Ухвала

від 23.10.2024 по справі 910/18423/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 жовтня 2024 року

м. Київ

Справа № 910/18423/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеценергомонтаж Київ"</a> - Рижаков А.В.,

Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" - Фурман Т.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеценергомонтаж Київ"</a>

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 (суддя Пукас А.Ю.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 (колегія суддів: Демидова А.М., Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеценергомонтаж Київ"</a> (далі - ТОВ "Спеценергомонтаж Київ")

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - АТ "НАЕК "Енергоатом") в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (далі - ВП ХАЕС)

про визнання господарського договору недійсним та застосування наслідків недійсності договору (господарського зобов`язання).

СУТЬ СПОРУ

1. У червні 2021 року Державне підприємство "НАЕК "Енергоатом" (ВП ХАЕС) (надалі організаційно-правова форма юридичної особи змінена на акціонерне товариство) оголосило про проведення відкритих торгів, визначивши предметом закупівлі послуги з ремонту приміщень та будівлі критої полоси. Проєкт договору був викладений у формі додатка №5 до тендерної документації.

2. Переможцем торгів стало ТОВ "Спеценергомонтаж Київ".

3. Державне підприємство "НАЕК "Енергоатом" оприлюднило в електронній системі закупівель підписаний сторонами договір, один екземпляр якого був повернутий ТОВ "Спеценергомонтаж Київ".

4. ТОВ "Спеценергомонтаж Київ" стверджувало, що відповідач самовільно шляхом підміни перших семи сторінок змінив порядок і нумерацію, зміст окремих пунктів договору, видалив певні пункти та додав нові.

5. На підставі цього ТОВ "Спеценергомонтаж Київ" пред`явило до суду позов, у якому просило визнати договір недійсним, застосувати наслідки його недійсності та стягнути з відповідача вартість наданих послуг.

6. Суд першої інстанції, рішення якого залишив без змін суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позову, однак Верховний Суд скасував ухвалені рішення та направив справу на новий розгляд.

7. За результатами нового розгляду суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позову.

8. ТОВ "Спеценергомонтаж Київ" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

9. Верховний Суд закрив касаційне провадження у справі, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

10. ТОВ "Спеценергомонтаж Київ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" про визнання недійсним договору про надання послуг від 18.08.2021 №11-124-01-21-15376 (далі - Договір), застосування наслідків його недійсності та стягнення з відповідача вартості наданих послуг за Договором у розмірі 2 035 578,00 грн.

11. Позовні вимоги обґрунтовані різницею редакції договору, що була викладена у тендерній документації до тендеру №UA-2021-06-08-004871-c, та редакції Договору, укладеного сторонами за результатами проведеної процедури закупівлі.

12. За доводами ТОВ "Спеценергомонтаж Київ":

- відповідач самовільно, без будь-якого погодження і поставлення до відома позивача та здійснення відповідних процедур, що передбачені Законом "Про публічні закупівлі", шляхом підміни перших семи сторінок проєкту договору повністю змінив порядок і нумерацію пунктів у розд.5 проєкту договору, змінив зміст восьми пунктів (шляхом видалення та / або додавання до них певної інформації), видалив чотири пункти з тексту первісного договору, додав у текст тринадцять нових пунктів;

- Договір є таким, що укладений із порушенням ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та ч.4 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", і це безпосередньо впливає на дійсність Договору.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

13. 08.06.2021 Державне підприємство "НАЕК "Енергоатом" (ВП ХАЕС) оголосило про проведення відкритих торгів №UA-2021-06-08-004871-c предмета закупівлі послуги "ДБН А2.2-3:2014. Ремонт приміщень ДПРЧ та будівлі критої полоси ВП ХАЕС".

14. Проєкт договору про закупівлю послуг "ДБН А2.2-3:2014. Ремонт приміщень ДПРЧ та будівлі критої полоси ВП ХАЕС" був викладений у формі додатка №5 до тендерної документації.

15. Згідно з п.1.1 проєкту договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати послуги за темою: "ДБН А.2.2-3:2014. Ремонт приміщень ДПРЧ та будівлі критої полоси ВП ХАЕС", далі - "послуги" (Код 45260000-7 згідно ДК 021-2015).

16. Код послуг, що є предметом закупівлі за цим договором, згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010: _____ (п.1.2 проєкту договору).

17. Ціна послуг за цим договором згідно з _____ (додаток №_____) становить _____ грн, крім того ПДВ 20% _____ грн, всього ціна послуг по договору з ПДВ становить: _____ грн (п.3.1 проєкту договору).

18. Пункт 3.2 проєкту договору визначає, що договірна ціна послуг, яка передбачена цим договором, розрахована згідно з _____ (додаток №_____).

19. У складі договірної ціни замовник узгоджує виконавцю такі витрати:

- величину заробітної плати - _____ грн для розряду робіт 3,8 при нормальних умовах праці;

- загальновиробничі витрати - _____;

- адміністративні витрати - _____ грн / люд.-год. відповідно до _____;

- прибуток _____ грн / люд.-год. відповідно до _____;

- витрати на відрядження - за фактичними витратами виконавця з наданням підтверджуючих документів, але не більше суми, передбаченої у кошторисі / договірній ціні (на вибір) (за необхідності залучення відрядного персоналу витрати на відрядження включаються в кошторис / договірну ціну згідно з плановим розрахунком);

- вартість матеріальних ресурсів та вартість їх доставки - за цінами, зазначеними у локальному кошторисі (відомості ресурсів). Під час підписання актів наданих послуг вартість цих витрат виконавця буде компенсуватися по фактичним витратам виконавця з наданням підтверджуючих документів, але не більше суми, передбаченої кошторисом;

- відстань перевезення матеріальних ресурсів - _____ км.

20. Відповідно до п.3.3 проєкту договору заробітна плата, вказана у пункті 3.2 цього договору, визначається на підставі розрахунку виконавця, виконаного на підставі наказу Мінрегіонрозвитку України від 27.07.2018 №196 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2018 №931/32383, що відповідає середньому розряду робіт у будівництві 3.8 при їх виконані у звичайних умовах, та не перевищує _____ грн.

21. Розрахунок виконується на основі бухгалтерських даних (складові заробітної плати та їх питома вага тощо …), підписується директором та головним бухгалтером підприємства і скріплюється печаткою.

22. Відповідальність за розмір заробітної плати, який планує отримувати виконавець, та фактичне відображення в своїй оперативно-господарської діяльності несе виконавець.

23. Пункт 3.5 проєкту договору визначає, що витрати виконавця на придбання матеріалів та їх доставку, залучення субпідрядників компенсуються замовником за фактичними витратами виконавця з наданням замовнику підтверджуючих документів, але не більше суми, включеної в договірну ціну.

24. Згідно з п. 4.5 проєкту договору при розрахунках за надані послуги ціни на ТМЦ (матеріали та їх доставку), придбані та використані виконавцем при надані послуг за цим договором та їх доставку, повинні бути обґрунтованими та підтвердженими відповідними документами і розрахунками. Документами, що підтверджують вартість ТМЦ та їх доставку, є накладні на матеріали, калькуляції, рахунки, товарно-транспортні накладні тощо. Відповідальність за достовірність даних, зазначених у наданих документах, несе виконавець.

25. Відповідно до підпунктів 5.1.1, 5.1.3, 5.1.6, 5.1.7, 5.1.17 п.5.1 проєкту договору виконавець зобов`язується:

- до початку надання послуг в захищеній зоні надати замовнику завірені копії таких документів: наказ про надання керівнику виконавця допуску до особливих робіт; наказ про призначення посадової особи, яка відповідає за роботу з оформлення документів для проведення спеціальної перевірки; перелік персоналу, що має допуски до особливих робіт, завірені керівником виконавця та спеціально призначеною посадовою особою (в переліку обов`язково повинна бути зазначена інформація: ПІБ працівника, його посада, категорія допуску до особливих робіт, дата проходження спец. перевірки, дата та номер наказу про надання йому допуску до особливих робіт, у т.ч. персоналу субпідрядних організацій);

- надавати замовнику підтверджуючі документи, які обґрунтовують ціну матеріальних ресурсів виконавця, які використовуються для надання послуг за цим договором; їх доставку та витрати виконавця на відрядження;

- при залученні до надання послуг за цим договором субпідрядних організацій виконавець зобов`язаний письмово погодити із замовником перелік субпідрядних організацій, які мають бути залученими до надання послуг (залучення до надання послуг субпідрядних організацій можливе тільки за попереднім письмовим погодженням із замовником). Виконавець зобов`язаний надати замовнику копії договорів з субпідрядниками в десятиденний строк з моменту їх укладення (цей пункт зазначається за необхідності);

- протягом 14 календарних днів після завершення надання послуг повернути перепустки замовнику (у т.ч. від субпідрядних організацій);

- розробити та погодити із замовником ПВР до початку робіт.

26. Пунктом 5.2 проєкту договору визначено, що виконавець має право отримувати від замовника інформацію, необхідну для надання послуг за цим договором; отримати за надані послуги оплату в розмірах і в строки, що передбачені цим договором; на дострокове надання послуг за письмовим погодженням замовника.

27. Замовник зобов`язується надати на час надання послуг за цим договором персоналу виконавця перепустки встановленого зразка за умови виконання вимог, визначених п.5.1.1 договору (підпункт 5.3.4 п.5.3 проєкту договору).

28. Відповідно до п.10.4 проєкту договору якщо форс-мажорні обставини будуть діяти більше трьох місяців, сторони мають право розірвати договір, уклавши про це відповідну угоду.

29. У разі здійснення замовником попередньої оплати (виплати авансу) виконавець повертає замовнику суму отриманої попередньої оплати (суми отриманого авансу) шляхом перерахування грошових коштів протягом трьох днів з дня розірвання сторонами договору.

30. Відповідно до п.13.5 проєкту договору у разі недотримання стороною вимог пунктів 13.1 і 13.2 договору така сторона зобов`язана сплатити іншій стороні штраф у розмірі _____% від ціни договору (розмір штрафу від 5 до 30%).

31. За результатами проведення відкритих торгів №UA-2021-06-08-004871-c ТОВ "Спеценергомонтаж Київ" визнано переможцем; 30.07.2021 було опубліковане повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

32. Як зазначає позивач, 12.08.2021 він направив відповідачу оригінал супровідного листа від 04.08.2021 №08-01 та два примірники підписаного з боку ТОВ "Спеценергомонтаж Київ" договору закупівлі послуг на ремонт приміщень ДПРЧ та будівлі критої полоси ХАЕС, заповненого на підставі тексту проєкту договору, визначеного у додатку №5 тендерної документації, засобами експрес-доставки документів - через компанію "Нова пошта" до уповноваженої особи ВП "ХАЕС" Микитенко І.С. для укладення (підпису) з боку замовника.

33. 18.08.2021 замовник оприлюднив у електронній системі закупівель підписаний сторонами Договір, повернувши один екземпляр ТОВ "Спеценергомонтаж Київ".

34. Відповідно до п.1.1 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надати послуги за темою "ДБН А.2.2-3:2014. Ремонт приміщень ДПРЧ та будівлі критої полоси ВП ХАЕС", далі - "послуги" (Код 45260000-7 згідно ДК 021-2015).

35. Код послуг, що є предметом закупівлі за цим Договором, згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010:43.99 (п.1.2 Договору).

36. Відповідно до п.3.1 Договору ціна послуг за цим Договором згідно з протоколом узгодження договірної ціни (додаток №2) становить 6 488 235,00 грн, крім того ПДВ 20% - 1 297 647,00 грн, всього ціна послуг за Договором з ПДВ становить 7 785 882,00 грн.

37. Договірна ціна послуг (додаток №3), яка передбачена цим Договором, розрахована згідно з ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" зі змінами №1-№2 та відповідає тендерній пропозиції виконавця за результатами аукціону.

38. У складі договірної ціни замовник узгоджує виконавцю такі витрати:

- величину заробітної плати - 15 000,00 грн для розряду робіт 3,8 при нормальних умовах праці;

- коефіцієнт К = 1,2 до норм витрат праці робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах для урахування впливу умов виконання ремонтних робіт (виконання ремонтно-будівельних робіт у приміщеннях будинків, будівель, що експлуатуються, звільнених від меблів, устаткування та інших предметів; п.1, табл. Б1 додаток Б ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012);

- загальновиробничі витрати - 319 467,00 грн, розраховані відповідно до усереднених показників додатка Б до ДСТУ-Н Д.1.1-3:2013 без застосування знижувальних коефіцієнтів 0,4123 і 0,7821 до першого та третього блоків цих витрат відповідно;

- адміністративні витрати - 1,23 грн / люд.-год. відповідно до п.5 табл.Д1 додатку Д до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, зміна №2;

- прибуток 6,80 грн / люд.-год. відповідно до п.6 табл.Е1 додатку Е до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, зміна №2;

- витрати на відрядження - за фактичними витратами виконавця з наданням підтверджуючих документів, але не більше суми, передбаченої у договірній ціні (додаток №3);

- вартість матеріальних ресурсів (ТМЦ Виконавця) - за цінами, зазначеними у локальному кошторисі (відомості ресурсів). Під час підписання актів наданих послуг вартість цих витрат виконавця буде компенсуватися по фактичним витратам виконавця, з наданням підтверджуючих документів, але не більше суми, передбаченої кошторисом;

- відстань перевезення матеріальних ресурсів - 30 км.

39. Згідно з п.3.3 Договору заробітна плата, вказана у п.3.2 цього Договору, визначається на підставі розрахунку виконавця, виконаного на підставі наказу Мінрегіонрозвитку України від 27.07.2018 №196 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2018 №931/32383, що відповідає середньому розряду робіт у будівництві 3,8 при їх виконані у звичайних умовах, та не перевищує 15 000,00 грн.

40. Розрахунок виконується на основі фактичних бухгалтерських даних (складові заробітної плати та їх питома вага, тощо …), підписується директором та головним бухгалтером підприємства і скріплюється печаткою.

41. Відповідальність за розмір заробітної плати, який планує отримувати виконавець, та фактичне відображення в своїй оперативно-господарської діяльності несе виконавець.

42. Відповідно до п.3.5 Договору витрати виконавця на придбання матеріалів компенсуються замовником за фактичними витратами виконавця з наданням замовнику підтверджуючих документів, але не більше суми, включеної в договірну ціну.

43. Згідно з п.4.5 Договору при розрахунках за надані послуги ціни на ТМЦ (матеріали), придбані та використані виконавцем при наданні послуг за цим Договором, повинні бути обґрунтованими та підтвердженими відповідними документами і розрахунками. Документами, що підтверджують вартість ТМЦ, є накладні на матеріали, калькуляції, рахунки тощо. Відповідальність за достовірність даних, зазначених в наданих документах, несе виконавець.

44. Відповідно до підпунктів 5.1.1, 5.1.2, 5.1.3, 5.1.6, 5.1.7, 5.1.14 п. 5.1 Договору виконавець зобов`язується:

- надавати послуги за цим Договором в строки, визначені умовами Договору;

- надавати замовнику підтверджуючі документи, які обґрунтовують ціну матеріальних ресурсів виконавця, які використовуються для надання послуг за цим Договором, та витрати виконавця на відрядження;

- забезпечити якість надання послуг відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими документами, технічною документацією для цього виду послуг, та умов цього Договору;

- забезпечити можливість проведення замовником контролю за наданням послуг;

- здати надані послуги замовнику з оформленням звітної документації та акта наданих послуг;

- розробити та погодити із замовником ПВР за дві доби до початку надання послуг.

45. За змістом п.5.2, підпунктів 5.2.1-5.2.8 Договору виконавець зобов`язується до початку надання послуг за Договором на території замовника довести до відома підлеглого персоналу вимоги законодавчих актів, нормативних, виробничих та організаційно-розпорядчих документів, які стосуються режимних вимог, вимог з пожежної безпеки, вимог з охорони праці, радіаційної та технічної безпеки, вимог щодо технології робіт та дозволів та забезпечити під час надання послуг за Договором дотримання та виконання підлеглим персоналом цих вимог.

46. У випадку невиконання виконавцем прийнятого на себе зобов`язання виконавець несе відповідальність, передбачену умовами Договору.

47. При встановленні уповноваженою особою замовника чи контролюючого органу факту порушення працівником виконавця вимог, визначених п.5.2 Договору, про цей факт у найкоротший строк повідомляється керівник виконавця в електронному вигляді на адресу, яка зазначена в Договорі, або письмово. Виконавець зобов`язаний усунути допущене його працівником порушення.

48. За кожне порушення працівником виконавця режимних вимог, вимог з пожежної безпеки, вимог з охорони праці, радіаційної та технічної безпеки, вимог щодо технології робіт та дозволів виконавець зобов`язується сплатити замовнику штраф у розмірі 3 000,00 грн. Сума штрафу оплачується виконавцем протягом десяти календарних днів з дня отримання повідомлення замовника про допущене порушення.

49. У випадку застосування уповноваженими органами держави до замовника штрафних санкцій унаслідок порушень, допущених персоналом виконавця, виконавець зобов`язується відшкодувати замовнику збитки, завдані замовнику, в розмірі витрат, понесених замовником при сплаті штрафних санкцій.

50. Виконавець зобов`язується відшкодувати замовнику збитки, завдані йому в результаті негативних наслідків, у тому числі зупинення робіт виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва тощо, у разі порушень, допущених персоналом виконавця.

51. Замовник має право перевіряти наявність необхідних інструктажів персоналу виконавця, а також повноту знань в обсязі, визначеному у п.5.2 Договору.

52. Замовник має право зупиняти роботи, які виконуються з порушенням безпеки, відсторонювати окремих працівників чи груп працівників, які порушують вимоги безпеки чи не володіють достатніми знаннями, необхідними при наданні послуг за Договором.

53. Замовник має право достроково в односторонньому порядку розірвати Договір із виконавцем у випадку грубих порушень безпеки чи виникнення аварій з вини персоналу виконавця. У разі такого розірвання Договору виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від суми Договору.

54. Відповідно до п.10.4 Договору якщо форс-мажорні обставини будуть діяти більше трьох місяців, сторони мають право розірвати договір, уклавши про це відповідну угоду.

55. Згідно з п.13.5 Договору у разі недотримання стороною вимог пунктів 13.1 і 13.2 Договору така сторона зобов`язана сплатити іншій стороні штраф у розмірі 10% від ціни Договору.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

56. Господарські суди розглядали справу №910/18423/21 неодноразово.

57. Господарський суд міста Києва рішенням від 30.10.2023, що залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024, відмовив у задоволенні позову.

58. Суди дійшли висновку, що оприлюднений відповідачем Договір та проєкт договору, розміщений у тендерній документації, різняться; вказане суперечить приписами ч.4 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", а відтак згідно з ч.4 ст.43 цього Закону Договір є нікчемним; водночас наслідки недійсності правочину не застосовуються до нікчемного правочину, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача коштів у розмірі 2 035 578,00 грн.

59. Верховний Суд постановою від 21.06.2023 зазначені судові рішення скасував, а справу направив на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, зауваживши:

- суди попередніх інстанцій при розгляді справи не встановили та не дослідили, чи виходять умови укладеного Договору сутнісно, змістовно за межі тендерної пропозиції позивача (з урахуванням інформації та документації до тендерної пропозиції позивача, з якою в підсумку теж мають узгоджуватися умови договору з переможцем процедури закупівлі); чи є відмінності між проєктом договору та укладеним Договором суттєвими і / або такими, що визначають нові (та / або змінюють) істотні умови та, відповідно, договірні зобов`язання, окрім тих, що визначені тендерною документацією, та / або такими, що звужують чи розширюють ті договірні зобов`язання, які витікають з тендерної пропозиції і тендерної документації, або суперечать останнім, чи вони деталізують їх у межах вже визначених тендерною документацією істотних умов;

- суди вдалися лише до перевірки умов Договору на відповідність змісту проєкту договору шляхом дослівного зіставлення тексту / умов Договору, укладеного з переможцем процедури закупівлі, з текстами / умовами проєкту цього договору, який був у складі тендерної документації. При цьому, звертаючи увагу на текстові розбіжності / відмінності між Договором і його проєктом, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою встановлення, чи є ці відмінності суттєвими, значимими в площині відкритих торгів, у межах яких укладений цей Договір, та не перевірили на відповідність тендерній пропозиції, яка складається не тільки з проєкту договору, але й містить іншу інформацію і документацію, з якою у підсумку теж мають узгоджуватися умови Договору з переможцем процедури закупівлі.

60. За результатами нового розгляду справи Господарський суд міста Києва рішенням від 30.10.2023, що залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024, відмовив у задоволенні позову.

61. Судові рішення, зокрема, мотивовані таким:

- умови Договору ані сутнісно, ані за змістом не виходять за межі змісту тендерної пропозиції і не суперечать їй; як у самій тендерній документації замовника, так і в додатках до неї немає жодних застережень, що викладені в проєкті договору умови є остаточними і вичерпними та не можуть бути конкретизовані під час укладення Договору;

- при укладенні Договору не було допущено порушень ч.4 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", а отже відсутні підстави стверджувати про нікчемність Договору на підставі п.2 ч.1 ст.43 цього Закону; відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання Договору недійсним, оскільки він укладений сторонами відповідно до вимог чинного законодавства в сфері публічних закупівель; як наслідок, відсутні підстави для застосування наслідків недійсності Договору та стягнення вартості наданих послуг у розмірі 2 035 578,00 грн.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

62. 13.07.2024 ТОВ "Спеценергомонтаж Київ" з використанням підсистеми "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024, у якій просить скасувати їх у частині відмови в задоволенні позову щодо визнання недійсним Договору та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

63. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у заяві про усунення недоліків ТОВ "Спеценергомонтаж Київ" посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, та зазначає:

- суд апеляційної інстанції застосував норму права (ч.4 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі") без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.03.2023 у справі №420/11945/21 (пункти 74-76), про те, що виключення пунктів з Договору, а також зміна його пунктів є порушенням ч.4 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" і не є конкретизацією умов Договору;

- суди попередніх інстанцій зазначили, що при укладенні Договору жодні порушення ч.4 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" не були допущені, а отже відсутні підстави стверджувати про нікчемність Договору на підставі п.2 ч.1 ст.43 Закону "Про публічні закупівлі", проте не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.03.2024 у справі №160/13963/22 (пункти 46-48) (позивач у п.11.5 проєкту Договору передбачив підстави для можливості зміни істотних умов Договору, проєкт Договору не є остаточним, що суперечить вимогам ч.6 ст.33 та ч.4 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі").

64. У касаційній скарзі ТОВ "Спеценергомонтаж Київ" звернуло увагу на висновки Верховного Суду, наведені в постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19. Водночас у заяві про усунення недоліків скаржник не обґрунтував обрану підставу касаційного оскарження з посиланням на ці висновки.

65. 13.09.2024, у межах встановленого Верховним Судом строку, АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ХАЕС з використанням підсистеми "Електронний суд" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення - залишити без змін.

66. Відзив, зокрема, обґрунтований таким:

- постанова Верховного суду від 30.03.2023 у справі №420/11945/21 не містить правового висновку щодо застосування норми права; у цій постанові зазначається норма права - ч.4 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", однак правовий висновок щодо її застосування відсутній; наведене у п.77 постанови не можна розцінювати як правовий висновок про застосування норми права, це - лише підсумок, який зробив Верховний Суд на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних доказів; скаржник не довів, що спірні правовідносини у справах №910/18423/21 та №420/11945/21 є подібними;

- у серпні 2023 року Державна аудиторська служба України провела моніторинг процедури закупівлі UA-2021-06-08-004871-с, за якою між ДП "НАЕК Енергоатом" в особі ВП ХАЕС і ТОВ "Спеценергомонтаж Київ" був укладений Договір за темою: "ДБН А 2.2-3:2014. Ремонт приміщень ДПРЧ та будівлі критої полоси ВП ХАЕС"; у межах моніторингу Державна аудиторська служба проаналізувала ряд питань, у тому числі питання відповідності / невідповідності умов Договору умовам тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; невідповідності умов укладеного Договору змісту тендерної пропозиції не виявлені, порушення ч.4 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" не встановлені;

- під час нового розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дотрималися вказівок, що містилися в постанові Верховного Суду від 21.06.2023; суди, зокрема, дослідили, що умови укладеного Договору ані сутнісно, ані змістовно не виходять за межі тендерної пропозиції позивача (з урахуванням інформації та документації до тендерної пропозиції позивача, з якою у підсумку теж узгоджуються умови Договору з переможцем процедури закупівлі);

- законодавець чітко означив, що умови укладеного за результатом закупівлі договору не повинні відрізнятися саме від змісту тендерної пропозиції, а не від змісту проєкту договору, який розміщується додатком до тендерної документації замовника закупівлі; ані Закон "Про публічні закупівлі", ані тендерна документація замовника UA-2021-06-08-004871-с не містять вимоги, що умови укладеного договору мають відповідати змісту проєкту договору, розміщеного в "Prozorro" додатком №5 до тендерної документації; відсутні будь-які правові підстави вважати Договір нікчемним за ст.43 Закону "Про публічні закупівлі", а відповідно таким, що є недійсним у силу закону.

67. 20.10.2024 ТОВ "Спеценергомонтаж Київ" з використанням підсистеми "Електронний суд" подало клопотання про передання справи №910/18423/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Клопотання обґрунтоване наявністю в справі виключної правової проблеми, необхідністю забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

68. Проаналізувавши умови спірного Договору та співставивши їх з проєктом, що був викладений у формі додатка №5 до тендерної документації, суди дійшли висновку, що вони ані сутнісно, ані за змістом не виходять за межі змісту тендерної пропозиції та не суперечать їй; порушення ч.4 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" не допущені, отже відсутні підстави стверджувати про нікчемність Договору; відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання Договору недійсним та, як наслідок, для застосування наслідків недійсності Договору та стягнення вартості наданих послуг.

69. Водночас ТОВ "Спеценергомонтаж Київ" зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.03.2023 у справі №420/11945/21:

« 74. Щодо порушення частини четвертої статті 41 Закону №922.

75. Вказаною правовою нормою визначено, що умови договору не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції.

76. За перевіркою матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Будівельно-виробнича компанія «ПИК -СТРОЙ» на виконання вимог Тендерної документації надала проект договору та договір про закупівлю послуг за державні кошти від 29 березня 2021 року №9, які відрізняються в частині часткового зазначення пункту 5.1 та відсутності пунктів 5.2 та 5.3 розділу V «Фінансування послуг».

77. Таким чином, уклавши договір, умови якого не відповідають Тендерній пропозиції, позивачем порушено вимоги частини четвертої статті 41 Закону №922».

70. ТОВ "Спеценергомонтаж Київ" також посилається на пункти 46-48 постанови Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №160/13963/22:

« 46. Крім цього, суди встановили, що на порушення вимог ч.3 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» до предмета закупівлі товарів і послуг, вартість якого становить менше як 133 тис. Євро, позивач застосував процедуру відкритих торгів з оголошенням англійською мовою; позивач у пункті 11.5 проекту договору передбачив підстави для можливості зміни істотних умов договору, проект договору не є остаточним, що суперечить вимогам ч. 6 статті 33 та ч. 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

47. Однак, суди попередніх інстанцій за наслідками розгляду цієї справи вказали, що застосування позивачем процедури відкритих торгів з оголошенням англійською мовою не порушує прав та інтересів держави та територіальної громади міста Дніпра, інтересів учасників процедури закупівлі. Також суди зазначили, що договір про закупівлю повинен основуватися на проекті договору, що визначений у складі тендерної документації і пропозиції, а також містити аналогічні умови, але ці умови проекту можуть піддаватись редагуванню, особливо коли помилки (описки) у проекті є очевидними. Надання учасником процедури закупівлі назви файлу, у якій міститься слово «конфіденційно» не дає замовнику закупівлі право відхилити тендерну пропозицію такого учасника.

48. Верховний Суд наголошує, що таке тлумачення судами попередніх інстанцій законодавства, що регулює спірні правовідносини, є помилковим. Оскільки означені обставини суперечать вимогам Тендерної документації та чинному законодавству про публічні закупівлі, тому згідно із приписами пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII є підставою для відхилення тендерної документації учасника».

71. АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ХАЕС поділяє позицію судів попередніх інстанцій та зазначає про дотримання ними вказівок, що містилися в постанові Верховного Суду від 21.06.2023 у цій справі; вказує, що постанова Верховного суду від 30.03.2023 у справі №420/11945/21 не містить правового висновку щодо застосування норми права, а спірні правовідносини є неподібними.

72. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника з огляду на таке.

73. Відповідно до п.1 ч.2 ст.287 ГПК касаційний перегляд з наведеної підстави може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) відсутня постанова Верховного Суду про відступлення від такого висновку; (3) висновок Верховного Суду стосується правовідносин, які є подібними.

74. При цьому підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

75. Процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів необхідно звернутися до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19.

76. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини", яке полягає в тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. Якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, щодо якого вони вступають у правовідносини, у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно.

77. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

78. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні ознаки з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність ознак слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

79. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

80. У кожному випадку порівняння правовідносин та їх оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними, й надалі порівнювати права та обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) та за потреби, зумовленої цим регулюванням, - визначити суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

81. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника щодо неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №420/11945/21 та від 21.03.2024 у справі №160/13963/22, щодо застосування ч.6 ст.33 та ч.4 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", зважаючи на таке.

82. У справі №420/11945/21 предметом позову була вимога про визнання протиправним та скасування висновку Західного офісу Державної аудиторської служби України (далі - Держаудитслужба) про результати моніторингу процедури закупівлі. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов. Верховний Суд, скасовуючи ухвалені рішення та приймаючи нове рішення про відмову в позові, виходив з того, що:

- позивач є не лише замовником, але і виконавчим органом місцевої ради та розпорядником інформації згідно з положеннями Закону "Про доступ до публічної інформації"; отже, відповідач як орган, що здійснює державний контроль за використанням бюджетних коштів, здійснював перевірку замовника не лише на відповідність вимогам Закону "Про публічні закупівлі", але й іншим актам, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України "Про ефективне використання державних коштів" від 11.10.2016 №710 (далі - Постанова №710), яка прийнята задля ефективного та раціонального використання державних коштів;

- замовник усупереч п.6 ч.2 ст.22 Закону "Про публічні закупівлі" та п.3 розд.ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №708 (далі - Порядок №708), не визначив предмет закупівлі з поточного ремонту за кожним окремим лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури та не зазначив конкретно місце, де повинні бути надані послуги;

- за перевіркою матеріалів справи ТОВ "Будівельно-виробнича компанія "ПИК -СТРОЙ" на виконання вимог тендерної документації надала проєкт договору та договір про закупівлю послуг за державні кошти від 29.03.2021 №9, які відрізняються в частині часткового зазначення п.5.1 та відсутності пунктів 5.2 та 5.3 розд.V "Фінансування послуг"; уклавши договір, умови якого не відповідають тендерній пропозиції, позивач порушив вимоги ч.4 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі";

- враховуючи неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріально права, Верховний Суд зазначив про відсутність підстав для скасування висновку Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-02-02-000364-c від 01.07.2021; щодо обраного способу усунення виявленого порушення, відповідно до висновку Держаудитслужба зобов`язала позивача здійснити заходи щодо недопущення в подальшому виявлених порушень; за встановлених судами обставин суб`єкт владних повноважень, встановивши наявність порушень під час проведення спірної закупівлі, дійшов висновку про застосування до замовника превентивного заходу, що не вимагає розірвання договірних відносин, однак така вимога відповідача була скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель.

83. У справі №160/13963/22 предметом позову була вимога про визнання протиправним та скасування висновку Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі. Судим першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов. Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та приймаючи нове рішення про відмову у позові, виходив з того, що:

- недотримання учасником вимог тендерної документації мало тягнути невідповідність такого учасника кваліфікаційним критеріям тендерної документації; невідхилення пропозиції всупереч вимогам ст. 31 Закону "Про публічні закупівлі" та укладення із таким учасником договору свідчить про порушення вимог законодавства при його вчиненні;

- безпідставним є висновок судів попередніх інстанцій про відсутність в оспорюваному висновку контролюючого органу конкретних відомостей щодо певних заходів, які слід вжити замовнику для усунення порушень в указаній процедурі закупівлі, оскільки зазначений відповідачем варіант усунення порушення шляхом вжиття заходів на припинення зобов`язань спрямований на приведення відносин між сторонами у первісний стан;

- у разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону "Про публічні закупівлі" повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладення договору взагалі неможливим; водночас укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

84. Разом із тим Верховний Суд звертає увагу, що в справі, яка переглядається (№910/18423/21), предметом позову є вимоги про визнання Договору недійсним, застосування наслідків його недійсності та стягнення з відповідача вартості наданих послуг за Договором.

85. Передаючи справу №910/18423/21 на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд, зокрема, звернув увагу на потребу дослідження, чи виходять умови укладеного Договору сутнісно, змістовно за межі тендерної пропозиції позивача (з урахуванням інформації та документації до тендерної пропозиції позивача, з якою в підсумку теж мають узгоджуватися умови договору з переможцем процедури закупівлі); чи є відмінності між проєктом договору та укладеним Договором суттєвими і / або такими, що визначають нові (та / або змінюють) істотні умови та, відповідно, договірні зобов`язання, окрім тих, що визначені тендерною документацією, та / або такими, що звужують чи розширюють ті договірні зобов`язання, які витікають з тендерної пропозиції і тендерної документації, або суперечать останнім, чи вони деталізують їх у межах вже визначених тендерною документацією істотних умов.

86. Відповідно до положень ст.316 ГПК на виконання вказівок, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, суди надали оцінку наявним у справі доказам та дійшли висновку, що умови Договору ані сутнісно, ані за змістом не виходять за межі змісту тендерної пропозиції та не суперечать їй; як у самій тендерній документації замовника, так і в додатках до неї немає жодних застережень, що викладені в проєкті договору умови є остаточними і вичерпними та не можуть бути конкретизовані під час укладення Договору.

87. Детальний аналіз (зокрема порівняльний) умов Договору та проєкту договору викладений мотивувальній частині оскаржуваних рішень. Верховний Суд не має підстав вважати його необґрунтованим та вдаватися до переоцінки доказів. При цьому скаржник не визначив підставою касаційного оскарження п.4 ч.2 ст.287 ГПК з посиланням на п.1 ч.3 ст.310 ГПК (суд не дослідив зібрані у справі докази) та / або п.4 ч.3 ст.310 ГПК (суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів).

88. Проаналізувавши зміст постанов Верховного Суду у справах №420/11945/21 та №160/13963/22, на які посилається скаржник, за критеріями подібності, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, колегія суддів дійшла висновку про неподібність правовідносин за змістовним критерієм із наведеними істотними правовими ознаками зі справою, що розглядається, за предметом, підставою позову, доводами й доказами, які надавалися сторонами, предметом доказування, способом захисту.

89. Отже, підстава касаційного оскарження, передбачена п.1 ч.2 ст.287 ГПК, не була обґрунтована належним чином та не знайшла підтвердження після відкриття касаційного провадження.

90. На інші підстави касаційного оскарження, що передбачені пунктами 2, 3 та / або 4 ч.2 ст.287 ГПК, скаржник не послався та не обґрунтував їх.

91. Оскільки висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №420/11945/21 та від 21.03.2024 у справі №160/13963/22, стосуються правовідносин, які не є подібними, касаційне провадження, відкрите за п.1 ч.2 ст.287 ГПК, підлягає закриттю на підставі п.5 ч.1 ст.296 ГПК (суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п.1 ч.2 ст.287 ГПК судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними).

92. У п.56 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" від 02.03.1987 (заяви №9562/81, №9818/82) зазначається, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.

93. У п.48 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996 (заява №21920/93) вказано, що з огляду на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежується перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

94. Право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних передумов щодо доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Щодо клопотання ТОВ "Спеценергомонтаж Київ" про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

95. ТОВ "Спеценергомонтаж Київ", посилаючись на ч.5 ст.302 ГПК, стверджує про наявність виключної правової проблеми щодо визначення подібності правовідносин між трьома справами у випадку, коли: а) Верховний Суд визнав подібність між справами №910/18417/21 та №160/6513/21; б) справи №160/6513/21 та №420/11945/21 є подібними (ймовірно, тотожними); в) але надалі суд не визнає подібність між справами №910/18417/21 та №420/11945/21; г) ця проблема може повторитися при розгляді справи №910/18423/21.

96. З цих підстав, а також з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики ТОВ "Спеценергомонтаж Київ" просить передати справу №910/18423/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

97. Згідно з п.1 ч.2 ст.45 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

98. Частиною 5 ст.302 ГПК встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

99. Згідно з ч.1 ст.303 ГПК питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

100. Велика Палата Верховного Суду у своїх судових рішеннях неодноразово вказувала, що зміст виключної правової проблеми полягає в тому, що у справі, переданій на розгляд Великої Палати, вбачається різне застосування норм матеріального права, відсутні норми, які регулюють спірні відносини, або є прогалини в застосуванні спірних відносин. Крім того, згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв.

101. Натомість Верховний Суд зазначає, що доводи скаржника змістовно зводяться до:

- необхідності врахування у справі, що переглядається, висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №420/11945/21 (що фактично охоплюється підставою касаційного оскарження, на яку посилається скаржник (п.1 ч.2 ст.287 ГПК), та доводами касаційної скарги);

- незгоди з підходом, висловленим у постанові Верховного Суду від 17.09.2024 у справі №910/18417/21, про неподібність правовідносин у зазначеній справі зі справою №420/11945/21.

102. Верховний Суд вже надав оцінку доводам скаржника та зазначив про неподібність правовідносин у цій справі та справі №420/11945/21. Позиція ТОВ "Спеценергомонтаж Київ", що спрямована на доведення зворотного, не свідчить про наявність виключної правової проблеми, потребу забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Крім того, ТОВ "Спеценергомонтаж Київ" не обґрунтувало існування кількісного та якісного критеріїв наявності виключної правової проблеми.

103. З огляду на це Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для передання справи №910/18423/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

104. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

105. Згідно з п.5 ч.1 ст.296 ГПК суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

106. Зважаючи на викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження на підставі п.5 ч.1 ст.296 ГПК.

Судові витрати

107. Оскільки касаційне провадження підлягає закриттю, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 234, 235, п.5 ч.1 ст.296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеценергомонтаж Київ"</a> про передання справи №910/18423/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

2. Закрити касаційне провадження у справі №910/18423/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеценергомонтаж Київ"</a> на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі №910/18423/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

І. Кондратова