Постанова

від 23.10.2024 по справі 640/35569/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/35569/21 Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Маринчак Н.Є., Штульман І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сулім А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Мєзєс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року, ухвалене у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів в частині,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач/апелянт/ГУ НП в Київській області) про визнання протиправними та скасування наказів в частині, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Київській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області» від 26 серпня 2021 року № 385, в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції в зв`язку з порушенням службової дисципліни, що виразилося в безпідставному невиході на службу з 10 березня 2021 року по теперішній час;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Київській області «По особовому складу» від 20 жовтня 2021 року № 271о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Вишгородського районного управління поліції, зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію».

Обґрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_1 зазначив про безпідставність призначення службового розслідування щодо нього, оскільки ним не вчинялись дисциплінарні проступки з огляду на те, що починаючи з 01 березня 2021 року позивач вважав себе звільненим на підставі пункту 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з підстав не надання згоди на переведення, тому зі спливом двомісячного строку з дня попередження про можливе наступне звільнення він мав бути звільненим. Звернув увагу, що всупереч вимогам частин першої, третьої статті 22 Дисциплінарного статут Національної Поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 травня 2018 року № 2337-VIII, відповідачем наслідки дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення застосовано після спливу місячного строку.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Київській області «По особовому складу» від 20 жовтня 2021 року № 271 о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.

У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908, 00 грн (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок) та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500, 00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП в Київській області.

В апеляційній скарзі ГУ НП в Київській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт вважає, що матеріалами службового розслідування підтверджено неправомірні дії та порушення службової дисципліни позивачем, що виразилось у неприбутті на місце проходження служби в поліції для виконання службових обов`язків.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримав мотиви, за яких суд першої інстанції задовільнив позов, просив залишити рішення суду першої інстанції - без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Звернув увагу на постанову Верховного Суду від 16 травня 2024 року у справі № 320/4539/21, якою частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Київській області від 01 березня 2021 року № 74 о/с про призначення капітана поліції ОСОБА_1 інспектором сектору реагування патрульної поліції № 2 Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області та зобов`язано ГУ НП в Київській області вирішити питання про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції у порядку статей 68, 77 Закону України «Про Національну поліцію». На думку позивача, вказана постанова підтверджує обставини правомірності його поведінки щодо неприбуття на місце служби до Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду - зміні в мотивувальній частині.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що наказом ГУ НП у Київській області «По особовому складу» від 15 вересня 2017 року № 627о/с призначено капітана поліції ОСОБА_1 начальником сектору реагування патрульної поліції № 4 Славутицького відділення поліції Броварського відділу поліції.

Згідно з попередженням про можливе наступне вивільнення на підставі наказу Національної поліції України «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Київській області» від 24 грудня 2020 року № 1034 дск, капітана поліції ОСОБА_1 , начальника СРПП № 4 Славутицького ВП Броварського ВП, повідомлено про скорочення його посади начальника сектору реагування патрульної поліції № 4 Славутицького відділення поліції Броварського відділу поліції; попереджено про можливе наступне переміщення на підставі частин другої, третьої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» на рівнозначні або нижчі посади або можливе наступне звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону; роз`яснено, що перебування поліцейського, посада якого скорочена, на лікарняному, відрядженні чи у відпустці не є перешкодою для його призначення на іншу посаду або звільнення зі служби в поліції, до дня призначення на іншу посаду в поліції або звільнення зі служби в поліції поліцейський зобов`язаний виконувати обов`язки за останньою посадою, яку він займав, якщо керівник органу поліції не покладе на нього інші обов`язки.

Позивач ознайомлений з попередженням 01 січня 2021 року, що підтверджується відповідною відміткою та підписом.

Відповідно до акту пропонування посад від 26 лютого 2021 року № 467/109/1500/2021 позивачу запропоновано три посади, від обіймання яких позивач відмовився, про що зазначено в акті, а саме:

- інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції Вишгородського районного управління поліції;

- дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Вишгородського районного управління поліції;

- дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Вишгородського районного управління поліції.

Наказом ГУ НП у Київській області «По особовому складу» від 01 березня 2021 року № 74 о/с на виконання вимог наказу Національної поліції України «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Київській області» від 24 грудня 2020 року № 1034 дск та згідно з абзацом другим пункту 3 частини першої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» призначено ОСОБА_1 інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Вишгородського районного управління поліції.

Рапортом від 19 березня 2021 року № 1045/109/1503/01-2021 начальником відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області полковником поліції Владиславом Ціосєм , адресованого начальнику Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області полковнику поліції Роману Бежуку , повідомлено, що з 23 лютого 20021 року по 09 березня 2021 року згідно з Довідкою № 5 про тимчасову непрацездатність Чернігівської міської лікарні № 4 ОСОБА_1 перебував на лікарняному. З 10 березня 2023 року по теперішній час ОСОБА_1 до виконання службових обов`язків не приступив, про що складено відповідні акти, до відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області не прибув, не попередивши про свою відсутність та не надаючи письмових пояснень щодо відсутності на роботі. В телефонній розмові пояснив, що перебуває по місцю проживання: АДРЕСА_1 . Проходити подальшу службу в Національній поліції України не бажає та особисто спілкуватися з керівництвом відділення поліції № 2 відмовляється.

В актах «Про відсутність на робочому місці» від 10 березня 2021 року, 11 березня 2021 року, 12 березня 2021 року, 15 березня 2021 року, 16 березня 2021 року, 17 березня 2021 року, 18 березня 2021 року, 19 березня 2021 зазначено про відсутність капітана поліції ОСОБА_1 на роботі з 09:00 год. до 18:00 год. у відповідну дату та неподання ним письмових пояснень причин відсутності на роботі.

Зазначені обставини відсутності позивача на робочому місці також підтверджується рапортами начальника СРПП відділення №2 Вишгородського РУП Олександра Клименюка від 10 березня 2021 року, 11 березня 2021 року, 12 березня 2021 року, 15 березня 2021 року, 16 березня 2021 року, 17 березня 2021 року, 18 березня 2021 року, 19 березня 2021 року.

Рапортом (без номера та дати) начальник Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області Р. Бежук повідомив начальника ГУ НП в Київській області про рапорт від 19 березня 2021 року № 1045/109/1503/01-2021.

Наказом ГУ НП у Київській області «Про призначення службового розслідування» від 12 квітня 2021 року № 550 відповідно до статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та «Порядку проведення службових розслідувань», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, з урахуванням рапорту від 19 березня 2021 року начальника відділення №2 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області, призначено службове розслідування за фактом можливих неправомірних дій та можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області, створено дисциплінарну комісію в складі: голова - заступник начальника Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Ткач Руслан Миколайович ; члени комісії - заступник начальника управління поліції превентивної діяльності Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області Винник Олександр Сергійович , начальник ВРПП Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області Войтенко Олександр Сергійович .

За наслідками службового розслідування складено висновок службового розслідування за фактом можливих неправомірних дій та можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області, затверджений начальником ГУНП в Київській області від 11 травня 2021 року.

Дисциплінарна комісія за наслідками проведення службового розслідування дійшла висновків про необхідність визнання прогулами днів невиходу на службу інспектора СРПП відділення поліції № 2 (м. Славутич) Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_1 з 10 березня 2021 року по 07 травня 2021 року без поважних причин. За порушення службової дисципліни вимог статей 3,8, 18, 64, 91 Закону України «Про національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, які виразилися у безпідставному невиході на службу з 10 березня 2021 року по 07 травня 2021 року інспектора СРПП відділення поліції № 2 (м. Славутич) Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_1 запропоновано звільнити зі служби в поліції.

В подальшому, рапортом від 28 липня 2021 року начальник відділення поліції №2 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області полковник поліції В. Ціося , адресований начальнику Вишгородського РУП ГУНП в Київській області полковнику поліції Р.Бежуку , повідомив про відсутність капітана поліції ОСОБА_1 на робочому місці, що він до відділення поліції не прибув, про свою відсутність не попередив, письмових пояснень про причини відсутності на роботі не надав, пояснивши по телефону, що перебуває за місцем проживання, проходити подальшу службу в НП України не бажає.

Наказом ГУ НП у Київській області «Про призначення службового розслідування» від 09 серпня 2021 року № 1252 відповідно до статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та «Порядку проведення службових розслідувань», з урахуванням рапорту начальника відділення № 2 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області від 28 липня 2021 року, призначено службове розслідування за фактом можливих неправомірних дій та можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області, створено дисциплінарну комісію в складі: голова - заступник начальника Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Ткач Руслан Миколайович ; члени комісії - заступник начальника управління поліції превентивної діяльності Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Винник Олександр Сергійович , начальник ВРПП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Войтенко Олександр Сергійович . На підставі статті 70 Закону України «Про національну поліцію» відсторонено від виконання службових обов`язків (посади) інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 .

Наказом ГУ НП в Київській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області» від 26 серпня 2021 року №385 за порушення службової дисципліни, вимог статей 3, 8, 18, 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706, що виразилося в безпідставному невиході на службу з 10 березня 2021 року по теперішній час, інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Вишгородського районного управління поліції капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

Наказом ГУ НП в Київській області «По особовому складу» від 20 жовтня 2021 року №271 о/с відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Вишгородського районного управління поліції, звільнено зі служби в поліції в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, з 20 жовтня 2021 року.

Підставою прийняття цього наказу зазначено наказ ГУ НП в Київській області від 26 серпня 2021 року № 385, довідка від 08 вересня 2021 року № 204.

Вважаючи прийняті накази протиправними, а висновки про вчинення дисциплінарного проступку такими, що не відповідають дійсності, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з обґрунтованості висновків службового розслідування щодо порушення позивачем службової дисципліни, оскільки він всупереч вимогам Закону України «Про національну поліцію», «Правил етичної поведінки поліцейських» щодо обов`язку дотримуватись законів України, зокрема вимог статті 91 цього Закону, безпідставно не виходив на службу, чим вчинив дисциплінарний проступок. Однак, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулось за наслідками службового розслідування, призначеного наказом ГУ НП у Київській області «Про призначення службового розслідування» від 09 серпня 2021 року № 1252, висновок за результатами якого не складався, тому цей наказ без затвердженого висновку службового розслідування не міг слугувати правовою підставою для ухвалення наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності від 26 серпня 2021 року № 385. Окрім того, спірний наказ ГУ НП в Київській області «По особовому складу» від 20 жовтня 2021 року № 271о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 прийнятий з порушенням встановленого частиною першою статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України місячного строку, за закінченням якого дисциплінарне стягнення не виконується. При цьому зазначив, що належним та достатнім способом захисту прав інтересів позивача є визнання протиправним та скасування наказу ГУ НП в Київській області від 20 жовтня 2021 року № 271 о/с «По особовому складу», оскільки наказ від 26 серпня 2021 року № 385 в силу частини першої статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України не був реалізований, відповідно такий наказ не порушує прав, інтересів позивача в спірних відносинах.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VІІ) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VІІ поліцейський зобов`язаний:

- неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Частиною першою статті 59 Закону № 580-VІІ визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Статтею 64 Закону № 580-VІІ визначена Присяга працівника поліції такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Відповідно до частини 1, 2 статті 19 Закону № 580-VІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Приписами пунктів 1, 3 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини.

Нормами абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ та пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, встановлено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Отже, Закон № 580-VІІ, Дисциплінарний статут та Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, Присяги поліцейського, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.

Положеннями статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Стаття 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначає, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність зі збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (частина перша статті 16 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини другої статті 16 Дисциплінарного статуту у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

Частинами сьомою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно з частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу .

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім`ї такого поліцейського.

Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Отже, дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.

Крім того, законодавець визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначений у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893.

Згідно з розділом VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний наказ ГУ НП в Київській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області» від 26 серпня 2021 року № 385 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв`язку з порушенням службової дисципліни, що виразилося в безпідставному невиході на службу з 10 березня 2021 року по теперішній час, прийнятий за наслідками проведеного службового розслідування, оформленого висновком службового розслідування, затвердженого начальником ГУ НП в Київській області від 11 травня 2021 року.

Зазначений висновок містить обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Так, дисциплінарна комісія за наслідками проведення службового розслідування визнала прогулами дні невиходу на службу інспектора СРПП відділення поліції № 2 (м. Славутич) Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_1 з 10 березня 2021 року по 07 травня 2021 року без поважних причин.

При цьому, позивач визнав, що після 01 березня 2021 року він не виходив на службу, пояснивши це небажанням проходити служу та обов`язком відповідача звільнити його зі служби після спливу 28 лютого 2021 року двомісячного строку попередження про можливе майбутнє звільнення через ненадання згоди на переміщення, переведення на рівнозначну чи нижчу посади. Зазначені обставини підтверджені актом від 05 травня 2021 року, в якому зазначено, що під час телефонної розмови з капітаном поліції ОСОБА_1 , він відмовився прибути до Вишгородського РУП ГУНП в Київській області для надання пояснень.

В попередженні про наступне вивільнення у зв`язку із скороченням посади позивача, з яким його ознайомлено 01 січня 2021 року, відповідач визначив такі подальші заходи щодо служби ОСОБА_1 : переміщення на іншу посаду (відбувається за згодою поліцейського до закінчення двомісячного строку попередження), або звільнення через скорочення штатів (проведення організаційних заходів).

Від переміщення на інші нижчі посади позивач згідно з актом від 26 лютого 2021 року відмовився, тому у відповідача залишився другий (альтернативний) варіант дій.

Наведені обставини вказують на те, що позивач, відмовляючись від запропонованих посад, які є нижчими від займаної, мав правомірне очікування на його звільнення з займаної посади за спливом двомісячного строку після попередження його про можливе майбутнє вивільнення.

Отже, поведінка позивача яка виразилась у невиході на службу після 01 березня 2021 року, не свідчить про допущення ним дисциплінарного проступку у вигляді прогулів.

Слід також врахувати, що постановою Верховного Суду від 16 травня 2024 року у справі № 320/4539/21 визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Київській області від 01 березня 2021 року № 74 о/с про призначення капітана поліції ОСОБА_1 інспектором сектору реагування патрульної поліції № 2 Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області; зобов`язано ГУНП в Київській області вирішити питання про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції у порядку статей 68, 77 Закону України «Про Національну поліцію» з урахуванням висновків, викладених у постанові; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Скасовуючи наказ про переміщення, Верховний Суд зазначив, що в спірній ситуації відповідач призначив ОСОБА_1 на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Вишгородського районного управління поліції, від призначення на яку він відмовився, тобто без його згоди. Більше того, призначення позивача на посаду відбулося з порушенням строку, передбаченого частиною другою статті 68 Закону № 580-VIIІ.

Зазначена постанова Верховного Суду лише підтверджує факт того, що позивач повинен був бути звільнений з займаної посади, оскільки відмовився від запропонованих йому посад та не бажав в подальшому проходити службу в органах Національної поліції України.

Тому висновок суду першої інстанції в мотивувальній частині його рішення про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку не відповідає фактичним обставинам справи.

Статтею 21 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу (частина перша); в разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування (частина друга); перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення (частина третя).

Колегія суддів погоджується з тим, що в спірних правовідносинах днем виявлення дисциплінарного проступку є 11 травня 2021 року (затвердження висновку службового розслідування за фактом можливих неправомірних дій та можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками Вишгородського РУП ГУНП в Київській області).

Тому, враховуючи дату прийняття наказу ГУ НП в Київській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв`язку з порушенням службової дисципліни, що виразилося в безпідставному невиході на службу з 10 березня 2021 року по теперішній час, якою є 26 серпня 2021 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення відповідачем місячного строку застосування дисциплінарного стягнення.

Окрім того, спірний наказ ГУ НП в Київській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області» від 26 серпня 2021 року № 385 прийнятий на підставі наказу ГУ НП у Київській області «Про призначення службового розслідування» від 09 серпня 2021 року №1252, який не має затвердженого висновку службового розслідування, а тому не міг слугувати правовою підставою для ухвалення наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Щодо строків виконання дисциплінарного стягнення, то слід зазначити таке.

Положеннями статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Оскаржуваний наказ ГУ НП в Київській області «По особовому складу» від 20 жовтня 2021 року № 271о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 , був виданий на реалізацію наказу від 26 серпня 2021 року № 385 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що з урахуванням відсутності доказів перебування позивача у відпустці, відрядженні чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), свідчить при пропуск місячного строку та виключає можливість виконання наказу, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції.

З огляду на встановлені обставини та беручи до уваги приписи чинного законодавства, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що скасування наказу ГУ НП в Київській області «По особовому складу» від 20 жовтня 2021 року № 271 о/с є належним та достатнім способом захисту, а наказ ГУ НП в Київській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області» від 26 серпня 2021 року № 385 не порушує прав, інтересів позивача, оскільки за пропуском місячного строку він не міг бути реалізованим.

З таким висновком позивач погодився і не оскаржив рішення в цій частині в апеляційному порядку.

Оскільки судом першої інстанції правильно вирішено справу по суті позовних вимог, однак висновок щодо наявності в діях позивача дисциплінарного проступку не відповідає фактичним обставинами справи, то відповідно до пункту 2 частини першої статті 315, статті 317 КАС України рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року підлягає зміні в цій частині.

Керуючись статтями 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року змінити в мотивувальній частині щодо наявності в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Маринчак Н.Є.

Штульман І.В.

Повний текст постанови виготовлено 24.10.2024.