Ухвала

від 24.10.2024 по справі 240/34606/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

Справа № 240/34606/23

24 жовтня 2024 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Сапальова Т.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року позов задоволено частково.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.

В апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення скаржник посилається на відсутність коштів на рахунках відповіждача для сплати судового збору.

Згідно з приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Перевіривши матеріали справи та доводи вказаного клопотання, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято в порядку письмового провадження 30.04.2024.

Згідно з матеріалами справи оскаржуване рішення ухвалено 30.04.2024 в порядку письмового провадження, копію оскаржуваного рішення доставлено до електронного кабінету відповідача 02.05.2024 року, що підтверджується журналом реєстрації вихідної кореспонденції (а.с. 39).

07.05.2024 відповідач вперше подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яку відповідно до ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 повернуто відповідачу у зв`язку із несплатою судового збору.

Тобто, відповідачу було надано достатньо часу для усунення недоліків скарги.

03.10.2024 відповідач вдруге подав апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.04.2024.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

За висновками Верховного Суду, що висловлені у постановах від 31.03.2021 у справі №560/2780/20, від 15.05.2020 у справі №820/1212/17, від 23.10.2019 у справі №826/7997/18, закон не виключає можливість поновлення суб`єкту владних повноважень процесуального строку на апеляційне оскарження, пропущеного через фінансову неспроможність сплатити судовий збір. При вирішенні питання про поновлення строку на подання апеляційної скарги апеляційний суд має враховувати, що відповідач після повернення апеляційної скарги повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою без невиправданих затримок та зайвих зволікань.

З урахуванням наведеного, суд вважає необґрунтованим клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.04.2024, адже з моменту повернення вчасно поданої апеляційної скарги із недоліками, що стали причиною повернення апеляційної скарги, відповідач протягом двох місяців не вживав достатніх заходів для отримання фінансування для сплати судового збору у цій справі, таких доказів відповідачем не надано.

Сплата судового збору через два місяці після повернення апеляційної скарги не може свідчити про те, що відповідач в стислі чи найкоротші терміни звернувся до суду із повторною апеляційною скаргою.

Тобто, про розумний строк звернення із повторною апеляційною скаргою в даному випадку не йдеться.

Отже, відповідач допустив зволікання з поданням повторної апеляційної скарги.

В свою чергу, п.п. 6, 7 ч. 5 ст. 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує особу, яка бере участь у справі (учасника справи) діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання обов`язків, встановлених законом або судом.

Разом з тим, доводи апелянта не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення та не є об`єктивними підставами, які перешкоджали оскаржити судове рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

У статті 8 КАС України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відповідно до якого, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов`язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).

Відповідно до практики Верховного Суду суд апеляційної інстанції не обмежений повноваженнями щодо поновлення строку апеляційного оскарження в порядку, передбаченому частиною третьою статті 295 КАС України, однак такі висновки не дають абсолютного права скаржнику на поновлення пропущеного процесуального строку, без поважних на те причин та відповідних підстав.

Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, на чому також неодноразово наголошував Верховний Суд. За відсутності таких обставин, у суду будуть відсутні підстави для поновлення процесуального строку.

Зважаючи на значний строк пропуску строку на апеляційне оскарження (більше 4 місяців), клопотання про поновлення пропущеного строку вимагає додаткового обґрунтування та підтвердження належними доказами.

За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням причин для його поновлення, підтвердженими належними доказами.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року.

Визнати неповажними причини пропуску ІНФОРМАЦІЯ_2 строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року.

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачСапальова Т.В.