Постанова

від 24.10.2024 по справі 160/3749/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/3749/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бендес А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дако-Груп ЛТД» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року (суддя Голобутовський Р.З., м. Дніпро, повний текст ухвали складено 29.07.2022 року) у справі № 160/3749/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дако-Груп ЛТД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

17.02.2022 року ТОВ «Дако-Груп ЛТД» (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.10.2021 року №0148290720, видане Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.10.2021 року №0148350720, видане Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.01.2022 року №0014510720, видане Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2022 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.01.2022 року №00114510720 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств, в частині 297430,68 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.10.2021 року №0148290720 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.10.2021 року №0148350720 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість.

21.07.2022 року ТОВ «Дако-Груп ЛТД» подало заяву про ухвалення додаткового рішення, просило стягнути понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 86963,70 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області . Вказує, що позов було задоволено частково та при поданні позову та представництві інтересів у суді позивачем було отримано професійну правничу допомогу, яка у разі ухвалення рішення на користь позивача, підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 року у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

З ухвалою не погодилось ТОВ «Дако-Груп ЛТД» та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу суду щодо відмови у стягненні за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу, просить заяву задовольнити та ухвалити додаткове рішення. Апелянт вказував, що витрати на правничу допомогу, що отримані від адвокатського об`єднання «А.С.А. Груп» є співмірними складності справи, час, що витрачений адвокатом витрачений на підготовку позову та участь у розгляді. Апелянт вказував, що ним надано опис робіт (наданих послуг). Апелянт вказував, що у розумінні положень частини 7 статті 134 КАС України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд не має права за власною ініціативою вирішувати питання про відмову або зменшення у компенсації суми судових витрат на професійну правову допомогу, шо підлягають розподілу. Апелянт вказував, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. Апелянт вказувала, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд першої інстанції в ухвалі про відмову у винесенні додаткового рішення вказував, що згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У тексті позовної заяви представником позивача вказано про те, що згідно пункту 2 додаткової угоди №3 від 28.01.2022 до договору про надання правової допомоги від 23.07.2021 №2115, за надання правової допомоги, передбаченої пунктом 1.1 додаткової угоди, клієнт сплачує на користь Адвокатського об`єднання наступну винагороду: гривневий еквівалент 3000 (трьох тисяч) доларів США по курсу НБУ на дату оплати. 31.01.2022 позивачем на підставі рахунку на оплату від 28.01.2022 №13 сплачено АО «А.С.А. Груп» 86963,70 грн (платіжне доручення №4527380 від 31.01.2022). Докази витрат на правову допомогу долучені до матеріалів справи та аналізувались судом під час ухвалення рішення у справі. У позовних вимогах представником позивача чітко заявлено клопотання про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 86963,70 грн. Станом на дату ухвалення рішення представником позивача надано всі підтверджуючі документи щодо понесених витрат. Питання щодо розподілу судових витрат, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, вже вирішено судом у повному обсязі під час ухвалення рішення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Передбачено повернення судових витрат, здійснених особою у разі задоволення позову повністю або частково. Суд повинен враховувати понесені стороною судові витрати під час розгляду позову.

Дійсно, у позовній заяві представник позивача зазначив, що у випадку задоволення позовних вимог на відповідача будуть покладені витрати на надання професійної правничої допомоги у сумі, що буде сплачена позивачем. Представником позивача вказано про те, що згідно пункту 2 додаткової угоди №3 від 28.01.2022 до договору про надання правової допомоги від 23.07.2021 №2115, за надання правової допомоги, передбаченої пунктом 1.1 додаткової угоди, клієнт сплачує на користь Адвокатського об`єднання наступну винагороду: гривневий еквівалент 3000 (трьох тисяч) доларів США по курсу НБУ на дату оплати.

Вимогою позову ТОВ «Дако-Груп ЛТД» просило вирішити питання про розподіл судових витрат.

У рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2022 року вказано, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У рішенні суд першої інстанції вказував, що з аналізу наведених норм видно, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами. До матеріалів справи позивачем додано: договір про надання правової допомоги №2115 від 23.07.2021 року; додаткову угоду №3 від 23.07.2021 року до договору №2115 від 23.07.2021 року; рахунок на оплату №13 від 28.01.2022 року на суму 86963,70 грн.; платіжне доручення №4527380 від 31.01.2022 року на суму 86963,70 грн.; ордер на надання правочинної (правової) допомоги №1172421; свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №001826. Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, на підтвердження надання правової допомоги адвокатським об`єднанням не надано передбаченого договором про надання правової допомоги №2115 від 23.07.2021 року акту приймання-передачі послуг, тим більше, що у відповідності до умов вказаного договору акт наданих послуг є невід`ємним етапом погодження сторонами переліку та обсягу їх надання. Клопотання про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 86963,70 грн. не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Питання про ухвалення додаткового рішення вирішує суд який ухвалив рішення.

Прийняття додаткового судового рішення за юридичною природою є засобом доповнення вже ухваленого судового рішення у разі його неповноти, наявності невирішених позовних вимог, не вирішення питання про судові витрати, однак судом при ухвалені рішення від 04.07.2022 року надано оцінку судовим витратам позивач на правничу допомогу. Суд розглянув вимогу щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу, вирішив питання щодо розподілу удових витрат.

Згідно ч. 4 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Отже, ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін як таку, що винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 139, 242, 252, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дако-Груп ЛТД» - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року у справі №160/3749/22 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова