Ухвала

від 07.04.2025 по справі 240/34606/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 240/34606/23

адміністративне провадження № К/990/11217/25

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу адвоката Дубка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року

у справі № 240/34606/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого його обчислена одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошова допомога для оздоровлення за 2023 рік сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 доплатити йому грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошову допомогу при звільненні та грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого йому обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року 168 та індексації;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 доплатити йому грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 та індексації.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого обчислена ОСОБА_1 одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошова допомога для оздоровлення за 2022-2023 роки, індексації.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 , доплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошову допомогу для оздоровлення за 2022-2023 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням розміру виплаченої індексації грошового забезпечення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями попередніх інстанцій, представник позивача звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Зокрема, скаржник вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пункту 1 розділу XXIII Порядку № 260.

Однак Суд неодноразово надавав висновок вказаному положенню нормативно-правового акту. Зокрема, у постанові Верховного Суду 21 листопада 2024 року у справі № 240/28165/23.

З огляду на вище наведене, Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу адвоката Дубка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі № 240/34606/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Е. Мацедонська