Постанова

від 24.10.2024 по справі 160/13256/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/13256/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Олефіренко Н.А.,

за участю секретаря судового засідання: Бендес А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 року (суддя Маковська О.В.., м. Дніпро, повний текст рішення складено 22.04.2024 року) в справі №160/13256/23 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

14.06.2023 року ПАТ «Дніпрометиз» (далі по тексту позивач, правонаступник ТОВ «Дніпрометиз ТАС») звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі по тексту відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.05.2023 року № 516/32-00-04-01-02-05-05393145.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 року здійснено заміну позивача у справі Публічного акціонерного товариства «Дніпрометиз» його правонаступником, на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 року позовні вимоги задоволено.

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не погодившись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати та у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що суб`єкти господарювання, які є контрагентами позивача, у своїй діяльності не створювали реальних дій по переданню, постачанню товарів, та метою діяльності яких є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт вказував, що метою діяльності контрагентів позивача було формування недійсного від`ємного значення для позивача, оскільки такі не мають трудових та виробничих потужностей, не мали у наявності товару по ланцюгу постачання, не мали у власності чи орендному користуванні складських приміщень та транспортних засобів. Апелянт вказував, що господарські операції позивача з контрагентами не є фактичними, оскільки не відповідають основній діяльності підприємств, не встановлено дійсність та необхідність отримання товарів, відсутні наймані працівники для здійснення будь-яких дій по виконанню взятих на себе договірних зобов`язань. Апелянт зазначив, що придбані позивачем запчастини не були використані у власній господарській діяльності, відсутня мета їх замовлення. Апелянт вважав, що первинні документи, які повинні підтверджувати факт здійснення господарських операцій, складені з порушеннями, інші первинні документи взагалі відсутні. Відповідач зазначає, що позивачем завищено суму податкового кредиту сформованого у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2023 року на 174512,00 грн. внаслідок відображення в податковій звітності результатів взаємовідносин за нереальними операціями з ТОВ

«Торгово-Промислова Компанія «Бараміст», ТОВ «Промислова Компанія «Магнус», ПП «Сталь Торг Захід», ТОВ «Промінструмент Дніпро» при відсутності можливості здійснення операцій.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентами податкових накладних, контрагенти позивача є платниками податків та спроможні здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договорів постачання. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентами є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом здійснення господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит та формування у наступному періоді від`ємного значення. Відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Контролюючим органом не надано належних та допустимих доказів на спростування реальності господарських операцій, зокрема, не долучено до матеріалів перевірки жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду відносно контрагента позивача, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення спірних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) позивача та наміру одержати економічний ефект. Податкова ж інформація щодо контрагентів позивача не може слугувати підставою для відмови позивачу в отриманні податкової вигоди за відсутності доведення податковим органом недобросовісних узгоджених дій сторін господарської операції або обізнаності платника податку із податковими зловживаннями контрагентів.

Згідно матеріалів справи, фахівцями Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у період з 27.03.2023 року по 14.04.2023 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Дніпрометиз» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.грн, по декларації з податку на додану вартість за січень 2023 року (вх. 9027781239 від 17.02.2023 року), результати якої оформлені актом від 21.04.2023 року №391/32-00-04-01-02-05-05393145 висновками якого встановлено, що ПрАТ «Дніпрометиз» допущено порушення: абз. «а» п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України з урахуванням норм п.44.1 ст. 44, ст. 201 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за січень 2023 року на суму 174512 грн; п.200.1, абз. «в» п.200.4 ст.200 ПК України, внаслідок чого завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в січні 2023 року в розмірі 174512 грн. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є те, що під час податкової перевірки позивача не підтверджено реальний характер здійснюваної господарської діяльності, що свідчить про протиправне формування податкового кредиту за наслідками такої діяльності, не підтверджено реальність отримання товарів від ТОВ «Торгово-Промислова Компанія «Бараміст», ТОВ «Промислова Компанія «Магнус», ПП «Сталь Торг Захід», ТОВ «Промінструмент Дніпро».

Не погодившись з висновками акту перевірки, ПрАТ «Дніпрометиз» подало до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків заперечення. Листом від 26.05.2023 року № 3119/6/32-00-04-01-09 Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомило про відхилення заперечень на акт перевірки та залишення висновків акту без змін.

На підставі акта перевірки від 21.04.2023 року №391/32-00-04-01-02-05-05393145 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.05.2023 року №516/32-00-04-01-02-05-05393145, яким ПрАТ «Дніпрометиз» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 174512 грн за податковою декларацією за січень 2023 року.

Відповідно до матеріалів справи, встановлено, що ПрАТ «Дніпрометиз» (покупець) та ТОВ «Торгово-Промислова Компанія «Бараміст» (постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 787/22 від 10.08.2022 року за умовами якого постачальник зобов`язувався виготовити та поставити замовнику згідно специфікацією продукцію, замовник з свого боку отримує продукцію та оплачує її. Згідно специфікації № 2 від 17.01.2023 року постачальник здійснював поставку свинця рафінованого С2С чушками.

ТОВ «Торгово-Промислова Компанія «Бараміст» за результатами виконання договору виписано видаткову накладну № 3 від 18.01.2023 року. ТОВ «Торгово-Промислова Компанія «Бараміст » оформило рахунок на оплату № 3 від 18.01.2023 року.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 4556 від 18.01.2023 року, перевезення здійснювалось автомобільним перевізником ВАТ «Іліт Транс Групп», замовник перевезення ТОВ «Торгово-Промислова Компанія «Бараміст», вантажовідправник ТОВ «Торгово-Промислова Компанія «Бараміст», пункт навантаження: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Компресорна 3, пункт розвантаження: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 20.

Сторонами договору підписано акт встановлення нової ціни № 1 від 21.02.2023 року.

ПрАТ «Дніпрометиз» підтверджує здійснення оплати за отриманий від ТОВ «Торгово-Промислова Компанія «Бараміст» товар, зокрема платіжними дорученнями № 1328 від 24.02.2023 року на суму 367132,50 грн., № 1482 від 24.02.2023 року на суму 73426,50 грн.

ТОВ «Торгово-Промислова Компанія «Бараміст» за результатами виконання договору, сформувало податкову накладну № 3 від 18.01.2023 року, яка зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до матеріалів справи, встановлено, що ПрАТ «Дніпрометиз» (покупець) та ТОВ «Промислова Компанія «Магнус» (постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 1330/21 від 19.10.2021 року за умовами якого постачальник зобов`язувався виготовити та поставити замовнику згідно специфікації продукцію партіями, покупець з свого боку отримує продукцію та оплачує її. Згідно специфікації № 8 від 28.01.2022 року, № 9 від 31.01.2022 року, № 10 від 03.02.2022 року, № 11 від 16.02.2022 року постачальник здійснював поставку листа 30х1300х2000, кругів, труб 219х30 б/н, тощо.

ТОВ «Промислова Компанія «Магнус» за результатами виконання договору виписано видаткові накладні № 802-02 від 08.02.2022 року, № 302-06 від 03.02.2022 року, № 802-01 від 08.02.2022 року, № 1802-04 від 18.02.2022 року.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною № Р802-02 від 08.02.2022 року, перевезення здійснювалось автомобільним перевізником, замовник перевезення ТОВ «Промислова Компанія «Магнус», вантажовідправник ТОВ «Промислова Компанія «Магнус», пункт навантаження: м. Дніпро, вул. Гаванська 16, пункт розвантаження: м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 20.

ТОВ «Промислова Компанія «Магнус» виписано рахунки на оплату: № 3323 від 28.01.2022 року, № 3357 від 31.01.2022 року, № 3380 від 01.02.2022 року, № 3597 від 16.02.2022 року.

ПрАТ «Дніпрометиз» підтверджує здійснення оплати за отриманий товар, зокрема платіжними дорученнями № 1299 від 11.02.2022 року на суму 222877,58 грн., № 1252 від 10.02.2022 року на суму 6158,34 грн., № 1298 від 11.02.2022 року на суму 50338,78 грн., № 2589 від 13.04.2022 року на суму 3586,18 грн.

ТОВ «Промислова Компанія «Магнус» за результатами виконання договору, сформувало податкові накладні № 19 від 03.02.2022 року, № 47 від 08.02.2022 року, № 48 від 08.02.2022 року № 109 від 18.02.2022 року, які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлено, що ПрАТ «Дніпрометиз» (покупець) та ПП «Сталь Торг Захід» (постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 538/22 від 10.06.2022 року за умовами якого постачальник зобов`язувався поставити металопрокат згідно специфікації, покупець з свого боку отримує продукцію та оплачує її. Згідно специфікації № 19 від 14.12.2022 року, № 21 від 04.01.2023 року, № 22 від 12.01.2023 року, № 23 від 12.01.2023 року, № 24 від 23.01.2023 року постачальник здійснював поставку швелерів, труб, кутиків тощо.

Відповідно до матеріалів справи ПП «Сталь Торг Захід» за результатами виконання договору виписано видаткові накладні № 885 від 16.12.2022 року, № 30 від 06.01.2023 року, № 41 від 13.01.2023 року, № 64 від 17.01.2023 року, № 63 від 17.01.2023 року, № 76 від 24.01.2023 року.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними, перевезення здійснювалось автомобільним перевізником, замовник перевезення ПП «Сталь Торг Захід», вантажовідправник ПП «Сталь Торг Захід», вантажоодержувач ПрАТ «Дніпрометиз», пункт навантаження: м. Дніпро, вул. Байськальська 9/12, пункт розвантаження: м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 20.

ПП «Сталь Торг Захід» виписано рахунки на оплату: № 1677 від 13.12.2022 року, № 9 від 04.01.2023 року, № 28 від 10.01.2023 року, № 37 від 12.01.2023 року, № 71 від 23.01.2023 року. ПрАТ «Дніпрометиз» підтверджує здійснення оплати за отриманий товар, зокрема платіжними дорученнями № 9304 від 22.12.2022 року на суму 148590,00 грн., № 285 від 11.01.2023 року на суму 71186,12 грн., № 453 від 18.01.2023 року на суму 39755,52 грн., № 573 від 24.01.2023 року на суму 8933,58 грн., № 572 від 24.091.2023 року на суму 133725,00 грн., № 761 від 31.01.2023 року на суму 29304,18 грн.

Встановлено, що ПП «Сталь Торг Захід» за результатами виконання договору, сформувало податкові накладні № 156 від 16.12.2022 року, № 36 від 06.01.2023 року, № 37 від 13.02.2023 року, № 77 від 17.01.2023 року, № 78 від 17.01.2023 року, № 82 від 24.01.2023 року, які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлено, що ПрАТ «Дніпрометиз» (покупець) та ТОВ «Промінструмент Дніпро» (постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 1273/21 від 06.10.2021 року за умовами якого постачальник зобов`язувався поставити інструменти згідно специфікації, покупець з свого боку отримує продукцію та оплачує її. Згідно специфікації № 19 від 10.02.2022 року, № 20 від 17.02.2022 року, № 21 від 16.03.2022 року, постачальник здійснював поставку плашки, фрезів, кругів відрізних тощо.

Відповідно до матеріалів справи ТОВ «Промінструмент Дніпро» за результатами виконання договору виписано видаткові накладні № СФ-0000028 від 23.02.2022 року, № СФ-0000039 від 14.02.2022 року, № СФ-0000050 від 16.03.2022 року.

Транспортування товару від ТОВ «Промінструмент Дніпро» до ПрАТ «Дніпрометиз» здійснювалось силами постачальника згідно умов специфікацій № 19 від 10.02.2022 року, № 20 від 17.02.2022 року, № 21 від 16.03.2022 року.

Згідно прибуткових ордерів № 180 від 23.02.2022 року, № 179 від 22.02.2023 року, № 199 від 17.03.2022 року, товар, отриманий від ТОВ «Промінструмент Дніпро» поставлено ПрАТ «Дніпрометиз», форма отримання вказано «ручная кладь».

ТОВ «Промінструмент Дніпро» виписано рахунки на оплату: № СФ-0000028 від 03.02.2022 року, № СФ-0000039 від 14.02.2022 року, № СФ-0000050 від 16.03.2022 року. ПрАТ «Дніпрометиз» здійснило оплату за отриманий товар, що підтверджує платіжними дорученнями № 2461 від 12.04.2022 року на суму 2737,26 грн., № 2562 від 12.04.2022 року на суму 985,20 грн., № 3728 від 31.05.2022 року на суму 379,44 грн.

Встановлено, що ТОВ «Промінструмент Дніпро» за результатами виконання договору, сформувало податкові накладні № 3 від 23.02.2022 року, № 7 від 23.02.2022 року, № 5 від 17.03.2022 року, які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПрАТ «Дніпрометиз» (ТОВ «Дніпрометиз ТАС») має види економічної діяльності: 24.34 холодне волочіння дроту (основний), 25.93 виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин, 85.32 неспеціалізована оптова торгівля. Отже придбання металопрокат, інструментів, тощо, може бути використано позивачем у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (із змінами та доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 , у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включаються до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переносяться значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Суд вказує, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов`язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання, тобто отримання товарів для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Позивачем підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагента товари (насіння соняшника), наявні докази руху коштів, зміна майнового стану та активів позивачем доведена.

Згідно п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Суд апеляційної інстанції вказує, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків після отримання від контрагента податкової накладної. Податкові накладні від контрагентів отримані, належним чином зареєстровані.

Звісно наявність у покупця оформлених документів, необхідних для формування податкових показників, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту та складу витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Проте не слід казати про нереальність операцій у разі відсутності одного з первинних документів або наявність помилок у їх оформленні. Наявність недоліків у оформленні первинних документів не випливає на суть виконаних господарських операцій. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, зміна його активів. Головною ознакою комерційної корисності від придбаних товарів та отриманих послуг є їх використання у своїй власній діяльності та у кінцевому результаті отримання прибутку.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200, має від`ємне значення, тому бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг, або залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що контрагенти позивача на момент виконання договорів були зареєстровані як платники податку на додану вартість, мали право виписувати податкові накладні. Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів враховує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договори, які були укладені між позивачем та ТОВ «Торгово-Промислова Компанія «Бараміст», ТОВ «Промислова Компанія «Магнус», ПП «Сталь Торг Захід», ТОВ «Промінструмент Дніпро» щодо постачання товарів визнані судом недійсними або розірвані з ініціативи сторін. Податковий орган не наділений правом визначати які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Колегія суддів зазначає, що від`ємне значення сформоване за результатами взаємовідносин з контрагентами, визначене вірно у частині, враховуючи правомірність формування сум податкового кредиту та підтвердження його виникнення. Від`ємне значення суми ПДВ виникає у разі, коли податковий кредит платника більший за податкове зобов`язання, враховуючи, що податковий кредит позивачем сформовано вірно, його формування підтверджено всіма первинними документами, сума від`ємного значення не потребує коригування.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Заявником апеляційної скарги при її поданні було сплачено судовий збір. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 року в справі №160/13256/23 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, відповідно до ст., ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЮ. В. Дурасова

суддяН.А. Олефіренко