Постанова

від 29.08.2024 по справі 924/996/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року

м. Київ

Справа № 924/996/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г.М.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 (колегія суддів: Гудак А. В., Петухов М. Г., Олексюк Г. Є.) та рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.01.2024 (суддя Субботіна Л. О.) у справі

за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури м. Кам`янець-Подільський в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Китайгородської сільської ради до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Ритм", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 , про витребування земельних ділянок та скасування державної реєстрації земельних ділянок,

за участю представників:

Офісу Генерального прокурора - Підяш О. С.,

відповідача-1 - Гуслякова М. М., Сергійчука Ю. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, - Китайгородської сільської ради звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" (далі - ТОВ "Зарус-Інвест"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Ритм" (далі - ТОВ "Еко-Агро-Ритм") про витребування у відповідачів в комунальну власність Китайгородської сільської ради земельних ділянок з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0471, 6822484100:02:003:0480, в якому просив з урахування заяви від 15.12.2023 про зміну предмета позову:

- витребувати у відповідачів в комунальну власність Китайгородської сільської ради земельні ділянки з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0471, 6822484100:02:003:0480;

- скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0675 та 6822484100:02:003:0676 із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна усіх зареєстрованих щодо даних земельних ділянок речових прав та їх обтяжень.

2. На обґрунтування позову заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури зазначив, що рішеннями Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 16.04.2021 у справі № 676/195/20 та від 30.08.2021 у справі № 676/181/20 встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0471 та 6822484100:02:003:0480, що розташовані за межами населених пунктів Китайгородської (раніше - Колодіївської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області вибули із земель державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто вибули поза волею власника цих земельних ділянок - держави.

3. У вказаних справах суд визнав недійсними накази Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13.10.2017 № 22-20475-СГ та № 22-20442-СГ, якими затверджено проекти землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельні ділянки площами по 2 га з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0471 та 6822484100:02:003:0480.

4. У подальшому шляхом ряду дій щодо оформлення прав на спірні земельні ділянки (зокрема, неодноразові об`єднання та поділ) право власності на них у складі земельних ділянок іншої площі та з іншими кадастровими номерами (6822484100:02:003:0675 площею 30,7476 га та 6822484100:02:003:0676 площею 45,2524 га) перейшло до ТОВ "Зарус-Інвест", а право користування на умовах договору оренди - до ТОВ "Еко-Агро-Ритм".

5. Заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звертав увагу, що у спірних правовідносинах витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння відповідачів можливе лише разом із застосуванням такого способу захисту, як скасування державної реєстрації цих земельних ділянок.

6. У зв`язку з невжиттям Китайгородською сільською радою заходів, спрямованих на припинення незаконного користування земельними ділянками та їх повернення у комунальну власність, заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся до суду із даним позовом.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

7. Відповідно до інформаційної довідки від 10.08.2023 № 342409994 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 21.10.2017 за громадянином ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадаcтру у Хмельницькій області № 22-20475-СГ від 13.10.2017 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6822484100:02:003:0471, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.10.2017 № 3803 право власності на вказану земельну ділянку було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Форк" (далі - ТОВ "Форк").

8. Згідно з інформаційною довідкою від 10.08.2023 № 342409954 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на підставі наказу Головного управління Держгеокадаcтру у Хмельницькій області № 22-20442-СГ від 13.10.2017 за громадянином ОСОБА_2 21.10.2017 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6822484100:02:003:0480, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 3801 від 24.10.2017 право власності на вказану земельну ділянку було зареєстровано за ТОВ "Форк".

9. У подальшому 07.11.2017 за заявами ТОВ "Форк" земельні ділянки з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0471 та 6822484100:02:003:0480 об`єднано разом з іншими земельними ділянками та сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0528 площею 76 га. У зв`язку з об`єднанням земельних ділянок такі об`єкти нерухомого майна, як земельна ділянка з кадастровим номером 6822484100:02:003:0471 та земельна ділянка з кадастровим номером 6822484100:02:003:0480 закрито.

10. Відповідно до інформаційної довідки від 10.08.2023 № 345366565 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 07.11.2017 проведена державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0528 площею 76 га, власником якої визначено ТОВ "Форк".

11. У подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 14.12.2017 № 4923 право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_3 03 січня 2018 року закрито об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0528 у зв`язку з її поділом за заявою ОСОБА_3 на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0536 площею 74 га та 6822484100:02:003:0537 площею 2 га.

12. Згідно з інформаційними довідками від 10.08.2023 №№ 345366784, 345367030, 342402298 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 03.01.2018 проведена державна реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0536 площею 74 га та 6822484100:02:003:0537 площею 2 га, власником визначено ОСОБА_3 .

13. На підставі акта приймання-передачі майна від 13.03.2018 вказані ділянки 17.03.2018 ОСОБА_3 внесла до статутного капіталу ТОВ "Зарус-Інвест", в результаті чого вони зареєстровані на праві власності за ТОВ "Зарус-Інвест".

14. У подальшому за заявою ТОВ "Зарус-Інвест" 24.08.2022 земельні ділянки з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0536 та 6822484100:02:003:0537 були об`єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0647 площею 76 га, в зв`язку із чим такі об`єкти нерухомого майна закриті, а зареєстровані на них речові права погашені.

15. Земельна ділянка з кадастровим номером 6822484100:02:003:0647 площею 76 га в результаті об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0536 та 6822484100:02:003:0537 24.08.2022 зареєстрована на праві власності за ТОВ "Зарус-Інвест".

16. Відповідно до інформаційної довідки № 342402298 на підставі договору оренди землі від 31.01.2022, укладеному між ТОВ "Еко-Агро-Ритм" та ТОВ "Зарус-Інвест", 23.02.2022 зареєстровано право оренди ТОВ "Еко-Агро-Ритм" на земельну ділянку за кадастровим номером 6822484100:02:003:0647 площею 76 га, строком дії 15 років.

17. Земельна ділянка з кадастровим номером 6822484100:02:003:0647 поділена на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0675 площею 30,7476 га та 6822484100:02:003:0676 площею 45,2524 га.

18. Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.08.2023 № 3413/281-23 проекція земельних ділянок з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0471 та 6822484100:02:003:0480 перебувають в архівному шарі внаслідок здійсненого щодо них об`єднання, відповідно до даних геоінформаційної системи відображає їх розташування в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0675 та 6822484100:02:003:0676.

19. Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.08.2023 № 345370404 та № 345371659, від 13.12.2023 № 358208431 та № 358208684 вбачається, що на земельні ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0675 площею 30,7476 га та з кадастровим номером 6822484100:02:003:0676 площею 45,2524 га проведено державну реєстрацію обтяження - арешту нерухомого майна із забороною відчуження, зміни, забудови, зміни категорії та цільового призначення, накладеного на підставі ухвали Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 04.08.2023 у справі № 6766/5480/23, яка долучена до матеріалів справи.

20. З постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.06.2023 у справі № 676/181/20 вбачається, що рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30.08.2021 у справі № 676/181/20 було визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13.10.2017 № 22-20475-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6822484100:02:003:0471). Рішення суду в цій частині мотивовано тим, що оспорюваний наказ прийнятий з порушенням вимог частини четвертої статті 116 Земельного кодексу України та пункту б) частини першої статті 121 цього Кодексу, а земельна ділянка надана ОСОБА_1 внаслідок незаконного використання ним права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду.

21. З постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.06.2023 у справі № 676/195/20 вбачається, що рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.04.2021 у справі № 676/195/20, яке залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 16.11.2021, було визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13.10.2017 № 22-20442-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6822484100:02:003:0480). Рішення суду в цій частині мотивовано тим, що вказана земельна ділянка вибула з державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_2 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок.

22. З вищевказаних постанов Верховного Суду також вбачається, що за заявою ТОВ "Форк" земельні ділянки з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0480 та 6822484100:02:003:0471 були об`єднані та утворено земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0528 площею 76 га, яку в подальшому відчужено за договором купівлі-продажу від 14.12.2017 ОСОБА_3 . Після чого земельна ділянка з кадастровим номером 6822484100:02:003:0528 ОСОБА_3 була поділена на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0536 та 6822484100:02:003:0537, які за актом приймання-передачі майна від 13.03.2018 внесені до статутного капіталу ТОВ "Зарус-Інвест".

23. У зв`язку з невжиттям Китайгородською сільською радою заходів, спрямованих на припинення незаконного користування земельними ділянками та їх повернення у комунальну власність, заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся до суду із даним позовом.

24. На думку заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури, спірні земельні ділянки підлягають витребуванню з чужого незаконного володіння за правилами статей 387, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

25. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18.01.2024 у справі № 924/996/23, залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024, позов задоволено.

26. Витребувано у ТОВ "Зарус-Інвест" та ТОВ "Еко-Агро-Ритм" в комунальну власність Китайгородської сільської ради земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0471 загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Китайгородської (раніше - Колодіївської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13.10.2017 № 22-20475-СГ.

27. Витребувано у ТОВ "Зарус-Інвест" та ТОВ "Еко-Агро-Ритм" в комунальну власність Китайгородської сільської ради земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0480 загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Китайгородської (раніше - Колодіївської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана ОСОБА_2 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13.10.2017 № 22-20442-СГ.

28. Скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0675 площею 30,7476 га із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна усіх зареєстрованих щодо даної земельної ділянки речових прав та їх обтяжень.

29. Скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0676 площею 45,2524 га із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна усіх зареєстрованих щодо даної земельної ділянки речових прав та їх обтяжень.

30. Постановлені у справі судові рішення мотивовано тим, що:

- спірні земельні ділянки вибули з державної власності на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, визнаних недійсними в судовому порядку рішеннями Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.04.2021 у справі № 676/195/20, від 30.08.2021 у справі № 676/181/20 через їх незаконність, а тому відсутня воля держави на вибуття з її володіння таких земельних ділянок;

- на дату подання позову в даній справі Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не мало функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна;

- власником спірних земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів Китайгородської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, є Китайгородська сільська рада Кам`янець-Подільського району Хмельницької області;

- спірні земельні ділянки не перестали існувати у натурі внаслідок їх об`єднань та поділу. Не відбулося виникнення чи створення іншого нового майна, відмінного від попереднього, не має місця перетворення або переробка тощо, залишилися попередніми як правові, так і фізичні характеристики об`єднаних ділянок, зокрема, не відбулося зміни їх цільового призначення, розташування тощо.

31. Судові рішення в частині задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації земельних ділянок обґрунтовані наступним.

32. Наявність державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0675 площею 30,7476 га та 6822484100:02:003:0676 площею 45,2524 га у Державному земельному кадастрі порушує права Китайгородської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, оскільки унеможливлює розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 6822484100:02:003:0471 загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Китайгородської (раніше - Колодіївської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13.10.2017 № 22-20475-СГ, та земельною ділянкою з кадастровим номером 6822484100:02:003:0480 загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Китайгородської (раніше - Колодіївської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана ОСОБА_2 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13.10.2017 № 22-20442-СГ, з огляду на що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0675 площею 30,7476 га та земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0676 площею 45,2524 га підлягає скасуванню в судовому порядку.

33. Разом з цим суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

34. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровим номером 6822484100:02:003:0675 площею 30,7476 га та з кадастровим номером 6822484100:02:003:0676 площею 45,2524 га із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна усіх зареєстрованих щодо даних земельних ділянок речових прав та їх обтяжень, оскільки вказане призведе до ефективного способу захисту порушених прав та законних інтересів позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

35. ТОВ "Зарус-Інвест" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.01.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі № 924/996/23 в частині вимог про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0675 та 6822484100:02:003:0676 із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна усіх зареєстрованих щодо даних земельних ділянок речових прав та їх обтяжень. У зазначеній частині позовних вимог скаржник просить ухвалити нове рішення про відмову у позові.

36. На думку скаржника, судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права та підлягають касаційному оскарженню на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки суди не врахували висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у таких постановах:

- у постановах Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, від 10.12.2021 у справі № 924/454/20, від 16.04.2024 у справі № 915/200/21, а саме щодо обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав;

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 щодо дотримання критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном.

Позиція інших учасників справи

37. У відзиві керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, є необґрунтованими, непідтверджені належними і допустимими доказами, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не відповідають практиці Верховного Суду.

38. Зазначає, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень), оскільки вказане призведе до ефективного способу захисту порушених прав та законних інтересів позивача, а тому вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності відповідача є похідними і взаємопов`язаними із вимогами про витребування земельних ділянок, які незаконно вибули з державної власності та в подальшому в результаті неодноразових поділу та об`єднання увійшли до складу новоутворених земельних ділянок.

Позиція Верховного Суду

39. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ТОВ "Зарус-Інвест" підлягає задоволенню з огляду на таке.

40. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

Щодо віндикаційних вимог у спірних правовідносинах

41. У справі, що розглядається, прокурор в інтересах держави в особі Китайгородської сільської ради звернувся з вимогами, спрямованими на відновлення порушеного права щодо володіння земельними ділянками з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0471, 6822484100:02:003:0480, шляхом їх витребування у відповідачів, а також скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0675 та 6822484100:02:003:0676, до складу яких були включені спірні земельні ділянки (із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна усіх зареєстрованих щодо даних земельних ділянок речових прав та їх обтяжень).

42. Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

43. Згідно із частиною першою статті 319 зазначеного Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

44. За змістом статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

45. Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Зазначений спосіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

46. Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених ЦК України.

47. Правовий аналіз положень статті 387 ЦК України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.

48. Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.

49. Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).

50. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

51. Згідно зі змістом приписів статті 388 ЦК України предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи, в якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

52. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

53. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі № 914/1128/16, постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16.

54. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи вимоги про витребування спірних земельних ділянок, встановили, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0471, 6822484100:02:003:0480 площею по 2 га вибули з державної власності з порушенням закону (внаслідок незаконного використання фізичними особами права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання) та поза волею держави.

55. При цьому суди перших двох інстанцій, виходячи з того, що спірні земельні ділянки як об`єкти цивільного права були вже припинені, скасували державну реєстрацію поточних земельних ділянок відповідача (кадастровий номер 6822484100:02:003:0675 площею 30,7476 га та кадастровий номер 6822484100:02:003:0676 площею 45,2524 га) з тієї підстави, що до їх складу увійшли спірні земельні ділянки площею по 2 га кожна.

56. Не зважаючи на те, що судові рішення в частині задоволення позовних вимог про витребування не оскаржуються, колегія суддів вважає, що оцінка належності та ефективності такого способу захисту, як скасування державної реєстрації існуючих на момент подання позову земельних ділянок (до складу яких увійшли спірні земельні ділянки) у даному випадку має здійснюватися у системному зв`язку із оцінкою належності та ефективності віндикаційного способу захисту. Адже необхідність застосування для відновлення порушеного права додаткових вимог, крім витребування, буде означати, що такий спосіб захисту є неналежним.

57. У цьому контексті колегія суддів враховує позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у пункті 56 постанови від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, в якому зазначено, що з огляду на приписи статей 387 і 388 ЦК України помилковими є висновки суду першої інстанції щодо неможливості витребування власником земельних ділянок, які були поділені та/або об`єднані. Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик, не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. При цьому у зазначеній справі вимоги щодо витребування були визнані Великою Палатою Верховного Суду як належний та ефективний спосіб судового захисту без необхідності його поєднання із іншими вимогами.

58. Витребування земельних ділянок у даному випадку є належним та ефективним способом захисту, що узгоджується зі сталою практикою Великої Палати Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 21.11.2018 у справі № 444/1786/15). При цьому за змістом правових висновків Великої Палати Верховного Суду витребування майна є самодостатнім способом захисту, який не потребує одночасного заявлення інших позовних вимог.

59. Окрім цього, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.12.2021 у справі № 924/454/20 також міститься висновок щодо належності та ефективності обрання позивачем саме віндикаційного позову про витребування земельних ділянок.

60. Колегія суддів, застосовуючи висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.12.2021 у справі № 924/454/20, враховує, що:

- суб`єктний склад сторін у цій справі та у справі № 924/454/20 є подібним (позов пред`явлений прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, на захист порушеного права власності власника, до набувача та орендаря спірних земельних ділянок);

- підставою позову у цій справі та у справі № 924/454/20 є неправомірність відчуження земельних ділянок;

- так само як у цій справі, у справі № 924/454/20 спірна земельна ділянка площею 2 га була сформована як об`єкт цивільних прав (з присвоєнням їй кадастрового номера 6822455800:04:002:0093), об`єднана з раніше сформованими земельними ділянками в одну з присвоєнням нового кадастрового номера 6822455800:04:002:0144 площею 42,0 га, а в подальшому переведена в архівний шар на підставі заяви про державну реєстрацію земельної ділянки шляхом її поділу, внаслідок чого утворені земельні ділянки з іншими кадастровими номерами, зареєстровані за набувачем та орендарем; станом на дату подання позову земельна ділянка, кадастровий номер 6822455800:04:002:0093, загальною площею 2,0 га як об`єкт цивільного права припинена, відповідний кадастровий номер скасовано на підставі статті 27 Закону України "Про Державний земельний кадастр", реєстраційний розділ закрито (пункти 9- 18 постанови у цій справі, пункти 4.11.5 та 4.13.3 постанови у справі № 924/454/20).

61. Отже, правовідносини та обставини у цій справі та у справі № 924/454/20 є подібними, а висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.12.2021 у справі № 924/454/20, вказує на належність та ефективність у спірних правовідносинах саме віндикаційного позову про витребування земельних ділянок без поєднання вимог про витребування земельних ділянок з будь-якими іншими позовними вимогами. Доводів щодо необхідності відступу від наведеної вище правової позиції протягом розгляду справи не заявлялося.

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації земельних ділянок

61. Скаржник у своїх доводах посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц в частині відсутності необхідності одночасного заявлення разом з віндикаційним позовом для ефективного відновлення права заявлення також додаткової позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності відповідача.

62. У постанові Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 915/200/21, на яку також посилається скаржник, колегія суддів самостійного висновку щодо неналежності такого способу захисту, як позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача в разі одночасного заявлення віндикаційного позову не формувала, проте виснувала, що така правова позиція була чітко сформульована в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц.

63. У пунктах 83- 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц викладено такі висновки:

"83. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19) та багатьох інших.

84. При цьому відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див., зокрема, пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)).

85. Як зазначено вище, задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

86. Отже, ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна. Виходячи з цього в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності слід відмовити.

87. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову".

64. Подібні висновки викладені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц та постановах Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 910/6567/20, від 22.11.2022 у справі № 911/2609/21.

65. Рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Для внесення такого запису на підставі зазначеного рішення суду окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем не потрібно. Подібні висновки викладені також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16.

66. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 38), від 22.01.2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 148) та інших.

67. Отже, якщо право власності зареєстроване за відповідачем, то задоволення будь-яких вимог, крім вимог про витребування земельних ділянок, не відповідає зазначеним висновкам Великої Палати Верховного Суду.

68. При цьому Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб (постанови від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (пункт 56), від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17 (пункт 7.36)).

69. Колегія суддів звертає увагу, що скасування державної реєстрації земельної ділянки тягне припинення її існування як об`єкта цивільних прав. Тому висновок суду про задоволення позовної вимоги про таке скасування суперечить висновку суду про задоволення вимоги про витребування земельної ділянки на користь позивача, оскільки унеможливлює державну реєстрацію права власності на спірну ділянку.

70. При цьому скасування державної реєстрації земельної ділянки, утвореної внаслідок поділу або об`єднання інших земельних ділянок, не тягне відновлення державної реєстрації земельних ділянок, які існували до такого поділу або об`єднання, оскільки таке відновлення не передбачене законом. Тим більше, якщо земельна ділянка утворена внаслідок ланцюга поділів та/або об`єднань інших земельних ділянок (як у цій справі), то скасування державної реєстрації існуючої на момент подання позову земельної ділянки не тягне відновлення державної реєстрації земельних ділянок, які існували до такого ланцюга поділів та/або об`єднань інших земельних ділянок. Натомість створення земельної ділянки в певних межах (зокрема тих, які існували раніше) можливе лише шляхом здійснення поділу чи об`єднання існуючих земельних ділянок відповідно до статті 27 Закону України "Про державний земельний кадастр".

71. Обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18). У зв`язку із задоволенням віндикаційного позову, який з урахуванням зазначеної вище усталеної практики Великої Палати Верховного Суду наразі є ефективним способом захисту прав власника спірних земельних ділянок, у задоволенні позовних вимог щодо оскарження державної реєстрації має бути відмовлено у зв`язку із неефективністю обраного прокурором способу захисту прав позивача.

72. Колегія суддів також бере до уваги, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, на яку посилається скаржник, зазначаються чіткі критерії, які слід оцінювати судам при визначенні правомірності втручання у право мирного володіння земельною ділянкою:

"8.39. У практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

8.40. Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються".

73. Враховуючи наведене, Верховний Суд не може погодитися із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог прокурора в частині скасування державної реєстрації та прав на земельні ділянки, до складу яких входять спірні. Такий захід, на думку суду касаційної інстанції, є неспівмірним по відношенню до відповідачів, оскільки в одному випадку спірна земельна ділянка становить 6,5 % від площі земельної ділянки відповідача, до складу якої вона увійшла, а в іншому лише - 4,4 % відповідно. При цьому наслідком задоволення позовних вимог щодо скасування державної реєстрації буде втрата відповідачами прав на великі масиви землі, які не є спірними і право на оскарження яких у межах даної справи у позивача відсутнє.

74. Як встановили суди, право власності на земельні ділянки, державна реєстрація яких оскаржується (6822484100:02:003:0675 площею 30,7476 га та 6822484100:02:003:0676 площею 45,2524 га), перейшло до ТОВ "Зарус-Інвест", а право користування на умовах договору оренди - до ТОВ "Еко-Агро-Ритм". За таких обставин скасування державної реєстрації таких земельних ділянок та всіх прав на них з метою реєстрації права власності на спірні земельні ділянки може призвести до несправедливого результату і порушення законних прав. У даному контексті позбавлення відповідачів реєстрації їх прав на земельні ділянки, які не оспорюються у цій справі, порушуватиме статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

75. Колегія судів виходить з того, що задоволення позову, спрямованого на захист прав позивача, не може одночасно порушувати право відповідача на мирне володіння земельними ділянками у неоспорюваній частині.

Щодо порядку виконання судового рішення про витребування земельних ділянок

76. Як встановили суди попередніх інстанцій, до того, як спірні земельні ділянки (з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0471, 6822484100:02:003:0480) увійшли до складу поточних земельних ділянок відповідача (з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0647, 6822484100:02:003:0675), відбувся ряд державних реєстрацій:

- земельні ділянки з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0471 та 6822484100:02:003:0480 було об`єднано разом з іншими земельними ділянками та сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0528 площею 76 га (на підставі цього об`єднання спірні земельні ділянки втратили статус об`єктів нерухомості і записи про них були закриті);

- земельна ділянка з кадастровим номером 6822484100:02:003:0528 була поділена на дві нові земельні ділянки з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0536 площею 74 га та 6822484100:02:003:0537 площею 2 га (в результаті цього поділу земельна ділянка 6822484100:02:003:0528 втратила статус об`єкта нерухомості і запис про них було закрито);

- земельні ділянки з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0536 та 6822484100:02:003:0537 були знову об`єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0647 площею 76 га, в зв`язку із чим такі об`єкти нерухомого майна закриті, а зареєстровані на них речові права погашені;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6822484100:02:003:0647 була поділена на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0675 площею 30,7476 га та 6822484100:02:003:0676 площею 45,2524 га.

77. Щодо пояснень прокурора в частині неможливості виконати судове рішення про витребування спірних земельних ділянок (площею по 2 га) без попереднього скасування державної реєстрації поточних земельних ділянок (площею 30,7476 га та 45,2524 га відповідно), до складу яких входять спірні, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

78. Так, прокурор зазначає, що залишення в силі судових рішень в частині задоволених вимог про витребування двох спірних земельних ділянок (площею по 2 га) призведе до реєстрації за позивачем права власності на ці ділянки лише в тому разі, якщо одночасно будуть залишені в силі судові рішення попередніх інстанцій про задоволення також і вимог про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0675 (площею 30,7476 га) та 6822484100:02:003:0676 (площею 45,2524 га) із одночасним припиненням усіх зареєстрованих речових прав та їх обтяжень на такі земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

79. Прокурор посилається на те, що відповідно до позиції Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, якщо земельні ділянки внаслідок їх об`єднання та поділу з іншими земельними ділянками втратили статус об`єкта цивільних прав, то такі ділянки набувають статусу архівних, а тому відновити їх попередні кадастрові номери, які були раніше присвоєні в Державному земельному кадастрі, неможливо.

80. Враховуючи наведене, прокурор посилається на те, що у подібних правовідносинах (зокрема і за участі тих саме сторін), під час виконання рішень суду у справах № 924/404/20, № 924/100/20, № 924/538/20, № 924/536/20, № 924/387/20, № 924/386/20, № 924/194/20, № 924/102/20, № 924/373/20, № 924/314/20, № 924/97/20, № 924/332/20, № 924/185/20, № 924/317/20, № 924/313/20, № 924/458/20, № 924/331/20, № 924/346/20, № 924/309/20, № 924/388/2, № 924/303/20, № 924/334/20, № 924/101/20, № 924/316/20, № 924/99/20, № 924/616/20, № 924/192/20, № 924/412/20, № 924/347/20, № 924/389/20, № 924/428/20, № 924/184/20, № 924/306/20 державним реєстратором були прийняті рішення щодо неможливості проведення державної реєстрації права комунальної/державної власності на витребувані земельні ділянки, які втратили статус окремого об`єкта, так як вони були об`єднані з іншими земельними ділянками та/або поділені та увійшли до їх складу.

81. Таким чином, з урахування особливостей фактичних обставин даної справи, наявність рішення про задоволення лише віндикаційного позову шляхом витребування спірної земельної ділянки, в межах та конфігурації, визначених у відповідних наказах, не призводить, на думку прокурора до повного відновлення порушеного права держави в особі Китайгородської сільської ради, оскільки остання як власник нерухомого майна не може вчиняти щодо свого майна весь спектр дій (володіти, користуватися та розпоряджатися), які не суперечать закону, у зв`язку з відсутністю державної реєстрації на вказане конкретно взяте майно, а тому таке рішення фактично не містить правових наслідків щодо ефективного вирішення спору. Подальша наявність відомостей щодо прав на земельні ділянки з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0675 та 6822484100:02:003:0676 у Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей, які закріплені у статті 3 Закону України "Про державний земельний кадастр".

82. Відтак, прокурор у Верховному Суді посилався на те, що у даному спорі рішення суду лише про витребування майна не є підставою для здійснення державним реєстратором відповідних дій щодо скасування державної реєстрації прав і відкриття закритого розділу державного реєстру прав та відповідної реєстраційної справи, оскільки за відповідачами зареєстровано право не на витребувані спірні земельні ділянки, а на новоутворені земельні ділянки, що відповідно унеможливлює виконання рішення суду.

83. У даному контексті колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Якщо судовим рішенням витребувана земельна ділянка (колишня) в межах, які були наявними до порушення (які ідентифікуються кадастровим номером колишньої земельної ділянки), то відповідно до такого судового рішення за позивачем має бути зареєстроване право власності на земельну ділянку в межах, які були наявними до її поділу або об`єднання (або до ланцюга поділів та/або об`єднань).

84. Для визначення наслідків від ухвалення такого судового рішення слід виходити з того, які дії вчинив би відповідач, якби мав волю на повернення частини належної йому існуючої земельної ділянки (в межах колишньої земельної ділянки) позивачу та добровільне виконання судового рішення. Так, відповідачу належало б здійснити поділ існуючої земельної ділянки на дві, одна з яких співпадала би з межами колишньої земельної ділянки, а інша становила би решту існуючої земельної ділянки, з метою повернення першої з цих ділянок позивачу.

85. Якщо такої волі відповідача немає, тобто воля відповідача є дефектною, внаслідок чого спір з відповідачем вирішений судом, то судове рішення має бути підставою для виправлення такого дефекту волі відповідача і спрямовуватися на настання саме таких наслідків. Законодавство в цій частині містить прогалину, яку має заповнити суд, сформулювавши належний підхід, керуючись насамперед принципами розумності та справедливості. Отже, при виконанні судового рішення про витребування спірних земельних ділянок державним кадастровим реєстратором та державним реєстратором прав мають бути вчинені усі необхідні дії, які відповідач мав би вчинити на здійснення виконання рішення суду особисто, але не вчинив.

86. Тому, зокрема, якщо колишня земельна ділянка (яка витребувана судовим рішенням) знаходиться в межах існуючої земельної ділянки, право власності на яку зареєстроване за відповідачем, то судове рішення про витребування земельної ділянки (колишньої, тобто в межах, які були наявними до порушення) є підставою для вчинення державним кадастровим реєстратором дій щодо поділу існуючої земельної ділянки і формування нових земельних ділянок, одна з яких ідентифікована у судовому рішенні (зокрема, вказівкою на кадастровий номер колишньої земельної ділянки), а інша є рештою існуючої земельної ділянки відповідно до статті 27 Закону України "Про державний земельний кадастр"; для закриття розділу в Державному реєстрі прав з одночасним відкриттям нових розділів відповідно до частини 3 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; внесення до Державного реєстру прав записів про право власності позивача на земельну ділянку, утворену замість спірної частини земельної ділянки відповідача, та про право власності відповідача на іншу земельну ділянку, утворену внаслідок поділу.

87. Інший підхід не забезпечує відновлення права, на захист якого поданий позов, та призводить до несправедливого результату, адже:

- хоча у справі № 924/880/23 було задоволено всі позовні вимоги, включаючи скасування кадастрової реєстрації земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав (новосформованої, до складу якої увійшла і спірна частина) та скасування реєстрації прав на неї, тим не менше на підставі судового рішення у тій справі (і на якому наполягає прокурор у цій справі) селищній раді також не вдалося зареєструвати своє право власності на витребувану земельну ділянку, хоча рада зверталась до державного реєстратора;

- за змістом відповіді Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 01.07.2022 на лист прокурора щодо виконання судових рішень про витребування земельних ділянок (які зараз не існують як об`єкти права) вжиття заходів, спрямованих на виконання судових рішень про витребування земельних ділянок площею 2 га на користь держави, можливо лише в разі вчинення, зокрема, власником ТОВ "Зарус-Інвест" реєстрації в кадастрі нових земельних ділянок в тих самих координатах, межах і конфігурації, в яких вони були передані у власність фізичним особам; у зв`язку з вищевказаним вжиття заходів, спрямованих на виконання рішень суду про витребування земельних ділянок, є неможливим;

- таким чином, відновлення порушеного права в таких обставинах вимагає, щоб позивач спочатку звернувся до державного кадастрового реєстратора для формування ним спірної земельної ділянки і лише потім до державного реєстратора, щоб зареєструвати право власності на неї;

- відповідно судове рішення має бути спрямоване не на те, щоб скасувати реєстрацію новоствореної земельної ділянки відповідача та прав на неї, а у формуванні спірної ділянки в межах, що раніше існували, попри небажання відповідача це робити;

- скасування ж новостворених земельних ділянок (площею 30,7476 га та 45,2524 га відповідно) та всіх прав на них задля реєстрації права власності на ділянки площею 2 га є явно неспівмірним заходом, адже втрачається реєстрація великого масиву землі, який взагалі не є спірним. Тим самим порушується право відповідача на цей великий масив, яке притому ніким під сумнів не ставиться;

- такі дії також можуть порушити права інших добросовісних осіб. Зокрема, на новостворену земельну ділянку можуть бути зареєстровані права добросовісних набувачів (наприклад, право оренди, право іпотеки банку), а позбавлення добросовісних набувачів реєстрації їх прав є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

88. Верховний Суд звертає увагу на те, що судове рішення про витребування земельної ділянки є підставою для вчинення державним кадастровим реєстратором дій щодо поділу існуючої земельної ділянки відповідача і формування на її основі двох нових земельних ділянок: одна з яких ідентифікована у судовому рішенні (зокрема, вказівкою на кадастровий номер колишньої земельної ділянки), а інша є рештою існуючої земельної ділянки відповідно до статті 27 Закону України "Про державний земельний кадастр"; для закриття розділу в Державному реєстрі прав з одночасним відкриттям нових розділів відповідно до частини третьої статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; внесення до Державного реєстру прав записів про право власності позивача на земельну ділянку, утворену замість спірної частини земельної ділянки відповідача, та про право власності відповідача на іншу земельну ділянку, утворену внаслідок поділу.

89. Відсутність спірних земельних ділянок як об`єктів цивільних прав вказує на необхідність в порядку виконання такого судового рішення шляхом поділу існуючих земельних ділянок спочатку сформувати відповідні земельні ділянки згідно з відомостями з Державного земельного кадастру з параметрами їх первинного формування в координатах, межах та конфігурації та відомостями архівного шару даних геодезичної системи (за первинними кадастровими номерами 6822484100:02:003:0471, 6822484100:02:003:0480), які зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно відповідно до пунктів 114, 135 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.

90. Після формування кадастровим реєстратором нових земельних ділянок з новими кадастровими номерами (але такої ж конфігурації, яка була у земельних ділянок при первинному присвоєнні кадастрових номерів 6822484100:02:003:0471, 6822484100:02:003:0480) виникнуть об`єкти, права на які мають бути зареєстровані державним реєстратором за позивачем.

Висновки Верховного Суду

91. Отже, в цій частині доводи касаційної скарги є обґрунтованими, а судові рішення в частині задоволення позовних вимог про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з одночасним припиненням права власності на них у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності слід скасувати, і прийняти в цій частині нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

92. Скасування державної реєстрації прав на поточні земельні ділянки з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0675 площею 30,7476 га та 6822484100:02:003:0676 га 45,2524 га лише з тієї підстави, що саме ці земельні ділянки, до складу яких увійшли спірні, на разі зареєстровані за відповідачем в Державному земельному кадастрі на момент подачі позову та розгляду даної справи, не може вважатися обґрунтованим, адже не може досягти мети відновлення попередньої реєстрації спірних земельних ділянок.

93. Відповідно до частин першої-п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

94. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд.

95. Згідно зі статтею 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

96. За наведених вище обставин доводи касаційної скарги знайшли підтвердження, а тому судові рішення у цій справі в частині задоволення позовних вимог про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0675 та 6822484100:02:003:0676 із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна усіх зареєстрованих щодо даних земельних ділянок речових прав та їх обтяжень підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 306, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" задовольнити.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.01.2024 у справі № 924/996/23 скасувати в частині задоволення позовних вимог про скасування у Державному земельному кадастрі державні реєстрації земельних ділянок із одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо даних земельних ділянок речових прав та їх обтяжень.

3. Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Л. І. Рогач

Суддя Г. М. Мачульський