Ухвала

від 24.10.2024 по справі 200/7398/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 жовтня 2024 року Справа №200/7398/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Донецької обласної державної адміністрації (адреса: Донецька область, м.Краматорськ, вул.О.Тихого 6 ЄДРПОУ 00022473)

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецької обласної державної адміністрації, в якому просить:

-зобов`язати Донецьку обласну державну адміністрацію (вул. Олекси Тихого, 6, м. Краматорськ, Донецька область, 84306, ЄДРПОУ: 00022473) здійснити перерахунок нарахованої та виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) за період з 28.04.2023 по 04.07.2024 з урахуванням положень постанови Кабінету міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 391 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану» та виплатити нараховану заробітну плату з урахуванням нарахованої заборгованості.

Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, позовні вимоги стосуються розміру заробітної плати позивача за період його роботи з 28.04.2023 по 04.07.2024 з на посаді головного спеціаліста відділу здійснення превентивних антикорупційних заходів управління запобігання та виявлення корупції Донецької обласної державної адміністрації.

Позивач в позовній заяві зазначає, що 15.07.2021 наказом № 31/24-21-рк він був призначений на посаду головного спеціаліста відділу здійснення превентивних антикорупційних заходів управління запобігання та виявлення корупції Донецької обласної державної адміністрації. 04.07.2024 розпорядженням № 75/7-24-рк звільнений із займаної посади. Проте, позивачем до позовної заяви не додано доказів на підтвердження зазначених обставин.

Отже вказаний недолік підлягає усуненню шляхом надання суду доказів на підтвердження перебування позивача у спірний період у трудових відносинах з відповідачем на посаді головного спеціаліста відділу здійснення превентивних антикорупційних заходів управління запобігання та виявлення корупції Донецької обласної державної адміністрації. Такими доказами можуть бути відповідні накази про призначення на посаду та звільнення, трудова книжка, тощо.

Щодо строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 статті 133 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів визначені статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).

Верховний Суд у постанові від 03 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22 зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголосив, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Так, частиною 1 статті 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

З огляду на викладене, строк звернення до суду з цим позовом обмежується трьохмісячним строком, передбаченим частиною 1 статті 233 КЗпП України.

Суд зауважує, що спірним у цій справі є період з 28.04.2023 року по 04.07.2024 року. При цьому, позовна заява надійшла до суду 22 жовтня 2024 року, тобто із пропуском тримісячного строку, встановленого частиною 1 статті 233 КЗпП України.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що про порушення своїх прав і законних інтересів він дізнався отримавши відповідь №05.01-03/321/17-24-148/18-24 від 19.09.2024 на електрону пошту з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 115 КЗпП України визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Отже, отримуючи заробітну плату щомісяця, позивач був обізнаний про її розмір у спірний період та на момент звільнення.

Водночас суд зауважує, що отримання позивачем листа від Донецької обласної державної адміністрації від 19 вересня 2024 року у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у даному випадку.

Частиною 1 ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду з позовом, а також надати докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись, статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Донецької обласної державної адміністрації (адреса: Донецька область, м.Краматорськ, вул.О.Тихого 6 ЄДРПОУ 00022473) про зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.

2.Встановити позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання суду доказів на підтвердження обставин справи, надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом та доказів поважності причин його пропуску.

3.Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.

4.У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

5.Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

6.Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.

7.Ухвала постановлена та підписана 24 жовтня 2024 року.

Суддя С.В. Смагар