Постанова

від 24.10.2024 по справі 240/8518/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/8518/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович І.Е.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

24 жовтня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Енд Делівері» до Житомирської митниці про визнання дій протиправними, скачування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2023 року позивач, - ТОВ «Трейдінг Енд Делівері», звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Житомирської митниці від 19.12.2022 №UA101020/2022/000183/2 про коригування митної вартості товарів.

Також, позивач просив визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.12.2022 №UA101020/2022/022960, прийняту Житомирською митницею.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.07.2024, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, між господарським товариством "Езіз Еркін" (Туркменістан, покупець) та ТОВ "Трейдінг Енд Делівері" (Україна - покупець) укладений договір від 29.08.2022 №10. За умовами договору продавець зобов`язується продати, а Покупець прийняти і оплатити Товар, в кількості та за ціною, передбаченими в Специфікаціях (Додатках) до цього договору, що є невід`ємною його частиною. Найменування (асортимент) Товару, кількості, одиниця виміру, розміри, вага Товару погоджуються Сторонами та відображаються у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.2. Договору). Загальна вартість договору складає 83 113,00 дол. США.

Перший платіж за товар, що постачається цим Договором здійснюється Покупцем у розмірі 20% від загальної вартості товару. Остаточний платіж у розмірі 80% від вартості Товару здійснюється Покупцем протягом 3 (трьох) робочих днів після завантаження Товару на транспортний засіб та надання Продавцем Покупцеві копій всіх відвантажувальних документів, зазначених у п.3.7. цього договору (п.п.3.1., 3.3. Договору) (а.с. 118-120).

Вищезгаданий договір подавався до митного органу разом із Специфікацією від 29.08.2022 №1 до договору від 29.08.2022 №10, якою Продавець та Покупець погодили:

- найменування товару - Поліпропіленові мішки: Ширина 55см ± 1см. Довжина 105см ± 1см. Вага мішка 85 гр. ± 2гр. Колір зелений;

- кількість товару та одиниці виміру товару - 488 900 шт.;

- ціну одиниці товару - 0,17 дол. США;

- загальна вартість - 83 113,00 дол. США (а.с. 121).

15.11.2022 між Господарським товариством "Езіз Еркін" (Туркменістан, покупець) та ТОВ "Трейдінг Енд Делівері" (Україна - покупець) укладено Додаткову угоду №1 до договору від 29.08.2022 №10, згідно з якою сторонами домовлено, зокрема:

"1. Підпункт 2.1. пункту 2 "Ціна договору і порядок оплати" Договору змінено та викладено в новій редакції:

2.1 Загальна вартість Договору складає 83 963,00 дол. США".

2. У розділи 3.1.,3.3. Договору внести зміни:

3.1. Спочатку Продавець повинен внести перший платіж за Товар на загальну суму 16 792,60 дол. США.

3.3. Кінцевий платіж у розмірі 67 170,40 дол. США від вартості Товару, здійснюється Покупцем протягом 3 (трьох) робочих днів після завантаження Товару на транспортний засіб і надання Продавцем Покупцю копій всіх відвантажувальних документів, зазначених у п.3.7. Договору.

3. Інші пункти Договору залишились без змін." (а.с. 122).

Крім того, 15.11.2022 між Господарським товариством "Езіз Еркін" (Туркменістан, покупець) та ТОВ "Трейдінг Енд Делівері" (Україна - покупець) укладено Угоду №1, згідно з якою сторони погодили Додаток №1 змінити та викласти у новій редакції, зокрема:

- найменування товару - Поліпропіленові мішки: Ширина 55см ± 1см. Довжина 105см ± 1см. Вага мішка 85 гр./м2 ± 2гр. Колір зелений;

- кількість товару та одиниці виміру товару 493 900 шт.;

- ціну одиниці товару - 0,17 дол. США;

- загальна вартість - 83 963,00 дол. США (а.с. 123).

З матеріалів справи вбачається, що 19.12.2022 з метою митного оформлення товару за вказаним договором, декларантом подано до митного оформлення митну декларацію №22UА101020046210U3. Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору.

Декларантом на підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товарів подано митному органу:

- укладений між Господарським товариством "Езіз Еркін" та ТОВ "Трейдінг Енд Делівері" договір від 29.08.2022 №10 (код - 4104);

- пакувальний лист від 16.11.2022 №10/2 (код - 0271);

- рахунок-фактура (інвойс) від 16.09.2022 №Т/М-10/2 (код - 0380);

- автотранспортна накладна від 04.11.2022 СМR№UKR 33 (код - 0730);

- платіжне доручення від 19.09.2022 №220919/000733742 (код - 3002);

- платіжне доручення від 16.11.2022 №221116/000795409 (код - 3002);

- платіжне доручення від 21.11.2022 №221121/СRЕ/99381 (код - 3002);

- платіжне доручення від 25.11.2022 №221125/000804229 (код - 3002);

- довідка про транспортні витрати від 01.12.2022 (лист - роз`яснення про заміну тягача та причепу у Поті (Грузія) (код - 3007);

- угода від 15.11.2022 №1 про внесення змін в специфікацію №1 та Додаткова угода №1 до Договору №10 від 29.08.2022 (код - 4103);

- договір про надання послуг митного брокера від 20.04.2021 №2 (код - d4207);

- договір-Заявка від 15.09.2022 №1 про надання послуг з організації перевезення та транспортно-експедиційних послуг (код - 4301);

- сертифікат про походження товару від 19.12.2022 ТМUА279515427 (код - 7006);

- додаткова інформація (комерційна пропозиція) (код - 9000);

- дод. Документи (експортна декларація відправника) (код - 9000) (а.с. 78-180).

Однак, 19.12.2022 Житомирською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2022/000183/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів.

У графі 33 вказаного рішення було зазначено обставини, що використовувались митним органом для визначення митної вартості, а саме: за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України аналогічних товарів ТОВ "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" (МД від 07.06.2022 №UA101020/2022/19517) та подібних товарів.

Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару:

- Контракт №10 від 29.08.2022, специфікація до контракту від 15.11.2022 №1 не скріплений печаткою покупця, а доповнення до контракту від 15.11.2022 №1 печаткою продавця, що викликає обґрунтовані сумніви щодо дійсності правочинну.

- в СМR №UKR33 від 04.11.2022 зазначено перевізник «МОNCONT LLC», в той час як в заявці на перевезення від 15.09.2022 та в довідці про транспортні витрати від 01.12.2022 №б/н зазначений перевізник ФОП ОСОБА_1 . Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються об`єктивних документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації; прайс - лист виробника товару; висновок про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД від 03.12.2022 (№22UA500500044788U3) №UA500500/2022/044788 - 1. Поліпропіленовий мішок протиковзкий, розмір, см.: - 56x110- 100000 шт. - 200 місць, - 56x105 - 140000 шт. - 280 місць, - 50x75 - 100000 шт. - 100 місць. Всього: 340000 шт. Для цивільного використання. Торговельна марка - немає даних. Виробник - Індивідуальне підприємство "Метін", Туркменістан. Країна виробництва - ТМ. - 2,55 $/кг за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (а.с. 58-59).

За результатом перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, поданих уповноваженою особою декларанта, митним органом прийнято картку відмови №UA101020/2022/022960, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів. Причина: митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість, чим порушено вимоги ст.52, 53 Митного кодексу України. У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару №UA101020/2022/000183/2 від 19.12.2022, дані графи 45 і 47 митної декларації не можуть бути використані для здійснення митного контролю і оформлення товару, а крім того, це може призвести до несплати встановлених законодавством митних платежів в повному обсязі, чим порушено вимоги ст.266, 289, 293 МК України і ст.57 ПК України (а.с. 56-57).

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією №22UА101020046271U0 від 19.12.2022 зі сплатою фінансових гарантій відповідно до частини 7 статті 55 МК України в сумі 38 717,88 грн.

Позивач, вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Щодо відсутності печатки покупця на контракті від 29.08.2022 №10, специфікації до контракту від 15.11.2022 №1 та печатки продавця на доповненні до контракту №1 від 15.11.2022, суд першої інстанції зазначив, що чинним законодавством не встановлено обов`язкового використання суб`єктом господарювання печатки.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність печатки покупця на контракті від 29.08.2022 №10, специфікації до контракту від 15.11.2022 №1 та печатки продавця на доповненні до контракту №1 від 15.11.2022, за умови, що на таких документах наявні підписи уповноважених осіб сторін, не свідчить про недійсність правочинну, а тому відсутні підстави для не прийняття до уваги наданих документів митним органом, як і інших документів, які, зокрема, містять печатку продавця.

Щодо транспортних витрат та аргументу митного органу про те, в СМR №UKR33 від 04.11.2022 зазначений перевізник «МОNCONT LLC», в той час як в заявці на перевезення від 15.09.2022 та в довідці про транспортні витрати від 01.12.2022 №б/н зазначений перевізник ФОП ОСОБА_1 , суд першої інстанції зазначив, що для митного оформлення та на вимогу митного органу декларантом надано:

- договір-Заявку від 15.09.2022 №1 про надання послуг з організації перевезення та транспортно-експедиційних послуг укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Трейдінг Енд Делівері" (а.с. 126);

- довідку про транспортні витрати від 01.12.2022 (а.с. 103);

- лист - роз`яснення про заміну тягача та причепу у Поті (Грузія) від 01.12.2022 (а.с. 79);

- автотранспортну накладну від 04.11.2022 СМR №UKR 33 (а.с. 129).

У довідці про транспортні витрати від 01.12.2022 вказано, що транспортні послуги з перевезення вантажу, здійснюються автотранспортом VOLVO, державні реєстраційні номери якого (6131 АGН/5590 ТАG) та автотранспортом VOLVO, державні реєстраційні номери якого ( НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ) за маршрутом м.Ашгабат (Туркменістан) - м/п Поті - м/п Баргус (Болгарія) - м.Ісакча (Румунія) - м.Житомир (Україна) - м.Ніжин (Україна). Загальний кілометраж маршруту становить 5575 км. Транспортні витрати до кордону з Україною складають: м.Ашгабат (Туркменістан) - п/п Орлівка (Україна) - 7652 дол. США. (4675 км.); по Україні: п/п Орлівка (Україна) - м.Ніжин (Україна): - 648 дол. США (900 км.). Усього: 8300 дол. США без ПДВ.

У листі - роз`ясненні містяться пояснення ФОП ОСОБА_1 щодо довідки від 01.12.2022, зокрема зазначено, що перевезення здійснювалось від місця завантаження та замитнення в м.Ашгабат (Туркменістан). Перевезення за маршрутом м.Ашгабат (Туркменістан) - м.Ніжин (Україна) з вантажем "мішок поліпропіленовий" у кількості 255 000 шт., загальною вартістю: 43 350 $ здійснювалось автотранспортом VOLVO (6131 АGН/5590 ТАG) відповідно до CMR №DА1038711 виписаної Держмитслужбою Туркменістану.

Крім того, у листі ФОП ОСОБА_2 .Дж. чітко роз`яснює підстави заміни сідельного тягача та причепа VOLVO (6131 АGН/5590 ТАG) у зв`язку з технічною несправністю автомобіля на тягач та причеп VOLVO ( НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ), тобто підстави залучення для перевезення вантажу транспортного засобу «МОNCONT LLC» - у Поті (Грузія). Також зазначає, що Митною службою Поті (Грузія), виписана СМR №UKR33. При цьому, державні реєстраційні номера відповідного тягача та причепу VOLVO ( НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ) зазначені у автотранспортній накладній СМR №UKR33 від 04.11.2022 повністю співпадають з тими, які зазначено у листі - роз`ясненні.

Таким чином суд першої інстанції, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказав на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму за транспортування товару.

Враховуючи викладене, суд першої вважає помилковими та безпідставними висновки відповідача, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

Отже, відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що митному органу до перевірки надано докази достовірності розміру декларування витрат на транспортування товару.

Також, суд першої інстанції зазначив, що митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товару: мішки пакувальні виготовлені з поліпропіленових стрічок полотняного плетіння: поліпропіленові мішки непросочені, без покриття, недубльовані, без вкладиша, без зображення, ширина: 55 см -/+ 1см, довжина 105 см -/+ 1см, вага мішка 85 гр. -/+ 2гр., колір зелений, ціна одиниці товару - 0,17 дол. США, торгівельна марка EZIZ ERKIN, виробник ХО "EZIZ ERKIN" ХО, країна виробник ТМ були надані всі документи, які у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті, вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Також, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено: Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД від 03.12.2022 (№22UA500500044788U3) №UA500500/2022/044788: Поліпропіленовий мішок протиковзкий, розмір см: 56x110, 56x105, 50x75, для цивільного використання, торговельна марка - немає даних, виробник - індивідуальне підприємство "Метін", країна виробництва - ТМ - 2,55 $/кг за одиницю.

Разом з тим, товаром згідно МД №22UА101020046210U3 є: мішки пакувальні виготовлені з поліпропиленових стрічок полотняного плетення поліпропіленові мішки без вкладиша, без зображення непросочені, без покриття, не дубльовані, ширина: 55см -/+ 1см, довжина: 105см -/+ 1см, вага мішка: 85 гр -/+ 2гр., колір: зелений, ціна одиниці товару - 0,17 дол. США, торгівельна марка EZIZ ERKIN; виробник "EZIZ ERKIN" ХО.

Отже, порівнювальні товари не є ідентичними, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

З урахуванням вказаного, суд першої інстанції зазначив, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправної відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картка відмови від 19.12.2022 №UA101020/2022/022960), суд першої інстанції зазначив, що картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.12.2022 №UA101020/2022/022960 мотивована прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості 19.12.2022 №UA101020/2022/000183/2, неправомірність якого знайшла підтвердження під час розгляду справи, а тому суд першої інстанції вважає, що картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність коригування митної вартості товарів згідно із оскаржуваним рішенням від 19.12.2022 №UA101020/2022/000183/2 та винесення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.12.2022 №UA101020/2022/022960, а тому позовні вимоги ТОВ "Трейдінг Енд Делівері" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, судом першої інстанції вирішено клопотання про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу в сумі 26 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 23.03.2023 №01/23 (а.с. 246-247) та акт приймання-передачі наданих послуг від 24.07.2023 до вказаного договору, в якому зазначено, що позивачу були надані послуги загальною вартістю 26 000,00 грн, з яких: підготовка позовної заяви - 11 год.; підготовка відповіді на відзив - 2 год. (а.с.248).

Зважаючи на те, що сума здійснених Митницею спірних донарахувань становить 38 717,88 грн., розгляд даної справи відбувався у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін, а також те, що згідно даних КП «ДСС» в провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувало декілька позовних заяв Товариства до Митниці про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнятих за обставин, що є аналогічними даній справі, а тому для складання такої позовної заяви адвокатом не витрачено значних зусиль та часу, та беручи до уваги, що відповідь на відзив не є документом, подання якого обов`язково передбачено спрощеним провадженням, й до того ж, цей документ не містить додаткових обґрунтувань і мотивів окрім тих, що стали підставою позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції вказав, що відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн., що є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Як передбачено ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зі змісту розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України вбачається, що в аспекті реалізації процедур з визначення митної вартості товарів, ключову роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при : а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах 09.07.2020 по справі №804/5445/17, від 31.06.2020 по справі №809/1858/16, від 15.02.2022 по справі №826/12901/17, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.

Як встановлено з матеріалів справи, у митній декларації позивача митну вартість задекларованого товару було визначено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості.

Також, позивачем надано пакет документів, а саме: укладений між Господарським товариством "Езіз Еркін" та ТОВ "Трейдінг Енд Делівері" договір від 29.08.2022 №10 (код - 4104); пакувальний лист від 16.11.2022 №10/2 (код - 0271); рахунок-фактура (інвойс) від 16.09.2022 №Т/М-10/2 (код - 0380); автотранспортна накладна від 04.11.2022 СМR№UKR 33 (код - 0730); платіжне доручення від 19.09.2022 №220919/000733742 (код - 3002); платіжне доручення від 16.11.2022 №221116/000795409 (код - 3002); платіжне доручення від 21.11.2022 №221121/СRЕ/99381 (код - 3002); платіжне доручення від 25.11.2022 №221125/000804229 (код - 3002); довідка про транспортні витрати від 01.12.2022 (лист - роз`яснення про заміну тягача та причепу у Поті (Грузія) (код - 3007); угода від 15.11.2022 №1 про внесення змін в специфікацію №1 та Додаткова угода №1 до Договору №10 від 29.08.2022 (код - 4103); договір про надання послуг митного брокера від 20.04.2021 №2 (код - d4207); договір-Заявка від 15.09.2022 №1 про надання послуг з організації перевезення та транспортно-експедиційних послуг (код - 4301); сертифікат про походження товару від 19.12.2022 ТМUА279515427 (код - 7006); додаткова інформація (комерційна пропозиція) (код - 9000); дод. Документи (експортна декларація відправника) (код - 9000) (а.с. 78-180).

Згідно з ст.57 МК України встановлено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.

Відповідно до ч.4-5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Статтею 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Відповідно до ч.2 ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947), оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) b) Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів a і b дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.

Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є контрактна вартість, визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Згідно з ч.1, 2 Приміток до статті 7 вказаної Угоди митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1 - 6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7.

Відповідно до п.7 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, при перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.

Колегія суддів зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку з цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Разом з цим, у графі 33 рішення митного органу було зазначено обставини, що використовувались митним органом для визначення митної вартості, а саме: за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України аналогічних товарів ТОВ "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" (МД від 07.06.2022 №UA101020/2022/19517) та подібних товарів.

Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару:

- Контракт №10 від 29.08.2022, специфікація до контракту від 15.11.2022 №1 не скріплений печаткою покупця, а доповнення до контракту від 15.11.2022 №1 печаткою продавця, що викликає обґрунтовані сумніви щодо дійсності правочину.

- в СМR №UKR33 від 04.11.2022 зазначено перевізник «МОNCONT LLC», в той час як в заявці на перевезення від 15.09.2022 та в довідці про транспортні витрати від 01.12.2022 №б/н зазначений перевізник ФОП ОСОБА_1 . Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються об`єктивних документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

Щодо умов поставки, колегія суддів зазначає, що nермін FCA ("Вільний перевізник"), згідно правил Інкотермс, означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Разом з цим, позивачем надано достатній пакет документів в частині транспортних витрат, а саме як встановлено судом першої інстанції, для митного оформлення та на вимогу митного органу декларантом надано:

- договір-Заявку від 15.09.2022 №1 про надання послуг з організації перевезення та транспортно-експедиційних послуг укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Трейдінг Енд Делівері" (а.с. 126);

- довідку про транспортні витрати від 01.12.2022 (а.с. 103);

- лист - роз`яснення про заміну тягача та причепу у Поті (Грузія) від 01.12.2022 (а.с. 79);

- автотранспортну накладну від 04.11.2022 СМR №UKR 33 (а.с. 129).

У довідці про транспортні витрати від 01.12.2022 вказано, що транспортні послуги з перевезення вантажу, здійснюються автотранспортом VOLVO, державні реєстраційні номери якого (6131 АGН/5590 ТАG) та автотранспортом VOLVO, державні реєстраційні номери якого ( НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ) за маршрутом м.Ашгабат (Туркменістан) - м/п Поті - м/п Баргус (Болгарія) - м.Ісакча (Румунія) - м.Житомир (Україна) - м.Ніжин (Україна). Загальний кілометраж маршруту становить 5575 км. Транспортні витрати до кордону з Україною складають: м.Ашгабат (Туркменістан) - п/п Орлівка (Україна) - 7652 дол. США. (4675 км.); по Україні: п/п Орлівка (Україна) - м.Ніжин (Україна): - 648 дол. США (900 км.). Усього: 8300 дол. США без ПДВ.

У листі - роз`ясненні містяться пояснення ФОП ОСОБА_1 щодо довідки від 01.12.2022, зокрема зазначено, що перевезення здійснювалось від місця завантаження та замитнення в м.Ашгабат (Туркменістан). Перевезення за маршрутом м.Ашгабат (Туркменістан) - м.Ніжин (Україна) з вантажем "мішок поліпропіленовий" у кількості 255 000 шт., загальною вартістю: 43 350 $ здійснювалось автотранспортом VOLVO (6131 АGН/5590 ТАG) відповідно до CMR №DА1038711 виписаної Держмитслужбою Туркменістану.

Крім того, у листі ФОП ОСОБА_2 .Дж. чітко роз`яснює підстави заміни сідельного тягача та причепа VOLVO (6131 АGН/5590 ТАG) у зв`язку з технічною несправністю автомобіля на тягач та причеп VOLVO ( НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ), тобто підстави залучення для перевезення вантажу транспортного засобу «МОNCONT LLC» - у Поті (Грузія). Також зазначає, що Митною службою Поті (Грузія), виписана СМR №UKR33. При цьому, державні реєстраційні номера відповідного тягача та причепу VOLVO ( НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ) зазначені у автотранспортній накладній СМR №UKR33 від 04.11.2022 повністю співпадають з тими, які зазначено у листі - роз`ясненні.

Тобто, у позивача наявний достатній пакет документів на підтвердження витрат на перевезення товару. А тому, суд першої інстанції вірно вказав, що позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму за транспортування товару.

Крім того, сумнів митного органу в умовах поставки з урахуванням відповідності усіх інших сум фактично не може ставити під сумнів вартість самого товару, а лише вартість поставки.

Щодо непроставлення печаток на певних документах, колегія суддів зазначає, що апелянт не наводить доводи в апеляційній скарзі на спростування висновків суду першої інстанції в цій частині.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно зазначено, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування індивідуальних ознак товару, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.

Тобто, відповідач фактично не досліджував ціну за одиницю товару, втім послався на схожий товар де вартість визначалась за кілограм, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення.

Отже, наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, неспівставності одиниці виміру ціни (ціна за 1 кг., а не за 1 шт.) не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Щодо єдиного аргументу апеляційної скарги в частині, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення, якщо наявні обґрунтовані сумніви зумовлені неповнотою документів, невідповідністю характеристик товарів, порівнянням рівня митної вартості з ідентичними або подібними товарами (митне оформлення яких вже здійснено), колегія суддів зазначає, що дані доводи є необґрунтованими, оскільки позивачем був наданий достатній пакет документів для встановлення ціни товару та транспортних витрат, а порівняння було здійснено не з ідентичним чи подібним товаром в розумінні усіх аспектів порівняння.

Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.

З урахуванням вказаного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно зазначено, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Також, ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).

Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення адміністративного позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.