Ухвала

від 24.10.2024 по справі 360/1261/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

24 жовтня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/1261/24 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Луганській області (місцезнаходження: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське, вулиця Слобожанська, будинок 23-А), Державної судової адміністрації України (місце знаходження: 01601, місто Київ, вулиця Липська, будинок 18/5) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 21 жовтня 2024 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Луганській області (далі перший відповідач, ТУ ДСА України у Луганській області), Державної судової адміністрації України (далі - другий відповідач, ДСА України) з такими вимогами:

1) визнати протиправною бездіяльність ДСА України щодо незабезпечення ТУ ДСА України у Луганській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків ОСОБА_1 суддівської винагороди з липня по вересень 2024 року, виходячи із встановленого на 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн;

2) зобов`язати ДСА України забезпечити ТУ ДСА України у Луганській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків для виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди з липня по вересень 2024 року, виходячи із встановленого на 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн;

3) визнати протиправними дії ТУ ДСА України у Луганській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди з липня по вересень 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102,00 грн;

4) зобов`язати ТУ ДСА України у Луганській області нарахувати та виплатити, із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів, ОСОБА_1 суддівську винагороду з липня по вересень 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2024 року складає 3028,00 грн, з урахуванням щомісячних доплат за вислугу років у розмірі 30 % посадового окладу.

В обґрунтування вимог зазначено, що Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 позивача призначено на посаду судді Рубіжанського міського суду Луганської області строком на п`ять років.

Наказом в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 04 жовтня 2016 року № 87-ОС позивача зараховано до штату Рубіжанського міського суду Луганської області на посаду судді з окладом згідно зі штатним розписом з 05 жовтня 2016 року.

Наказом в.о. голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 04 жовтня 2023 року № 13-ПД позивачу встановлено доплату за вислугу років у розмірі 30 % посадового окладу як такому, стаж роботи якого на посаді судді становить 10 років, з 24 вересня 2023 року.

З липня по вересень 2024 року перший відповідач нараховував позивачу суддівську винагороду, для визначення суми якої використовувалася величина під назвою «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2024 року», в розмірі 2102 грн, тобто розмір окладу складає: 2102 грн х 30 = 63060,00 грн.

Однак, відповідно до приписів спеціального законодавства, перший відповідач повинен нарахувати позивачу суддівську винагороду виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2024 року в розмірі 3028 грн (3028 грн х 30 = 90840 грн).

Позивач вважає, що внаслідок цього, розмір винагороди протягом періоду з 01 липня 2024 року по 30 вересня 2024 року не відповідав розміру, установленому спеціальним Законом, у зв`язку із чим він не погоджується із сумою виплаченої суддівської винагороди і вважає, що відповідачами порушено його право на належне матеріальне забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не встановив, у зв`язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до частини другої статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За частиною третьою статті 257 КАС при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, згідно із частиною четвертою статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такі самі положення містить також частина четверта статті 12 КАС, яку, окрім того, доповнено також пунктами 5 і 6 згідно із законами України від 13 березня 2018 року № 2325-VIII і від 13 травня 2020 року № 590-IX відповідно.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 КАС умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; .

Аналізуючи наведені положення процесуального закону суд дійшов таких висновків:

у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС);

якщо справа не належить до справ незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС, це не забороняє її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, як і не вимагає, щоб такий розгляд відбувався за виключно за правилами загального позовного провадження (крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 257 КАС);

за відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження; водночас, з урахуванням вимог, встановлених у частині третій статті 257 КАС, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 22 липня 2021 року у справі № 460/6542/20, від 30 червня 2022 року у справі № 640/27145/20, від 21 вересня 2023 року у справі № 380/25627/21, від 01 лютого 2024 року у справі № 320/9343/20 та від 15 лютого 2024 року у справі № 140/15761/20.

Підсумовуючи викладене суд зазначає, що ця справа не належить до справ незначної складності у значенні частини шостої статті 12 КАС. Проте, віднесення її до цієї «категорії» не дає достатніх підстав вважати, що її розгляд має відбуватися виключно за правилами загального позовного провадження.

Водночас, тільки те, що ця справа не є справою незначної складності ще не визначає процедури її розгляду (тобто за правилами загального позовного провадження). Зважаючи на положення частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження немає. Скоріш навпаки, адже за відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).

Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259, 260, 262 КАС України, суддя вважає за можливе здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За приписами частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає для з`ясування всіх обставин у справі.

Керуючись статтями 12, 77, 160, 168, 171, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Запропонувати відповідачам надати до суду протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі через підсистему (модуль) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису відзив разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Роз`яснити відповідачам, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити сторонам строк для подання до суду відповіді на відзив та заперечення протягом 5 днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).

Запропонувати ОСОБА_1 протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) трудову книжку.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Луганській області подати до суду протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі через підсистему (модуль) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису:

- довідку про розмір нарахованої та виплаченої позивачу суддівської винагороди за спірний період із зазначенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, застосованого для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2024 року;

- копію штатного розпису Рубіжанського міського суду Луганської області, затвердженого Державною судовою адміністрацією України на 2024 рік.

Зобов`язати Державну судову адміністрацію України подати до суду протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі через підсистему (модуль) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису:

- який кошторис (бюджетні асигнування) затверджений на 2024 рік для Рубіжанського міського суду Луганської області на виплату суддівської винагороди;

- чи виділялись Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Луганській області кошти на виплату суддівської винагороди та грошової допомоги на оздоровлення суддям Рубіжанського міського суду Луганської області із розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» для працездатних осіб (3028 грн), чи в кошторисі на виплату суддівської винагороди та грошової допомоги на оздоровлення застосовувався прожитковий мінімум у розмірі 2102 грн.

Справа розглядатиметься суддею Пляшковою К.О. одноособово.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяК.О. Пляшкова