Ухвала

від 18.10.2024 по справі 369/14504/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/14504/23

Провадження №2-зз/369/63/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Липченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Києві клопотання представника позивача (заявника) ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 треті особи приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Ольга Олександрівна, Головне управління держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання майна сумісною власністю подружжя його поділ та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

16.10.2024 представник позивача (заявника) ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 треті особи приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Ольга Олександрівна, Головне управління держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання майна сумісною власністю подружжя його поділ та визнання права власності. Просив скасувати скасувати заходи забезпечення позову накладені ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.09.2023 року у справі №369/14046/23, а саме з:

- житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1594479232224, загальною площею 71 кв.м., житловою площею 43.5 кв.м., який перебуває у приватній власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- земельної ділянки під ним кадастровий номер: 3222410600:01:015:5094, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у приватній власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Також, просив суд скасувати заборону органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо вищевказаних об`єктів.

За ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

У судове засідання особи, які брали участь у розгляді справи, не прибули, про розгляд заяви повідомлялися належним чином. Неявка учасників справи не перешкоджає вирішенню питання про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

При розгляді заяви встановлено, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.09.2023 року у справі №369/14046/23 заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Верчика Ігоря Євгенійовича, заінтересована особа: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Ольга Олександрівна, Головне управління держгеокадастру у м. Києві та Київській області про забезпечення позову до подачі позову задоволено.

Накладено арешт на:

1) житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1594479232224, загальною площею 71 кв.м., житловою площею 43.5 кв.м., який перебуває у приватній власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

2) земельну ділянку під ним кадастровий номер: 3222410600:01:015:5094, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у приватній власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єктів нерухомого майна:

1) житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1594479232224, загальною площею 71 кв.м., житловою площею 43.5 кв.м., який перебуває у приватній власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

2) земельної ділянки під ним кадастровий номер: 3222410600:01:015:5094, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у приватній власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.05.2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 треті особи приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Ольга Олександрівна, Головне управління держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання майна сумісною власністю подружжя його поділ та визнання права власності про визнання майна сумісною власністю подружжя його поділ та визнання права власності задоволено.

Визнано будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 71кв.м., житловою площею 43.5кв.м., опис: житловий будинок «А»., житлова прибудова «А1», прибудова «а1», прибудова «а3», тамбур «а6», сарай «И», погріб під будівлею «під И», вбиральня «Ж», огорожа № 2, 5, 8, колодязь «І», вигрібна яма «ІІ», спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 71кв.м., житловою площею 43.5кв.м., опис: житловий будинок «А»., житлова прибудова «А1», прибудова «а1», прибудова «а3», тамбур «а6», сарай «И», погріб під будівлею «під И», вбиральня «Ж», огорожа № 2, 5, 8, колодязь «І», вигрібна яма «ІІ», в порядку поділу спільного майна подружжя.

Визнано земельну ділянкупід будинком,площею 0.0305га,кадастровий номер:3222410600:01:015:5094,що розташованаза адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки під будинком, площею 0.0305 га, кадастровий номер: 3222410600:01:015:5094, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати, а саме, сплачений нею судовий збір у розмірі 5861 грн. 70 коп.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.05.2024 року, набрала законної сили 02.07.2024 року.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року: розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії ; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України, визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України, поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Питання про скасування заходів забезпечення позову судом при ухваленні рішення не вирішено.

Статтею 321 ЦК України, передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Оскільки на даний час провадження по справі закінчено, рішення суду набрало законної сили, представник позивача (заявника) подав заяву про скасування заходів забезпечення позову, враховуючи наявність арешту, що порушує права власника та суперечить приписам статей 319, 321 ЦК України, суд вважає за можливе скасувати заходи забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.73, 210, 158, 293 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву, - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.09.2023 року про забезпечення позову у цивільній справі №369/14046/23, шляхом зняття арешту з:

1) житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1594479232224, загальною площею 71 кв.м., житловою площею 43.5 кв.м., який перебуває у приватній власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

2) земельної ділянки під ним кадастровий номер: 3222410600:01:015:5094, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у приватній власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.09.2023 року про забезпечення позову у цивільній справі №369/14046/23, шляхом зняття заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єктів нерухомого майна, а саме:

1) житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1594479232224, загальною площею 71 кв.м., житловою площею 43.5 кв.м., який перебуває у приватній власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

2) земельної ділянки під ним кадастровий номер: 3222410600:01:015:5094, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у приватній власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ