Ухвала

від 24.10.2024 по справі 922/1334/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/1334/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця Чепіжко Оксани Вікторівни

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 у справі

за позовом фізичної особи - підприємця Чепіжко Оксани Вікторівни

до акціонерного товариства «Українські енергетичні машини»

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

10.09.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга фізичної особи - підприємця Чепіжко Оксани Вікторівни на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 у справі № 922/1334/22, подана 09.09.2024 через систему «Електронний суд» разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.09.2024 касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Чепіжко Оксани Вікторівни залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із ненаданням доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі. Надано скаржнику строк для усунення недоліків.

Згідно з довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду ухвалу Верховного Суду від 30.09.2024 фізична особа - підприємець Чепіжко Оксана Вікторівна отримала через систему "Електронний суд" 30.09.2024 о 18:40 год. Повідомлення про доставлення копії цієї ухвали до електронного кабінету скаржника отримано Судом 30.09.2024 о 18:42 год., а тому з урахуванням абзацу 2 пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України останнім днем для усунення недоліків було 10.10.2024.

08.10.2024 через систему «Електронний суд» від фізичної особи - підприємця Чепіжко Оксани Вікторівни, на виконання вимог ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.09.2024, надійшла заява про усунення недоліків разом із клопотанням про зменшення розміру судового збору.

Клопотанням про зменшення розміру судового збору обґрунтовано наступним.

Скаржник зазначає, що розмір судового збору, який підлягає сплаті в загальному порядку за подання вказаної касаційної скарги (1 276 104,39 грн) перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній 2023 рік, що складає 13 053 158,50 грн (підтверджується податковою декларацією про майновий стан і доходи скаржника за 2023 рік (код рядка декларації - 12). Відтак, з підстав, визначених п. 1 ч. 1. ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», скаржник має право на зменшення їй розміру судового збору при подачі вказаної скарги.

Крім того, скаржниця являється одинокою матір`ю, яка сама утримує та виховує малолітню дитину, тобто дитину до чотирнадцяти років (долучено рішення Київського районного суду м. Донецька від 07.06.2011 у справі №2-1056-11 та рішення Київського районного суду м. Донецька від 16.04.2014 у справі №257/3520/14-ц).

Враховуючи вищенаведене, відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», скаржник вважає, що існують обґрунтовані підстави для зменшення ФОП Чепіжко О.В. розміру сплати судового збору за подання вищезгаданої касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 у справі №922/1334/22 з 1 256 256,39 грн до 19 848,00 грн, які вже були сплачені при поданні вказаної касаційної скарги, в підтвердження чого разом з касаційною скаргою була подана квитанція №2188-8007-9967-2303 від 09.09.2024 на відповідну суму.

Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору з наступних підстав.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Колегія суддів зазначає, що положення статей ГПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

Щодо доводів клопотання, про те що скаржниця є одинокою матір`ю, яка сама утримує та виховує малолітню дитину, колегія суддів зазначає, що даний спір не пов`язаний із захистом його соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодуванням шкоди здоров`ю.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зважаючи на викладене Суд, оцінюючи фінансове становище на підставі наданих скаржником доказів, дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру судового збору, у зв`язку з неподанням переконливих та достатніх доказів на підтвердження обставин щодо відсутності у скаржника грошових коштів для сплати судового збору.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання фізичної особи - підприємця Чепіжко Оксани Вікторівни про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 у справі № 922/1334/22, а відтак, у задоволенні клопотання фізичної особи - підприємця Чепіжко Оксани Вікторівни про зменшення розміру судового збору слід відмовити.

Водночас у постанові від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику. Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення касаційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутися до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.

З огляду на викладене, враховуючи, що скаржник скористався правом на усунення недоліків касаційної скарги, однак документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі не надав, натомість заявив клопотання про зменшення розміру судового збору судового збору, у задоволенні якого відмовлено, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга фізичної особи - підприємця Чепіжко Оксани Вікторівни залишається без руху для надання скаржнику строку для усунення недоліків для доплати судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання фізичної особи - підприємця Чепіжко Оксани Вікторівни про зменшення розміру судового збору.

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Чепіжко Оксани Вікторівни залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай