Рішення

від 24.10.2024 по справі 927/606/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

24 жовтня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/606/24 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., за участю секретаря судового засідання Матюшенкео Н.О., розглянув у порядку загального позовного провадження справу

за позовом: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Прилуцьке хлібоприймальне підприємство, код ЄДР 37139103, провулок Залізничний, б.19, місто Прилуки, Чернігівська обл.,17500

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3

про визнання припиненими трудових відносин

Представники сторін: не з`явились

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Прилуцьке хлібоприймальне підприємство, в якому просить суд визнати припиненими трудові відносини між нею та відповідачем з 16.05.2024 на підставі с. 38 КЗпП України та зобов`язати державного реєстратора вчинити реєстраційні дії щодо виключення відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про позивача, як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Прилуцьке хлібоприймальне підприємство.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 12.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача учасників відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , встановлено сторонам строки на подання заяв по суті спору, призначено підготовче засідання.

Ухвали про відкриття провадження у справі від 12.07.2021 року, направлені на адресу відповідача та третіх осіб, повернулись неврученими з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Прилуцьке хлібоприймальне підприємство (код ЄДРПОУ 37139103): пров. Залізничний, 19, м. Прилуки, чернігівська область.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи від відповідача та третіх осіб не надходило.

Крім того, інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач та треті особи не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Частиною 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

За приписами ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач та треті особи не скористались своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Таким чином, враховуючи вчинені судом дії по направленню судової кореспонденції за адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, але відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзиву на позов у встановлений судом строк відповідач не надав та не заперечив стосовно позовних вимог, поважність причин неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив, заяв та клопотань від відповідача не надходило, у зв`язку з чим рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 19.09.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 24.10.2024. В судове засідання 24.10.2024 представники сторін не з`явились, позивач подала клопотання про розгляд справи без участі її представника, відповідач та треті особи причини неявки суду не повідомили.

В ході судового засідання 24.10.2024 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази, суд встановив:

Протоколом Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Прилуцьке хлібоприймальне підприємство» №14/09/18 від 17.09.2018 призначено на посаду тимчасово виконуючої обов`язки директора Товариства з 18.09.2018 ОСОБА_1 та переведено діяльність ТОВ «Прилуцьке хлібоприймальне підприємство» на підставі модельного статуту.

19.09.2018 на підставі рішення про продовження діяльності Товариства на підставі модельного статуту державним реєстратором проведено реєстраційні дії «Підтвердження відомостей про юридичну особу».

Модельний статут товариства з обмеженою відповідальністю затверджено постановою Кабінету міністрів України від 27.03.2019 № 367, відповідно до якої товариства з обмеженою відповідальністю, які на момент набрання чинності цією постановою діяли на підставі модельного статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 р. № 1182 "Про затвердження модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю", і до 18 червня 2019 р. не перейшли на діяльність на підставі власного статуту або модельного статуту, затвердженого цією постановою, з 18 червня 2019 р. вважаються такими, що перейшли на діяльність на підставі модельного статуту, затвердженого цією постановою, шляхом обрання варіантів "за замовчуванням"

Відповідно до модельного статуту відповідача, призначення та звільнення директора відноситься до виключної компетенції зборів учасників.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками (засновниками) Товариства є ОСОБА_2 ( розмір частки в статутному капіталі 75%, 750,00 грн) та ОСОБА_3 ( розмір частки в статутному капіталі 12,5%, 125,00 грн).

В обґрунтування позовних вимог, позивачка зазначає, що у травні 2024 року вона вирішила припинити трудові відносини з відповідачем, втративши матеріальну, економічну та будь-яку іншу зацікавленість у продовженні виконання обов`язків директора. 02.05.2024 ОСОБА_1 на адреси учасників Товариства надіслала засобами поштового зв`язку заяву про звільнення з посади директора та повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства.Відповідь до цього часу не отримала.

Позивач, як керівник, на виконання вимог ст.38 КЗпП України, здійснив усі залежні від нього заходи з метою належного та своєчасного повідомлення учасників відповідача про свої наміри щодо звільнення.

31.05.2024 на скликані директором Товариства позачергові загальні збори на яких мало б бути розглянуте питання про звільнення ОСОБА_1 ніхто з учасників Товариства не з`явився. Згідно з Протоколом від 31.05.2024 загальні збори учасників Товариства не відбулися.

Судом встановлено, що учасник Товариства ОСОБА_3 була повідомлена про загальні збори належним чином. Крім того, позивачка зазначає, що не має фактичної можливості письмово повідомити учасника Товариства ОСОБА_2 про свій намір звільнитися шляхом направлення за місцем його проживання відповідної заяви поштовим листом з описом вкладення, оскільки єдиною відомою адресою зазначеного учасника Товариства є м.Донецьк, яке наразі є тимчасово окупованим та непідконтрольним Україні, інші засоби зв`язку позивачці не відомі.

Судом враховано, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 №875/2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» УДППЗ «Укрпошта» не здійснюється пересилання пошти на окремі території Донецької та Луганської областей. Згідно розпорядження КМУ № 1085-р від 07.11.2014 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» місто Донецьк знаходиться на території, де органи державної влади не здійснюють на даний час свої повноваження, в тому числі і поштові служби. Таким чином, у зв`язку з відсутністю будь-яких контактів із учасниками Товариства, позивачка не може застосувати встановлений статутом та законодавством порядок припинення трудових відносин з ТОВ Прилуцьке хлібоприймальне підприємство, наслідком якого буде внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо виключення даних про ОСОБА_1 як директора ТОВ Прилуцьке хлібоприймальне підприємство. Вищезазначені обставини і стали причиною звернення позивачки до суду.

Щодо підсудності суд зазначає наступне

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) регулює усі трудові відносини, які виникають між працівниками та юридичними особами. Проте, положення даних законів не врегульовують відносини виконавчого органу товариства та засновників, які врегульовані статтею 99 ЦК України.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління товариством або позбавлення таких повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Таким чином, норми трудового законодавства не розповсюджуються на спори між виконавчими органами товариства та самими товариствами, а є корпоративними, отже повинні розглядатися у порядку господарського судочинства.

Правова позиція щодо підсудності спору про звільнення керівника товариства в порядку господарського судочинства викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 145/1885/15-ц (провадження № 14-613 цс18), від 19.02.2020 по справі № 145/166/18, від 10.04.2019 у справі № 510/456/17.

Щодо визнання припиненими трудових відносин

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено у ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Кожен суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до ч. 1 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Згідно з ч. 1, 2 та 4 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до ч. 1-3 статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Так, питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням зборів учасників, тому позивач як директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

Відповідно до частин 2, 3 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Процедура звільнення за ініціативою працівника визначена ст. 38 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 30, 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до яких праву директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення.

Судом було встановлено, що позивачем дотримано приписи законодавства щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, що передбачено статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та модельним статутом, а також порядку звільнення з посади за власним бажанням, що передбачений статтею 38 КЗпП України.

Однак, до цього часу заява позивачки про звільнення зборами учасників відповідача у встановленому порядку не розглянута, рішення про звільнення не прийнято.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням та надісланні її Товариству свідчать про те, що позивачем дотримана процедура звільнення із займаної посади директора товариства.

Згідно з трудовим законодавством України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема, через неможливість проведення загальних зборів одноосібного учасника Товариства, місцем реєстрації якого є тимчасово окупована територія України і фактично встановити зв`язок з таким учасником неможливо, керівнику із метою захисту свої прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Подібна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 520/11437/16-ц, у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року, у справі № 758/1861/18).

Докази звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю Прилуцьке хлібоприймальне підприємство та, відповідно, прийняття рішення зборами учасників товариства та внесення змін до відомостей про юридичну особу про зміну керівника, у т.ч. станом на час звернення до суду та розгляду справи по суті Господарським судом Чернігівської області, у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Суд вважає, що обраний позивачкою спосіб захисту її порушеного права - визнання трудових відносин з відповідачем припиненими є цілком правомірним, оскільки позивачкою вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин з Товариством.

Водночас у позовній заяві позивачка просить визнати припиненими трудові відносини з відповідачем з 16.05.2024.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача про визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю Прилуцьке хлібоприймальне підприємство, у зв`язку зі звільненням з посади директора за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 КЗпП України є обґрунтованими та правомірними, відповідачем не спростовані, а отже позов підлягає частковому задоволенню, без вказівки на дату припинення повноважень, оскільки повноваження позивачки на посаді директора будуть припинені з моменту набрання рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (стаття 173 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Так, в постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зроблено в тому числі висновок про те, що повноваження директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.

Таким чином, суд вважає, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з підприємством за рішенням суду має супроводжуватись виключенням директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 114, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке хлібоприймальне підприємство" (код ЄДРПОУ 37139103) у зв`язку із звільненням з посади тимчасово виконуючої обов`язки директора за власним бажанням на підставі ст.38 Кодексу законів про працю України з дня набрання рішенням суду законної сили.

3. Зобов`язати державного реєстратора вчинити реєстраційні дії щодо виключення відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке хлібоприймальне підприємство" (код ЄДРПОУ 37139103).

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Прилуцьке хлібоприймальне підприємство (код ЄДР 37139103, провулок Залізничний, б.19, місто Прилуки, Чернігівська обл.,17500) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 6056,00 грн витрат із сплати судового збору.

6. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 24.10.2024 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

засоби зв`язку - тел.099 420 54 50