Постанова
від 24.10.2024 по справі 280/2809/24
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 280/2809/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року (суддя Максименко Л.Я., повний текст рішення складено 20.08.2024) в адміністративній справі

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.11.2023 № 00059312406 та № 00059372406.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 28.08.2023 № 1534-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2019 по 31.12.2022 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено Акт від 05.10.2023 № 5947/08-01-24- 06/2690503272.

Позивачем були надані заперечення на Акт перевірки та додаткові документи, в результаті чого відповідачем було проведено додаткову документальну позапланову перевірку, за результатами якої складено акт від 16.11.2023 № 7058/08-01-24-06/2690503272.

На підставі названих актів перевірки відповідачем 23.11.2023 прийняті податкові повідомлення-рішення № 00059312406 та № 00059372406, які є предметом оскарження в даній справі.

Підставою для їх прийняття стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими платником податків: занижені податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму ПДВ 33 928,91 грн; не складані на дату виникнення податкових зобов`язань зведені податкові накладні в електронній формі та не подані на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені законом терміни на загальну суму ПДВ 33 928,91 грн. Порушення обумовлені не підтвердженням належними доказами правомірності передачі орендованого майна в суборенду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до приписів статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Спірні правовідносини виходять з того, що позивач оформив низку договорів з ПАТ «Інтурист-Запоріжжя» про оренду нежитлових приміщень, які в процесі використання частково передавались в суборенду ФОП ОСОБА_2

Податковий орган в процесі перевірки дійшов висновку, що договори суборенди не відповідають умовам основного договору оренди, яке не передбачає право орендаря передавати орендоване майно або його частину в суборенду. Крім того, договори суборенди укладені за ціною, що нижче вартості оренди майна, що суперечить приписам податкового законодавства.

Водночас, суд першої інстанції звернув увагу, що контролюючим органом здійснено розрахунок щодо різниці орендної плати за приміщення, отримані позивачем у ПАТ «Інтурист-Запоріжжя» та орендної плати за приміщення, отримані в суборенду ФОП ОСОБА_2 , в основу якого покладено суму орендної плати, площу приміщення та отримано вартість оренди за один квадратний метр, яку сплачує позивач, та різницю ціни за один квадратний метр під час суборенди, за яку позивач отримав прибуток. Таким розрахунком контролюючий орган отримав суму заниження орендної плати та відповідно заниження ПДВ.

Проте, відповідачем не враховано, що в спірні періоди суборенда приміщення здійснювалась погодинно, відповідно, вищезазначений спосіб не може в повній мірі встановити факт заниження податкових зобов`язань з ПДВ від надання в суборенду приміщення.

Апелянт, з посиланням на статті 268, 627, 795 ЦК України, зазначає, що погодинна оренда не підтверджена належними доказами, адже за умови здачі в оренду приміщення та обладнання погодинно, сторони мають підписувати як акт про передачу приміщення в користування, так і акт про повернення приміщення орендарем, а з підписанням кожного акта про передачу приміщення в оренду починається обчислення строку договору оренди. З моменту підписання акта про повернення приміщення орендарем, договір оренди припиняється. Тобто, сторони щоденно укладають новий договір оренди приміщення.

Натомість, суд апеляційної інстанції зазначає, що до компетенції податкового органу не відноситься питання відповідності цивільно-правових договорів вимогам закону.

Під час перевірки податковий орган мав врахувати та надати оцінку документам, складеним в межах договорів суборенду, які розкривають зміст та обсяг операції, що не було забезпечено відповідачем.

В свою чергу, суд першої інстанції обґрунтовано зауважив, що згідно з п. 5.1 Договору суборенди № 30102020 від 30.10.2020, з урахуванням додаткової угоди від 30.10.2020, орендна плата за об`єкт суборенди щомісячно розраховується Орендарем відповідно до умов п. 1.1 Договору та визначається в актах виконаних робіт та/або рахунках-фактурах на сплату. Вартість суборенди приміщення включає в себе всі додаткові витрати, в т. ч. вартість комунальних витрати та електроенергії. Вартість орендної плати може змінюватися згідно з отриманими заявками від Суборендаря, також зміни розміру орендної плати виставленої Власником об`єкту оренди ПАТ «Інтурист-Запоріжжя» та інших причин, які безпосередньо впливають на розмір орендної плати.

Матеріали справи містять заявки ФОП ОСОБА_2 від 31.10.2020, від 31.10.2021, від 30.11.2021, від 31.01.2022, від 28.02.2022, від 30.09.2022, згідно з якими суборендар просить надати в тимчасове користування частину орендованих приміщень загальною площею 455,1 кв.м. відповідно до договору № 301020 від 30.10.2020 погодинно.

Відтак, наведені умови договору та заявок дають можливість пересвідчитися в погодинній суборенді майна.

При цьому не є слушними доводи апелянта, що основний договір оренди не містить положень щодо права орендаря передавити майно в суборенду, адже важливим є те, що названий договір не містить застережень та заборон з цього питання.

Відтак вірним є висновок суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових-повідомлень рішень.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.

Рішення ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року в адміністративній справі № 280/2809/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 24 жовтня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 24 жовтня 2024 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров

суддяТ.І. Ясенова

СудТретій апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення24.10.2024
Оприлюднено28.10.2024
Номер документу122553408
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Судовий реєстр по справі —280/2809/24

Ухвала від 12.02.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 23.01.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 04.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Постанова від 24.10.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

Ухвала від 24.09.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

Ухвала від 29.08.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

Рішення від 29.07.2024

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Максименко Лілія Яковлівна

Ухвала від 03.04.2024

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Максименко Лілія Яковлівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні