Постанова

від 10.10.2024 по справі 160/83/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/83/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Олефіренко Н.А., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року (головуючий суддя Лозицька І.О.)

в адміністративній справі №160/83/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНОПАК`до відповідача Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНОПАК», звернувся 01.01.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Дніпровської митниці, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 02.10.2023 року №UA110110/2023/300041/1 Дніпровської митниці;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2023/000207 Дніпровської митниці;

- зобов`язати Дніпровську митницю повернути ТОВ «МОНОПАК», сплачену фінансову гарантію у розмірі 117 548 гривень 39 копійок. В обґрунтування позову вказано, що позивачем з метою митного контролю митним постом "Ліски" Дніпровської митниці до митного оформлення подано митну декларацію №23UA110110007435U5 від 02.10.2023р. До митного органу були надані документи необхідні для митного оформлення товарів з визначенням їх митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту №11-10/21 від 18.10.2021 року. Однак, посадові особи Дніпровської митниці, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняли рішення від 02.10.2023 року №UA110110/2023/300041/1, про коригування митної вартості товарів за резервним методом. Відмову в митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2023/000207. Зазначає, що надані документи в своїй сукупності подані у відповідності до положень частини 2 статті 53 Митного кодексу України та загалом підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, крім того, витребовувані документи щодо відсутності проформи-інвойса жодним чином не може вплинути на митну вартість, яка заявлена декларантом; витребовувані документи, які підтверджують вартість здійсненої оплати у вигляді платіжних доручень є допустимим доказом на підтвердження вказаних витрат. Вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.10.2023 року № UA110110/2023/300041/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2023/000207.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості від 02.10.2023 року №UA110110/2023/300041/1 Дніпровської митниці.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2023/000207 Дніпровської митниці.

У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що досліджені судом первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом. Крім того, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена, дійшов висновку, що оскаржувані рішення митного органу є необґрунтованими, а висновки відповідача базуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації, тому рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці від 02.10.2023 року № UA110110/2023/300041/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2023/0001207, є протиправними та підлягають скасуванню.

Разом з тим, дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов`язання Дніпровської митниці повернути ТОВ «МОНОПАК», сплачену фінансову гарантію у розмірі 117 548 гривень 39 копійок, суд є передчасними та не підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вказує, що поставка товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 18.10.2021 р. №11-10/21 (далі Контракт) з «SRF LIMITED, Індія, клієнт ТОВ «МОНОПАК», на умовах CIF RO CONSTANTA (Румунія). Відповідно до відомостей графи 44 ЕМД (4104 Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів). Декларантом 02.10.2023 заявлено товар до митного оформлення: «Плівка непориста, одношарова поліетилентерафталатні плівки з алюмінієвим покриттям з одного боку нанесені вакумним осадженням металу, з гладкими поверхнями, не армована, не самоклійна, без підкладки та нез`єднані з іншими матеріалами, цивільного призначення… Виробник-"SRF LIMITED. "Країна виробництва - IN. Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України (далі МКУ). Відповідно до Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631, посадовою особою митниці під час митного оформлення заявлених позивачем товарів, серед іншого, здійснюється перевірка правильності визначення митної вартості товарі. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 МКУ, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме: 1. Відповідно до умов Контракту (п. п. 2.1., п. 2. Контракту) ціна товару призначається у Інвойсах. Ціна товару встановлюється на умовах поставки CIF Одеса, Україна. Хоча декларантом заявлені умови поставки CIF RO CONSTANTA (Румунія). В поданих до митного оформлення документах відсутні будь-які відомості, які б підтверджували зміну умов поставки товару. 2. Згідно п. п. 2.2., п. 2, Контракту оплата за товар, що постачається, визначається у проформі-інвойсі і може бути змінена. Проформу-інвойс декларантом до митного оформлення не надано. Для підтвердження оплати товару декларантом надано: Банківський документ (гр. 44 ЕМД код документу 3001 Банківський платіжний документ, що стосується товару) №360036979.110823 від 11.08.2023 р. на суму 6642,00 Доларів США в полі №70 якої вказано, що оплата відноситься до контракту від 18.10.2021 р. №11-10/21. Банківський документ (гр. 44 ЕМД код документу 3001 Банківський платіжний документ, що стосується товару) №360036439.120923 від 12.09.2023 р. на суму 25412,60 Доларів США в полі №70 якої вказано, що оплата відноситься до контракту від 18.10.2021р. №11-10/21. У наданому рахунку-фактурі (гр. 44 ЕМД код документу 0380) №156230830 від 17.08.2023р. передбачено передплату 20% за товар та 80% при отриманні копії коносаменту. Також наданий до митного оформлення вищезазначений рахунок-фактура (iнвойс) не містить посилання на рахунок-проформу. Таким чином неможливо пов`язати здійснену оплату за товар, що зазначено у платіжних документах з оцінюваною партією товару, згідно заявленої до митного контролю митної декларації. Декларантом надано до митного оформлення договір про перевезення вантажу між Експедитором (ТОВ «ФОСДАЙК ГРУП») та імпортером (ТОВ «МОНОПАК») (гр. 44 ЕМД код документу 4301) №905 від 31.05.2022 р. У вищезазначеному Договорі п. п. 4.2.3., п. 4 визначено, що погоджені платежі, що підлягають сплаті за організацію ТЕО з перевезення повинні бути оплачені протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати рахунку-фактури Експедитора, якщо інше не узгоджене сторонами у відповідній Заявці. У наданій заявці на транспортно-експедиторське обслуговування №5762 від 28.08.2023 р. (гр. 44 ЕМД код документу 9000) вказано, що строк та порядок оплати згідно з п. п. 4.2.3, п. 4 Договору, тобто згідно наданих документів транспортноекспедиторські послуги повинні бути сплачені в повному обсязі. Платіжних доручень, що підтверджують оплату транспортно-експедиторських послуг декларантом не надано. За умовами п. п. 2.4. п. 2, Контакту: Ціна товару включає в себе вартість маркування, тари, упаковки, завантаження товару в транспортний засіб покупця, митні збори пов`язані з експортом товару в країні продавця. 5. При умовах поставки CIF продавець зобов`язаний забезпечити страхування товару для покриття ризику втрати або його пошкодження під час перевезення. Відповідно до даних умов поставки до митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України. Для підтвердження страхування вантажу декларантом надано страховий поліс від 18.10.2021 р., №2030213086020183813700 (гр. 44 ЕМД код документу 3530). При перевірці даного документа виявлено розбіжності, що декларантом заявлено у графі 44 ЕМД номер документа: 2030213086020183813700 від 18.10.2021, але фактично номер та дата даного документа: 2030213086030244551100 від 17.08.2023. Також, даний документ підтверджує факт страхування товару тільки до порту вивантаження CONSTАNTA PORT, ROMANIA, але товар після прибуття у порт був перевантажений на автомобільний транспортний засіб та продовжив слідувати до пункту пропуску «Орлівка» Одеської митниці, тобто не заявлено витрати на страхування товару (якщо таке здійснювалось) за маршрутом CONSTАNTA PORT, ROMANIA п/п. «Орлівка» Одеської митниці. Документального спростування зазначених розбіжностей/невідповідностей декларантом не надано. 02.10.2023р. у відповідь на повідомлення митниці №1 щодо необхідності подання додаткових документів по митній вартості, митницею отримано лист декларанта. Вказаним листом декларантом повідомлено про відсутність можливості подання протягом 10 календарних днів інших додаткових документів зазначених у повідомлені митниці. Виявлені розбіжності та невідповідності заявленим відомостям, зазначеним у Повідомлені митниці документально не підтверджені та не спростовані. У зв`язку із відмовою декларанта від подання додаткових документів, згідно листа від 02.10.2023 р. №б/н., документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митним органом буде скоригована заявлена декларантом митна вартість оцінюваних товарів. Виявлені розбіжності та невідповідності заявленим відомостям, зазначеним у Повідомлені митниці документально не підтверджені та не спростовані. Товар, оформлений митним органом за ЕМД від 18.08.2023р. ЕМД №23UA100100442282U7, є саме подібним (аналогічним) у розумінні вимог МКУ на підставі наступного: - оформлений за основним методом визначення митної вартості (підтверджується відомостями графи 43 ЕМД); - відправник товару той самий, що і у митній декларації позивача, а саме SRF Limited (підтверджується відомостями графи 2 ЕМД); - виробник товару той самий, що і виробник товару позивача, а саме SRF Limited (підтверджується відомостями графи 31 ЕМД); - товар ввезений на підставі зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу, стороною якого є безпосередньо виробник товарів, що декларуються, так само як і товар позивача (підтверджується відомостями графи 44 ЕМД, а саме в графі 44 наявний документ за кодом 4104); - країна походження товару та сама; - умови поставки згідно Інкотермс визначені CIF, як і для товару позивача (підтверджується відомостями графи 20 ЕМД); - товар ввезений приблизно в тій же кількості, що і товар позивача, а саме 24933.56 кг та 21868.78 кг відповідно (підтверджується відомостями графи 38 ЕМД). У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 02.10.2023 № UA110110/2023/300041/1.В частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що у зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, Дніпровською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2023/0001245, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку з прийняттям 16.11.2023 року рішення про коригування митної вартості №UA110110/2023/300050/1 та запропоновано декларантові подати нову митну декларацію з урахуванням рішення про коригування митної вартості.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Монопак» після повідомлення про прийняте рішення та картки відмови, з метою уникнення понесення в результаті цього збитків, оформив виправлену митну декларацію №23UA110110007474U4 з урахуванням нової вартості товару та пройшов митний контроль, забезпечивши сплату митних платежів фінансовою гарантією у порядку, визначеному главою Х Митного кодексу.

У результаті самостійного визначення митним органом митної вартості товару відповідним чином були збільшені митні платежі (ввізне мито та ПДВ), у результаті чого позивач переплатив наступні суми митних платежів (за даними графи 47 декларації):

10 495 гривень 39 копійок переплата ввізного мита;

107 053 гривень 00 копійок переплата ПДВ.

Загальна сума понесених позивачем у результаті протиправного коригування митної вартості товару переплат митних платежів склала 117 548 гривень 39 копійок, що є грошовим виразом розміру позовних вимог за цим позовом.

Позивач категорично не погоджується з винесеним Рішенням про коригування митної вартості від 02.10.2023 року №UA110110/2023/300041/1 та карткою відмови від 03.10.2023 року №UA110110/2023/000207.

Рішенням про коригування митної вартості товарів від 02.10.2023 року №UA110110/2023/300041/1 митну вартість товару скориговано з 34 764,77 доларів США (курс валюти НБУ на 02.10.2023р.: 1 долар США = 36,5686 грн.), що дорівнює 1 271 298,90 грн., до 49 115 05 доларів США (зазначено у графі 30 вказаного рішення про коригування митної вартості товарів), що дорівнює 1 796 068,61 грн. Прийнятим рішенням про коригування вартість товару митним органом завищено на суму 14 350,28 доларів США.

Позивач зазначає, що надані документи в своїй сукупності подані у відповідності до положень частини 2 статті 53 Митного кодексу України та загалом підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, крім того, витребовувані документи щодо відсутності проформи-інвойса жодним чином не можуть вплинути на митну вартість, яка заявлена декларантом; витребовувані документи, які підтверджують вартість здійсненої оплати у вигляді платіжних доручень, є допустимим доказом на підтвердження вказаних витрат.

Позивач вважає протиправним рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів - №UA110110/2023/300050/1 від 16.11.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2023/0001245 від 16.11.2023 року.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Митного кодексу України.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Статтею 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для зазначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За приписами частини 8 статті 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що 16.11.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Монопак» з метою проведення митного контролю митним постом «Ліски» Дніпровської митниці під час імпорту товару за зовнішньоекономічним договором (контрактом) на поставку №11-10/21 від 18.10.2021 року на етапі підтвердження митної вартості товарів, у відповідності з вимогами статті 53 Митного кодексу України, було надано пакет первинних документів з урахуванням обраного основного методу визначення митної вартості товарів, а саме:

електронна митна декларація №23UA110110007435U5 від 02.10.2023р.;

декларація країни відправлення від 17.08.2023р. №4012428 (копія);

зовнішньоекономічний договір (контракт) на поставку №11-10/21 від 18.10.2021р. з «SRF LIMITED, Індія;

рахунок-фактура (інвойс) постачальника на сплату вартості товару від 17.08.2023р. №156230830;

довідка перевізника про розрахунок вартості транспортно-експедиторських послуг від 27.09.2023р. №266;

заявка на транспортування №5762 від 28.09.2023р.;

договір про перевезення вантажу №905 від 31.05.2022р.;

рахунок про оплату транспортних послуг №326 від 27.09.2023р.;

сертифікат якості від 18.08.2023р.

За результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками було виявлено ризик можливого заниження митної вартості товару, що спричинило необхідність здійснити перевірку правильності її визначення, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів.

Посадовою особою Дніпровської митниці відповідно до пункту 4.1 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять наступні розбіжності:

в поданих до митного оформлення документах відсутні будь-які відомості, які б підтверджували зміну умов поставки товару;

проформу-інвойс декларантом до митного оформлення не надано;

платіжних доручень, що підтверджують оплату транспортно-експедиторських послуг декларантом не надано.

За результатами здійснення митного контролю з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 статті 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у відповідності вимог п.2-3 статті 53 МКУ, протягом 10 календарних днів додатково необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи, якщо такі документи не було подано раніше або в них не виявлені розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари:

1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

5) виписку з бухгалтерської документації;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

02.10.2023р. у відповідь на повідомлення митниці №1 щодо необхідності подання додаткових документів по митній вартості, митницею отримано лист декларанта.

Вказаним листом декларантом повідомлено про відсутність можливості подання протягом 10 календарних днів інших додаткових документів зазначених у повідомлені митниці.

У зв`язку із відмовою декларанта від подання додаткових документів згідно листа від 02.10.2023 р. №б/н., документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 статті 53 МКУ, відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митним органом буде скоригована заявлена декларантом митна вартість оцінюваних товарів.

У зв`язку із відмовою декларанта від подання додаткових документів згідно листа від 02.10.2023 р. №б/н., документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 статті 53 МКУ, відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митним органом буде скоригована заявлена декларантом митна вартість оцінюваних товарів.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

У митного органу наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а саме:

Товар №1 « 1.Плівка пакувальна з поліетилентерафталату (ПЕТ), безсторонніх домішок, безбарвна, одношарова, гнучка, непориста, не ламінована, не самоклейна, не сполучена з іншими матеріалами, біаксеальноорієнтована завтовшки не більш як 50мкм.PR0120-OR12mic x 600mm x 12000m -2204,06кг.PC0120-OC/IR12mic x 600mm x 12500m -1511,74кг.PR0100-OR 12mic x 600mm x 18000m -301,74кг. PR0100-OR 12mic x 600mm x 18500m-2016,88кг. PCM0120-MIC/OR/2.2 12mic x 600mm x 12000m -484,42 кг. PCM0120-MIC/OR/2.2 12mic x 600mm x 12400m -123,72кг. PC0120-OC/IR 12mic x 620mmx 11800m -125,17кг. PC0120-OC/IR 12mic x 620mm x 12500m -132,67кг. PC0120-OC/IR12mic x 630mm x 12500m -522,16кг. PCM0120-MIC/OR/2.2 12mic x 635mm x 11500m-125,12кг. PCM0120-MIC/OR/2.2 12mic x 635mm x 12300m -129,52 кг.PCM0120-MIC/OR/2.2 12mic x 660mm x 12000m -393,35кг. PCM0120- MIC/OR/2.2 12mic x680mm x 11500m -131,7кг. PCM0120-MIC/OR/2.2 12mic x 680mm x 12000m -135,4 кг. PCM0120-MIC/OR/2.2 12mic x 680mm x 12300m -139,1кг. PCM0120- MIC/OR/2.2 12mic x680mm x 12500m -141,7кг. PC0120-OC/IR 12mic x 695mm x 11600m -1092,18 кг. PC0120-OC/IR 12mic x 695mm x 12500m -145,46кг. PCM0120-MIC/OR/2.2 12mic x 695mmx 12000m -291,93кг. PCM0120-MIC/OR/2.2 12mic x 715mm x 12500m -301,1 кг. PC0120-OC/IR 12mic x 740mm x 12500m -151,03кг. PCM0120-MIC/OR/2.2 12mic x 740mmx 12000m -443,29кг. PC0120-OC/IR 12mic x 760mm x 12500m -310,34 кг. PCM0120-MIC/OR/2.2 12mic x 760mm x 12000m -158,37кг. PCM0120- MIC/OR/2.2 12mic x760mm x 12500m -318,94кг. PC0120-OC/IR 12mic x 860mm x 12500m -174,43 кг. PCM0120-MIC/OR/2.2 12mic x 860mm x 12000m -514,77кг. PC0120- OC/IR 12mic x 880mmx 12500m -365,66кг. PCM0120-MIC/OR/2.2 12mic x 880mm x 12000m -538,2 кг. PC0120-OC/IR 12mic x 940mm x 12500m -586,43кг. PCM0120- MIC/OR/2.2 12mic x 940 mmx 12000m -955,65кг. YGM0120-MO/IR/2.2 12mic x 600mm x 6000m -3895,2кг. YGM0120-MO/IR/2.2 12mic x 715mm x 6000m -1097,5кг. Країна виробництва IN Торговельна марка PETLAR Виробник - SFR Limited» випущено у вільний обіг за ЕМД №UA100100/2023/442282 від 19.08.2023 (MRN № 23UA100100442282U7 від 19.08.2023 р.) за ціною 2,0854 Долар США/кг.

При цьому, позивачем заявлена митна вартість товару №1 на рівні 1,5 долар США/кг.

Водночас, Митні вартість товару №1 позивача скориговано митним органом з використанням другорядного методу, а саме - методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" №599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 року за №984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 -4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним.

При цьому, у зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, Дніпровською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2023/0001245, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку з прийняттям 16.11.2023 року рішення про коригування митної вартості №UA110110/2023/300050/1 та запропоновано декларантові подати нову митну декларацію з урахуванням рішення про коригування митної вартості.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Монопак» після повідомлення про прийняте рішення та картки відмови, з метою уникнення понесення в результаті цього збитків, оформив виправлену митну декларацію №23UA110110007474U4 з урахуванням нової вартості товару та пройшов митний контроль, забезпечивши сплату митних платежів фінансовою гарантією у порядку, визначеному главою Х Митного кодексу.

У результаті самостійного визначення митним органом митної вартості товару відповідним чином були збільшені митні платежі (ввізне мито та ПДВ), у результаті чого позивач переплатив наступні суми митних платежів (за даними графи 47 декларації):

10 495 гривень 39 копійок переплата ввізного мита;

107 053 гривень 00 копійок переплата ПДВ.

Загальна сума понесених позивачем у результаті протиправного коригування митної вартості товару переплат митних платежів склала 117 548 гривень 39 копійок, що є грошовим виразом розміру позовних вимог за цим позовом.

Водночас, позивач категорично не погоджується з винесеним Рішенням про коригування митної вартості від 02.10.2023 року №UA110110/2023/300041/1 та карткою відмови від 03.10.2023 року №UA110110/2023/000207.

Рішенням про коригування митної вартості товарів від 02.10.2023 року №UA110110/2023/300041/1 митну вартість товару скориговано з 34 764,77 доларів США (курс валюти НБУ на 02.10.2023р.: 1 долар США = 36,5686 грн.), що дорівнює 1 271 298,90 грн., до 49 115 05 доларів США (зазначено у графі 30 вказаного рішення про коригування митної вартості товарів), що дорівнює 1 796 068,61 грн.

Прийнятим рішенням про коригування вартість товару митним органом завищено на суму 14 350,28 доларів США.

Слід зазначити, що на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи.

При цьому, застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

У ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, відповідач дійшов висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності в документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.

Проте, на думку колегії суддів апеляційної інстанції такі висновки митного органу є необґрунтованими з огляду на наступне.

Статтею 53 Митного кодексу України визначені документами, які підтверджують митну вартість товарів.

Водночас, митний орган має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Крім того, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Відтак, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню судом в спірних правовідносинах.

Щодо витребування додаткових документів, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що 02.10.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Монопак» з метою проведення митного контролю митним постом «Ліски» Дніпровської митниці під час імпорту товару за зовнішньоекономічним договором (контрактом) на поставку №11-10/21 від 18.10.2021 року на етапі підтвердження митної вартості товарів у відповідності з вимогами статті 53 Митного кодексу України було надано пакет первинних документів з урахуванням обраного основного методу визначення митної вартості товарів, а саме:

електронна митна декларація №23UA110110007435U5 від 02.10.2023р.; декларація країни відправлення від 17.08.2023р. № 4012428 (копія); зовнішньоекономічний договір (контракт) на поставку №11-10/21 від 18.10.2021р. з «SRF LIMITED, Індія; рахунок-фактура (інвойс) постачальника на сплату вартості товару від 17.08.2023р. №156230830; довідка перевізника про розрахунок вартості транспортно-експедиторських послуг від 27.09.2023р. №266; заявка на транспортування №5762 від 28.09.2023р.; договір про перевезення вантажу №905 від 31.05.2022р.; рахунок про оплату транспортних послуг №326 від 27.09.2023р.; сертифікат якості від 18.08.2023р.

Згідно правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.11.2022 року по справі №810/4258/18, зазначено, що:

«Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про визначення митної вартості товару, оскільки всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару та не було дотримано послідовності застосування кожного наступного методу при обґрунтованості неможливості застосування кожного з попередніх методів визначення митної вартості задекларованого позивачем товару.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумніву достовірності наданої інформації.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена».

У даному випадку відповідач не зазначає, яким саме чином подання будь-яких інших документів з цього питання може вплинути на митну вартість товару за ціною договору.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що зазначені доводи відповідача є помилковими та не можуть бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю «Монопак» надано всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, які необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.

Натомість всупереч частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МКУ).

Частиною 8 статті 57 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Натомість, досліджені судом первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Крім того, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Рішення митного органу про коригування митної вартості є необґрунтованими, оскільки висновки відповідача базуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці від 02.10.2023 року № UA110110/2023/300041/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2023/0001207, є протиправними та підлягають скасуванню.

Ураховуючи те, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, тому в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Значене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи позивача.

Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 10.10.2024 та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно статті 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяН.А. Олефіренко

суддяА.В. Суховаров