладені у позовній заяві обставини. Проте, відповідачем, в свою чергу, не надано доказів, які б спростовували викладені у позові обставини.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у справі є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопромзв`язок» (ЄДРПОУ 24125864, юридична адреса: 61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 11) відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Чорноглазівські дуби», загальною площею 0,15 га, який знаходиться по вул. Маршала Бажанова, 11 в м. Харкові, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопромзв`язок» (ЄДРПОУ 24125864, юридична адреса: 61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 11) на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір 3028.0грн. за наступними реквізитами: код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО №820172, рахунок №UА 178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Київська окружна прокуратура міста Харкова (вул. Сумська, 76, м. Харків, 61002).

Позивач: Харківська обласна державна (військова) адміністрація ( м. Харків, вул. Сумська, 64).

Позивач: Державна екологічна інспекція у Харківській області (вул. Бакуліна,6, м. Харків, 61166).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергопромзв`язок" (61002, Харківська обл., місто Харків, вул. Маршала Бажанова, буд.11).

3-тя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківську міську раду (Код ЄДРПОУ 04059243, 61003, м. Харків, м-н Конституції 7).

Повне рішення складено "24" жовтня 2024 р.

СуддяО.О. Присяжнюк